Програма постаудиту інвестиційних проектів.



Перед тим, як інвестиційне рішення буде прийнято, потрібно розробити програму з постаудиту, яка має охоплювати питання від­носно того, чи необхідний аудит, коли його слід здійснювати, які для цього потрібні процедури і хто буде відповідати за здійснення.

Вибір проекту для аудиту залежить від вигод, які можна отримати внаслідок його реалізації. Якщо говорити про прибутковість проектів, які вже існують, то зазви­чай до переліку вносять великі проекти з високим ризиком, де навіть незначні несприятливі зміни можуть вплинути на загальну прибутковість проекту. Значний потенціал для контролю закла­дено в проектах, де значний відплив грошових коштів планується на пізніших етапах життєвого циклу проекту. Для поліпшення рішень у майбутньому бажано здійснювати відповідний поетап­ний аналіз проектів. Ана­ліз чутливості дає змогу визначити ті припущення і зміни, які мають найбільший вплив на проект. Він має деталізувати, яким чином їх треба переглянути. Величина очікуваної теперішньої вартості може залежати від певних основних подій, які мають відбутися. Чи будуть конкуренти реагувати на новий продукт зниженням цін або впровадженням у виробництво кращих про­дуктів? Чи буде внесено до законодавства такі зміни, які завда­дуть шкоди проекту?

Правильна розробка програми аудиту, з огляду на критичні припущення й події та вибір часу, допоможе аудитору пояснити відхилення від запланованих значень (оцінок) грошових потоків.

Перелік процедур, що входять до комплексу постаудиту, змі­нюється залежно від цілей проекту. Але більшість перевірок ма­ють охоплювати такі питання:

1. Витоки (історія) проекту. Досить легко забути про справжню ціль проекту й оцінювати його за хибними критеріями.

2. Порівняння фактичних показників реалізації проекту з пла­новими показниками

3. Порівняння економічних показників

4. Аудиторські рекомендації та висновки.

5. Зворотний зв'язок.

Вартість створена інвестицією.

Багатство формується тоді, коли ринкова вартість виробленої продукції (товару) пере­вищує вартість ресурсів, витрачених на її виробництво. В оцінці капітальних проектів необхідно користуватися правилом чистої теперішньої вартості, яке стверджує, що проект є прийнятним, якщо теперішня вартість очікуваних додаткових грошових пото­ків перевищує теперішню вартість прогнозованих негативних гро­шових потоків (інвестиція варта більшого ніж вона є). Vj=Wj-Ij

Vj-вартість; I-інвестиція; Wj-цінність; Ij-початкові витрати на цю інвестицію.

Для того щоб створити багатство зараз, теперішня вар­тість прогнозованих грошових потоків має перевищувати теперішню вартість усіх прогнозованих негативних грошових потоків. Чиста теперішня вартість (NPV) проекту розраховується як сума всіх май­бутніх грошових потоків, дисконтованих за певною ставкою до­хідності, без дисконтованої вартості вкладених інвестицій. Пра­вило чистої теперішньої вартості ілюструється такою формулою:       , де Rt– величина грошового потоку; k- мінімальна необхідна ставка доходності; C - початкові витрати; n- тривалість проекту.

Іншими словами, чиста теперішня вартість — це сума всіх очіку­ваних грошових потоків (R,) починаючи з року 1 (ґ=1) до кінця життєвого циклу проекту (/І), дисконтована за ставкою дисконтуван­ня проекту k, зменшена на вартість коштів, інвестованих у проект.

Існує тісний взаємозв'язок між часом отримання додаткових грошових потоків і відтоків, з одного боку, та вартістю цих гро­шових потоків відносно моменту прийняття рішення про інвес­тиції — з іншого. Отже, вартість грошей у часі має відношення як-до часу отримання або витрачання, так і до можливості зароб­ляти дохід на будь-які інвестовані кошти.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 279; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!