Українські землі в період «воєнного комунізму» (1919-1921рр)
Воєнний комунізм – це соціально економічно політика більшовиків в УСРР. Заходи:уведення продрозкладки; державна монополія на продаж та заготівлю хліба; формування прод. Загонів для вилучення продовольства у селян; націоналізація підприємств важкої, середньої та дрібної промисловості; уведення загальної трудової повинності; заборона вільної торгівлі; встановлення твердих цін на товари; скасування платні за житло, комунальні послуги, транспорт; диктатура пролетаріата; репресії проти класових ворогів. Методи вровадження політики:«Червоний терор»; жорстка централізація; конфіскації, реквізиції. Наслідки:економічна криза; погіршення умов життя народу; зростання соціальної напруги; розгортання повстанського руху проти політики більшовиків.
Україна в період Непу (1921-1929)
НЕП – нова економічна політика більшовиків, прийшла на зміну воєнного комунізму та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки. Причиною переходу стала невдоволеність народу, щодо політики більшовиків (страйки, повстання в армії та на флоті). Основні заходи: скасування продрозкладки, введення проподатку; дозвіл на оренду землі; дозвіл використовувати найману працю; продаж у приватну власність; обєднання великих підприємств; скасування загальної трудової повинності; поновлення вільної торгівлі; введення державних податків; вилучення старих грошових знаків, випуск червонця. Результат непу:зростання господарчої ініціативи, підвищення продуктивності праці; швидкі темпи відбудови народного господарства; зростання життєвого рівня населення; конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою.
|
|
|
Україна та її роль в процесі створення СРСР
Основні етапи входження УСРР до складу СРСР.
І етап: червень 1919 року- грудень 1920. Створення військово-політичного союзу РСР Росії, України, Білорусії, Латвії, Литви. 5 найважливіших наркоматів проголошувалися спільними, а фактично перебували під керівництвом Москви. ІІ етап: грудень 1920 – грудень 1922 року – формування «договірної федерації»; УСРР та інші радянські республіки підписали з РСФРР договори про воєнний та господарський союз. ІІІ етап: грудень 1922 – травень1925 року – утворення СРСР: 30 грудня 1922 року- І всесоюзний з’їзд рад у Москві затвердив декларацію та договір про утворення СРСР; січень 1924 року – ІІ з’їзд – затвердив конституцію СРСР; травень 1925 року- ІХ Всеукраїнський з’їзд рад вніс зміни до конституції УСРР де було остаточно законодавчо закріплено вступ України до СРСР.
Індустріалізація в УРСР причини, хід, методи та наслідки.
Індустріаліза́ція в СРСР — комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-х до кінця 30-х років. Проголошена як партійний курс XIV з'їздом ВКП(б) (1925 р.). Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки «ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію, а після проголошення курсу на форсування
|
|
|
Цілі індустріалізації в СРСР
Основними цілями індустріалізації в СРСР проголошувалися:
· забезпечення економічної самостійності і незалежності СРСР;
· ліквідація техніко-економічної відсталості країни, модернізація промисловості;
· створення технічної бази для модернізації сільського господарства;
· розвиток нових галузей промисловості;
· зміцнення обороноздатності країни, створення військово-промислового комплексу;
· стимулювання неухильного зростання продуктивності праці і на цій основі підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих.
Особливості радянської індустріалізації
Головні особливості радянської індустріалізації:
· головними джерелами накопичення коштів для індустріалізації стали: «перекачування» коштів із села в місто; із легкої та харчової у важку промисловість; збільшення прямих і непрямих податків; внутрішні позики; випуск паперових грошей, не забезпечених золотом; розширення продажу горілки; збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба;
|
|
|
· джерелами індустріалізації стала фактично неоплачена праця робітників і особливо селян; експлуатації багатьох мільйонів в'язнів ГУЛАГУ;
· надвисокі темпи індустріалізації, які пояснювалися керівництвом СРСР необхідністю зміцнення обороноздатності країни перед зростаючою зовнішньою загрозою;
· першочергова увага приділялася розвитку підприємств військового призначення, мілітаризація економіки;
· намагання радянського керівництва на чолі із Й. Сталіним продемонструвати перед усім світом переваги соціалізму над капіталізмом;
· величезні за масштабами перетворення здійснювалися на гігантський території, а це з надзвичайною гостротою ставило питання про розвиток інфраструктури (дороги, мости та ін.), стан якої значною мірою не відповідав потребам;
· розвиток виробництва засобів виробництва значно випереджав виробництво предметів споживання;
· у ході індустріалізації здійснювалася антирелігійна кампанія, відбувалося пограбування церков для потреб радянської економіки;
|
|
|
· здійснювалася експлуатація трудового ентузіазму людей; впровадження масового «соціалістичного змагання».
Перший п'ятирічний план
Первинним проектом сталінського воєнно-комуністичного штурму став перший п'ятирічний план, ухвалений ВКП(б) у 1928 р. У цьому ж році почалася І п'ятирічка (1928/1929-1932/1933 pp.). її основне завдання полягало в тому, щоб «наздогнати і перегнати західні країни» в економіці. Найважливішим визнавався розвиток важкої промисловості, планом передбачалося її зростання на 330%. У 1928—1929 pp. обсяг валової продукції української промисловості збільшився на 20%. Того часу радянська економіка ще відчувала імпульси непу, що забезпечували високі темпи росту. Успіхи першого року п'ятирічки в СРСР на тлі глибокої економічної кризи, що охопила капіталістичний світ у 1929 p., створили в керівництві СРСР ілюзію можливості різкого стрибка з економічної відсталості до розряду промислово розвинутих держав. Такий ривок вимагав надзвичайної напруги сил. Листопадовий пленум ЦК ВКП(б) у 1929 р. прийняв рішення «за будь-яку ціну прискорити розвиток машинобудування та інших галузей великої промисловості». Планами на 1930—1931 pp. передбачалося 45% приросту промисловості, що означало «штурмівщину». Це була авантюра, приречена на провал. Цілком закономірним було невиконання плану I п'ятирічки. Тому, коли підбивалися її підсумки, політбюро ЦК ВКП(б) заборонило всім відомствам публікувати статистичні дані з цього приводу.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 304; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!