ВЕЛИКИЙ ШОВКОВИЙ ШЛЯХ – ШЛЯХ ВЗАЄМОЗВЯЗУІВ КУЛЬТУР СХОДУ І ЗАХОДУ

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 28Следующая ⇒

Великий Шовковий шлях є системою караванних доріг, що сполучають Євразію від Середземномор'я до Китаю і що служили в епоху давнини і середньовіччя вузловим пунктом для ведення торгівлі і діалогу культур Сходу і Заходу.

　Самий відомий «шовковий шлях» - це шлях, рух яким почався в 138 році, коли із столиці династії Хань вийшов перший посольський караван, що супроводжував князя Чжан Цзяня, якого імператор У-ді послав у країни Заходу. Цей маршрут починався в Ханьській столиці на сході і закінчувався в столиці Римської імперії на заході. У цього маршруту є дві гілки: південна і північна. Південний шлях проходив від застави Янґуань в Дуньхуані на захід, до підніжжя гір Куньлунь, він тягнувся крізь гірський хребет Цунлін до сучасних кордонів Афганістану, Ірану, охоплюючи Арабський півострів і врешті-решт закінчувався в межах Римської імперії. А західний шлях тягнувся від застави Юйменьґуань на захід, проходів уздовж гірського ланцюга Тянь Шань крізь гірський хребет Цунлін, охоплював сучасну Центральну Азію, і на заході з'єднувався з південною гілкою. Ці два маршрути називаються «сухопутним шовковим шляхом».

Окрім цієї дороги, є ще два менш відомі шовкові шляхи. Один з них починався в провінції Сичуань перетинав провінцію Юаньнь і тягнувся до північних теренів Бірми, а далі, потім через річку Брахмапутра він тягнувся до кордонів Індії і йшов уздовж узбережжя найбільшої річки Індії – Гангу до Іранського нагір'я. Насправді цей щлях сформувався дещо раніше ніж сухопутний шовковий шлях. У 1986 році в місті Ґуанхань провінції Сичуань на руїнах Саньсін археологи виявили декілька археологічних пам'яток, пов'язаних з культурою західної Азії і Афін. У тому числі в руки археологів потрапили золотий жезл завдовжки 142 см, священне дерево заввишки 4 м і декілька бронзових виробів. Археологи вважають, що ці пам'ятки є свідками часу початку торгівельних контактів і обміну в межах шовкового шляху. Якщо припущення археологів вірні, то цей шовковий шлях сформувався більше 3 тисячоліть тому.

Перелік контрольних питань для самоперевірки

1. Охаректизуйте Індійську культуру.

2. Що вам відомо про періодизацію культури Стародавнього Китаю

3. В чому полягає своєрідність мистецтва- триєдність?.

4. Які наукові досягнення стародавніх китайців мають світове значення?

5. Суть великого шовкового шляху.

Тема: Культура Стародавнього Риму. Періодизація культури. Вплив християнства на подальший розвиток культури. Система виховання й освіти. Римський інженерний Геній. Мистецтво

План

1. Культура Стародавнього Риму.

2. Періодизація культури.

3. Вплив християнства на подальший розвиток культури. Система виховання й освіти.

4. Римський інженерний Геній.

5. Мистецтво.

Література

1. Абрамович С.Д. Чікарьова М.Ю. Світова та українська культура: Навчальн. посіб. – Львів: Світ, 2004.

2. Бокань В.А. Польовий Л.П. Історія культури України: Навч. Посіб. – К.: МАУП, 2001.

3. Бокань В.А. Культурологія: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2000.

4. Викторов В.В. Культурология: Учебное пособие. – М.: Издательство «Екзамен», 2002.

5. Гриненко Г.В. Хрестоматия по истории мировой культуры. – М.: Юрайт, 1998.

6. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-ге. / За ред. проф. А.Яртися та проф. В.Мельника. – Львів: Світ, 2005.

