Відновлення економіки України після Другої світової війни (1945 - 1953)
У період Другої Світової війни (1939 - 1945 рр..) України зазнала найбільші втрати - близько 4, 5 млн. загиблих і 2 мільйонів вивезених на примусові роботи до Німеччини.
Незліченні лиха принесла війна українського народу. Колосальний збиток заподіяна народному господарству республіки. Практично повністю були виведені з ладу промислові підприємства, електростанції, шахти, залізниці, було зруйновано і спалено багато міст і сіл, знищена матеріально - технічна база сільського господарства.
Процес повернення Україні до мирного життя проходив у надзвичайно важких і несприятливих умовах. Протягом 1941 - 1944 рр.. по її території двічі прокотилася війна. Гітлерівці знищили близько 3,9 млн. мирних жителів, загинув кожен шостий житель республіки. Позбулися даху близько 10 млн. чол. Окупанти зруйнували і спалили 714 міст і селищ, понад 28 тис. сіл, більше 16 тис. промислових підприємств, майже 33 тис. шкіл, технікумів і вузів. Після звільнення в республіці залишилося тільки 19% довоєнної чисельності промислових підприємств. Припинили існування близько 30 тис. колгоспів, радгоспів, МТС. Загальна сума збитку, спричиненого населенню і народному господарству України, склала майже 1,2 трл. руб.
У першу чергу в післявоєнний період відновлювалася важка і військова індустрія, яка забезпечує потреби фронту: електростанції; металургійні комбінати, затоплені фашистами шахти, залізниці. Більшість підприємств легкої та харчової промисловості, колгоспи і радгоспи залишалися напівзруйнованими через недостачу сил і засобів. Незважаючи на пережиті труднощі, робітничий клас і селянство Україна потом і кров'ю відновлювали зруйноване війною господарство Батьківщини.
|
|
|
Результати напруженої праці народу з відновлення зруйнованого господарства були вражаючими: у 1950 р. промислове виробництво на Україні на 15% перевищувало рівень 1940 р. У 1947 р. була скасована карткова система. Зростання промислового виробництва не призвів до істотного підвищення рівня життя народу. До 1950 легка промисловість ледве досягла 80% довоєнного рівня, відчувалася гостра нестача предметів споживання. До того ж грошова ре форма 1947 девальвувала рубль, «з'їла» особисті заощадження і супроводжувалася підвищенням цін. Найгостріші суперечності відновлення економіки найбільш сильно проявилися в сільському господарстві (до 1950 р. воно досягло близько 60% від рівня 1940 р.), займав другорядне місце і піддалося наслідків катастрофічної посухи 1946 р., після якої центральні органи почали, за свідченням Н. З . Хрущова, займатися вибиванням хлібних запасів у населення. Крім того, щоб не допустити прийняття низкою країн народної демократії плану Маршалла, І. Сталін наказав значну кількість хліба вивезти до східної Європи. У результаті цього свавілля на Україну почався голод, який забрав на Лівобережжі життя 890 тисяч чоловік.
|
|
|
Відлига» та її прояви в соціально-економічному житті України (1953 – 1964рр.)
Відли́га — неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х р. — початок 1960-х р.). Його характерними рисами були певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя.
Спроба економічних та суспільних реформ була спрямована на виконання завдання у короткий строк наздогнати та перегнати найрозвиненіші західні країни за виробництвом продукції на особу.
Для того, щоб прискорити темпи економічного розвитку, робилися спроби часткової реорганізації управління господарством. Вони, однак, не зачіпали основ командно-адміністративної системи. Так, було організовано територіальні органи управління — ради народного господарства (раднаргоспи), які об'єднували одну або декілька областей. Створення раднаргоспів спочатку дало позитивний ефект. Скоротилися бездумні зустрічні перевезення вантажів з одного кінця країни в інший, з'явилися додаткові стимули розвитку для підприємств місцевого підпорядкування, зросла ініціатива на місцях. Реформа прискорила технічну реконструкцію багатьох підприємств: за 1956—1960 рр. стало до ладу втричі більше нових типів машин, агрегатів, установок, ніж за попередню п'ятирічку. З іншого боку, реорганізація збила ритм виконання п'ятирічних завдань. Щоб приховати ці збої, керівництво країни змінило п'ятирічний термін виконання господарських планів і запровадило на 1959—1965 рр. новий доопрацьований семирічний план. У ньому значна увага відводилася подальшому піднесенню оборонної промисловості.
|
|
|
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 307; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!