Вправа 6. До іншомовних слів доберіть синоніми, запишіть їх

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 13Следующая ⇒

Дефект, компетентність, імпульс, компенсація, пріоритет, рентабельний, брокер, дебати, гуманізм, екстраординарний, імідж, шеф, анархія, апелювати, адаптувати, лімітувати, симптом, фіксувати, ігнорувати, автентичний, домінувати, аномалія, актуальний.

Слова для довідок: недолік, посередник, людяність, образ, керівник, прибутковий, поштовх, безвладдя, особливий, обговорення, справжній, звертатися, обмежувати, обізнаність, злободенний, відхилення, відшкодування, ознака, перевага, пристосовувати, записувати, нехтувати, переважати.

Вправа 7. Складіть і запишіть речення зі словами значний, чималий, великий, неабиякий.

Вправа 8. Поясніть, у чому полягає подібність/відмінність значень поданих слів. Складіть з ними речення, проаналізуйте їх стилістичне забарвлення.

I. Привітний, люб'язний, делікатний, ґречний; удаваний, нещирий, штучний, роблений, силуваний, облудний; незвичайний, неабиякий, винятковий, рідкісний; славний, славетний, знаменитий, легендарний; майбутній, прийдешній, грядущий.

II.Володар, владар, владика, господар, повелитель; велетень, велет, титан, гігант, колос; день, днина; щоки, ланіти; безлад, непорядок, хаос, розгардіяш; дорога, тракт, траса, гостинець, путівець, шосе, автострада.

Вправа 9. Користуючись тлумачним словником, поясніть значення наведених слів. Виділіть серед них синонімічні пари і встановіть їх стилістичне забарвлення. Введіть усі подані слова в речення.

Біографія - життєпис, досягати - домагатися, адрес - адреса, закінчити - завершити, правильно - вірно, процент - відсоток, горизонт - обрій, військовий - воєнний, горішній - верхній, рахувати - лічити, курити - палити, прищеплювати - прививати, ділянка - дільниця, закривати - зачиняти, прийти - прибути, заступник - замісник, успіх - торжество, головний - основний.

Список літератури:

1. Васенко Л.А. Фахова українська мова: Навч. пос. / Васенко Л.А., Дубічинський В.В., Кримець О.М. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.

2. Д’яків А.С. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А.С. Д’яків, Т.Р. Кияк, З.Б. Куделько. – К.: Akademia, 2000. – 208 с.

3. Крижанівська А. Склад і структура термінологічної лексики української мови / А. Крижанівська, Л. Симоненко, Т. Панько та ін. – К.: Наук. думка, 1984. – 194 с.

4. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. 2-е вид. / Мацюк З., Станкевич Н. – К.: Каравела, 2008. – 352 с.

5. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія / Г. Наконечна. – Львів: Кальварія, 1999. – 110 с.

6. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах / Л.О. Симоненко, С.О. Соколова, М.П. Годована та ін. – К.: Наук. думка, 1993. – 237 с.

7. Панько Т.І. Українське термінознавство: Підручник / Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.

8. Прикладне термінознавство: Навчальний посібник: Ч. І / За ред. Дубічинського В.В. та Л.А. Васенко. – Х.: НТУ «ХПІ», 2003. – 145 с.

9. Селігей П. Що нам робити із запозиченнями? / П. Селігей // Українська мова. – 2007. – №3. – С.3 – 16.

10. Селігей П. Що нам робити із запозиченнями? / П. Селігей // Українська мова. – 2007. – №4. – С. 16 – 32.

11. Суперанская А.В. Общая терминология: Вопросы теории / Суперанская А.В., Подольская Н.В., Васильева Н.В. – М.: Наука, 1989. – 246 с.

Модуль №2

Проблеми перекладу і редагування наукових текстів

Практичне заняття № 6

План

1. Форми і види перекладу.

2. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською.

3. Вибір синоніма під час перекладу. Переклад термінів.

4. Особливості редагування наукового тексту.

5. Помилки у змісті й будові висловлювань.

6. Термінологія обраного фаху.

7. Українські термінологічні словники.

