Сумарний результат за результатами досліджень
(вибірка 5857 осіб)
| Вік | У | роках | |||||
| % | 14 | 20 | 25 | 30 | 35 | 40 | 45 |
| 95 | 53 | 55 | 55 | 54 | 53 | 52 | 50 |
| 90 | 52 | 54 | 54 | 53 | 51 | 49 | 47 |
| 75 | 48 | 49 | 49 | 47 | 45 | 43 | 41 |
| 50 | 44 | 44 | 44 | 42 | 40 | 38 | 35 |
| 25 | 38 | 37 | 37 | 34 | 30 | 27 | 24 |
| 10 | 28 | 28 | 28 | 25 | |||
| 5 | 23 | 23 | 23 | 19 |
Визначення темпераменту особистості
(опитувальник Айзенка)
Англійський психолог Г.Айзенк виявив два параметри-виміри індивідуальності людини: екстраверсію - інтроверсію та нейротизм - стабільність. Тест Айзенка використовується в профорієнтації при профвідборі.
Методика призначена для оцінки симптомокомплексу екстра-версії-інтроверсії й нейротизму (емоційної стабільності). В основу свого опитувальника Г. Айзенк (1964) поклав дві основні якості ВНД, котрі, як вважає більшість дослідників, визначають всю різноманітність типів особистості. Це екстраверсія-інтроверсія й емоційно-вольова нестабільність, або нейротизм. Автор пов'язує екстра- та інтроверсію з вираженістю процесів збудження й гальмування в корі головного мозку. При цьому типових екстраверта та інтроверта він розглядає як полярно протилежні особистості.
Екстраверт впевнений у собі, ризикує, гарячкуватий, діє під впливом моменту, імпульсивний, безтурботний, оптимістичний, любить спілкуватись. Його емоції та почуття не контролюються.
Інтроверт — спокійний, стриманий й віддалений від усіх, крім самих близьких людей. Він завжди контролює свої почуття, рідко буває агресивним, любить порядок та серйозність прийняття рішень.
|
|
|
Нейротизм - емоційна збудженість, схильність до психопатології в емоційній сфері. Індивід з вираженим нейротизмом емоційно нестійкий і характеризується переважно не вольовою, а емоційною регуляцією.
Фактори екстраверсія-інтроверсія й нестабільність-стабільність (нейротизм) вважають незалежними, і в сполученні вони можуть характеризувати той чи інший тип особистості.
Екстраверти - люди, орієнтовані на об’єктивну реальність, товариські, відкриті в емоційних проявах, щирі, активні, полюбляють рух і ризик.
Інтроверти - відлюдкуваті, схильні до роздумів, до самоаналізу, для них нерідко важливіші свої теорії і оцінки реальності, ніж сама реальність, у спілкуванні вони дещо відсторонені від співрозмовника.
Стабільні - люди, не схильні до хвилювання, стійкі відносно зовнішніх впливів, висловлюють довіру, схильні до лідерства.
Нейротичні- тривожні, емоційні, чуттєві, схильні засмучуватися від дрібниць і хворобливо сприймати невдачі.
Якщо умовно відобразити координати на листі паперу і відкласти бали за шкалою «інтроверсія - екстраверсія» від 0 до 24, а також за шкалою “стабільність – нейротизм” від 0 до 24, то в правому верхньому квадранті (нестабільні екстраверти) “помістяться” люди, які мають холеричний темперамент; у правому нижньому квадранті - сангвініки, у лівому верхньому - меланхоліки, в лівому нижньому - флегматики.
|
|
|
Усі 57 питань поділяються на три групи («шкали»):
1) екстраверсія - інтроверсія (24 питання);
2) нейротизм - стабільність (24 питання);
3) скритність - відвертість (9 питань).
Бали за шкалою складаються: за кожну відповідь, що співпадає з ключем, дається 1 бал.
