Хвороби пупка. Етіологія. Медсестринський процес під час омфаліту.
· Неінфекційні: Шкірний пупок –шкірна культя виступає над поверхнею живота.
· Пупкова грижа(кила). Випинання в області пупкового кільця, що збільшується при крику або неспокої дитини. Лікування полягає в масажі передньої черевної стінки і ранньому викладанні дитини на живіт.
· Свищі пупка. Поділяють на: повні- можуть бути обумовлені незарощенням протоки між пупком і петлею кишки, неповні- виникають внаслідок незрощення дистальних відділів сечової або жовчної протоки. Лікування:консервативнетаке ж, як при катаральному омфаліті. Хірургічне втручання показано лише коли одужання не настає протягом декількох місяців.
· Фунгус пупка. Грибоподібне розростання грануляцій і залишків пуповинної тканини, що заповнюють пупкову ранку. Лікування:місцеве.
· Омфаліт - запалення шкіри, підшкірної клітковини навколо пупка.
· Етіологія:стафілокок (всі штами), стрептокок, грамнегативні мікроби (синьогнійна паличка). Починається з катарального омфаліту, з'являються гнійні виділення з пупкової ранки, а також гіперемія, набряк пупкового кільця. Лікування:обробка пупкової ранки 3% розчином перекису водню, камфорним спиртом, зеленкою. УФО.
· М\с процес: 1.Промити пупкову рану 3% розчином перекису водню, стерильною піпеткою,розтягуючи шкірні складки не торкаючись піпеткою країв рани.
|
|
|
· 2. Стерильною ватною кулькою, змоченою в 96% спирті на кінці індивідуальної палички, очистити дно пупкової рани від центру до периферії,
· 3. Стерильною ватною кулькою змоченою в 70% спирті припекти дно пупкової рани не торкаючись країв пупка.
· 4.Обробити шкіру передньої черевної стінки навколо пупкової рани 96% спиртом.
· 5. Припекти дно пупкової ранки стерильною кулькою змоченою в 5% розчині калію перманганату.
Флегманозний – запалення переходить на прилеглі тк., гнійні виділення, гіперемія, набряк пупкового кільця, інфільтрація підш. кл. навколо пупка, пупок випʼячується над поверхнею черевної стінки. Виражена венозна сітка на черевній стінці, приєднуються ознаки лімфангоїту.Загальний стан порушений: явища інтоксикації, запальні зміни в крові. Лікування: стерильна пов’язка, госпіталізація.
13. Сепсис новонароджених. Етіологія. Медсестринський процес при сепсисі.
Сепсис – генералізоване інфекційне захворювання, яке виникає у зв’язку з наявністю в організмі місцевого інфекційно-запального процессу.
Найчастіше збудниками сепсису є стафілокок, рідше стрептокок, пневмокок, кишкова і синьогнійна палички, сальмонела. Зараження відбувається: 1)внутрішньоутробно, 2) під час пологів, 3) після народження.
|
|
|
Джерелом інфікування є: медичний персонал, матері, хворі новонароджені, медичний інструментарій. Найчастіше (70—80 %) мікроорганізми потрапляють в організм дитини через пупкову ранку.
Клініка сепсису характеризується різними симптомами. Спостерігається порушення загального стану (неспокій або млявість, розлади сну), ослаблення активності ссання, поява зригувань або блювання, зменшення маси тіла. Випорожнення стають частими і мають рідку консистенцію. Дитина швидко слабне. Підвищується температура тіла. Колір шкіри сірувато-землистого відтінку, який на другому тижні хвороби стає жовтяничним. З'являються різні висипання, крововиливи. Тургор тканин знижується. Іноді збільшуються печінка і селезінка. Дихання стає прискореним і поверхневим, тони серця ослабленими і частими. Наростає анемія. Виникає лейкоцитоз з нейтро-фільним зсувом уліво, збільшується ШОЕ. В сечі часто визначають білок, еритроцити, лейкоцити. У посівах крові, калу, слизу із носа і горла найчастіше виділяють стафілокок.
|
|
|
Розрізняють септицемію або септикопіємію.
Септицемія характеризується гострим початком, високою температурою тіла, вираженою інтоксикацією. Але при ній в організмі немає гнійних вогнищ. Ця форма сепсису розвивається у перші два тижні життя.
При септикопіємії на фоні загального тяжкого стану утворюються метастатичні гнійні вогнища (кон'юнктивіт, отит, флегмона, плеврит, пневмонія, піурія, остеомієліт та ін.).
Прогноз при сепсисі завжди серйозний і кінець хвороби залежить від ранньої діагностики та своєчасного комплексного лікування.
Лікування. Основні принципи терапії сепсису такі:
1. Забезпечення раціонального догляду і вигодовування.
2. Цілеспрямована антибактеріальна терапія з урахуванням чутливості виділеного збудника до антибіотика. Антибіотики широкого спектра дії (напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди та ін.). Антибіотики поєднують не тільки між собою, а й з іншими хіміопрепаратами, зокрема з нітрофуранами.
3. Імунотерапія (протистафілококові плазма і гамма-глобулін, імуноглобулін).
4. Дезинтоксикаційні засоби (внутрішньовенні вливання глюкози, гемодезу, реополіглюкіну, альбуміну та ін.).
5. Вітамінотерапія (вітаміни групи В, ретинол, токоферол, аскорбінова кислота, АТФ, глютамінова кислота та ін.).
6. Боротьба з дисбактеріозом (біфідум-і лактобактерин).
7. Симптоматична терапія.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 3970; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!