Вправа 1. Знайдіть серед наведених текстів приклад мовлення Вашого фаху, обґрунтуйте свій вибір, уважно прочитайте текст і знайдіть у ньому стилістичні помилки або випадки, що можуть мати кращий варіант вираження змісту, поправте текст і виразно (вголос) прочитайте його.

I. Як уже відмічалося, четверте й п'яте допущення про властивості
вихідної задачі ЛП (лінійного програмування) потребують окремого
дослідження. Даний пункт присвячений проблемі виродженості в задачах ЛП. Задача ЛП називається виродженою, якщо хоч один базисний розв'язок цієї задачі вироджений. Базисний розв'язок виражений тоді, коли серед базисних змінних є нульові. Якщо ранг матриці обмежень А менший m, то всі базисні розв'язки (опорні плани) задачі ЛП вироджені. В такому випадку доцільно виключити з розгляду лінійно залежні рядки матриці обмежень.

Якщо rgA=m, то серед базисних розв'язків також можуть бути вироджені. Для нас актуальний тільки послідній випадок. При практичному розв'язуванні задачі ЛП виродженість означає, що процес послідовного перебору вершин на якійсь із них може зациклитись.

Довільне правило вибора ведучого елементу, при допомозі якого можна позбавитись зациклювання, називається антицикліном.

II. Прогноз економічної активності

Приймаючи рішення відносно інвестицій і обсягів виробництва, підприємці виходять із певних міркувань на майбутнє. Якщо, на їхню думку, слідуючий рік принесе депресію, то вони будуть старатися зменшити інвестиції уже тепер. Якщо, наоборот, вони очікують, що через чотири місяці ціни значно зростуть, вони уже сьогодні будуть спішити закуповувати товари, розширювати обладнання і будівництво.

Так же особи, які грають на біржі, хотіли би знати майбутнє, щоби мати можливість отримувати прибуток від купівлі і продажі акцій. І, що ще для нас важне, вашінгтонські політики також хотіли би мати уяву про розміри національного доходу в наступному році, щоби вчасно прийняти заходи у фіскальній та кредитно-фінансовій сферах.

Сьогодні статистики й економісти не можуть дати точні прогнози. Часом їхні підрахунки виявляються цілком помилковими. Але від них вимагають, аби вони робили все можливе, так як відмова від складання прогнозу, як правило, пов'язана з деяким домислюваним прогнозом. Але виявляється, що середній рівень точності тривалих прогнозів, складених неекономістами, ще гірший, аніж рівень прогнозів знаючих статистиків-економістів.

ІІІ. Я порівнюю таємниці Природи із законами математики. Я був і до цього часу залишаюся переконаним, що один і той самий ключ відкриває зміст одного й другого. Коли я ретельно все зважив, то прийшов до висновку, що всі науки, які займаються пізнанням порядку і міри, приналежать до математики, незалежно від того, шукають вони цю міру в числах, фігурах, звуках, інших об'єктах. Тому має бути універсальна наука, обробляюча все, що стосується міри й порядку, незалежно від того чи іншого вживання. Ця наука найбільше достойна називатися математикою, бо всі інші науки є наче її частинами.

IV. Архімеда аксіома – одна з аксіом неперервності при дедуктивній побудові елементарної геометрії по системі, запропонованій відомим німецьким математиком Д Гільбертом. Уперше А.а. згадується Архімедом (помер у 212 р. до н.е.) в його творі „Про кулю і циліндр" серед других геометричних аксіом. Зміст А.а. для двох відрізків такий: нехай є два любі відрізки АВ і СД; тоді на прямій АВ, на якій лежить більший відрізок АВ, існує скінченне число крапок А_1, А_2, А₃, таких, що відрізки АА_1, А₁А_2,А_t_,А_n_-1рівні відрізкові СД і точка В лежить між точками А й А_n. Коротше: для любих двох відрізків існує таке натуральне число n, що добуток довжини меншого з відрізків на число n перевищить довжину більшого відрізка: _nСДАВ.

V. Сьогодні немає області виробництва, в якій би не використовувались розроблені в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона АН України методи зварювання. Він має більше дві тисячі патентних грамот у розвинутих країнах світу. Вчені країни за послідні роки виконали ряд теоретичних і експериментальних розробок в області органічного синтезу, хімії високомолекулярних з'єднань, електрохімії, неорганічної хімії та ін.

