Показники стану і використання оборотних коштів
Стан оборотних коштів характеризується їхньою наявністю на визначену дату.
Швидкість обороту оборотних коштів характеризується періодом, за який кошти проходять усі стадії кругообігу на п-стві, тобто здійснюють один оберт.
Період оборотності розраховується за планом і фактично.
Порівняння отриманих результатів дозволяє зробити висновки про прискорення або сповільнення оборотності оборотних коштів.
Основні показники використання оборотних коштів:
Коефіцієнт оборотності
Ор – обсяг реалізованої продукції у вартісному виразі
Ок – середні залишки нормованих оборотних коштів у вартісному виразі.
Чим більше оборотів здійснюють оборотні кошти – тим краще вони використовуються.
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами
Вз – власні засоби у вартісному виразі
ΣОк – загальна сума оборотних коштів у вартісному виразі
Якщо значення менше за 0,1 – це свідчить про неплатоспроможність підприємства. Якщо ж коефіцієнт показує динаміку зростання, то це свідчить про фінансову незалежність та зниження ризиків фінансових вкладень.
Коефіцієнт покриття
ΣА – сума активів
ΣК – короткострокові зобов’язання
Характеризує достатність оборотних коштів для погашення боргів п-ства протягом року. Значення від 2 до 2,5 є прийнятним, якщо ж менше 1 то вважається, що структура балансу не задовільна, а п-ство неплатоспроможне.
|
|
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
Г.к. – грошові кошти
Квкл – короткострокові вкладення.
Характеризує готовність погашення боргів. Значення від 0,25 до 0,35 є достатнім, якщо менше 0,2 то п-ство не платоспроможне.
Необхідність і сутність кредитування підприємств
Підприємство може отримувати короткострокові кредити шляхом одержання комерційного кредиту від продавця товару. Однак постійне отримання цього кредиту і збільшення терміну його надання ускладнюється через його неефективність для продавця або через ненадійність оплати постачання покупцем з низькою кредитоспроможністю. Якщо цей спосіб одержання коштів для підприємства недоступний то воно може отримувати банківський кредит.
Кредит– це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим хто надає кредит і тим, хто його отримує.
Кредитні відносини – це відособлена частина економічних відносин, пов’язана з наданням вартості (коштів) у позику на умовах її повернення разом з певним відсотком.
Об’єктом кредитних відносин є вартість, яка надається в позику з метою отримання прибутку.
Суб’єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні підприємства.
|
|
|
Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб’єктами виступають дві сторони. Одна називається кредитором, а друга – позичальником.
Причини виникнення кредитних відносин:
1)загальноекономічні:
- товарне виробництво;
- рух вартості у сфері товарного обміну;
- функціонування підприємств на засадах комерційного розрахунку;
2)специфічні:
- сезонний характер окремих виробництв;
- розбіжності між нагромадженням коштів та їх витрачанням на підприємстві;
- відхилення фактичного використання оборотних коштів від їх нормативу.
Основними об’єктами короткострокового кредитування в обігові кошти є:
1)виробничі запаси (сировина, основні і допоміжні матеріали, запасні частини, паливо, інструменти);
2)незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва;
3)затрати майбутніх періодів (сезонні витрати та витрати на освоєнні випуску нових виробів);
4)готова продукція і товари.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 339; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!