Поясніть різницю між балансовим прибутком і грошовим потоком.



Існує необхідність розрізняти грошовий потік від балансового прибутку. Грошовий потік — це прибуток від інвестиційного проекту після оподаткування, але перед нарахуванням амортиза­ції, виплатою процентів та дивідендів. Якщо розглядати його та прибуток протягом усього життєвого циклу проекту, то вони бу­дуть ідентичними, але їх розподіл у часі буде різним. З огляду на вартість грошей у часі, розподіл у ньому платежів відіграє надзвичайно важливу роль. Чисті грошові потоки показують різницю між надходженням грошових потоків за проектом і їхнім відпли­вом. Грошові потоки показують, чи варто реалізовувати інвести­ційну пропозицію, на відміну від оцінок, які грунтуються на принципах бухгалтерського обліку і які визначають, наприклад, як швидко потрібно амортизувати капітальну інвестицію. Немає сенсу звертати увагу на амортизацію, оскільки її вже було врахо­вано як відплив капіталу в першому році (роках) інвестиційного проекту. Так само недоцільно враховувати процентні платежі, оскільки їх уже враховано в ставці, яка використовується для ди­сконтування грошових потоків.

Грошові потоки

Існує ще два міркування, які дають змогу пояснити відмін­ність між грошовим потоком від інвестиційного проекту та ба­лансовим прибутком. По-перше, кошти, що знаходяться на ра­хунку прибутків і збитків на першому році й підлягають опо­даткуванню, вираховуються з прибутку цього самого року, але на практиці більшість податків сплачується наступного року. По-друге, рахунок прибутків і збитків не бере до уваги витрати обо­ротного капіталу. Проте дуже рідко можна легко визначити грошові потоки за інвестиційним проектом. Є два способи визначення грошових потоків для подальшого їх використання в інвестиційному аналізі:

— з неопрацьованих первинних даних;

— з уніфікованих форм фінансової звітності, таких як звіт за прибутками та збитками й баланс.

Класифікація методів оцінки реальних інвестиційних проектів.

Ідея будь-якого вкладання капіталу повинна обгрунтовуватися розрахунками корінного завдання: якою мірою майбутні доходи покривають нинішні (поточні) витрати? На це питання мусить відповісти кожний інвестор від приватної особи до держави загалом. Виходячи з цього, теоретичні засади інвестиційного аналізу складають систему методів і показників обчислення ефективності (оцінки привабливості) реальних інвестиційних проектів.

Найвідоміші методи оцінки інвестиційних проектів можна розділити на дві групи:

1.Традиційні, тобто методи оцінки ефективності інвестицій за допомогою співвідношення грошових надходжень з витратами. (коефіцієнт ефективності, період окупн, бухг період окупності)

2.Методи оцінки ефективності інвестицій, що грунтуються на теорії часової вартості грошей. Більш обєктивні і не можуть викор в фін звітності (показник чистої теперішньої вартості, індекс доходності, дисконтований період окупності, внутрішньої норми доходності, модифікована внутр норма доходності).

За допопомогою цих методів здійснюється інвестиційний аналіз проектів, тобто оцінюється і зіставляється інвестиційна привабливість (ефективність) напрямків інвестування, окремих програм (проектів) або об¢єктів.

Чиста теперішня вартість: визначення, економічна сутність, формула.

Теорія фінансового менеджменту стверджує, що мета фір­ми— створити якомога більше багатство. Багатство формується тоді, коли ринкова вартість виробленої продукції (товару) пере­вищує вартість ресурсів, витрачених на її виробництво. В оцінці капітальних проектів необхідно користуватися правилом чистої теперішньої вартості, яке стверджує, що проект є прийнятним, якщо теперішня вартість очікуваних додаткових грошових пото­ків перевищує теперішню вартість прогнозованих негативних грошових потоків. Для того щоб створити багатство зараз, теперішня вар­тість прогнозованих грошових потоків має перевищувати теперішню вартість усіх прогнозованих негативних грошових потоків. Чиста теперішня вартість (NPV) проекту розраховується як сума всіх май­бутніх грошових потоків, дисконтованих за певною ставкою до­хідності, без дисконтованої вартості вкладених інвестицій. Пра­вило чистої теперішньої вартості ілюструється такою формулою:

 де Rt– величина грошового потоку; k- мінімальна необхідна ставка доходності; C - початкові витрати; n- тривалість проекту.

Іншими словами, чиста теперішня вартість — це сума всіх очіку­ваних грошових потоків (R,) починаючи з року 1 (ґ=1) до кінця життєвого циклу проекту (n), дисконтована за ставкою дисконтуван­ня проекту k, зменшена на вартість коштів, інвестованих у проект.

Правило чистої теперішньої вартості дає теоретично обґрунто­вану відповідь на питання щодо прийняття або відхилення інвес­тиційної пропозиції.

 


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 344; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!