Розвиваються дослідження проблем біохімії нервної системи і мускульної діяльності людини, біосинтезу білків, організації кліток, субклітинних структур і мембран нервних тканей.

...Основними задачами системи науково-технічних програм в Україні визначено:

-підвищення продуктивності праці й ефективності використання трудових ресурсів;

-удосконалення технічної бази топливно-енергетичного комплексу і підвищення ефективності використання енергоресурсів;

- інтенсифікація агропромислового комплексу;

- зниження матеріаломісткості в промисловості і будівництві;

- підвищення надійності машин, оборудовання і споруд.

VІ. Несамостійна провідність у повітрі. Іони як носії електрики.

У попередньому параграфі носителями електрики були заряджені пилинки мікроскопічних розмірів. Зі знайомої вже нам картини механізму несамостійної провідності зрозуміло, що розміри носіїв мають другорядне значення. Можна чекати, що існують носії, розміри яких лежать нижче границі, доступної мікроскопові («амікрони»). У якості самих малих носіїв електрики залучимо до розгляду окремі молекули або атоми. Молекули або атоми, що є носіями електрики, називають іонами. При цьому позитивні іони звуть катіонами, а негативні – аніонами. Стаючи негативними іонами, молекули або атоми містять більше електронів, чим в нормальному стані, а стаючи позитивними іонами, вони містять менше електронів.

VIІ. Яйця належать до продуктів самої високої харчової та біологічної цінності. В них містяться всі життєво необхідні речовини: мінеральні солі і вітаміни. В яйці содержиться: білкові речовини – 12,56%, жири – 12,05%, углеводи – 0,67%, мінеральні речовини – 1,07% (серед них фосфор, сєра, желізо, мідь, калій і нагрій). Яйця багаті на вітаміни А, Д, В_1? В₂ Е, РР. Яйце - сильно калорійний продукт. Одне яйце містить 70 ккал. Яйця відмічаються і високими їстівними якостями. Блюда з яєць легко готувати і на цих не треба розходу вати багато часу.

VIIІ. Валентність – спосібність атома приєднувати або заміщати певне число других атомів або атомних груп з утворенням хімічного зв'язку. Кількісною мірою валентності атома елемента Е служить число атомів водороду або кислороду (ці елементи прийнято рахувати одно-і двовалентними), які Е приєднує, утворюючи ангідриди ЕН_х або Е_nО_m. Валентність елемента м.б. визначена і по других атомах з відомою валентністю. В різноманітних поєднаннях атоми одного і того ж елемента можуть проявляти різну валентність.

До розвитку електронних уявлень про будову речовини валентність трактувалася формально. В рамках електронної теорії хімічного зв'язку валентність атома визначається числом його неспарених електронів в основному або збудженому стані, які приймають участь в утворенні загальних електронних пар з електронами других атомів. Поскільки електрони внутрішніх оболонок атома не участвують в утворенні хімічних зв'язків, максимальну валентність елемента вважають рівною числу електронів у зовнішній електронній оболонці атома. Максимальна валентність елементів однієї і тієї ж самої групи періодичної системи звичайно відповідає її порядковому номеру.

Список літератури:

12. Васенко Л.А., Дубічинський В.В., Кримець О.М. Фахова українська мова. – К., 2008.

13. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування. – К., 2006.

Практичне заняття № 7 – 9

План

1. Переклад і редагування фахових текстів.

2. Контрольна робота №2.

Вправа 1. Запишіть українською мовою наведені тексти, автори яких – відомі дослідники, письменники, літературознавці, редактори видавництва "Наука". Підкресліть ключові слова, сформулюйте основну тезу кожного з текстів і запропонуйте найточніші до них заголовки. Обґрунтуйте свою точку зору.

