Тема 1 Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЛОСОФІЯ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМАМИ 6.030401- «ПРАВОЗНАВСТВО», 6.020105 -«ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО ТА ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ»

(У ТОМУ ЧИСЛІ СКОРОЧЕНИЙ ТЕРМІН НАВЧАННЯ)

 

КРЕМЕНЧУК 2014

 

Методичні вказівки щодо семінарських занять та контрольних робіт з навчальної дисципліни «Філософія» для студентів заочної форми навчання за напрямами: 6.030401 - «Правознавство», 6.020105 - «Документознавство та інформаційна діяльність», (у тому числі скорочений термін навчання)

 

 

Укладач к. і. н., доц. Т. М. Плаксій

 

Рецензент к. і. н., доц. В. І. Маслак

 

 

Кафедра психології, педагогіки та філософії

 

 

Затверджено методичною радою КрНУ імені Михайла Остроградського

Протокол № _____ від ___ _____________2014 р.

Голова методичної ради                                    проф. В. В. Костін

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ…………………………………………………………………...………..…….3

1. Тематичний план…………………………………………………...………..….….5

2. Алгоритм підготовки до семінарського заняття ….……………..………...….....7

3. Тематика, плани семінарських занять та рекомендації щодо

 їх підготовки……...........................................................................................................7

4. Рекомендації щодо написання та оформлення контрольних робіт……….....…18

5. Теми контрольних робіт…………………………………………………..…........19

6. Критерії оцінювання знань студентів ……………………..…………………….34

7. Питання до іспиту ……………................................………….…………………..36

Список літератури ……………………………………………………………...……40

Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки

контрольної роботи……………………………….……………………………….…45

 

ВСТУП

Курс «Філософія» є фундаментальним у системі вищої освіти. Вивчення даного курсу студентами-заочниками КрНУ імені Михайла Остроградського має на меті ознайомити їх з розвитком світової історико-філософської думки, розкрити перед ними методологію філософського пізнання природи, суспільства, людини, сприяти розвитку в них діалектичного мислення, формування науково-філософського світогляду, а також ознайомлення з основними філософськими категоріями, без яких був би неможливим процес формування логічного мислення. Теоретичною реконструкцією, інтерпретацією і критичним осмисленням філософського знання, з’ясуванням внутрішнього зв’язку і взаємозумовленості його складових, представлених різними філософськими течіями, напрямами і школами, а також виявленням їх своєрідності та соціокультурної зумовленості займається історія філософії. Цей розділ найбільш розроблений у філософії, адже філософія є нічим іншим як її власною історією. Поряд з цим теоретичне підґрунтя для розв’язання «вічних» філософських проблем дають розділи філософії – онтологія, діалектика, гносеологія, соціальна філософія, філософська антропологія та ін.

Курс «Філософія» передбачає такі форми проведення занять: лекції, семінарські заняття, самостійну роботу, складається з двох змістових модулів (3 кредити).

Мета та завдання

Метою вивчення даної дисципліни є:

- надання уявлення про місце і роль філософії у світовій і вітчизняній культурі;

- вивчення особливостей основних напрямів та шкіл філософії, етапів і періодів її історичного розвитку;

- сприяння усвідомленню еволюції філософських понять, категорій, ідей, концепцій;

- забезпечення у студентів систематизації стихійно складених уявлень про філософські проблеми у цілісний світогляд.

У результаті опанування курсу студенти повинні:

- знати предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат, основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософії, сучасні тенденції розвитку філософської думки, найбільш відомих авторів філософських систем, їх головні праці;

- уміти ідентифікувати філософські тексти з певними поглядами, роз’яснювати тексти, трансформувати філософські знання на проблеми економічної теорії й практики життя, аналізувати соціально-економічні, політичні, правові, духовні проблеми буття, ставити філософського рівня питання, аналізувати їх і акумулювати в рефератах, виступах на семінарах, доповідях на студентських наукових конференціях тощо;

- мати навички читання та конспектування філософської літератури, толерантного ставлення до різних світоглядних систем, дискутування з тих чи інших проблем, письмової відповіді на іспитах.

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ пор. Тема Лекції: 6.030401/6.020105/6.030401с Сем. зан.: 6.030401/6.020105/6.030401с Сам. роб.: 6.030401/6.020105/6.030401с

Модуль № 1

1 Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві -/-/- 0,5/0,5/- 10/8/2
2 Історичний розвиток світової філософії 1/1/- 0,5/0,5/- 8/8/2
3 Українська філософія 1/1/- -/-/- 7/7/2
4 Світова філософія ХХ ст. 1/1/- -/-/- 8/8/2
  Оглядова лекція з історії філософії -/-/1 -/-/- -/-/-

