Дати характеристику глобальній комп’ютерній мережі Інтернет. Сформувати поняття протоколу. Розглянути протокол ТСР/ІР



Розвивати вміння порівнювати, будувати причинно-наслідкові зв’язки.

  • Виховувати культуру користувача ПК, свідоме ставлення до роботи з ресурсами всесвітньої мережі

 

План:

Глобальні мережі:

1. Загальні принципи організації

2. Структура глобальної комп'ютерної мережі.

3. Підключення до Інтернет.

4. Протокол ТСР/ІР

- Транспортний протокол.

- Мережевий протокол.

Література:

1. Дибкова Л.М. «Інформатика та комп’ютерна техніка»

2. Ярмуш О.В., Редько М.М. «Інформатика і комп’ютерна техніка»

3. Пушкарь О.І. «Інформатика. Комп’ютерна . техніка. Комп’ютерні технології.»

4. Баженов В.А, Венгерський П.С., Горлач В.М., «Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології» Л2 стор. 618-622

Будова і можливості Internet

Як же влаштовано Internet. У мережі немає центру, хоча біль­ша частина її ресурсів, як і раніше, зосереджена в США. Проте структура все-таки є — це чітка ієрархія комп'ютерів і користува­чів. Найнижчий рівень, а отже, і наймасовіший — це прості кори­стувачі, підключені до мережі через телефонний канал. Ці користувачі під'єднуються до мережі через динамічні IP-адреси, що присвоюються піс­ля входу в мережу.

Користувачі, які мають постійну «прописку» — статичні ІР-адреси, під'єднуються до мережі оптико-волоконним кабелем зі швид­кістю передавання інформації 128-256 Кбіт/с. Ці комп'ютери мо­жуть бути вузлами Internet, де розміщуються сайти WWW, інша «начинка» мережі. Ще вище розташовані провайдери — утриму­вачі більш потужних і швидкісних каналів зв'язку, через які до мережі підключаються кінцеві користувачі і провайдери класом нижче.

На рівні регіону або цілої країни головними «босами» цього се­гмента Internet, що контролюють його головні канали, які мають потужність кількох гегабіт за секунду, виступають потужні органі­зації: у Росії — Ростелеком, в Україні — Укртелеком. Під їхнім керівництвом перебувають десятки, сотні потужних провайдерів. Щоб задовольнити запит кінцевого користувача, сигнал проходить під його комп'ютера через десятки комп'ютерів у різних регіонах За чудернацьким маршрутом, який не піддається систематизова­ному поясненню. Мережа не має меж, її не можна контролювати. Мережа непідвладна нікому і в цьому її головна перевага перед іншими видами комунікацій.

Скільки б ми не говорили про будову Internet, найцікавіше ді­знатися про його внутрішній зміст, внутрішнє наповнення.

Робота з Internet складається зі щоденного спілкування з доб­рим десятком окремих сервісів мережі. Розглянемо найпопулярніші з них.

WWW — World Wide Web, Всесвітня Павутина. Саме з цим, наймолодшим сервісом Internet, ми зіштовхуємось, коли за­ходимо на веб-сайт чи сторінку будь-якої організації або приватної особи. Веб-сторінки побудовані за системою гіпертексту. На цей сервіс вказують два перші елементи адреси Internet: http://www.microsoft.com. Роботу з веб-сторінками здійснюють за допомогою спеціальних програм-браузерів, наприклад Internet Explorer.

WWW — найпоширеніший і найпопулярніший сервіс Internet.

FTP — другий з великих сервісів і протоколів Internet. Сер­вери FTP — це файлові архіви на віддаленому комп'ютері, з якими користувач працює так само, як на власному ПК. Про належність адреси до цього сервісу свідчить абревіатура FTP: ftp://ftp.microsoft.com.

E-mail — електронна пошта. Для роботи з цим сервісом потрібна програма, наприклад Outlook Express. Адреса електрон­ної пошти легко розпізнається за значком @ — він обов'язково мас бути в адресі електронної пошти: sgtehn@cg.ukrtel.net.

News — сервери новин. Цей сервіс забезпечує надсилання по­відомлень у спеціальну «групу новин». Прочитувати їх може не одна людина, а всі, хто підписався на новини — їх може бути сотні тисяч.

Що саме надають ці сервіси конкретному користувачеві за його плату 0,5-1 $ за годину?

Internet наймасовіше і оперативне джерело інфор­мації. Нині в мережі свої веб-сторінки мають практично всі вели­кі організації, фірми, підприємства. Є багато приватних веб-сторінок. В Internet розповсюджуються електронні варіанти тисяч газет і журналів, через мережу транслюють свої передачі сотні радіостанцій і телекомпаній. Практично всі галузі людської дія­льності представлені в Internet сотнями і тисячами веб-сторінок.