7. Поликарпов В.С. Лекции по культурологии. – М., 1993.

8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К.: Знання, 2000.

9. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М. Политиздат, 1976.

10. Энциклопедия для детей. Т.6. Религии мира. Ч.1. / Глав. ред. М.Д.Аксёнова. – М.: Аванта+, 1999.

11. Энциклопедия для детей. Т.7. Искусство. Ч.1. / Глав. ред. М.Д.Аксёнова. – М.: Аванта+, 1999.

Студент повинен знати : етапи розвитку давньоримської культури; особливості релігії і міфології; найвідоміші зразки мистецтва Стародавнього Риму; вплив християнства на подальший розвиток культури.

Студент повинен вміти : визначати основні етапи розвитку культури Давньогрецької Греції; диференціювати системні зв’язки всіх складових культури, всього мистецького процесу; реалізувати одержані знання з культурології для формування особистості в умовах розмаїття культур.

КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

Культу́ра Старода́внього Ри́му — другий етап античної культури. Вплив культури Стародавньої Греції на Рим не підлягає сумніву. Давньогрецький історик, автор фундаментальної 40-томної «Загальної історії» Полібій, який прожив у Римі 16 років, підкреслив одну з особливостей давньоримської культури: «Римляни, виявляється, можуть краще за всякий інший народ змінити свої звички і запозичити корисне». Але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси — практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи. Найбільші завойовники старовини — римляни, підкоряючи різні народи, вбирали їх культурні досягнення, але при цьому зберігали й свої «домашні» звичаї. Динамізм римської культури — така ж істотна її особливість, як і традиціоналізм. Взаємодія цих двох начал обумовила і її життєздатність, і величезну роль для подальшої культурної історії Європи, особливо Західної.

ПЕРІОДІЗАЦІЯ КУЛЬТУРИ

Періоди в розвитку давньоримської культури дуже чітко відповідають трьом основним етапам у політичній історії: царському, періоду республіки і періоду імперії.

Традиційно починають відлік історії Стародавнього Риму з VIII століття до н. е., від легендарної дати заснування Риму Ромулом і Ремом в 753 р. до н. е. До VI ст. до н. е. Рим являв собою поліс на чолі з царями. Великий культурний вплив справляли на римлян сусідні народи, особливо загадкові етруски (неясне походження цього народу, бо залишається незрозумілою його писемність). У них римляни запозичили більшість літер свого алфавіту, прийоми будівництва, деякі обряди (наприклад, гладіаторські бої). Символ Риму — бронзова статуя вовчиці — виконана етруським майстром. Етруською була остання з царських династій.

Після вигнання царя влада переходить до народних зборів, які обирали сенат і двох консулів. У період республіки (VI—I ст. до н. е.) Рим підкорив всю Італію, переміг Карфаген і завоював Грецію. Греки стають вчителями своїх завойовників, грецький вплив на римську культуру домінує: вивчається грецька філософія, література, знання грецької мови стає обов'язковим для освіченої людини, копіюються грецькі скульптури.

Внутрішня криза республіканського ладу, перетворення армії на професійну, зміна ролі воєначальників спричиняють громадянські війни. Гай Юлій Цезар проголосив себе імператором. Після вбивства Цезаря і запеклої боротьби до влади прийшов його племінник Октавіан Август. Його правління починає період імперії (I ст. до н. е. — V ст. н.е). Накопичений культурний потенціал, політична стабільність, величезні матеріальні багатства обумовлюють піднесення римської культури. Завойовані східні народи також роблять свій внесок до культури Риму, особливо їх вплив відчувається в релігійній сфері. Рим довго не знає воєнних невдач, але внутрішні протиріччя ослабляють його, в кінці IV ст. н. е. відбувається поділ Римської імперії на Західну і Східну. У 476 р. Рим був зруйнований варварами, і цю подію вважають кінцем історії Стародавнього Риму та стародавньої історії взагалі.

Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 468; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!