Професіограма судді суду загальної юрисдикції
Професійна діяльність судді суду загальної юрисдикції може бути представлена через такий зміст основних аспектів.
Соціальний аспект діяльності судді (суду) виражається в:
1) мотивованій постанові судді або визначенні суду про арешт підозрюваного чи обвинувачуваного або застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;
2) винесенні справедливого вироку, що повинен стати початком вирішення конфлікту особи і суспільства;
3) відповідальності перед суспільством за соціальний прогноз розвитку особи підсудного;
4) використанні судових процесів для запобігання і попередження правопорушень (публічні процеси).
Соціальний аспект діяльності судді потребує від нього таких якостей:
- справедливості;
- непримиренного відношення до злочинності в будь-яких її проявах;
- прагнення до встановлення істини;
- принциповості;
- відповідальності за збереження довіри громадськості до судової системи.
Пошуковий аспект діяльності судді загального суду виражається в:
- попередньому розгляді справи (спеціальна стадія), що здійснюється суддею одноосібно з обов'язковою участю прокурора (прокурор висловлює думку про можливості призначення справи до судового розгляду). За результатами попереднього розгляду суддя призначає справу до судового розгляду або визначає інше рішення;
- зборі і дослідженні доказів. Повноваження судді в цьому аспекті діяльності досить широкі, що обмежує можливості направлення судом справ на додаткове розслідування;
|
|
|
- можливості дій по вивченню лише тих доказів, про дослідження яких клопочуться учасники судового процесу. Законом передбачено, що суддя може не досліджувати доказів у справі і перейти до судових дебатів, що спрощує розгляд окремих категорій справ.
Пошуковий аспект діяльності судді загального суду потребує від нього таких якостей:
- підвищеної обережності дій;
- високої відповідальності за прийняті рішення;
- уміння прогнозувати наслідки свого рішення;
- чесності із самим собою;
- критичності і конкретності мислення.
Пошуковий аспект діяльності судді майже не відокремлений від реконструктивного.
Реконструктивний аспект діяльності судді полягає в такому:
(суду першої інстанції) —
1) аналіз усієї зібраної в справі інформації, її перевірка, аналіз, зіставлення, формування своєї версії;
2) заслуховування сторін і їхніх представників, приведення потоку інформації до логічної системи, відтворення події правопорушення;
3) підготовка проекту і винесення рішення (вироку), що відповідає чинному законодавству: воно повинно бути законним, обґрунтованим, мотивованим; ґрунтуватися тільки на тих доказах, що були розглянуті в судовому засіданні;
|
|
|
(апеляційного суду) —
1) перевірка винесеного судом першої інстанції рішення, тобто повторний розгляд справи по суті або в повному обсязі, або частково з ухваленням нового рішення (як правило, перевіряються докази, що відносяться до тієї частини судового рішення або вироку, законність і обґрунтованість яких заперечується апелянтом1):
2) у частині обґрунтованості висновків суду про наявність визначених фактичних обставин, вірогідності і достатності покладених в основу доказів;
3) щодо відповідності прийнятого рішення приписам матеріального права і дотримання правил судової процедури.
Реконструктивний аспект діяльності судді вимагає таких якостей:
незалежності — свободи від впливу на професійну діяльність будь-кого, у тому числі своїх родичів, друзів або знайомих; а також свободи від впливу суспільної думки, від побоювань критики їх діяльності;
об'єктивності аналізу;
неупередженості — відсутності прихильності до якої-небудь із сторін, здатності рівно відноситися до їхніх домагань і особи, діяти в інтересах істини і справедливості;
|
|
|
визначеності рішення;
широти поглядів
Комунікативний аспект діяльності судді загального суду виражається в:
1) спілкуванні судді в ході судового процесу, де суддя є арбітром спілкування, насамперед між прокурором і адвокатом;
Зазначимо, що в апеляційному порядку оскаржуються рішення і ухвали суду першої інстанції, які не набрали сили. Ухвали, як правило, не можуть бути оскаржені окремо від рішення в тому випадку, якщо вони заважають подальшому провадженню (рухові) справи, або у випадках, прямо передбачених процесуальним законом.
2) судових допитах, що вимагають погодженості прийомів допитів з індивідуальними особливостями особистості допитуваного.
Комунікативний аспект діяльності судді припускає такі якості, як:
терпіння;
ввічливість;
тактовність;
емоційна стійкість;
готовність виявляти терпимість до різних поглядів;
уміння слухати і говорити;
відсутність зарозумілості;
психологічна сумісність з учасниками процесу — складом суду, секретаріатом, адвокатами, державним обвинувачем, експертами й ін.