Internet найсприятливіший простір для бізнесу. По­пулярною є електронна торгівля, яка дає змогу купувати будь-який товар з будь-якої точки планети, одержувати інформацію про біржову торгівлю всього світу і купувати акції. За допомогою Internet можна придбати найрізноманітніші товари і послуги в тисячах віртуальних магазинів. Займатися бізнесом у мережі мо жуть не тільки великі фірми, а й практично будь-яка людина, яка створила свою веб-сторінку.

Internet це необмежений простір для творчості. За допомогою мережі ви можете стати популярним на весь світ, ство­ривши яскраву веб-сторінку на будь-яку тематику.

Internet ідеальний засіб для реклами. Мережа дає мож ливість будь-якій людині практично безкоштовно повідомити ба­гатомільйонну аудиторію про запропоновані послуги чи продук­цію.

Internet ідеальне середовище для одержання нових файлів і програм. Через мережу можна замовляти і купувати програми для комп'ютера, одержувати нові драйвери пристроїв, оновлені версії програм, поновлювати антивірусні бази. Важко уявити більш прийнятне джерело.

Internet найпрогресивніший засіб спілкування і кому­нікацій. Щоденно користувачі мережі відправляють сотні міль­йонів електронних листів. Для багатьох Internet повністю замінив звичайну пошту. Щоденно цілодобово мільйони людей знайом­ляться і спілкуються через чат (кімната для розмов), ICQ (Inter­net-пейджер). Набирає популярності Internet-телефонія і відео-конференції.

Internet найбільше в світі джерело розваг. Ігри і музи­ка, кіно і театр — усі види мистецтва, всі складові індустрії розваг сьогодні представлені в Internet. Через Internet ви можете зіграти в гру з партнером, який перебуває на іншому кінці планети, дові­датися про новини життя улюбленої рок-групи, прослухати її но­вий диск тощо. Немає жодного виду розваг або хобі, якому не було б присвячено хоча б з десяток веб-сторінок.

Проте спочатку потрібно зробити перший крок і підключитися до мережі.

Підключення до Internet

Для підключення до Internet насамперед потрібно вибрати провайдера. Internet-провайдер, або провайдер, забезпечує доступ до Internet за протоколом TCP/IP, доставку і зберігання електрон­ної пошти, а також забезпечує всіма необхідними для підключен­ня програмами і драйверами. Провайдер надає повні інструкції щодо настроювання системи.

Протокол — це збірка правил, у співвідношенні з якими пе­редається інформація в мережі.

У 1972 р. група розробників під керівництвом Вінтона Серфа розробила протокол TCP/IP — Transmission Control Protocol/Inter­net Protocol (Протокол керування передаванням/Протокол Inter­net). Рівні стека TCP/IP

Прикладний рівень

Протоколи прикладного рівня TCP/IP визначають процедури стосовно організації взаємодії прикладних процесів (програм) різних мережних комп'ютерів і форми подання інформації за такої взаємодії. По ознакам взаємодії прикладних процесів виділяють два типи прикладного програмного забезпечення: програма-клієнт та програма-сервер. Протоколи прикладного рівня зорієнтовано на конкретні прикладні завдання. Серед традиційних послуг, котрі забезпечують протоколи прикладного рівня із сімейства TCP/IP, сьогодні найбільш популярними є електронна пошта — протоколи SMTP та POP3, передавання файлів — FTP та TFTP, емуляції віддаленого терміналу — TELNET тощо.

З середини 90-х років минулого сторіччя в Інтернеті активно запроваджуються послуги, які базуються на технології WWW, яка грунтується на протоколі передавання гіпертексту HTTP.

Сьогодні є популярні послуги пакетної IP-телефонії на базі стандартів IETF, яку стосуються спеціальних протоколів прикладного, транспортного і мережного рівнів, наприклад сигналізації SIP, передавання в режимі реального часу RTP та RTCP, резервування ресурсів RSVP, рекомендацій ITU H.323 тощо.

Транспортний рівень

Протоколи транспортного рівня TCP/IP надають транспортні послуги прикладним процесам. Основними протоколами транспортного рівня TCP/IP є протокол керування передаванням TCP (Transmission Control Protocol) і протокол користувальницьких дейтаграм UDP (User Datagram Protocol). Транспортні послуги цих протоколів суттєво відрізняються. Протокол UDP доставляє датаграми без установлення з'єднання. При цьому він не гарантує їхнього доставляння. Протокол TCP забезпечує надійне доставляння байтових потоків (сегментів) із попереднім встановленням транспортного дуплексного з'єднання (віртуального каналу) між модулями TCP мережних комп'ютерів. Для розв'язання транспортних завдань протоколи TCP та UDP в перебігу передавання даних формують і додають до даних свої заголовки обсягом 20 байт та 8 байт відповідно.