І. Человек воспринимает глазами 20% информации, из них 70% – посредством чтения. К 2013 г. объем информации по сравнению с 1990 г. возрастет в 4 раза, к 2040г. – в 32 раза. Средняя скорость чтения студентов составляет 120– 180 слов в минуту, специалистов с высшим образованием – 200– 250. Потрясающе быстро читали Ж. Ж. Руссо, А. Пушкин, Б. Наполеон, О. де Бальзак, Н. Чернышевский, Л. Толстой, М. Горький, Р. Роллан, А. Эйнштейн и др. Учеными доказано, что при быстром чтении утомляемость глаз меньше, чем при медленном чтении. Академик Н. Амосов обоснованно утверждал: "Для человеческого организма благоприятен только режим напряжения. Силы при напряжении возрастают". В XVII веке Никола Гроллье де Сервьера придумал машину для ускорения чтения книг: подобие мельничного колеса с подставками для книг вместо лопастей, на которые одновременно помещалось несколько книг, раскрытых на требуемых страницах. Наш мозг обладает высокой избирательной способностью, вот почему читать нужно не слова, а мысли. Кроме того, мозгу присуща догадка. Для того, чтобы правильно прочесть фразу, достаточно видеть по 2 – 3 буквы из каждого слова или верхние / нижние половинки букв (по О. Козловскому).

ІІ. Наука – нервная система нашей эпохи. Мир науки и техники так сложен и разнообразен, что никто не может считать свое образование завершенным с окончанием средней школы и даже вуза. Скорее с этого оно только начинается. Естественное стремление цивилизованного человека: "Хочу все знать!" или более скромное: "Хочу знать необходимое, чтобы правильно действовать!", сталкивается, однако, с явлением еще одного "взрыва" – с лавинообразным потоком информации. На самом деле, активно читающий человек может за свою жизнь прочесть 3-5 тысяч книг. Но ведь ежедневно выходит в свет огромнейшее количество новых книг, научных брошюр и журналов. Еще Вольтер говорил: "Многочисленность фактов и сочинений растет так быстро, что в недалеком будущем придется сводить все к "словарям". В XVIII веке вышло примерно 1,6 миллиона книжных изданий, в XIX веке – 6,1 миллиона, в XX веке – около 50 миллионов новых книжных изданий. Сейчас во всем мире ежедневно выпускается около 100 тысяч книжной продукции. Позтому учет, отбор, обработка, хранение и передача информации стали одной из главенствующих и бурно развивающихся отраслей человеческой деятельности. Наука – связующий элемент между мыслями людей, рассеянннх во времени и пространстве, и в этом одно из самых высоких ее достоинств. Древняя мудрость гласит: "В начале было слово". Действительно, в слове – первый проблеск сознательности, слово – главный инструмент общения людей, общения поколений, накопления духовных богатств. И "как хорошо, когда благоденствие челевека основано на законах разума", – утверждал Пифагор. Нет сокровищницы лучше знання! Предмет познания бесконечен! (Е. Лихтенштейн)

ІІІ. Служение науке не мирится с легким отношением к себе, к людям. Наука – это совсем особая сфера труда, привлекающая к себе непреодолимой силой... Ученый заканчивает свою исследовательскую деятельность, почти всегда только уходя из жизни. В чем же заключается особая сила и активность молодого исследователя? Несомненно, в том, что он смотрит на традиции, на получаемое им научное наследство прошлого новыми, свежими глазами, еще не привыкшими к общепринятому, к трафарету. Молодой научный гений и талант почти всегда вносят с собою перелом, революцию, новую точку зрения, приводят на новую вершину, с которой раскрываются неожиданные широкие горизонты для дальнейшего исследования. Ученый обязательно должен учиться, учиться, несмотря на все свои успехи, свои достижения, всю жизнь до гроба. Громадная наука была до него, громадная наука развивается рядом с ним, в родной стране и во всем мире, громадная наука будет после него. Какой бы областью знання ни занимался молодой ученый, он должен много, внимательно и критически читать, он должен знать несколько языков, ибо иначе для него будет закрыто очень многое, иногда самое важное. (С. Вавилов)

IV.Не следует бояться принимать участие в научных разговорах, слушать доклады, читать книги, если у вас из-за отсутствия предварительннх знаний от всего этого останется не более двух-трех разрозненных впечатлений или фраз. Эти фрагменты позднее неожиданно и молниеносно воплощаются в некую единую картину и оказывается, что мы играючи и без особого напряжения приобрели за счет таких несистематических занятий богатство, подчас гораздо большее того, которое можно получить в результате регулярной работы.

