Оформлення назв розділів і підрозділів
Назви розділів повинні бути:
– розміщені по центру вгорі (тобто, з нової сторінки);
– написані великими (прописними) буквами без номера на початку;
– рядком нижче від позначення номера розділу (тобто, на одному рядку – «РОЗДІЛ 1» (без лапок і крапки в кінці), на наступному рядку – назва розділу великими літерами з вирівнюванням по центру без крапки в кінці);
– друкуватися без виокремлення жирним шрифтом і без перенесення слів;
– співпадати з назвами розділів, що вказані у змісті КР.
Назви підрозділів повинні:
– розміщуватися нижче на два рядки від назви розділів;
– з абзацного відступу в 5 знаків (або 1,25 см);
– починатися з нумерації (наприклад, «2.3. Назва підрозділу»);
– друкуватися малими літерами (окрім першої великої літери) без крапки в кінці;
– друкуватися без виокремлення жирним шрифтом;
– не містити переноси слів.
Якщо заголовок розділу або підрозділу складається із двох або більше речень (що для КР є небажаним через невеликий обсяг порівняно з іншими видами наукових робіт), їх розділяють крапкою. Крім цього, назви розділів і підрозділів не можна розміщувати в нижній частині сторінки, якщо після них залишається тільки один рядок тексту або немає тексту взагалі.
Оформлення таблиць
Оформлення таблиць здійснюється так:
– таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті або на наступній сторінці;
|
|
|
– кожна таблиця повинна мати номер і заголовок (назву), що відображає її зміст;
– після тексту з відступом в один рядок із великої букви друкується слово «Таблиця» та її номер (тобто «Таблиця 1.2» (в тексті КР – без лапок) із вирівнюванням по правому краю без крапки в кінці;
– назву таблиці розміщують на наступному рядку (тобто нижче слова «Таблиця 1.2» і безпосередньо над самою таблицею) з великої букви симетрично до тексту (з вирівнюванням по центру) без крапки в кінці назви;
– у КР таблицю розміщують так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного (закріпленого) боку КР або з його поворотом за годинниковою стрілкою (тобто у форматі листа з альбомною орієнтацією);
– громіздкі таблиці слід виносити в додатки (при цьому слово «Таблиця» в додатку не вказується);
– заголовки стовпців (граф) повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними;
– висота рядків у таблиці повинна бути не меншою 8 мм;
- якщо таблиця розміщується на одній сторінці й не переноситься на іншу, то графу з порядковими номерами рядків (тобто № з/п) до таблиці включати не треба;
– на всі таблиці, наведені в КР, повинні бути посилання в тексті (подібно до посилань на ілюстрації);
|
|
|
– після кожної таблиці внизу ліворуч слід вказати джерело її даних, тобто зробити посилання;
– посилання на джерело даних таблиці наводиться на наступному після таблиці рядку з абзацного відступу із крапкою в кінці;
– на всі таблиці КР повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад, «... в табл. 1.2»;
– у повторних посиланнях на таблиці й ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад, «(див. табл. 1.3)».
Якщо таблиця була просто перенесена з певного джерела без змін, то після таблиці внизу пишуть, наприклад, «Джерело: [2, c. 23]» (в тексті КР – без лапок). Якщо таблиця була складена (або перероблена) автором на основі певного джерела, то після таблиці внизу пишуть, наприклад, «Джерело: розроблено автором на основі [2, c. 35]» (в тексті КР – без лапок).
У таблиці не повинно бути порожніх клітинок, тому під час її заповнення слід користуватися далі вказаними умовними позначеннями. Якщо дані відсутні – у клітинці ставлять три крапки або пишуть «нема даних», якщо явище не мало місця – сталять тире, якщо показник не має сенсу – ставлять знак «Х», якщо дані є, але їх значення менші прийнятої в таблиці точності – ставлять «0,0».
|
|
|
Для наочності таблиці громіздкі цифри слід округлювати до одиниць більшої розмірності (наприклад, тис грн замість грн тощо). У випадку, коли цифрові дані у таблиці мають різні одиниці виміру, то одиниці виміру вказують в заголовку кожного стовпця після коми. Якщо одиниці виміру однакові для всіх показників у таблиці, то одиниця виміру вказується між назвою та самою таблицею над її правим кутом або після назви таблиці в тому ж рядку у круглих дужках. Таблиця вважається завершеною за наявності в ній підсумків. Підсумки окремих груп сукупності позначають словом «Разом», підсумки сукупності в цілому – словом «Всього».
