Професіограма оперуповноваженого
Оперуповноважений (старший оперуповноважений по особливо важливих справах, старший оперуповноважений, оперуповноважений) відділу карного розшуку працює над розкриттям, розслідуванням і попередженням карних злочинів — убивств, розбоїв, грабежів, крадіжок і т. п. Робота оперуповноваженого по боротьбі з економічними злочинами відрізняється від роботи оперуповноваженого карного розшуку методами, завданнями і підходами до їх вирішення. На відміну від оперуповноваженого карного розшуку, що йде, як правило, «від злочину», оперуповноважений відділу по боротьбі з економічними злочинами йде «до злочину», копітко відшукує його за ледь помітними ознаками. Якщо оперуповноважений карного розшуку повинен глибоко знати кримінальне право і процес, то оперуповноважений ВБНОН (відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків) повинен добре розбиратися в судовій хімії, а працівник ВБЕЗ (відділу по боротьбі з економічними злочинами) — у судовій бухгалтерії.
Соціальний аспект діяльності оперуповноваженоговиражається в:
1) знанні криміногенного контингенту на своїй ділянці, їхніх звичаїв, лексикону й умінні створити обстановку, що перешкоджає злочинним намірам;
2) діях по встановленню осіб, що вчинили суспільно небезпечні діяння;
3) охороні осіб, що сприяють боротьбі зі злочинністю, а також охороні співробітників.
Соціальний аспект діяльності оперуповноваженого вимагає таких специфічних якостей:
|
|
|
- принциповості;
- непримиренності до злочинної діяльності в будь-яких її проявах;
- чесності;
- цілеспрямованості;
- особистої сміливості (тому що діяльність протікає нерідко в екстремальних умовах);
- емоційної стійкості (оскільки діяльність характеризується великою емоційною напруженістю)
Пошуковий аспект діяльності оперуповноваженогополягає в:
1) виявленні слідів злочину;
2) створенні «портрета» злочинця, тобто його характерних рис,що дозволяють вести розшук і наступну ідентифікацію особи (дактилоскопічні відбитки пальців, словесний портрет й ін.);
3) установленні не лише фактів, що мають юридичне значення,як це характерно для слідчого, але й відомостей, що становлять оперативний інтерес;
4) постійному розширенні кола спілкування з метою нагромадження відомостей від джерел, що у даний час не володіють інформацією про будь-які злочини, що вчинені або готуються, але можуть одержати таку інформацію надалі.
Збір і фіксація отриманої оперативної інформації повинні відповідати як вимогам законності, так і розумінням доцільності, виправданості; провадитися методами, що забезпечують безпеку і зацікавленість джерел оперативної інформації. Пошукова діяльність оперативних працівників нерідко пов'язана з ризиком для життя.
|
|
|
Пошукова діяльність оперуповноваженого вимагає таких властивостей, як:
- кмітливість;
- уміння зберігати таємність;
- спостережливість (у тому числі психологічна спостережливість), забезпечувана наявністю чітко сформульованого завдання;
- терпіння;
- оперативність в прийнятті рішень;
- наполегливість;
- володіння широким спектром оперативно-розшукових навичок;
- сміливість;
- володіння табельною зброєю і навичками рукопашного бою;
- уміння оцінити значимість і вірогідність отриманої інформації
Реконструктивний аспект діяльності оперуповноваженоговиражається в:
1) уявному відтворенні (разом зі слідчим) картини події злочину по доказах — слідах минулого, що залишилися у сьогоденні;
2) розробці основних оперативних версій у справі, здійснюваних,як правило, на підставі неофіційної інформації і потребуючих значних зусиль по легалізації отриманих відомостей. Оперативні працівники частіше, ніж інші співробітники правоохоронних органів, зштовхуються зі спробами дезінформації і мають набагато меншу можливість порадитися, проконсультуватися з колегами;
|
|
|
3) складанні плану, оптимально націленого на успішне розкриття злочину.
Реконструктивний аспект оперуповноваженого вимагає таких морально-ділових якостей:
- розмаїтості видів мислення — наочно-діючого, образного і абстрактного;
- юридичної логіки — сполучення аналізу і синтезу мислення, результатом якого є версії, план розслідування, оцінка доказів;
- самостійності прийняття рішень;
- уяви;
- неупередженості;
- уміння передбачати слідчу і судову перспективу кримінальної справи.
Комунікативний аспект діяльності оперуповноваженоговиражається в його спілкуванні з:
1) підозрюваним, котре нерідко пов’язано з конфліктами і навіть з небезпекою для життя;
2) злочинцем у момент затримки;
3) добровільними помічниками при проведенні негласних оперативно-розшукових заходів;
4) потерпілим різного соціального стану і посадового статусу й ін.
Спілкування з кожним з них вимагає індивідуального підходу. Незважаючи на складності спілкування, оперуповноважений зобов'язаний ужити всіх заходів для виявлення відомостей, що представляють оперативний інтерес (схилити до відвертої і відкритої бесіди, викликати бажання сприяти роботі органів внутрішніх справ) і забезпечити безпеку осіб, що сприяють оперативно-розшуковій діяльності і встановленню істини в кримінальній справі.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 3562; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!