Оформлення посилань на джерела
Посилання на джерела використовуються в таких випадках:
– використання нормативного матеріалу;
– запозичення з інших джерел цифр, дат, таблиць, схем;
– наведення визначень, взятих з інших джерел;
– наведення цитат, висновків інших науковців і дослідників;
– використання фактичного матеріалу, прикладів з інших джерел;
– наведення переліків, пропозицій, проблем, окреслених в інших джерелах.
Посилання на використані джерела зазначаються в тексті роботи проставлянням порядкового номера посилання за списком використаних джерел.
Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. У разі виникнення необхідності послатися на думки авторів, праці яких є рідкісними (або давніми) і не можуть бути безпосередньо опрацьовані студентом, допускається використання цитат таких авторів з інших джерел.
Крім цього для наукового тексту існують певні мінімальні норми використання посилання: одне посилання на одну сторінку наукового тексту.
Оформлення посилань на джерела під час написання КР здійснюються так:
– у квадратних дужках;
– переважно в кінці речення (в цьому випадку крапка ставиться після квадратних дужок);
– у кінці переліку, якщо ним закінчується речення;
– із вказуванням номера джерела у списку джерел (наприклад, [15]) або номера та сторінки, з якої була взята інформація (наприклад, [15, с. 19]) у випадку, якщо сторінок у джерелі багато;
|
|
|
- якщо подібні висновки, точка зору або інше висловлюються в декількох джерелах, то у квадратних дужках наводять перелік їх номерів у зростаючому порядку через кому, наприклад, [15, 17, 25], або [12, с. 81; 13, с. 14], або через тире, якщо посилання йде на джерела, що розташовані одне за одним у списку, наприклад, [11–14].
У науковій літературі існують й інші способи оформлення посилань, зокрема, у вигляді виносок (із вказуванням номера виноски у вигляді ступеня, над словом, а внизу сторінки – із зазначенням повного бібліографічного опису даного джерела), але через їх більшу трудомісткість і незручність у порівнянні із пропонованим варіантом посилань, під час написання КР вони не використовуються.
Вимоги до посилань у тексті КР:
– в тексті повинно бути посилання на 90 % джерел із тих, що вказані у списку;
– після наведення ілюстрацій, таблиць, формул, що запозичені з інших джерел, обов’язково наводиться посилання;
– середня норма кількості посилань у науковому тексті: 1 «нове» посилання на 1 сторінку;
– в тексті КР повинні бути й посилання на всі додатки (в кінці речення, що стосується пояснення матеріалу даного додатка, у круглих дужках зазначають, наприклад, (Додаток А) і ставлять крапку;
|
|
|
– чітка відповідність змісту посилання (в тексті) назві джерела у списку використаних джерел,
– чітка відповідність номера посилання (в тексті) та номера джерела у списку використаних джерел;
– чітка відповідність номера сторінки, наведеного в посиланні, межам загальної кількості сторінок у джерелі.
Вимоги до цитування
У науковому тексті цитування використовується для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
У випадку, коли автор КР бажає в тексті запозичити думку іншого автора, він може вчинити це двома способами: за допомогою точної цитати, або передати думку іншого автора без точного цитування. В обох випадках посилання є обов`язковим.
У випадку точного цитування текст цитати береться в лапки, приводиться в тій же граматичній формі, що в джерелі, зі збереженням особливостей авторського тексту. При непрямому цитуванні (викладі думок інших авторів своїми словами) варто гранично точно викладати авторські думки й коректно оцінювати думки опонента.
|
|
|
Цитування не повинне бути ні надлишковим, ні недостатнім: надлишкове цитування створює враження компілятивного характеру роботи, а недостатнє – знижує цінність роботи студента.
Оформлення цитат здійснюється так:
− текст починається і закінчується лапками;
− наводиться в тій граматичній формі, у якій він поданий у джерелі;
− наводиться повний текст цитати, без довільного скорочення авторського тексту й без перекручень думок автора;
− пропуск слів, речень, абзаців під час цитування допускається без перекручення авторського тексту й позначається трьома крапками (вони ставляться в будь-якому місці цитати: на початку, всередині, на кінці);
− якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий
знак, то він не зберігається;
− кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 662; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!