Тонзиліт- хронічне запалення піднебінних мигдаликів, яке може призвести до ураження різних органів і систем, розвивається на тлі зміненої реактивності дитячого організму.
Головні чинники –В-гемолітичний стрептокок, патогенні штами стафілокока.
Чинники, які сприяють виникненню
· Часті ангіни
· ГРВІ
· Інтоксикації
· Недостатнє перебування на свіжому повітрі
· Зміни імунітету
· Дитячі інфекції
КЛАСИФІКАЦІЯ :
За формою : Компенсований, Декомпенсований
За перебігом: Загострення, Ремісії.
КЛІНІКА:
· Гіперемія піднебінних дужок
· Валикоподібне стовщення їх країв
· Наявність гнійного ексудату в лакунах цих мигдаликів
· Наявність спайок між ними і дужками
М/С процес
1. Ретельний догляд за дитиною
2. Збалансована дієта
3. Загартовуючі процедури
4. Дотримання рекомендацій лікаря : Полоскання грла відварами трав 4-6раз\ добу , чередує з антисептиками
5. Застосування аерозолів : Інгаліпт , Ангілекс.
6. Консультація ЛОР лікаря
У разі неефективності консервативного лікування – ТОНЗИЛЕКТОМІЯ
ОТИТ - може проявляти себе в будь-якому віці, але найбільш схильні до цього захворювання діти. Отит може бути зовнішнім, середнім і внутрішнім, в залежності від того який відділ вуха втягнутий у процес. Будова носоглотки у дітей має якісь специфічні особливості. Евстахиева труба у них дещо коротший і ширший, ніж у дорослих, тому інфекція з носа легко може потрапляти у вухо.
· Клініка :
· сильний біль у вусі
· млявість, загальмованвсть, занепокоєння маляти
· а також у надмірному стомленні і підвищенні температури тіла іноді до 38-39 С
|
|
|
Бронхіт. Етіологія. Класифікація. Медсестринський процес.
Гострий бронхіт – запальний процес слизової оболонки бронхів за відсутності ознак ураження легеневої тканини. Бронхіт є однією з найпоширеніших патології дитячого віку.
Трахеобронхіт рідко зустрічається як самостійне захворювання, частіше як ускладнення при ГРВІ.
Етіологія
Головними чинниками є віруси грипу, парагрипу, RS – віруси, аденовіруси. До вірусів може приєднуватися бактеріальна мікрофлора – стрептокок, гемофільна паличка інфлюенци, стафілокок, пневмокок.
Чинники, що сприяють виникненню гострого бронхіту:
- кліматичні умови,
- переохолодження,
- зниження імунітету,
- вплив токсичних термічних чинників,
- пил, алергени,
- забруднення атмосфери,
- паління батьків.
Класифікація
1.гострий
2,хроничний
Клініка
Клінічні прояви характеризуються тріадою симптомів:
1) кашель
2) виділення харкотиння
3) порушення бронхіальної прохідності, але без ознак обструкції.
Під час обстеження дитини спостерігаються ознаки інтоксикації, яка залежить від виду збудника і віку дитини ( що менша дитина, то частіше спостерігають ознаки інтоксикації).
У дітей хворих на гострий бронхіт, виражений катаральний синдром. При цьому кашель сухий, нападоподібний, посилюється вночі – напади кашлю призводить до порушення сну і виснажують дитину. Тільки з 2-го тижня кашель стає вологим, але не він може тривати 3-4 тижні. При катаральному синдромі дихальна недостатність не спостерігається. У дітей 1-го року життя може збільшуватися частота дихання.
|
|
|
Під час перкусії перкуторний звук залишається незмінним. Під час аускультації вислуховується жорстке дихання, з обох боків сухі та різнокаліберні вологі хрипи. Хрипи вислуховуються як на вдихові, так і видихові.
Мс процес
Комфортний режим
iнгаляцiя
Ліжковий режим, тепле питво, жарознижувальні.
Антибіотики, сульфаніламіди, противірусні.
