Тема №5: Українські землі під владою Речі Посполитої II пол. XVI- I пол. XVII.

Люблінська унія 1569р. та Берестейська унія 1596р., їх наслідки.

Липня 1569 р. посли Великого князівства Литовського підписали, акт про унію між Литвою і Польщею.

За умовами унії обидві держави об'єднувалися в єдину Реч Посполиту.

Передбачалося, що її очолюватимуть виборний король, спільний сейм і сенат, а договори з іноземними державами укладатимуться від імені Речі Посполитої.

Пани обох держав діставали право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої.

Митні кордони ліквідовувалися.

Запроваджувалася єдина монетна система.

6. За Литвою зберігалася лише обмежена автономія у вигляді власного права й суду, адміністрації, війська, фінансового скарбу й державної мови.

Наслідки Люблінської унії:

1. Об'єднання в одній державі військового, економічного і потенціалу Польщі, України та Литви поставило Річ Посполиту в один ряд з наймогутнішими країнами Європи, й вона почала здобувати перемогу за перемогою в Лівонській війні з Росією.

2. Внаслідок Люблінської унії українські землі і ті, що належали перед тим Литві (Київщина з Задніпрянщиною, Волинь і Поділля), і ті що належали вже до Польщі (Галичина з Холмщина), опинилися в одній державі.

3. Разом з тим унія означала різке посилення влади польських феодалі над українським населенням. Тому наслідком Люблінської унії стало остаточне закріпачення українського селянства, політичне і національно-релігійне гноблення населення.

НАСТУП КАТОЛИЦИЗМУ. БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ

Після Люблінської унії різко посилюється польсько-католицька експансія на українські землі. Проти католицької пропаганди рішуче виступали церковні братства, які згодом перетворюються в центри народно-визвольної боротьби українського народу. Реформаційний дух, який заполонив у XVI ст. всю Західну Європу, відродив до життя і православну Церкву.

Однак колонізація українських земель, ополячення та окатоличення українського народу, наступ на його культуру були підкріплені Берестейською церковною унією. У 1596 році в Бересті (Бресті) на уніатському соборі було підписано угоду про унію православної церкви України і польської католицької церкви на умовах залежності від папи римського із збереженням в рамках Київської метрополії адміністративної та обрядової автономії.

Особливості державного ладу та устрою.

У відповідності з Люблінською унією 1569 року Велике князівство Литовське та Польща об’єднались у єдину державу – Річ Посполиту. Державний лад було поширено на українські землі – Волинь, Поділля, Київщину, Чернігівщину.

Великий вплив на формування державної системи Речі Посполитої мали "Артикули" Генріха Валуа 1573 року.

Поголошувалась дворянська республіка на чолі з королем.

2.Згідно з "Артикулами" короля вибирали. Він відмовлявся від принципу успадкування влади.

3.Король зобов'язувався найважливіші питання внутрішньої та зовнішньої політики вирішувати з урахуванням думки сенату та кожні два роки скликати сейм.

4.В разі порушення королем прав і привілеїв шляхти, остання мала право відмовитись від покори королю.

У відповідності з Люблінською унією вищим законодавчим органом республіки був Вальний сейм, до складу якого входили король, сенат і посольська ізба.

Свої рішення Вальний сейм оформляв постановами, які називалися конституціями.

Центральне управління в Речі Посполитій здійснювали король і ряд посадових осіб. Так, королівським двором відав коронний або великий маршалок, королівською канцелярією — канцлер, скарбницею Корони — коронний підскарбій, військом Корони - коронний гетьман.

Місцеве управління. Система місцевих органів управління будувалася у відповідності з адміністративно-територіальним поділом Речі Посполитої.

Після Люблінської унії українські землі остаточно втратили свою автономію і були поділені на шість воєводств:

Руське (охоплювало Львівську, Галицьку, Перемишльську, Саноцьку та Холмську землі), Белзьке (складалося з Володимирського, Луцького і Кременецького повітів). Подільське (складалися з Кам'янецького, Червоногородського й Летичівського повітів), Брацлавське (складалося з Брацлавського і Вінницького повітів),Київське (складалося з Київського, Овруцького і Житомирського повітів).

У 1635 році було утворене Чернігівське воєводство, яке складалося з Чернігівського та Новгород - Сіверського повітів.

У кожному воєводстві були свої сеймики. Місцеве управління зосереджувалося в руках воєвод, каштелянів, старост та інших громадських та земських службових осіб.

Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 185; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!