Організаційний аспект діяльності судді загального суду виражається в:
1) правильному плануванні своєї роботи;
|
|
|
2) само організованості при підготовці до судового процесу;
3) проведенні судового засідання в призначений час (є неприпустимими запізнення хоча б на кілька хвилин) з урочистих слів:«Устати, суд йде!»;
4) вимозі до учасників процесу знаходитися в залі в призначений час;
5) вимозі до присутніх у залі судового засідання розмовляти із судом тільки стоячи (як цього вимагає закон);
6) умінні керувати ходом судового розгляду в межах процесуального закону. Особливість полягає в тому, що учасники процесу не знаходяться в судді в підпорядкуванні, його керівництво обмежене рамками процесу і, як правило, має публічний характер.
Організаційний аспект діяльності судді припускає, що він має такі якості:
- силу волі;
- зібраність;
- цілеспрямованість;
- наполегливість;
- уміння дорожити своїм і чужим часом;
- інтелектуальну звичку до самодисципліни.
Засвідчувальний аспект діяльності судді загального суду виражається в: складанні документації: постанова, рішення, ухвала, вирок у формі, передбаченій законом. Остаточним рішенням у справі, що набирає силу відразу після його проголошення, є рішення судді апеляційного суду.
Про кожне судове засідання, а також про кожну окрему процесуальну дію, вчинену поза постійним місцем засідання суду першої інстанції, складається протокол. Судом здійснюється повне фіксування судового процесу технічними засобами2.
Засвідчувальний аспект діяльності судді вимагає, щоб він мав такі якості:
- знання державної мови і мов народів, що проживають у даній місцевості;
- загальну і спеціальну культуру письмової мови;
- логіку мислення;
- уміння прийняти законне, обґрунтоване, мотивоване рішення (вирок), ґрунтуючись тільки на тих доказах, що були розглянуті в судовому засіданні;
- дотримання інструкцій з діловодства;
- повнота і чіткість у формулюваннях, щоб уникати різночитання судового рішення і попереджати пов'язані з ним помилки при його виконанні
Професіограма адвоката
Соціальний аспект діяльності адвоката визначається гуманним призначенням, покладеним на нього суспільством:
здійснювати правовий захист обвинувачуваного з метою досягнення справедливого вирішення конфлікту між особою і суспільством, керуючись принципом презумпції невинності;
проводити консультації — вести прийом громадян і бути компетентним у питаннях, що їх цікавлять.
З метою недопущення заподіяння шкоди інтересам клієнта в багатьох західноєвропейських країнах закріплене правило, відповідно до якого адвокат не може прийняти доручення і самостійно вести справу клієнта у випадку невідповідності рівня його кваліфікації ступеню складності справи. Так, Кодекс правил поведінки для адвокатів країн Європейської співдружності передбачає, що адвокат не вправі вести справу, яка не відповідає рівню його професійної компетентності, без участі в ній іншого адвоката, що володіє відповідною компетенцією5.
Соціальний аспект діяльності адвоката вимагає від нього таких якостей, як:
- гуманізм ‑ уміння підтримати в клієнті зв’язок із суспільством, незважаючи на вчинене ним правопорушення;
- віра в людину, що виражається в прогнозуванні соціально корисної поведінки правопорушника;
- справедливість;
- законність;
- високий рівень кваліфікації
У ст. 7 Закону України «Про адвокатуру» і ст. 61 Кримінально-процесуального кодексу зазначені випадки, при яких адвокат (захисник) не може брати участь у справі.
Пошуковий аспект діяльності адвоката виражається в:
1) здійсненні збору даних, які він може представити слідчому або суду як докази по кримінальній або цивільній справі, тобто в перевірці фактів, поданих у судове засідання, установлення їхньої вірогідності (істинності). Адвокат не правомочний проводити слідчі дії ‑ це прерогатива уповноважених органів і посадових осіб держави;
2) оцінці доказів, обґрунтуванні доведеності або не доведеності відповідних фактів. Для цього він запитує думку фахівців. Така думка, наприклад, необхідна для оцінки висновку експерта.
3) пошуку відповідних правових норм і оцінці можливості їхнього застосування.
