Стратегічні міркування у процесі інвестування капіталу.



Окрі методу делегування всіх інв пропозицій є й ін мето­ди делегування пов'язані з природою проекту, наприклад, «страте­гічні» міркування, «високоризиковані» проекти (проекти, що не включені в бюджет капіталу) й потребують затвердження на вищому рівні. Більшість великих компаній мають спе­ціальні посібники з бюджетування капіталу, що включають інстру­кції й контрольні листи, за якими зд важливі процедури у процесі Інвестування.

Система бюджетування капіталу не повинна розглядати інвес­тиційні проекти Ізольовано — приймати лише ті, які пропонують позитивне значення чистої теперішньої вартості, і відкидати всі інші. Вона є цілісною частиною процесу корпоративного плану­вання фірми й тому має бути узгодженою з цілями та стратегіями пп діяльності. Процес пере­розподілу ресурсів є ос­новним методом, за допомогою якого втілюється стратегія. Підхід Бостонської консалтингової групи щодо хар-и пп портфель визначений такими параметрами, як відно­сна частка ринку й рівень зростання. Так, матриця «два-на-два» визначає 4 види товарного ринку, на яких має змогу діяти фірма, «зірки»  «грошов. корови» «знаки питання»  та «собаки» Нормальний розвиток продукту в часі починається з потенційно успішного продукту й рухається проти годинникової стрілки, щоб у кінці бути відторгнутим (зня­тим). Спираючись на цей стратегічний аналіз бізнесового порт­феля фірми, пропонується модель розподілу ресурсів: Діяльність, яка пропонує високі тем­пи зростання й можливість досягнення домінування на ринку, є основним напрямом інвестування («зірки» та «знаки питання»).Коли такого домінування досягнуто, темпи зростання починають зменш й інвестиції спрямовуються лише на під­тримання частки ринку. «Грошові корови» стають генераторами для інших ділянок росту. Напрями діяльності, на яких не вдалося досягти значущої частки ринку протягом фази їхньо­го зростання («собаки»), стають претендентами на відсіваннч. Будь-які генеровані кош­ти повинні вкладатися в сектори з високим рівнем зростання.

Метод визнач вплив стратегії на розподіл ресур­сів. Розробивши інв стратегію, фірма може потім оціювати окремі проекти у відповідності з довгостроковим стратегічним планом фірми. Оцінка проектів відбувається не тільки відповідно до їхньої норми до­хідності. Т.ч, Бюджет капіталу має бути тісно пов'язаним з корпоративною стратегією.

Процес відсіву як інструмент вибраковки проектів.

 Неможливо й небажано здійснювати повномасштабну оцінку інв можливостей, поки вони чітко невизначенІ. Процес відсівання є важливим інструментом відбраковування проектів, які з тих або інших причин не варті подальших Інв досліджень. На фазі відсівання звер­тають увагу на: *Чи збігається Інва можливість з Інв стратегією? *Чи потрапляє вона в сектор діяльності, призначеної для зростання, підтримки, відторгнення? *Чи достатньо ресурсів (досвіду, коштів та ін.) для реалізації проекту? *Чи можливе технічне виконання цієї ідеї? *Чи є якісь свідчення на користь того, що цей проект може забезпечити очікувану дохідність? *Чи прийнятний рівень ризику проекту?

З огляду на те, що якість інфої, яка використовується за відсівання є, загалом, низькою, немає сенсу використовувати на цьому етапі складний фін аналіз. І, відповідно, простий метод розрахунку окупності часто використовується на цій стадії, тому що він дає змогу зробити наближену оцінку прибутковості й рівня ризику проекту.

Конкретизація інвестиційних пропозицій.

Інвестиційна пропозиція є невизначеною й без­формною, допоки ЇЇ чітко не визначено. На стадії кнкретизації в процесі інвестиційного аналізу детальна специфікація інвести­ційної пропозиції виконується з використанням підбірки інфор­маційних матеріалів, які описують ЇЇ технічні й економічні харак­теристики. Для кожної пропозиції розробляється певна кількість альтернативних варіантів, які мають бути деталізовані й оцінені, щоб створити проект, який має найпривабливІші фінансові пока­зники. Навіть на цій ранній стадії виникає потреба розподілу від­повідальності. Збирання інформації вже саме по собі потребує спілкування з керівництвом, яке може або підтримати проект, або ж докласти певних зусиль для недопущення його реалізації. Було визначено, що обов'язки й відповідальність відносно реалізації проекту розподіляються й перерозподіляються, допоки не виник­не ситуація, яка призводить до неминучої реалізації проекту . Обсяг інформації, яка збирається для оцінки інвестиційної про­позиції, значною мірою визначається Інформацією, потрібною для отримання бажаного рішення, легкістю її опрацювання, а та­кож тим, до якої міри особа, що висунула цей проект, буде нести відповідальність за подальшу діяльність, яка грунтуватиметься саме на цій інформації.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 258; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!