| 24 | ||||||||||||||||||||||||
| Н | ||||||||||||||||||||||||
| Е | ||||||||||||||||||||||||
| Й | ||||||||||||||||||||||||
| МЕЛАНХОЛІК | р ХОЛЕРИК | |||||||||||||||||||||||
| О | ||||||||||||||||||||||||
| Т | ||||||||||||||||||||||||
| И | ||||||||||||||||||||||||
| З | ||||||||||||||||||||||||
| М | ||||||||||||||||||||||||
| інтроверсія | екстраверсія | |||||||||||||||||||||||
| 0 | 112 | 224 | ||||||||||||||||||||||
| С | ||||||||||||||||||||||||
| Т | ||||||||||||||||||||||||
| А | ||||||||||||||||||||||||
| Б | ||||||||||||||||||||||||
| І | ||||||||||||||||||||||||
| ФЛЕГМАТИК | л САНГВІНІК | |||||||||||||||||||||||
| Ь | ||||||||||||||||||||||||
| Н | ||||||||||||||||||||||||
| І | ||||||||||||||||||||||||
| С | ||||||||||||||||||||||||
| Т | ||||||||||||||||||||||||
| 0 | Ь | |||||||||||||||||||||||
Третя шкала - шкала контролю - на графіку не відображена. Вона діагностує схильність давати соціально-бажані відповіді. Якщо респондент набирає 5 балів за цією шкалою, його результати не розглядаються.
|
|
|
Інструкція: “Вам пропонуються 57 питань щодо особливостей вашої поведінки і ваших почуттів. При позитивній відповіді на питання слід поставити “+”, а при негативній “-“. Працюйте швидко, не втрачаючи багато часу на обмірковування питань, тому що найбільш цікавою є ваша перша реакція, а не результат надто тривалих роздумів. Пам’ятайте, що відповідати потрібно на кожне питання, не пропускаючи жодного. Тут не може бути хороших або поганих відповідей, це не випробування ваших здібностей, а лише виявлення особливостей вашої поведінки”.
Бланк до опитувальника Айзенка
Прізвище______________________________________________________________
Ім’я__________________________ По батькові___________________
Вік _____________________ Освіта ___________________________________
| № | +,- | № | +,- | № | +,- | № | +,- | № | +,- | № | +,- |
| 1 | 11 | 21 | 31 | 41 | 51 | ||||||
| 2 | 12 | 22 | 32 | 42 | 52 | ||||||
| 3 | 13 | 23 | 33 | 43 | 53 | ||||||
| 4 | 14 | 24 | 34 | 44 | 54 | ||||||
| 5 | 15 | 25 | 35 | 45 | 55 | ||||||
| 6 | 16 | 26 | 36 | 46 | 56 | ||||||
| 7 | 17 | 27 | 37 | 47 | 57 | ||||||
| 8 | 18 | 28 | 38 | 48 | |||||||
| 9 | 19 | 29 | 39 | 49 | |||||||
| 10 | 20 | 30 | 40 | 50 |
Ключ до опитувальника Айзенка
|
|
|
| Шкала екстра-версії-інтроверсії | 1+, 3+, 5-, 8+, 10+, 13+, 15-, 17+, 20-, 22+, 25+, 27+, 29-, 32-, 34+, 37-, 39+, 41-, 44+, 46+, 49+, 51-, 53+, 56+ |
| Шкала нейротиз-му-стабільності | 2+, 4+, 7+, 9+, 11+, 14+, 16+, 19+, 21+, 21+, 23+, 26+, 28+, 31+, 33+, 35+, 38+, 40+, 43+, 45+, 47+, 50+, 52+, 55+, 57+ |
| Шкала скрит-ності-відвертості | 6+, 12-, 18-, 24+, 30-, 36+, 42-, 48-, 54- |
Мінесотський багатомірний особистісний опитувальник (ММРІ)
Тест ММРІ, багатофакторний опитувальник особистості, розроблений американськими психологами С. Хатуей та Дж. Мак-Кінлі у 1940 р. в межах теорії рис особистості" призначений для дослідження індивідуально-психологічних особливостей особистості, типових способів поведінки і змісту переживань у значущих ситуаціях, адаптивних і компенсаторних можливостей в умовах стресу. Тест стимулював розроблення різноманітних його модифікацій і версій. Він потребував адаптації і стандартизації відповідно до соціокультурних особливостей досліджуваної спільноти, тому згодом було розроблено кілька його варіантів російською мовою: адаптація і модифікація опитувальника ММРІ лабораторією медичної психології Ленінградського науково-дослідного психоневрологічного інституту ім. В. Бехтєрева (1974), варіант Ф. Березіна. Мирошни-кова (1969, 1976), розробка ММРІ, здійснена Л. Собчик (1971), - "Стандартизований метод дослідження особистості" (СМДО). Іноді для дослідження використовують лише одну зі шкал опитувальника ММРІ. Це дає змогу скоротити дослідження і спрямувати його на певний аспект (за втрати загальної оцінки особистості обстежуваного). Прикладом є використання особистісної шкали проявів тривоги.