Пошуковий аспект діяльності адвоката припускає, що він має такі якості:
- глибину мислення (здатність проникати в суть фактів) і широту розуму (уміння охоплювати широке коло питань);
- сумлінність;
- знання законодавства;
- принциповість;
- наявність власної думки й уміння її відстоювати;
- особисту незацікавленість
Реконструктивний (конструкційний) аспект діяльності адвоката як захисника в суді можна подати у вигляді трьох стадій:
1) складання загальної концепції: узагальнення різнобічної інформації, вироблення власної думки, побудова лінії захисту;
2) розробка тактики захисту: заготівля тактичних прийомів, що дають можливість знайти з великого числа доказів такі, котрі виправдували б його підзахисного або пом’якшували його провину, у тому числі складання заяв клопотань. Клопотання адвоката — це письмові або усні звернення до осіб, котрі уповноважені здійснювати процесуальну діяльність і приймати рішення у справі, про необхідність здійснення ними дій, віднесених до їхньої компетенції спрямованих на захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного. За допомогою клопотань адвокат доводить до відома слідчого, прокурора, суду свою думку про доведеність обвинувачення, обґрунтованість кваліфікації порушення, що сприяє зборові, перевірці й оцінці доказів. У клопотаннях адвоката можуть ставитися питання про витребування і прилучення до справи документів і предметів, про виклик нових свідків, проведення допитів, очних ставок та інших слідчих і судових дій, про скасування або заміну запобіжного заходу, про закриття справи й ін.;
3) проведення захисту.
Для реконструктивного (конструкційного) аспекту діяльності адвоката необхідні такі якості, як:незалежність; пам’ять; критичне мислення; уява; уважність до деталей; коректність стосовно колеги в суді
Організаційний аспект діяльності адвоката виражається в:
представництві в суді інтересів клієнта винятково на основ і договору-доручення, складеного в писемній формі. Не припустимим є включення в зміст договору-доручення умови про обов'язок досягнення результату, необхідного клієнтові;
підготовці до процесу (складання плану, продумування лінії захисту) на основі знання особи підзахисного, його психології, мотивів злочину, причин і умов, що цьому сприяли;
умінні коригувати план по ходу виявлення нових обставин, знаходити серед великого числа доказів такі, котрі виправдували б підзахисного або зм'якшували його провину;
умінні використовувати в судовому процесі прийоми і методи, вироблені адвокатською практикою і власним професійним досвідом.
Організаційний аспект діяльності адвоката вимагає таких якостей:самодисципліни; сили волі; самостійності; наполегливості; рішучості; підпорядкування трудовому розпорядкові, встановленому в колегії(консультації).
Адвокат вправі заявити відвід посадовим особам, що беруть участь у розслідуванні і розгляді справи. Він може оскаржити будь-які дії і рішення слідчих органів, прокуратури і суду, які, на його думку, заподіюють шкоду законним інтересам його клієнта.
Комунікативний аспект діяльності адвоката виявляється в:
- морально-психологічному контакті з підзахисним до захисту, умінні дати пораду, рекомендацію, роз'яснити правовий статус, перспективи судового вирішення справи;
- морально-психологічному контакті зі складом суду й іншими учасниками судового процесу;
- збереженні таємниці, установленої законом для нормального відправлення правосуддя й захистові довірчих відносин між адвокатом і його клієнтом.
Для комунікативного аспекту діяльності адвоката важливі такі якості:ораторські здібності; лаконізм мови; категоричність; переконливість; знання психіки підзахисного, передбачення його можливих реакцій; конфіденційність;гідність.
Засвідчувальний аспект діяльності адвоката полягає у своєчасному і чіткому оформленні документації при проведенні консультації і виступі як захисника в суді (обліково-реєстраційні картки, заяви, скарги й інші документи правового характеру). Так, як цивільно-процесуальні засоби використовується позовна заява; у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин — скарга і заява; при окремому цивільно-процесуальному провадженні — заява.
Засвідчувальний аспект діяльності адвоката вимагає дотримання таких нормативів культури:акуратності; знання державної мови і мови регіону, де здійснюється адвокатська діяльність; уміння володіти лаконічним стилем викладу;уміння ефективно використовувати стандарти документації.
Література:
Основна:
1.Бандурка О.М. Юридична деонтологія : підручник / О.М. Бандурка, О.Ф. Скакун. – Харків : Вид-во НУВС, 2002. – 336 с.
2. Гусарєв С.Д. Юридична деонтологія : навч. посібник / С.Д. Гусарєв, О.Д. Тихомиров. – К., 2000. – 536 с.
3.Юридична деонтологія : Підручник. Видання друге / [В.Д. Ткаченко, С.П. Погребняк, Д.В. Лук’янов та ін.] ; за ред. В.Д. Ткаченка. – Х. : Одіссей. – 2008. – 256 с.
Додаткова:
1.Сливка С. Юрична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, перероб. і доп. / Сливка С. – К. : Атіка, 2003. – 320 с.
2.Скакун О.Ф. Хрестоматия по юридической деонтологии: Сб. норм. актов (междкнар., зар., отеч.) об основных стандартах проф. деятельности юристов / О.Ф. Скакун . – Х. : Эспада, 2002. – 443 с.
3.Цифра Г.О. Юридична деонтологія: Навч. посіб для дистанційного навчання / Цифра Г.О. [за ред. Н.І. Клименко] – К. : (Університет «Україна»), 2005. – 210 с.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 3547; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!