Антигістамінні.
Відволікаюча терапія.
Відхаркувальні, муколітичні.
Спазмолітини (якщо є задишка).
Вітамінотерапія.Фізіотерапія, ЛФК, масаж.
34. Пневмонія. Етіологія. Класифікація. Медсестринський процес.
Пневмонія — це запальний процес у тканинах легень. Недостатня диференціація легень (ацинусів та альвеол), їх сегментів, слабкий розвиток еластичної, м'язової тканини бронхів, надмірне постачання легеневої тканини кровоносними та лімфатичними судинами, пухка сполучна тканина сприяють швидкому залученню в запальний процес легеневої тканини.
|
|
|
У виникненні пневмонії у дітей перших місяців життя мають значення захворювання матері під час вагітності, важкі пологи, внутрішньоутробна асфіксія, внутрішньочерепна травма, недоношеність, внутрішньоутробне інфікування, ателектази, у немовлят — нераціональне вигодовування, перенесені захворювання, рахіт, гіпотрофія, ексудативний діатез, погані побутові умови.
Етіологія пневмонії у дітей має інфекційний характер. Здебільшого вона є ускладненням ГРВІ. Збудниками пневмонії е пневмокок, стафілокок, стрептокок, гемофільна паличка, кишкова паличка, клебсієли, пневмоцисти, мікоплазма, хламіда.
| Класифікація гострої пневмонії | ||
| Форма (тип) пневмонії | Важкість (визначається вираженістю клінічних проявів та (або) ускладнень) | Перебіг |
| Вогнищева бронхопневмонія Сигментарна Крупозна Інтерстеціальна | Неускладнена Ускладнення: дихальна недостатність, токсичні, карді респіраторні, циркуляторні, гнійні (легеневі, поза легеневі), обструктивний синдром, ателектаз тощо | Гострий Затяжний |
| Класифікація хронічної пневмонії | ||
| Форма (тип) пневмонії | Важкість | Період |
| З деформаціями бронхів (без розширення) З бронхоектазами | Визначається обсягом і характером ураження, частотою і тривалістю загострень, наявністю ускладнень | Загострення Ремісія |
М/с процес:
|
|
|
1. Обов’язкова госпіталізація. Дієта залежить від ступеня токсикозу.
2. Забезпеити дотримання ліжкового режиму
3. Оксигенотерапія. Парентерально – інфузійна терапія.
4. Антибіотикотерапія 3-4 тиж – в/м, в/в, цефалоспоріни, пінециліни, аміноглікозиди.
5. Інгаляції з протизапальними, відхаркувальними та бронхолітичними засобами.
6. Антигістамінні.
7. Відхаркуючи засоби.
8. Відволікаюча терапія.
9. Лікувальна фізкультура, масаж, дренаж.
10. Імунна і стимулююча терапія.
11. Фізіотерапевтичне лікування (УВЧ, мікрохвильова терапія, електрофорез).
12. Вітамінотерапія (аскорбінова, нікотинова кислоти, піридоксин, ретинол).
13. Стимулювальна терапія (алое, імуноглобулін, пентоксил).
14. Фітотерапія (звіробій, ромашка).
15. Посиндромна терапія.
ü Нейротоксикоз – седативні, проти судомні, глюкокортикоїди, діуретини, гангліоблокатори, інфузійна терапія, жарознижувальні;
ü Гіпертермічний – фізичні методи охолодження, антипіретики, літчна суміш (аміназин, димедрол, анальгін);
ü Гостра дихальна недостатність – ШВЛ, оксигенотерапія, смазмолітики, серцеві глікозди, седативні, інфузійна терапія, діуретини;
ü Кардіоваскулярний – серцеві глікозиди, кортикостероїди, пан ангін, АТФ, ККБ;
ü Диспепсичний – дієта, питний режим, корекція об’єму циркулюючої крові, ферментні препарати, імунотерапія:
16. Диспансеризація дітей – протягом року.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 1425; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!