Формування чистого прибутку п-ства. Собівартість продукції
Визначення розміру прибутку (або збитку) здійснюється поступово протягом фінансового господарського року від усіх видів діяльності підприємства.
Процес формування прибутку може бути поділений на такі етапи:
1)Визначення чистого доходу від реалізації продукції;
2)Рахунок валового прибутку;
3)Визначення фінансового результату від операційної діяльності;
4)Розрахунок прибутку від звичайної діяльності до оподаткування;
5)Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності
6)Визначення прибутку ( збитку) від надзвичайної діяльності;
7)Визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду.
Чистий дохід від реалізації продукції визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції ПДВ, акцизного збору та інших зборів і вирахувань з доходу.
Різниця між чистим доходом і с/в реалізованої продукції називається валовим прибутком (збитком).
Фінансовий результат від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку ( збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку від операційної діяльності, доходу від участі в капіталі, фінансових та інших доходів, витрат від участі в капіталі, фінансових та інших витрат.
Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.
|
|
|
Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування на сумі податків на прибуток.
Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).
Остаточний фінансовий результат –тобто чистий прибуток визначається як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності на надзвичайного доходу, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.
Собівартість продукції –це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво продукції.
Розрахунок с/в продукції дозволяє визначити фінансовий результат виробничого –господарської діяльності підприємства. Зниження с/в є важливим чинником збільшення виручки від реалізації.
Виробнича с/в продукції включає:
1)Прямі матеріальні витрати;
2)Прямі витрати на оплату праці;
3)Інші прямі витрати;
4)Загальновиробничі витрати.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої с/в продукції встановлюється підприємством самостійно.
|
|
|
Витрати, пов’язані з операційною діяльністю і які не включені у виробничу с/в поділяються на: 1)Адміністративні витрати; 2)Витрати на збут; 3)Інші операційні витрати.
У виробничій сфері можуть бути використані 4 методи розрахунку прибутку від реалізації продукції:
1)Метод прямого розрахунку –за цим методом планову суму прибутку обчислюють за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються на підприємстві. Рахунок здійснюють на основі таких показників:
- Плановий обсяг реалізації продукції відповідної номенклатури (асортименту);
- Планова с/в одиниці продукції;
- Планова ціна одиниці продукції за її асортименту. Цей метод розрахунку застосовується на виробництві, коли є невеликий асортимент продукції та не дає можливості аналізувати вплив різних факторів на розмір прибутку від реалізації продукції.
2)Метод розрахунку на основі показника витрат на 1 грн. продукції. Цей метод використовується для розрахунку прибутку від реалізації продукції всього по підприємству. Цей метод є досить точним, однак не дозволяє виявити вплив окремих факторів на обсяг прибутку від реалізації продукції та їх заміну.
3)Економічний ( аналітичний) метод. Він використовується для визначення прибутку за порівнюваною і не порівнюваною продукцією. У першому випадку розрахунок прибутку і базової рентабельності.
|
|
|
Базовий прибуток –це прибуток від реалізації продукції отриманий в попередньому (базовому) році. При розрахунку здійснюються корегування базового і очікуваного прибутку з урахуванням факторів, що чинять вплив на прибуток винятково в базовому періоді.
Базова рентабельність –це рентабельність, отримана в попередньому (базовому) році. Вона розраховується як відношення базового прибутку до с/в продукції в базовому році.
- Визначається планова с/в на основі попереднього періоду;
- Розраховується плановий прибуток на основі базової рентабельності;
- Визначається вплив факторів на зміну прибутку в плановому періоді (наприклад за рахунок зниження с/в продукції, збільшення обсягу реалізації продукції тощо).
У другому випадку прибуток від реалізації продукції розраховується за методом прямого розрахунку. А у випадку відсутності відповідних розрахункових даних використовують показник середньої рентабельності по підприємству.
4)Четвертий метод базується на визначенні точки безвинності, тобто значення обсягу і вартості продажу, при яких підприємство здатне покрити всі свої витрати не одержуючи при цьому прибутку.
|
|
|
Цей метод планування прибутку базується на принципі розподілу витрат на постійні та змінні і розрахунку маржинального прибутку. З виторгу від реалізації продукції (без ПДВ, акцизу і мита) віднімаються змінні витрати і залишається маржинальний прибуток. Далі з маржинального прибутку віднімаються постійні витрати і визначається фінансовий результат, тобто прибуток чи збиток.
Розрахунок точки беззбитковості (у натуральному виразі).
УПВ – умовно постійні витрати
Цод – ціна одиниці
УЗВод – умовно змінні витрати на одиницю
Після визначення точки беззбитковості планування прибутку будується на основі ефекту операційного важеля, тобто того запасу фінансової міцності, при якому підприємство може дозволити собі знизити обсяг реалізації продукції не входячи до збитковості.
Ефект операційного важеля полягає в тому, що будь яка зміна виручки від реалізації продукції призводить до ще більшої зміни прибутку. Для цього ефекту пов’язана з непропорційним впливом постійних і змінних витрат на фінансовий результат, при зміні обсягу виробництва і реалізації продукції.
Чим вища частка постійних витрат у с/в продукції тим сильніший вплив операційного важеля і навпаки при зростанні обсягу продажу частка постійних витрат у с/в знижується і відповідно вплив операційного важеля зменшується.
Розрахунок сили операційного важеля
МП – маржинальний прибуток
П – прибуток
МП=В-ЗВ
В – виручка від реалізації
ЗВ – змінні витрати
Для прийняття рішень на підставі аналізу беззбитковості слід пам’ятати про такі припущення:
1)Аналізується лише прийнятий діапазон обсягів виробництва, тобто той рівень виробництва, якого фірма дотримувалась у минулому і для якого є інформація про витрати і рівень виробництва, який фірма передбачає досягти в майбутньому.
2)Сукупні витрати та сукупний дохід є лінійними функціями обсягу виробництва (припускається, що середні витрати і ціна реалізації одиниці продукції залишаються незмінними).
3)Витрати підприємства можна точно поділити на постійні та змінні;
4)Всі інші показники, окрім того, що аналізуються залишаються постійними;
5)Реалізується лише один виріб на підприємстві або номенклатура лишається постійною;
6)Обсяг реалізації продукції дорівнює обсягу виробництва.
Прибуток від реалізації продукції розраховується як сума прибутку у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду і загального прибутку від випуску продукції за мінусом прибутку у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду рівний добутку с/в залишків продукції та середньої рентабельності продукції у базовому періоді.
Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду рівний добутку, с/в залишків продукції та середньої рентабельності продукції у плановому періоді.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 801; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!