Висновок експерта як джерело судового доказу
Висновок експерта — одне із джерел доказів, які передбачені в КПК України (ч. 2 ст. 65). Ніякі докази не мають заздалегідь встановленої сили, і тому висновок експерта не має переваг перед іншими доказами. Корені погляду на експертизу як на «особливий» доказ сягають у теорію, яка визначала експерта науковим суддею. Л. Владимиров писав, що судді не можуть критично ставитися до експертизи, бо для розуміння її треба набувати кілька років наукових занять, їм залишається тільки слідувати автори-
159
Лекція 11
Висновок експерта як документ, що відображає його дослідження...
тетним вказівкам експертів. Суд є самостійним у виборі експертів. Але оскільки останні вибрані, суддя йде слідом за ними, як «сліпий за своїм поводирем» [5, с. 197]. Дореволюційна концепція експерта — наукового судді суперечила принципу вільної оцінки доказів. Проте у спеціальній літературі залишається думка про висновок експерта як особливе джерело доказів.
Порівняно з іншими доказами, висновок експерта має специфічні риси, обумовлені його сутністю:
— висновок експерта формується на основі використання спе
ціальних знань;
— висновок експерта є вивідним знанням, а не інформативним,
як інші особисті докази (показання), знання.
У висновку експерта доказове значення має передусім його розумовий висновок, до якого він прийшов за результатами дослідження. У показаннях, поясненнях осіб відображаються й фіксуються лише безпосередньо сприйняті суб'єктивні факти.
|
|
|
Висновки суб'єкта за цими фактами не мають доказового значення. Вони повинні фіксуватися в протоколах слідчих дій та інших документах (обвинувальному висновку, вироку тощо).
Висновок експерта або експертів як осіб, які мають необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання й несуть особисту відповідальність за даний ними висновок, є одним із самостійних видів джерел доказів (статті 65, 75 КПК України). Це полегшує слідчим і суду можливість перевірити і дати оцінку експертного висновку, а особиста відповідальність експерта є однією із гарантій достовірності його висновків.
Проведення експертизи є процесуальною дією, що полягає в дослідженні експертом за завданням слідчого (суду) речових доказів та інших матеріалів справи з метою встановлення фактичних даних і обставин, що мають значення для правильного вирішення справи [7].
Висновок експерта посідає провідне місце в системі доказів. Експертиза виступає ефективним засобом встановлення обставин справи і дає змогу використовувати в процесі розслідування й судового розгляду весь арсенал останніх досягнень у галузі науки і техніки.
|
|
|
Як приклад можна навести дослідження наркотичних і психотропних речовин, вживання яких останнім часом збільшилося.
160
Стаття 76 КПК України, де перелічені обов'язкові види експертиз, не передбачає їх дослідження обов'язковим, хоча ні суд, ні слідчий не можуть обійтися без такої експертизи.
Експертиза проводиться під час розслідування або судового розгляду справи на підставі відповідного процесуального документа. Експертизи призначаються постановою слідчого або ухвалою суду першої інстанції, коли виникає необхідність у спеціальних знаннях.
Призначення експертизи є процесуальною дією, і тому її проведення можливе лише після порушення справи. Разом з тим, у літературі деякі вчені (Р. С. Бєлкін, Т. Ф. Шаркова, Г. М. Надгор-ний та ін.) і практичні працівники (Я. П. Нагнойний, В. О. Солодкий) пропонували і зараз пропонують дозволити проведення експертиз в окремих випадках до порушення кримінальної справи. Ми підтримуємо позицію вказаних авторів, бо вважаємо, що проведення експертизи до порушення кримінальної справи не зачіпає нічиїх інтересів, тому що на цій стадії ще немає ні підозрюваного, ні обвинуваченого, а потерпілий ще не отримав свого процесуального статусу і, як правило, є заінтересованою особою в розкритті злочину, і тим більше — у проведенні судової експертизи.
|
|
|
Висновки експерта в усіх випадках мають однакове процесуальне значення порівняно з іншими доказами у справі. Високий науковий авторитет експерта не наділяє його висновок особливою силою. Про це свідчать вказівки постанови Пленуму Верховного Суду СРСР «О судебной экспертизе по уголовным делам» від 16 березня 1971 р. (п. 14) і постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від ЗО травня 1997 р.
Не можуть бути виправдані окремі спроби підмінити експертизу дослідженнями, що проводяться до порушення кримінальної справи і оформляються у вигляді довідок, складених спеціалістом. Результати проведеного ним дослідження додаються до кримінальної справи як документи.
Практика свідчить, що нерідко експертизи призначаються без підстав, особливо це стосується криміналістичної експертизи. Експертиза повинна проводитися з метою вирішення питань, що справді потребують спеціальних знань експерта. У всіх інших ви-
6 Судова експертологія 161
Лекція 11
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 586; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!