Модуль № 2

5 Філософське розуміння світу: буття, матерія, свідомість 1/1/- -/-/- 8/8/2
6 Діалектика – теорія розвитку буття і спосіб осягнення дійсності 1/1/- -/-/- 7/7/2
7 Проблема пізнання у філософії. Наукове пізнання 1/1/- -/-/-                                                                                                    8/8/2
8 Природа – матеріальна передумова суспільства -/-/- -/-/-   9/9/2
9 Основи філософського аналізу суспільства -/-/- 1/1/- 8/8/2
10 Проблема людини у філософії -/1/- -/-/- 9/9/2
11 Культура, духовна сфера суспільства -/1/- -/-/- 9/9/2
12 Соціальне прогнозування і майбутнє людства -/-/- /-/-- 9/9/2
  Оглядова лекція з теоретичної частини курсу -/-/1 _/_/_ -/-/1
  Усього: 6/8/2 2/2/- 100/98/25
2 АЛГОРИТМ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ 1. Проаналізуйте тему заняття, продумайте його дидактичні цілі й основні проблеми, які винесені на обговорення;2. Опрацюйте рекомендовану навчальну, наукову та методичну літературу, при цьому обов'язково конспектуйте і занотовуйте прочитане, виписуйте те, що, на ваш погляд, сприятиме Вашій ефективній роботі на семінарському занятті;3. Намагайтеся сформулювати свою думку з кожного питання і обґрунтовуйте свої міркування;4. Запишіть запитання, які виникли у вас під час підготовки до проведення семінарського заняття, зверніться за консультацією до викладача кафедри;5. Складіть розгорнутий план-конспект відповідей, ретельно обдумуючи його етапи, структурні елементи, навчальні питання, що виносяться на обговорення і підготуйтеся до участі в роботі семінару.

ТЕМАТИКА, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ПІДГОТОВКИ

Семінарське заняття № 1

Тема 1 Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві

Мета: аналіз сутності філософії як форми суспільної свідомості, теоретичної основи світогляду, особливостей її функціонування в культурі.

План

1. Поняття світогляду та його історичні типи: міфологія, релігія, філософія.

2. Походження, особливості та основна тематика філософського знання. Предмет філософії.

3. Основне («велике») питання філософії. Основні філософські течії: матеріалізм, ідеалізм, агностицизм.

4. Головні функції філософії.

Короткі теоретичні відомості

1. Аби якнайглибше зрозуміти сутність філософії, необхідно докладніше зупинитися на її генетичному взаємозв’язку зі світоглядом, з’ясувати зміст поняття «світогляд», охарактеризувати його структурні елементи та рівні. Розвиток філософської картини світу органічно випливає зі світогляду. Слід знати основні різновиди світогляду, а також історичні типи: міфологічний, релігійний, філософський, уміти аналізувати їх і пояснити характерні риси та особливості.

2. При вивченні другого питання необхідно з’ясувати походження та сутність поняття “філософія», її завдання. Слід враховувати, що, на відміну від інших видів світогляду, інтерес філософії спрямований не на окремі (конкретні) сфери буття, а на світ загалом, світ як цілісність. Завдання філософії – дати пояснення існування світу загалом через постановку специфічних філософських питань і відповідей на них. Тож необхідно з’ясувати сутність предмета філософії. Із визначення предмета філософії логічно окреслюється структура філософського знання, її основні галузі. Слід знати, що все різноманіття філософських проблем, як правило, зводиться до: 1) онтологічної; 2) антропологічної; 3) аксіологічної; 4) гносеологічної; 5) логічної та 6) праксиологічної груп. Проаналізуйте їх. Звідси окреслюється і структура філософського знання: онтологія, гносеологія, логіка, соціальна філософія, філософська антропологія, етика, естетика, філософія релігії тощо зі своїми питаннями для розв’язання. З’ясуйте їх сутність.

Як наука філософія має певні особливості, що дозволяють говорити про специфічність філософського мислення. З’ясуйте специфіку філософського мислення. Що таке рефлексія? Як філософія пов’язана з ідеологією, релігією, наукою? Необхідно також назвати критерії науковості.

3. При вивченні третього питання необхідно враховувати, що проблеми філософського світогляду є породженням різноманітних проблем людини і детермінуються її діяльністю. Філософське мислення окреслює дійсність не такою, якою вона є, а такою, якою вона має бути. Будь-яка сфера діяльності людини – це джерело проблем світогляду. Що ж таке проблема? Слід знати, що це питання є органічною частиною пошукової пізнавальної ситуації, коли мають місце пошуки нових явищ, процесів, структур, законів, нової інформації. Це знання про незнання і певне передбачення невідомого, що належить розкрити.

Якщо простежити історію розвитку різних філософських систем, неважко помітити, що вся її тематика зосереджена навколо центральної багатопланової проблеми «людина – світ», яка має багато модифікацій. Ця проблема виступає як універсальна і розглядається як загальна формула, смислова спрямованість, зорієнтованість кожної філософської системи. Вона й становить основне («велике») питання філософії. Необхідно встановити його сутність та з’ясувати його дві сторони – онтологічну і гносеологічну. Зверніть увагу на способи вирішення даного питання: матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Слід ураховувати, що від вирішення основного питання філософії залежить вирішення всіх інших питань. Урахуйте підхід сучасної філософії до вирішення основного питання.

4. Вивчення четвертого питання слід присвятити функціям філософії, які вона виконує у системі людських знань про світ, у житті суспільства, а саме: світоглядну, онтологічну, гносеологічну, методологічну, аксіологічну (ціннісну), праксиологічну, критичну, гуманістичну та ін. Проаналізуйте кожну з них. Визначте місце філософії у системі людських знань про світ та у системі наук.

Контрольні питання

1. Назвіть коло найбільш важливих проблем філософії. У чому полягає вічність ключових філософських проблем?

2. Визначте сутність предмета філософії.

3. Назвіть основні функції філософії.

4. Визначте й охарактеризуйте основне («велике») питання філософії.

5. Перелічіть основні розділи філософського знання. Які з них, на вашу думку, найбільш актуальні в наш час?

6. Чому вивчення філософії необхідне фахівцям різних галузей?

Література:[7, с.7-45; 11, с. 7-32; 8, с.8-24, 28, с. 9-28, с. 12-20; 13, с.6-20; 14, с.6-9; 16, с.5-31 ]

Семінарське заняття № 2


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 743; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!