ОСНОВНІ ЕТАПИ І ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНОГО



ПРОЦЕСУ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Порядок прийняття й підготовки Конституції може відбуватися декількома шляхами: а) скликанням спеці­ального тимчасового представницького органу (Уста­новчі збори, конституційна асамблея, конституційний конвент тощо); б) проведенням надзвичайної сесії ви­щого законодавчого органу державної влади; в) шляхом всенародного Референдуму.

В Україні підготовка й прийняття Конституції, згідно законодавству нашої держави, було доручено Верховній Раді України.

В умовах незалежності України можна виділити два етапи цього процесу: 1) період діяльності першого скла­ду Верховної Ради (1990—1993 рр.); 2) період діяльнос­ті другого складу Верховної Ради України (1994—1996 рр.) За цей період було розроблено 5 офіційних проектів нової Конституції, біля 2-х десятків альтернативних проектів різних політичних партій та окремих осіб.

Верховна Рада попереднього складу досить про­фесійно розробила проект Конституції, але він не був прийнятий в зв'язку з достроковим припиненням повно­важень парламенту, а також недостатньою політичною сміливістю голів Верховної Ради Л. Кравчука та І. Плюща.

З 1994 р. новий склад Верховної Ради більш активно проводив конституційний процес: — була створена кон­ституційна комісія на чолі з двома співголовами Л. Кучмою та О. Морозом;

— робоча група для підготовки проекту конституції спочатку не була створена, передбачалося, що можна обійтися обговоренням проблеми в комітетах і підкомі­тетах парламенту, не залучаючи до цього вчених, це гальмувало конституційний процес;

— тоді Президент своєю волею створив робочу гру­пу з 10 вчених, вона працювала 1,5 місяці і в жовтні— листопаді 1995 р. подала проект Конституції до Верхов­ної Ради;

— Верховна Рада створила свою конституційну ко­місію, яка працювала ще 3 місяці, подавши 11 березня 1996 р. проект Конституції на обговорення парламенту. Для його доопрацювання була створена  парламентська робоча група на чолі з депутатом Михайлом Сиротою. Після доопрацювання проект Конституції було передано  на постатейне обговорення сесією Верховної Ради.

Конституційний процес в Україні був багатогран­ним, довготривалим, іноді навіть драматичним:—проект Конституції два рази виносився на всенародне обгово­рення (1992 р., 1996 р.);

— була спроба (1993 р.) прийняти т. зв. Малу кон­ституцію: призупинити дію більшості статей діючої Конституції (1978 р.) і прийняти Закон про державну владу і місцеве самоврядування в Україні. Верховна Рада відхилила введення в дію цього закону, бо це було небезпечним — призупинилась би дія багатьох статей Кон­ституції. В умовах, що склалися, виникла криза між Пре­зидентом України, законодавчою і виконавчою владою;

— тоді, як вихід з кризи, з метою організованого за­вершення конституційного процесу та створення політико-правових умов для чіткого розподілу функцій між законодавчою і виконавчою гілками влади та забезпе­чення економічних реформ, було прийнято на 1 рік Кон­ституційний договір (за старою козацькою традицією часів П. Орлика) між Президентом та Верховною Ра­дою «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції» (8 червня 1995 р.). В основу договору було покладено Закон про державну владу і місцеве самоврядування в Україні;

— згідно Договору і Президент, і Верховна Рада зо­бов'язувалися дотримуватися його положень до прий­няття Конституції, але з обох боків допускалися пору­шення цього Договору;

— після винесення проекту Конституції на постатейне обговорення в парламенті розгорнулася запекла бороть­ба між різними політичними силами; цей проект, пере­довсім, не влаштовував ліві сили, які прагнули реаніму­вати радянську систему й Радянський Союз;

— оскільки обговорення проекту Конституції затя­гувалося, а дія Конституційного Договору закінчилася 8 червня 1996 р., Президент своєю волею заявив про винесення проекту Конституції на всенародне обговорен­ня. Така перспектива, як холодний душ, вплинула на позицію і власний вибір опозиційної частини народних депутатів щодо проекту Конституції,  доля його була ви­рішена в ніч з 27 на 28 червня 1996 р.;

— 28 червня конституційною більшістю парламент України (п'ятою його сесією) прийняв Конституцію не­залежної України.

 

                                З а п и т а н н я:

1. Якими шляхами може відбуватися порядок підготовки й прийняття Конституції?

2. Чому конституційний процес в незалежній Україні був та­ким довготривалим?

 

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ —


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 246; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!