Поняття організаційно-правового інформаційного ресурсу.



Науково-технічний прогрес надав нові ознаки і характеристики інформації та сфері її обігу. Інформаційні ресурси перетворилися на стратегічний ресурс життєдіяльності й розвитку біологічних, інженерно-технічних та соціальних систем. Соціально-економічні чинники перетворили інформацію, інформаційні ресурси, засоби їх обробки і поширення на об’єкт виробництва, ринку, конкуренції.

Інформаційна сфера стала однією з самих гарячих сфер світового і суспільного життя, що зумовлено її взаємодією з усіма сферами сучасного соціуму, зростаючою значущістю інформаційної складової у житті й діяльності особи, суспільних організацій та держави. Все це дало підставу для виділення предмета і відносин, пов’язаних з інформацією та інформаційною діяльністю, в окрему самостійну галузь правового регулювання.

Базовим поняттям правової інформатики виступає поняття організаційно-правового інформаційного ресурсу. Розкриття цього поняття потребує нового розуміння як процесу пізнання, так і інформаційного процесу.

Нове розуміння процесу пізнання полягає у визнанні домінуючої ролі юридично значимої інформації у виробленні правового знання (індивідуального чи колективного). Визначальну роль інтелектуальної комунікації в розумовому процесі і виробленні конструктивних знань у філософії зводиться до відомого циклу ”від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики”. Такий цикл раніше трактувався поза соціально-комунікативного процесу, тобто отримання і використання індивідом готових знань у вигляді семантичної інформації.

Отже, розуміння інформаційного ресурсу організаційно-правової діяльності і його ролі в соціальній динаміці і розвитку як основи правового інтелекту, який є одною з основних частин соціального інтелекту, пов’язано з розумінням інформаційної природи юридичного (правового) знання (індивідуального і колективного).

Правовий інформаційний ресурс сьогодні стає основою нового соціально-правового мислення. Тому тут є дуже важливим правильне розуміння поняття інформації. Треба відійти від утилітарного трактування інформації як просто даних, відомостей, повідомлень. Слід відрізняти нові (корисні) правові відомості і дані від неінформативних (некорисних, а іноді – шкідливих). Важливим стає також поняття дезінформації.

Ще одною фундаментальною категорією правової інформатиці виступає правова ентропія – поняття, яке дзеркально відображає категорію інформаційного ресурсу організаційно-правової діяльності.

В правовій інформатиці ентропія – це не просто міра невизначеності випадкової величини, а рівень недостатнього використання інформаційного ресурсу організаційно-правової діяльності в системах соціально-правової природи.

Правова ентропія – це міра відхилення правової системи від певного еталонного стану.

Інформаційні ресурси в правовій сфері є принципово відкритими. Виключення складають інформаційні ресурси, віднесені відповідно з чинним законодавством до категорій обмеженого доступу. Порядок доступу до відкритих інформаційних ресурсів визначається утримувачем банку даних. Державні органи, відповідальні за формування і використання правової інформації, забезпечують умови для оперативного і повного її надання користувачам.

Інформатизація правової сфери має забезпечити упорядкування і систематизацію інформаційно-правових ресурсів в правотворчій і правозастосовній діяльності, що можливо лише за умови активної участі державних структур у процесах формування банків правової інформації.

 

Інформаційно-правове поле.

Інформаційно-правове поле– це набір умовдля технологічної переробки і ефективного використання правових знань у вигляді інформаційного ресурсу організаційно-правової діяльності.

Цінність будь-якої інформаційної системи визначається перш за все її інформаційними ресурсами, а джерелами правової інформації є не тільки утримувачі еталонних банків нормативних актів, а й регіональні центри правової інформації. Ефективність функціонування інформаційно-правової системи значною мірою залежить від повноти і достовірності інформації і регулярності її надходження з центральних і регіональних джерел. Принцип комплексного узгодженого розвитку всіх елементів системи має стати основним для становлення і вдосконалення єдиної інформаційної технології в сфері права.

Національна система правової інформації має будуватися на базі інформаційно-логічної моделі, що враховує різний рівень теоретичної і практичної підготовленості і технічної оснащеності всіх потенційних абонентів системи і дозволяє вирішувати різноманітні питання – від спеціальних технічних, математичних і конструктивних проблем проектування до складних політичних, правових, соціальних, фінансових, трудових і етичних.

Інформаційно-правовий процес –це функціонування всіх елементів інформаційно-правового поля – всіх факторів, які забезпечують появу нових правових знань, їх передачу, переробку, використання і вплив на об’єкти системи.

 


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 207; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!