Передумови і методологічне значення використання методів і засобів інформатики в правовій сфері.



Правова інформатика, безпосередньо з назви якої можна укласти, що це міждисциплінарна галузь знань, до фундаменту якої покладені два початки: гуманітарне - у вигляді правових наук, та природно-технічне - у вигляді інформатики.

Формування та розвиток такого роду галузей знання і їх наукового апарату є одним з проявів процесу взаємодії наук, якому властиві як загальнонаукові закономірності, так і специфіка, яка багато в чому визначається природою цих наук.

У правовій науці та практиці юридичних органів засоби і методи природничих та технічних наук, зокрема, математики, інформатики та кібернетики до недавна використовувались досить мало (за виключенням, мабуть, науки криміналістики.

Одним із найважливіших напрямків процесу взаємодії наук у сучасних умовах щодо юридичної діяльності й обслуговуючих її правових наук є взаємодія останніх з математичними науками, з інформатикою та кібернетикою. Як відомо, наслідком взаємодії наук можуть бути два протилежних, але діалектично пов’язаних процеси - диференціація та інтеграція наукового знання.

Диференціація наукових знань - це процес виникнення й розвитку у надрах “материнської” науки чи наукового напряму ідей, теорій та розділів, що при певних умовах можуть набути якісно нового стану, а у ряді випадків отримати такий розвиток, що вони набувають статусу самостійних теорій, наук чи наукових напрямків.

Інтеграція наукових знань - це процес “зв'язування” окремих диференційованих ідей, методів, частин та функцій взаємодіючих наук у єдине ціле. Синтезовані у будь-якій предметній галузі пізнання, вони у своїй сукупності утворять вже нову галузь знання, нову науку.

Однак, незважаючи на свою новизну, така наука не втрачає зв'язків з “материнською” наукою, у надрах якої почали формуватися її основні елементи, зберігає свою належність до класу наук, що обслуговують відповідну предметну галузь.

Так, в результаті взаємодії біології з фізикою сформувалася нова галузь знання - біофізика. Наслідком ж взаємодії біології з хімією стало формування біохімії, а з кібернетикою - біологічної кібернетики. Кожна з цих наук має свій предмет й характерні для неї методи вирішення завдань. Разом з цим, всі вони відносяться до класу біологічних наук, бо кожна з названих наук не лише доповнює класичні методи вивчення явищ життя (предмету біології) новими підходами, але й новими засобами та методами пізнання.

Відмічені особливості розвитку науки у повній мірі відносяться до криміналістики - науки, що покликана обслуговувати своїми засобами та методами діяльність щодо розкриття, розслідування і попередження злочинів.

В основі правової діяльності лежать процеси збирання, обробки та використання інформації про юридичні факти. Тому для підвищення ефективності цієї діяльності, насамперед, необхідно підвищити ефективність інформаційних процесів. Це, як свідчить практика, поряд з іншими заходами, найкраще досягається шляхом цілеспрямованого та багатоаспектного використання даних математики, кібернетики та інформатики або, іншими словами, в результаті взаємодії правових наук з цими та спорідненими з ними науками.

Завдання та функція правової інформатики як науки, її місце в системі наукових знань.

Сьогодні термін “правова інформатика” визнаний та широко використовується юристами для позначення нового самостійного напрямку в правовій науці.

Разом з тим, єдність у розумінні сутності правової інформатики, її завдань і місця у загальній системі наукового знання відсутня. Більш того, окремими вченими-юристами правова інформатика розуміється як штучна галузь тому, що начебто правові завдання можна вирішувати тільки з використанням засобів та методів традиційних юридичних наук. На думку інших фахівців проблеми, що досліджуються правовою інформатикою, частково поглинаються наукою управління, тобто вона в певній мірі позбавлена самостійності. Є інші точки зору про сутність, завдання та предмет нового наукового напрямку в юридичній науці, сам факт існування якого вже практично ні у кого не викликає сумнівів.

Правова інформатика сьогодні робить лише перші кроки як самостійний науковий напрямок. Тому нині можна вести мову лише про її основи, виділяючи найбільш характерні риси, структурні елементи, важливі лінії зв’язку з іншими галузями знання і різними видами юридичної діяльності.

Велике значення має використання правовою інформатикою досягнень загальної теорії права. Правова інформатика тісно пов’язана з науками конституційного права, цивільного, адміністративного, кримінального права та ін.

Правова інформатика – це комплексна міждисциплінарна галузь знання про закономірності, умови і особливості використання ідей, методів і технічних засобів інформатики з метою оптимізації та підвищення ефективності інформаційних процесів при вирішенні правових завдань, а також функціонування інформаційних систем правового змісту.

Правова інформатика – це наукова галузь, що вивчає закономірності інформаційних процесів, проблем створення, впровадження й ефективного функціонування комп’ютеризованих систем правової інформації і вироблення рішень, інакше кажучи – це галузь дослідження проблем системної інформатизації законотворчої, нормотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судової та правоосвітньої діяльності.

Основні завдання правової інформатикиполягають утому, щоб, спираючись на теоретичний фундамент кібернетики і правових наук, використовуючи сучасні засоби і методи опрацювання даних, звільнити людину від трудомістких і складних операцій вироблення управлінських рішень у суспільній практиці.

Головна функція правової інформатикиполягає в докорінній зміні традиційної домашинної технології інформаційних процесів на основі застосування сучасних методів і засобів опрацювання даних, телекомунікацій, оргтехніки системи правової інформації та управління.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 179; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!