Неодноразово вчені пропонували скорочені варіанти питальника. Один із найвідоміших - "Опитувальник Mini-Mult", що складається із 71 твердження, відібраного на основі факторного аналізу. Російською мовою тест адаптований В. Зайцевим (1981). Ця методика теж відома під назвою СМДО, її використовують у різних галузях клінічної і профілактичної медицини.
"Опитувальник Mini-Muit" і ММРІ різняться не лише певною кількістю завдань з однієї і тієї самої шкали, а й відмінностями в діагностичній цінності тверджень, включених у ці питальники. Запропонована В. Зайцевим методика СМДО, окрім інших суттєвих відмінностей, має власний стандарт, що дає змогу визначити показники тестування в Т-балах на основі розподілу відповідей досліджуваних на твердження. Це виключає ситуацію, за якої результати тестування, отримані з допомогою одного набору тверджень (Mini-Mult), суттєво екстраполюються у показник, що стосується іншого набору тверджень (ММРІ). Тому В. Зайцев вважає некоректним ототожнення СМДО з Mini-Mult.
У 1989 p. опитувальник ММРІ був перероблений і опублікований під назвою ММРІ-2 (Дж. Бучер, В. Далстром, Дж. Грехем, А. Телліджен і Б. Кеммер) у звичайній та комп'ютерній версіях. Нова його редакція містить 567 тверджень, з яких 394 взяті з попереднього варіанта, 66 модифіковані і 107 розроблені заново. ММРІ-2 містить 3 контрольні шкали і 10 клінічних шкал (твердження 1-370). Нові шкали розробили спеціально для ММРІ-2. З їх допомогою оцінюють такі властивості, як тривожність (1), схильність до страхів (2), обсесивність (3), депресивність (4), турбота про здоров'я (5), химерність, неординарність мислення (6), гнівливість (7), цинічність (8), схильність до антисоціальних вчинків (9), близькість типу А особистості (10), низька самооцінка (11), сімейні проблеми (12), соціальний дискомфорт (13), перешкоди в роботі (14), негативні індикатори для лікування (15). ММРІ-2 містить і 3 нові контрольні шкали (Fb, VRIN і TRIN). Перша шкала складається з рідкопідтверджуваних положень. Друга і третя - шкали несумісності відповідей, за допомогою яких оцінюють ступінь вираженості в обстежуваного тенденції відповідати в суперечливій манері. Нові нормативні дані ґрунтуються на вибірці, що складається з 1138 чоловіків і 1462 жінок віком від 18 до 84 років. Також розроблений варіант для обстеження осіб молодших 18 років - ММРІ-А. Українською мовою тест ММРІ-2 в Україні не видавали.
Методика ММРІ є однією з найчастіше використовуваних. Спочатку її створювали для оцінювання в умовах психіатричного обстеження іпохондрії, депресії, істероїдних змін, психопатичних відхилень, мужності/жіночності, параної, психастенії, шизофренії і маніакальних станів. Пізніше до неї додали показники соціальної інтроверсії і чотири шкали для валідизації. Тож за ММРІ можна інтерпретувати багато патернів (конфігурацію) показників.
Після оброблення отриманих за всіма шкалами результатів і переведення цих показників із "сирих" балів у стандартизовані Т-бали зображують профіль, який характеризує структуру особистісних особливостей, вираження різних тенденцій або симптомів.
При інтерпретації результатів враховують окремі піки на профілі, його висоту, домінування лівої (невротичної) або правої (психотичної) частини, поєднання показників за певними шкалами.
Умовна норма профілю особистості за ММРІ перебуває в межах ЗО-70 Т-балів. Середні дані за нормативною групою відповідають 50 Т-балам. Деякі вчені розглядають показники, розташовані між 60 і 70 Т-ба лами, як вияв особисті сної акцентуації (Ф. Березін та ін.).
Часто для отримання інформації про конструктну валідність особистісні питальники піддають факторному аналізу за типом дослідження "простої структури" Терстоуна. Це дослідження спрямоване на виявлення незалежних шкал. Профіль будують на основі показників за цими незалежними особистісними рисами. Індивідуальний профіль можна порівняти із середніми груповими нормами. Іноді пояснення профілів ускладнюють відмінності між двома шкальними показниками. Відмінність показників зменшує надійність, а значення показника за одним фактором має різне пояснення залежно від результату за іншим. Така форма інтерпретації неприйнятна, поки не підтверджена емпіричним доказом. Те саме стосується валідності інтерпретації, яку надає психолог, прагнучи пояснити патерн у профілі досліджуваного. Отже, профіль слід інтерпретувати як просту структуру, інші форми інтерпретації вимагають нового дослідження.