Під час перенесення таблиці на іншу сторінку:
– слово «Таблиця» та її номер вказують над першою частиною
таблиці один раз;
– у першій частині таблиці після «шапки» таблиці (тобто заголовків і підзаголовків стовпців (граф) таблиці) включають рядок із номерами стовпців;
– над другою частиною «розірваної» таблиці з вирівнюванням по правому краю пишуть слова «Продовження табл.» та вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2»;
– у другій частині таблиці замість її шапки вказуються тільки номери стовпців.
|
|
|
Оформлення переліків
Наукові тексти відзначаються великою кількістю переліків, зокрема, під час розгляді різновидів, класифікацій, послідовності дій і т. д. Такі переліки можуть складатися як із закінчених, так і з незакінчених фраз (тобто окремих слів або невеликих фраз без розділових знаків усередині).
Оформлення переліків у вигляді окремих слів здійснюється так:
– вирівнюють по ширині тексту;
– розміщують підряд за текстом, в рядок, без утворення абзаців;
– відокремлюють один від одного крапкою з комою;
– позначаються арабськими цифрами або маленькими буквами із напівкруглою дужкою, що закривається;
– між цифрою з дужкою та словом не повинно бути «міжрядкового» розриву (коли номер розміщується на одному рядку, а слово − на іншому);
– утворюють собою одне речення.
Оформлення переліків у вигляді невеликих фраз без розділових знаків усередині здійснюється так:
– вирівнюють по ширині тексту;
– частини переліку розміщують із нового рядка (тобто з утворенням абзаців);
– відокремлюють один від одного крапкою з комою;
– позначаються арабськими цифрами або маленькими буквами з напівкруглою дужкою, що закривається;
– утворюють собою одне речення.
Оформлення переліків у вигляді закінчених фраз із розділовими
знаками в середині здійснюється так:
– вирівнюють по ширині тексту;
– частини переліку розміщують із нового рядка (тобто з утворенням абзаців);
– відокремлюють один від одного крапкою;
– позначаються арабськими цифрами із крапкою після цифри;
– кожна частина переліку починається з великої букви;
– утворюють собою декілька речень.
Текст усіх елементів переліку граматично підпорядковується головній фразі. Основну фразу не рекомендується переривати на прийменнику або сполучнику (на, із, від, те, що, як та ін.).
Оформлення скорочень
Серед скорочень, що використовуються під час написання КР, можуть бути наступні їх види:
1) літерні абревіатури (загальноприйняті та/або запроваджені автором);
2) умовні графічні скорочення за частинами і початковими літерами слів. Скорочення у вигляді абревіатур, частини слів або усічених слів використовуються для зменшення обсягу тексту з метою дати максимум інформації. Оформлення скорочень здійснюється так:
– загальноприйняті абревіатури використовуються в тексті КР без їх розшифровки (наприклад, ФРН, США, СНД);
– започаткування абревіатур, пропонованих автором, виправдане лише у випадку, якщо вони використовуються автором у тексті КР не менше трьох разів;
– абревіатури, запропоновані автором, під час першого їх згадування вказуються у круглих дужках після повного найменування й надалі вживаються в тексті без розшифровки;
– слова «та інші», «і таке інше» всередині речення не скорочуються;
– не рекомендується скорочувати слова «так званий», «наприклад»;
– у скороченнях для позначення фізичних, метричних величин, грошових та інших одиниць крапку не ставлять (3 хв, 68 кг, 2690 грн).
Прикладами загальноприйнятих умовних скорочень є скорочення:
1) що використовуються після перерахування та зазначаються в кінці речення (та ін. – та інше, і т. д. – і так далі, і т. п. – і тому подібне);
2) під час посилань (див. – дивись, пор. – порівняй);
3) під час позначення століть і років цифрами (ст. – століття, ст.ст. – проміжок у декілька століть, р. – рік, рр. – роки).
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 247; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!