Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення. Гострі розлади травлення у дітей раннього віку. Етіологія. Медсестринський процес.



Гострі захворювання органів травлення за частотою і важкістю посідає одне з перших місць у структурі захворюваності і дитячої смертності. Це зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями травного апарату, недосконалістю нейроендокринної регуляції, лабільністю обміну речовин, насамперед водно-сольового. Низька pH шлункового соку, зниження слизотвірної функції кишок, зменшений вміст секреторного Ig A.

Проста диспепсія-це гострий розлад травлення і живлення, спричинений порушенням харчових чинників, режиму а догляду за дитиною. Її розвитку також сприяють конституціональні чинники. Певне значення має порушення нормальної мікрофлори кишок. Проста диспепсія виникає частіше у дітей з алергічним діатезом, рахітом, синдромом порушеного кишкового усмоктування, недоношеністю.

Загальний стан дитини звичайно задовільний, температура тіла нормальна або субфебрильна, бувають зригування,іноді блювання - рази на добу на початку захворювання. Випорожнення частішають до 6-8 разів на добу,стають рідкими, неоднорідними. Під час диспепсії утворюються у великій кількості гази, розвивається метеоризм. Дитина стає неспокійною,що пояснюється кишковою колькою. Апетит знижується. Язик сухий, з білим нальотом. Захворювання триває 5-7 днів,за умови правильного лікування закінчується видужанням.

Парентеральна диспепсія-це гострий розлад травлення,що виникає у дитини разом з основним захворюванням поза травним каналом. Зригування ,пронос,блювання з’являються на початку,в розпалі,рідше в період видужання після гострої респіраторної вірусної інфекції або отиту,пієлонефриту,захворювань шкіри,підшкірної жирової клітковини. Нормальна за кількістю і складом їжа дитини за таких умов може виявитися надмірною і стати причиною виникнення парентеральної диспепсії. Перебіг останньої може мати вигляд простої диспепсії або супроводжуватись розвитком токсикозу з ексикозом.

Дискінезія травного каналуПорушення тонусу і моторики можуть спостерігатися у дітей починаючи з періоду новонародженості. Вони можуть стосуватися стравоходу,шлунка, кишок. У новонароджених і дітей 1-го року життя блювання спостерігається досить часто і зумовлюється захворюваннями травного каналу,мозкових оболонок, нирок,вух та інших органів і систем. Причиною зригування, рідше блювання можуть бути аерофагія,ізольований спазм кардіальної частини шлунка.

Пілороспазм-це спазм воротаря шлунка. Він зумовлений сильнішим розвитком м’язів та іннервації воротарної частини шлунка у дітей перших місяців життя. В дитини виникає блювання в перші дні життя через 10-20 хв.після годування.спосерігають періодичний неспокій дитини,закрепи,сплощення кривої маси тіла.

Пілоростеноз-це вада розвитку воротарної частини шлунка,що призводить до його непрохідності. Зустрічається переважно у хлопчиків. Їжа затримується в шлунку,змішується з тією,що надходить під час наступного годування. Блювотні маси викидаються фонтаном,кількість їх перевищує об’єм одноразового годування. Розвивається зневоднення,зсув кислотно-основного стану крові в лужний бік,виснаження. Під час огляду живота спостерігається перистальтика шлунка,що нагадує пісковий годинник.

Кишковий токсикоз є гострим розладом травлення у дітей грудного віку,що найчастіше зумовлюється інфекцією ентерального або парентерального походження. Його причинами можуть бути патогенні серотипи кишкової палички,сальмонела,дизентерійна паличка,протей,віруси,гриби,тощо. За сучасними уявленнями розрізняють 4 види гострої диспепсії,спричиненої інфекційними чинниками.

Осмотична діарея зумовлюють ентеропатогенні віруси. Вона характеризується ушкодженням функціонально активних клітин апікальних відділів ворсинок тонкої кишки.

Секреторна діарея спричинюють ентеротоксигенні ешерихії,клобсієли,холерні вібріони,паличка ботулізму. Ентеротоксин впливає на регуляцію ферментних систем кишкових крипт.

Інвазійна діарея викликається шигелами,сальмонелами,ентеропатогенними кишковими паличками 0 26,0 157,клостридії. Ушкоджуються клітини слизової оболонки ,розвиваються виразки і запалення,підсилюється секреція простогландинів.

Суха діарея викликається сальмонелами,гелікобактеріями та єрсиніями. Вона розвивається в разі порушень кишкового кровообігу,коли мікроби проникають через місце через міжентероцитні сполучення крові. Розвивається інфекційний токсикоз.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 512; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