НЕЗАЛЕЖНІ ПРОФСПІЛКИ.  МОЛОДІЖНИЙ ТА СТУДЕНТСЬКИЙ



РУХ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Ключові терміни та поняття


· багаторартійніссть

· профспілка

· молодіжний рух

· громадські організації

· УСС

· СУС

· „Пора”


Становлення реальної багатопартійності в Україні активізувало діяльність уже існуючих та утворення но­вих громадських організацій для захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціаль­них, культурних та інших інтересів.

На відміну від політичних партій, які покликані сприяти формуванню та вираженню політичної волі гро­мадян, громадські організації в своїх діючих докумен­тах та в практиці їх реалізації не ставили загальнополі­тичних питань, обмежуючись професійними, груповими, виробничими, науковими та іншими. Але в умовах гост­рої політичної боротьби політизація цих об'єднань (осо­бливо молодіжних та студентських), їх виступи на під­тримку тієї чи іншої політичної сили були звичайним явищем.

Професійні спілки. Наймасовішими серед громадсь­ких організацій були і залишаються профспілки, ще до проголошення незалежності України об'єднувалися Ук­раїнською Радою профспілок. За нових умов цей орган трансформувався у Федерацію профспілок України (ФПУ). Функції профспілок, як і інших громадських ор­ганізацій, визначені новою Конституцією України (ст. 36).

Процеси, що відбувалися в середовищі ФПУ, були досить суперечливими. З одного боку, профспілки зали­шалися, як і раніше, придатком адміністрації — від ни­зової ланки виробництва, організації, установи тощо до республіканської. З іншого боку, різке падіння жит­тєвого рівня населення, утворення альтернативних ор­ганізаційно-базових структур спонукало їх виступати на захист прав трудящих.

ФПУ — наймасовіша організація, що об'єднує по­над 95 % всіх організованих у профспілки трудящих. До ФПУ входять профспілки понад ЗО галузей — від ма­шинобудування та сільського господарства до культу­ри, вищої школи та освіти.

В той же час, не погоджуючись в багатьох питаннях з нерішучою, вичікувальною позицією офіційних проф­спілок, трудові колективи, об'єднання, групи працюючих у різних виробничих формах (шахтарі, залізничники, авіадиспетчери, працівники малих підприємств тощо)   утворили власні профспілкові об'єднання: Всеукраїнсь­ке об'єднання солідарності трудівників, Незалежна профспілка гірників, Профспілка залізничників і транс­портних будівельників України, Федерація профспілок кооперації та інших форм вільного підприємництва Ук­раїни, Профспілка працівників Збройних Сил України тощо.

Нові профспілкові об'єднання вимагають розподілу з офіційними профспілками приміщень, майна, оздоров­чих закладів, друкованих органів тощо, висувають ви­моги щодо поліпшення оплати і умов праці, рішуче під­тримують страйкову боротьбу.

Інші громадські організації. В умовах соціально-еко­номічних змін в незалежній Україні, скориставшись своїм правом на свободу об'єднання в громадські ор­ганізації, директорський корпус української промисло­вості 19 лютого 1992 р. заснував нову громадську орга­нізацію — Український союз промисловців і підпри­ємців. До його складу увійшло понад 14 тис. колектив­них та індивідуальних членів. Свої головні завдання Союз вбачав у швидкому здійсненні економічних ре­форм, підтримці ініціативи виробників, відновленні ро­зірваних економічних зв'язків. Головою Союзу в грудні 1993 р. було обрано екс-прем'єра Л. Кучму, який про­довжував виконувати покладені на нього обов'язки  до обрання його Президентом України. Нині УСПП очолює А.К. Кінах.

Ще до проголошення незалежності України виник­ла і розгорнула свою діяльність, перетворившись в досить згуртовану і впливову організацію Спілка офіцерів України (СОУ), основною метою діяльності якої є за­хист інтересів військовослужбовців та підтримка влад­них структур в розбудові української армії.

Виникла своєрідна, авторитетна й впливова жіно­ча організація України Спілка солдатських матерів.

В умовах незалежної України активно продовжує працювати товариство «Знання України», громадська організація просвітницько-інформаційного спрямування з величезним,  більш як 55 - річним досвідом роботи.

Молодіжні організації. Молодь України приймає ак­тивну участь в діяльності політичних партій України лівого, правого й центристського спрямування, щоправ­да, більшість з політичних партій сьогодення не мають при собі молодіжних організацій (в цьому величезний їх недолік). Але молодь має й свої організації. У її се­редовищі найбільшим впливом користуються Спілка незалежної української молоді (СНУМ), Всеукраїнсь­ке студентське братство (ВСБ) та реанімований в нових умовах комсомол. Всього в Україні понад ЗО молодіж­них організацій, що об'єднують понад 650 тис. юнаків та дівчат (20 % молодих громадян України).

Найбільш громадсько-активною частиною українсь­кої молоді є студентство, яке отримало політичне «хре­щення» в жовтні 1990 р. під час відомого студентського голодування. Український студентський рух, який з пер­ших днів незалежності України подав зразки високої національної самосвідомості, має різноманітні форму­вання і об'єднання: крім названого Всеукраїнського студентського братства, це — Українська спілка студен­тів (УСС), Спілка українського студентства (СУС) та інші, що приймають активну участь в усіх процесах дер­жавотворення.

Таким чином, в незалежній Україні  інтереси насе­лення диференційовані, і це є позитивним явищем, свід­чить про наростання процесів духовного відродження, формування демократичних засад суспільного життя на шляхах утвердження державності українського народу.

 

                               З а п и т а н н я:

1. Чим відрізняється громадська організація від політичної партії?

2. Які громадські організації в незалежній Україні Ви знаєте?

3. Яка молодіжна чи студентська організація Вам до вподоби за Вашими поглядами?

 

 

             


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 242; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!