Профіль оцінюють як ціле, а не сукупність незалежних шкал. Результати, отримані за однією зі шкал, не можна оцінювати ізольовано від результатів за іншими шкалами. Особливе значення має відношення рівня профілю на кожній шкалі до середнього рівня і до сусідніх шкал. Профіль характеризує особливості особистості, психічний стан у момент тестування, відображаючи наявні психологічні установки на обстеження, іноді - прагнення виглядати перед експериментом якомога краще. Результати обстеження можуть залежати від попереднього ознайомлення з описом тесту.
Деякі клінічні шкали, створені на основі обстеження контингенту психічно хворих, не підтверджують результатів, отриманих при обстеженні психічно здорових або людей, які перебувають на межі нервово-психічних розладів. Тому було розроблено психологічні позначення шкал.
Низькорозташований профіль особистості найчастіше спостерігають при спробі обстежуваного зарекомендувати себе кращим, ніж він є насправді. Часто йому відповідають високі показники за шкалами "брехні" та корекції. Деякі хворі демонструють профіль, що є варіантом норми, хоча клініка свідчить про психічні розлади. Наприклад, у хворих на шизофренію у стадії вираження психічного дефекту цей профіль свідчить про яскраво виявлену емоційну площинність.
Важливе значення має нахил профілю. Позитивний нахил, тобто наявність високих показників за шкалами психотичної тетради (4, 6, 8 і 9), є ознакою психотичного стану (порушення контактів із дійсністю, дезорієнтованість, розгубленість). Негативний нахил, тобто переважання високих показників за шкалами невротичної тріади (1, 2 і 3), за наявності загального високого підйому всього профілю вказує на гострі афектні порушення. ММРІ не дає нозологічно-діагностичної оцінки. Профіль особистості, одержуваний при дослідженні з допомогою цієї методики, характеризує лише особливості особистості у момент дослідження. Проте отримана при такому дослідженні характеристика особистісних властивостей хворого доповнює картину патопсихологічного регістр-синдрому. Так, код, що характеризується піднесенням показників за шкалами 6 і 8 (параноїдне мислення), спостерігали не тільки при параноїдальній шизофренії, а й при інших маревних психозах, зокрема при скроневій епілепсії, що протікає з хронічним маревним (шизоформ-ним) синдромом. Одержувані за допомогою ММРІ дані слід постійно зіставляти з клінічною симптоматикою, матеріалами спостереження патопсихолога щодо особливостей виконання обстежуваним завдань за методиками, спрямованими на дослідження пізнавальної діяльності, з результатами дослідження з допомогою інших особистісних методик.
Основою ММРІ є 3 оцінні і 10 базисних (клінічних) шкал.
В нашій країні адаптований варіант методики використовується з метою клінічної діагностики, при професійному відборі на ряд спеціальностей. Врахування даних з ММРІ дозволяє не допускати до роботи або навчання осіб з патологічними особливостями особистості. Опитувальник використовується здебільшого у вигляді комп’ютерної методики дослідження.
Опитувальник має 10 основних шкал і три контрольних.
Основні шкали.
Перша шкала- іпохондрії - дає уявлення про стурбованість станом фізичного здоров’я.
Друга шкала - депресії - визначає ступінь песимізму і незадоволеності, що викликають широке коло депресивних симптомів різної етимології.
Третя шкала - істероїдних реакцій - відображає швидку зміну і яскравість переживань, нестійкість у стресі, емоційну незрілість і демонстративність поведінки.
Четверта шкала - психопатії - визначає соціальну дезадаптацію, причина якої - невміння людини керуватися набутим досвідом і зневажання загальноприйнятих норм поведінки і співжиття, прагнення домінувати.
П’ята шкала- мужності - жіночості - визначає жіночі якості характеру у чоловіків і чоловічі у жінок.
Шоста шкала - параної - визначає схильність до негнучкої, усталеної системи у підході до вирішення різних проблем.
Сьома шкала - психастенії - дає уявлення про тривожність як стійку рису особистості, про актуальний психічний стан.
Восьма шкала - шизофренії - відображає ступінь відбиття індивідуального, суб’єктивного в поведінці, висловлюваннях і соціальній адаптації.
Дев’ята шкала - гіпоманії - визначає ступінь активності і оптимізму.
Десята шкала - інтроверсії - екстраверсії - визначає ступінь включеності особистості в соціальне середовище.
Контрольні шкали призначені для визначення ставлення респондентів до проведення тесту.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 340; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!