Кожен прикладний процес взаємодіє з модулем транспортного рівня TCP або UDP через окремий порт, що дозволяє при взаємодії систем однозначно ідентифікувати прикладні процеси. Ці порти нумеруються починаючи з нуля. При передаванні запиту прикладної програми клієнта до прикладної програми сервера транспортний модуль, формуючи датаграму чи сегмент, вказує номери портів програмних модулів прикладних протоколів сервера й клієнта. З цією метою в заголовку пакета протоколу транспортного рівня виділено два поля — «порт одержувача» і «порт відправника», обсягом по 2 байти. Номери портів TCP та UDP до прикладних протоколів сервера стандартизовано IETF. Для цього надано номери в діапазоні від 1 до 1023. Наприклад, програмний модуль TСP сервера взаємодіє з модулем протоколу HTTP через порт з номером 80. Взаємодія модуля TCP чи UDP клієнта з будь-яким модулем прикладного протоколу відбувається через порт, якому надається вільний номер, за значенням більший ніж 1023.

Мережний рівень

Протоколи мережного рівня TCP/IP забезпечують взаємодію поміж мережами різної архітектури тощо. Основним протоколом мережного рівня технології TCP/IP є міжмережний протокол IP та його допоміжні протоколи: адресний протокол ARP; реверсний адресний протокол RARP (Reverse ARP); протокол діагностичних повідомлень ICMP (Internet Control Message Protocol), який надсилає повідомлення вузлам мережі про помилки на маршруті, які виникають при передаванні пакетів тощо.

Головне завдання міжмережного протоколу IP — це маршрутизація пакетів даних поміж різнотипними комп'ютерними мережами. Для розв'язання цього завдання протокол IP підтримує IP-адресацію мереж та вузлів, використовує таблицю маршрутизації пакетів, виконує, за необхідності, фрагментацію та дефрагментацію цих пакетів.

Функціонування мережного рівня також забезпечує низка протоколів динамічної маршрутизації RIP, OSPF, які динамічно формують маршрути таблиці маршрутизації за алгоритмами вектора VDA (Vector Distance Algorithm) і стану зв'язку LSA (Link State Algorithm) відповідно, протоколів політики зовнішньої маршрутизації EGP (Exterior Gateway Protocol), BGP (Border Gateway Protocol) тощо.

Протокол HTTP (Hypertext Transfer Protocol — Протокол пере­давання гіпертексту) є протоколом вищого рівня відносно прото­колу TCP/IP — протоколом рівня додатку. HTTP розроблений для ефективного передавання по Internet веб-сторінок.

Протокол FTP (File Transfer Protocol — Протокол передавання файлів) спеціально розроблений для передавання файлів по Internet.

За допомогою протоколу TELNET ви можете підключитися до віддаленого комп'ютера як користувач (якщо наділені відповід­ними правами, тобто знаєте ім'я користувача і пароль) і виконува­ти дії над його файлами і додатками так само, якби ви працювали на своєму комп'ютері.

WAIS розшифровується як Wide-Area Information Servers. Цей протокол розроблений для пошуку інформації в базах даних.

Протокол Gopher — протокол рівня додатків, розроблений у 1991 р. До загальномісцевого розповсюдження гіпертекстової сис­теми World Wide Web Gopher використовувався для витягування інформації (переважно текстової) з ієрархічної файлової структури.

WAP (Wireless Application Protocol) у 1997 p. розробила група компаній Ericsson, Motorola, Nokia та Phone.com (колишньою IJnwired Planet) для того, щоб надати доступ до послуг Internet користувачам безпровідних пристроїв, таких як мобільні телефо­ни, пейджери, електронні органайзери тощо, які використовують різні стандарти зв'язку.

IP-адреси. Кожний комп'ютер в Internet має свою унікальну адресу, яка складається з чотирьох чисел — від 0 до 255, розділе­них крапками, наприклад 192.254.55.232

Такі адреси називають IP-адресами, оскільки вони забезпечу­ють коректну роботу протоколу IP. IP-адреса складається з двох частин. Перша, до якої належать від одного до трьох чисел зліва, означає мережу, в якій перебуває комп'ютер, і називається іден тифікатором мережі. (Internet складається з багатьох мереж, кожна з яких має свою адресу.) Друга частина IP-адреси відповід но від одного до трьох чисел справа означає конкретний комп'ютер у мережі і називається ідентифікатором вузла. Таким чином, ієрархія IP-адрес читається зліва направо, тобто зліва розташову­ються старші біти, справа — молодші. Старші біти ідентифікують мережу, молодші — вузли мережі (комп'ютери).

Доменні імена. Слово «домен» у перекладі означає «область», «зона». Стосовно Internet домен є віртуальною зоною, до якої на­лежить той чи інший комп'ютер. Доменне ім'я представляє адресу будь-якого ресурсу в Internet як послідовність слів.


Лекція № 5

Тема: Система електронної пошти. Телеконференції.

Мета:


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 359; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!