Юридичні факти класифікуються за різними критеріями.
1.За наслідками, що настали, — на: а) правоутворюючі; б) правозмінюючі; в) правоприпиняючі.
Правоутворюючі факти викликають встановлення правовідносин (наприклад, вчинення адміністративних правопорушень).
Правозмінюючі факти змінюють існуючі правовідносини. Так, визнання за правопорушником неможливості сплатити штраф може призвести до винесення постанови про накладення штрафу працівником виконавчої служби шляхом звернення стягнення на особисте майно правопорушника (ст. 308 КпАП). Такий юридичний факт (винесення постанови) змінює зміст адміністративних правовідносин між сторонами, хоча правовідносини зберігаються.
Правоприпиняючі факти зумовлюють припинення правовідносин. Такими є дії особи щодо здійснення суб'єктивного права або виконання юридичного зобов'язання. Наприклад, сплата правопорушником штрафу (тобто виконання постанови про накладення стягнення) припиняє адміністративно-деліктні відносини, які виникли у зв'язку зі здійсненням правопорушення.
2. За наявністю або відсутністю зв'язку факту з волею суб'єкта — на дії та події.
Дії є результатом активного волевиявлення суб'єкта і поділяються на: а) дії правомірні; б) дії неправомірні.
Правомірні дії завжди відповідають вимогам адміністративно-правових норм. Прикладом правомірних дій, котрі розцінюються нормами як юридичні факти, є: подання громадянином скарги; звернення підприємства, що створюється, за реєстрацією; подання проекту на експертизу тощо.
|
|
|
Важливим видом правомірних дій є індивідуальні правові акти органів державного управління, тобто акти, що стосуються конкретного адресата і справи. Прямий наслідок прийняття таких актів — виникнення, зміна або припинення адміністративно-правових відносин. Так, наказ про призначення на посаду тягне за собою виникнення державно-службових відносин, які регулюються нормами адміністративного права.
Неправомірні дії порушують приписи адміністративно-правових норм. Для сфери державного управління найбільш характерним видом неправомірних дій є різні правопорушення. Вони тягнуть за собою виникнення адміністративно-деліктних (юрисдикційних) відносин. Юридичним фактом цієї ж категорії є неправомірна бездіяльність. Приміром, бездіяльність, наслідком якої стало невиконання законних вимог прокурора, належить до юридичних фактів, які тягнуть за собою виникнення адміністративно-деліктних відносин (ст. 185 КпАП).
Події, тобто явища, що трапляються незалежно від волі людей, також можуть у деяких випадках виступати юридичними фактами, наприклад, стихійне лихо, смерть тощо.
Отже, адміністративно-правові відносини, хоча і моделюються в абстрактних адміністративно-правових нормах, об'єктивно виникають із настанням певних, передбачених адміністративно-правовими нормами юридичних фактів, котрі є підставою також зміни або припинення зазначених правовідносин.
|
|
|
Адміністративно-правовий статус Міністерства економічного розвитку та торгівлі.
Указ Президента України № 634/2011 "Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України"
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономрозвитку України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.
|
|
|
Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи у сфері господарської діяльності, оборонного замовлення.
2. Мінекономрозвитку України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Президента України.
3. Основними завданнями Мінекономрозвитку України є:
формування та забезпечення реалізації:
– державної політики економічного і соціального розвитку;
– державної цінової політики;
– державної промисловоїполітики, науково-технічної політики в промисловості;
– державної політики у сфері торгівлі;
– державної регіональної політики;
– державної політики у сфері розвитку підприємництва;
–державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю);
|
|
|
– державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення;
– політики у сфері державно-приватного партнерства;
– державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;
– державної політики у сфері державного ринкового нагляду;
– державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;
– державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;
– єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економіку, співробітництва із СОТ;
– державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної технічної допомоги;
формування державної політики:
– у сфері захисту прав споживачів;
– у сфері статистики;
– з питань державного експортного контролю;
– у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновленнята розвиток базових галузей реального сектору економіки України);
– з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;
– у сфері державного матеріального резерву;
–у сфері управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави;
забезпечення нормативно-правового регулювання у вищезазначених сферах;
забезпечення реалізації в межах своїх повноважень державної економічної політики у сфері оборони та безпеки;
удосконалення в межах своїх повноважень інструментів, процедур та стандартів діяльності органів виконавчої влади.
Мінекономрозвитку України відповідно до покладених на нього завдань:
1) аналізує стан та тенденції економічного і соціального розвитку України, секторів та галузей економіки, адміністративно-територіальних одиниць, розробляє пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку та реформування економіки, ураховуючи принципи сталого розвитку, здійснює державне прогнозування економічного і соціального розвитку України та підготовку відповідних планів і програм, складає прогнозні зведені національні рахунки для економіки в цілому, в тому числі таблиці "витрати-випуск" (міжгалузеві баланси), забезпечує координацію роботи органів виконавчої влади із зазначених питань, розробляє структуру прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку, методичні рекомендації щодо їх підготовки, відповідає за впровадження сучасних методологічних підходів до прогнозування та розроблення планів і програм економічного і соціального розвитку;
готує разом із Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також Національним банком України прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди, проект Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період;
визначає економічні засади демографічного і соціального розвитку, розробляє прогнози чисельності населення України за статево-віковою структурою;
погоджує прогнози розвитку галузей економіки на середньо- та короткостроковий періоди, проекти програм розвитку галузей економіки;
здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи з підготовки прогнозів та програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст на середньо- та короткостроковий періоди;
аналізує стан конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо її підвищення;
забезпечує формування державної політики у сфері статистики, здійснює контроль за її реалізацією;
забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері статистики;
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 244; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!