НЕЗАЛЕЖНІ ПРОФСПІЛКИ. МОЛОДІЖНИЙ ТА СТУДЕНТСЬКИЙ
РУХ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ
Ключові терміни та поняття
· багаторартійніссть
· профспілка
· молодіжний рух
· громадські організації
· УСС
· СУС
· „Пора”
Становлення реальної багатопартійності в Україні активізувало діяльність уже існуючих та утворення нових громадських організацій для захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
На відміну від політичних партій, які покликані сприяти формуванню та вираженню політичної волі громадян, громадські організації в своїх діючих документах та в практиці їх реалізації не ставили загальнополітичних питань, обмежуючись професійними, груповими, виробничими, науковими та іншими. Але в умовах гострої політичної боротьби політизація цих об'єднань (особливо молодіжних та студентських), їх виступи на підтримку тієї чи іншої політичної сили були звичайним явищем.
Професійні спілки. Наймасовішими серед громадських організацій були і залишаються профспілки, ще до проголошення незалежності України об'єднувалися Українською Радою профспілок. За нових умов цей орган трансформувався у Федерацію профспілок України (ФПУ). Функції профспілок, як і інших громадських організацій, визначені новою Конституцією України (ст. 36).
Процеси, що відбувалися в середовищі ФПУ, були досить суперечливими. З одного боку, профспілки залишалися, як і раніше, придатком адміністрації — від низової ланки виробництва, організації, установи тощо до республіканської. З іншого боку, різке падіння життєвого рівня населення, утворення альтернативних організаційно-базових структур спонукало їх виступати на захист прав трудящих.
|
|
|
ФПУ — наймасовіша організація, що об'єднує понад 95 % всіх організованих у профспілки трудящих. До ФПУ входять профспілки понад ЗО галузей — від машинобудування та сільського господарства до культури, вищої школи та освіти.
В той же час, не погоджуючись в багатьох питаннях з нерішучою, вичікувальною позицією офіційних профспілок, трудові колективи, об'єднання, групи працюючих у різних виробничих формах (шахтарі, залізничники, авіадиспетчери, працівники малих підприємств тощо) утворили власні профспілкові об'єднання: Всеукраїнське об'єднання солідарності трудівників, Незалежна профспілка гірників, Профспілка залізничників і транспортних будівельників України, Федерація профспілок кооперації та інших форм вільного підприємництва України, Профспілка працівників Збройних Сил України тощо.
Нові профспілкові об'єднання вимагають розподілу з офіційними профспілками приміщень, майна, оздоровчих закладів, друкованих органів тощо, висувають вимоги щодо поліпшення оплати і умов праці, рішуче підтримують страйкову боротьбу.
|
|
|
Інші громадські організації. В умовах соціально-економічних змін в незалежній Україні, скориставшись своїм правом на свободу об'єднання в громадські організації, директорський корпус української промисловості 19 лютого 1992 р. заснував нову громадську організацію — Український союз промисловців і підприємців. До його складу увійшло понад 14 тис. колективних та індивідуальних членів. Свої головні завдання Союз вбачав у швидкому здійсненні економічних реформ, підтримці ініціативи виробників, відновленні розірваних економічних зв'язків. Головою Союзу в грудні 1993 р. було обрано екс-прем'єра Л. Кучму, який продовжував виконувати покладені на нього обов'язки до обрання його Президентом України. Нині УСПП очолює А.К. Кінах.
Ще до проголошення незалежності України виникла і розгорнула свою діяльність, перетворившись в досить згуртовану і впливову організацію Спілка офіцерів України (СОУ), основною метою діяльності якої є захист інтересів військовослужбовців та підтримка владних структур в розбудові української армії.
|
|
|
Виникла своєрідна, авторитетна й впливова жіноча організація України Спілка солдатських матерів.
В умовах незалежної України активно продовжує працювати товариство «Знання України», громадська організація просвітницько-інформаційного спрямування з величезним, більш як 55 - річним досвідом роботи.
Молодіжні організації. Молодь України приймає активну участь в діяльності політичних партій України лівого, правого й центристського спрямування, щоправда, більшість з політичних партій сьогодення не мають при собі молодіжних організацій (в цьому величезний їх недолік). Але молодь має й свої організації. У її середовищі найбільшим впливом користуються Спілка незалежної української молоді (СНУМ), Всеукраїнське студентське братство (ВСБ) та реанімований в нових умовах комсомол. Всього в Україні понад ЗО молодіжних організацій, що об'єднують понад 650 тис. юнаків та дівчат (20 % молодих громадян України).
Найбільш громадсько-активною частиною української молоді є студентство, яке отримало політичне «хрещення» в жовтні 1990 р. під час відомого студентського голодування. Український студентський рух, який з перших днів незалежності України подав зразки високої національної самосвідомості, має різноманітні формування і об'єднання: крім названого Всеукраїнського студентського братства, це — Українська спілка студентів (УСС), Спілка українського студентства (СУС) та інші, що приймають активну участь в усіх процесах державотворення.
|
|
|
Таким чином, в незалежній Україні інтереси населення диференційовані, і це є позитивним явищем, свідчить про наростання процесів духовного відродження, формування демократичних засад суспільного життя на шляхах утвердження державності українського народу.
З а п и т а н н я:
1. Чим відрізняється громадська організація від політичної партії?
2. Які громадські організації в незалежній Україні Ви знаєте?
3. Яка молодіжна чи студентська організація Вам до вподоби за Вашими поглядами?
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 242; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!