Програмне забезпечення однор ангових мереж
В однорангових мережах, як ви вже знаєте, усі комп'ютери рівноправні і кожен користувач самостійно визначає, до яких ресурсів його комп'ютера матимуть доступ інші користувачі. Інакше кажучи, у комп'ютерів немає чіткої спеціалізації щодо підтримки тої чи іншої мережної служби.
В однорангових мережах у комп'ютерів немає чіткої спеціалізації щодо підтримки певної мережної служби.
Для створення однорангових мереж не потрібне спеціальне мережне програмне забезпечення, оскільки для їх роботи достатньо набору мережних функцій, який мають усі сучасні операційні системи, призначені для встановлення на персональних комп'ютерах.
Програмне забезпечення клієнт-серверних мереж
У клієнт-серверних мережах одні, потужніші комп'ютери відіграють роль серверів та забезпечують надання певних послуг (служб), а інші, робочі станції, є клієнтами, тобто споживачами цих послуг.
На серверах установлюють серверні операційні системи, які, на відміну від операційних систем для ПК, здатні обробляти запити більшої кількості користувачів і містять спеціальні програмні засоби, необхідні для функціонування клієнт-серверних мереж. Окрім того, на серверах установлюють спеціалізоване прикладне програмне забезпечення, потрібне для підтримки роботи певної служби або кількох служб.
У кліент-серверних мережах підтримку мережних служб здійснюють сервери. Для цього на них установлюють серверні операційні системи та спеціалізоване прикладне програмне забезпечення.
|
|
|
• Файловий сервер. Призначений насамперед для зберігання даних. Зазвичай на ньому розташовують особисті папки користувачів, доступ до яких мають лише вони (чи інші користувачі, яким надано на це право), а також папки для спільного доступу.
• Поштовий сервер. Здійснює підтримку електронної пошти (приймання, передавання, зберігання електронних листів).
• Сервер баз даних. Містить базу даних та забезпечує швидку обробку запитів користувачів до неї.
• Сервер друку. Забезпечує доступ до мережних принтерів та керує ними.
На клієнтах (робочих станціях) установлюють настільні операційні системи та прикладне програмне забезпечення, необхідне користувачеві для виконання завдань і доступу до серверних служб.
Кабелі ЛОМ.Комп'ютери і сервери мережі з'єднуються між собою кабелями, які можуть бути:
• багатожильними, що найчастіше використовуються у таких конфігураціях мереж, як «кільце» та «зірка». Недоліки таких кабелів — незахищеність від електромагнітного випромінювання, невелика швидкість передачі даних, висока вартість;
• у вигляді витої пари — екранованої оболонки, яка містить одну або більше пар провідників і може забезпечити велику швидкість передачі даних на невеликі віддалі в комбінації з коаксіальним кабелем;
|
|
|
• коаксіальними, що складаються з центрального провідника, шару ізолювального матеріалу, екрана (металевий циліндр або шари плетеного дроту), шару ізоляції. Відповідно до товщини є товсті та тонкі коаксіальні кабелі. Всі вони характеризуються невисокою вартістю, досить великою швидкістю передачі даних, захищеністю і використовуються в мережах типу Ethernet;
• оптоволоконні, які забезпечують передачу даних із дуже великою швидкістю на значні віддалі (до4,5 км), мають високий ступінь захищеності, але досить дорогі.
Мережні адаптери.Підключення комп'ютера до кабеля здійснюється за допомогою інтерфейсних плат — мережних адаптерів, спроектованих на застосування одного із протоколів низького рівня (Ethernet, Token Ring, FDDI, ARCnet тощо). Вони можуть бути двох типів: для виявлення зіткнень (колізій) та передачі маркерів. Мережні адаптери при підтримці програмних засобів виконують такі основні операції під час передачі (зворотні дії — під час приймання) повідомлень:
• передачу даних. Дані передаються з оперативної пам'яті в адаптер або навпаки через канал прямого доступу, програмований канал введення-виведення;
|
|
|
• буферизацію. Під час оброблення даних у мережному адаптері вони зберігаються в буфері, який дає змогу адаптеру здійснити доступ до всього пакета і повинен мати таку ємність, як і цілий пакет даних. Використання буферів потрібно для узгодження між собою швидкостей оброблення інформації різними компонентами ЛОМ;
• формування пакета. Мережний адаптер поділяє дані на частини (під час приймання — з'єднує їх), розмір яких залежить від типу мережі (в Ethernet — 1 Кбайт, в Token Ring — 4 Кбайт), додає до пакетів заголовок і кінець, тобто створює пакет даних, готовий до передачі;
• доступ до кабеля. Перед початком передачі даних адаптер чекає надходження маркера для його захоплення або впевнюється, що лінію не зайнято;
• перетворення даних. Дані передаються по кабелю послідовно, біт за бітом, для чого вони перетворюються із паралельного вигляду на послідовний;
• кодування (декодування) даних, тобто формування електричних сигналів, які використовуються для передачі даних;
• приймання (передачу) імпульсів. Дані у вигляді закодованих електричних сигналів передаються по кабелю.
|
|
|
Адаптери різняться методами доступу до середовища та протоколами і мають такі основні характеристики:
• швидкість передачі даних;
• тип шини комп'ютера;
• розрядність (8, 16, 32, 64 біт);
• ємність буфера для пакета даних;
• сумісність з різними мікропроцесорами;
• топологію — конфігурацію з'єднання елементів у мережі.
До складу комп'ютерної мережі можуть бути включені також такі елементи:
• повторювачі (repeater) — для з'єднання окремих компонентів мережі;
• джерело безперебійного живлення — для забезпечення завершення роботи і збереження даних у разі аварійного вимикання електричної енергії;
• трансивер — для підключення комп'ютера до товстого коаксіального кабеля;
• коннектори — для з'єднання мережних адаптерів з тонким коаксіальним кабелем.
Лекція № 4
Тема: Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет.Загальні відомості. Протокол ТСР/ІР
Мета:
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 359; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!