Никогда не следует стыдиться открыто признать, что в каком-то вопросе вы знаете очень немного. Я могу засвидетельствовать, что когда замечаю, что кто-то недостаточно подготовлен, но хочет расширить свои знання, – я стараюсь любым способом помочь ему и нахожу в этом огромное удовлетворение. Если же, напротив, я вижу, что какими-либо увертками от меня стараются скрыть недопонимание и тем самым мешают мне оценить его степень, я мгновенно перестаю получать удовольствие от объяснения (по П. Эренфесту).

V.В наше время невозможно прожить с запасом знаний, полученным в начале жизни. Начав самостоятельную работу, мы все еще продожаем учиться. Учится рабочий, чтобы поспеть за новой технологией, за новинками оборудования. Учится земледелец, чтобы не отстать от сельскохозяйственной науки. Непрерывно учатся летчики, врачи, преподаватели, инженеры, иначе их дипломы превратятся в пустую бумажку. Учатся министры, академики, генералы. Чтобы не отстать от своего бурного времени, учатся все люди и всю жизнь, весь свой век. Получение знаний становится уже просто физиологической потребностью, не угасающей с годами. Фундаментальные знання – это знання не клерка от науки, а мыслителя, творца. Овладевая фундаментальними знаниями, специалист поднимается на высочайшую ступень понимания предмета, откуда уже открываются магистрали науки, ее самые оживленные перекрестки, открываются горизонты будущих открытий.

VI.Различны средства у науки и поззии. Но и здесь есть взаимосвязь. Параллели науки и поэзии координируют свое напразление, и, наконец, обе идут в грядущее. Обе как бы дополняют друг друга, помогая совершенствовать художественный и научный метод познания. Сегодняшней науке – атомной физике, теории вероятностей, кибернетике – необходима большая поэтическая отвага, фантазия, мечта. А поэзии наших дней нужны научные знання, научная мысль, аналитическое мышление (З. Межелайтис)

VII.Только преодолевая ошибку за ошибкой, вскрывая противоречия, мы получаем все более близкое решение поставленной проблемы. Ошибки не есть еще лженаука. Лженаука – это непризнание ошибок. Только поэтому она тормоз для здорового научного развития. Развитие науки немыслимо без борьбы мнений и научной критики... В научных спорах, творческих дискуссиях быстрее рождается истина, оттачивается идея, вырисовываются пути ее воплощения в жизнь. Это традиция нашей науки (П.Капица)

VIII.Что бы я хотел пожелать молодежи, посвятившей себя науке?

Прежде всего – последовательности. Об зтом важнейшем условии плодотворной научной работы я никогда не смогу говорить без волнения. Последовательность, последовательность и последовательность. С самого начала своей работы приучите себя к строгой последовательности в накоплении знаний. Изучите азы науки, прежде чем пытаться взойти на ее вершины. Никогда не беритесь за последующее, не усвоив предыдущего. Никогда не пытайтесь прикрыть недостатки своих знаний хотя бы и самыми смелыми догадками и гипотезами. Приучите себя к сдержанности и терпению. Научитесь делать черную работу в науке. Изучайте, сопоставляйте, накопляйте факты.

Как ни совершенно крыло птицы, оно никогда не смогло бы поднять ее ввысь, не опираясь на воздух. Факты – это воздух ученого. Без них ви никогда не сможете взлететь. Без них ваши "теории" – пустые потуги. Но, изучая, зкспериментируя, наблюдая, старайтесь не оставаться у поверхности фактов. Не превращайтесь в архивариусов фактов. Пытайтесь проникнуть в тайну их возникновения. Настойчиво ищите законы, ими управляющие. Второе – это скромность. Никогда не думайте, что вы уже все знаете. И как бы високо ни оценивали вас, всегда имейте мужество сказать себе: я невежда. Не давайте гордыне овладеть вами. Из-за нее вы будете упорствовать там, где нужно согласиться, из-за нее вы откажетесь от полезного совета и дружеской помощи, из-за нее вы утратите меру объективности. ...Третье – это страсть. Помните, что наука требует от человека всей его жизни. И если у вас было бы две жизни, то и их бы не хватило вам. Большого напряжения и великой страсти требует наука от человека. Будьте страстны в вашей работе и в ваших исканиях! (по И. Павлову)

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 1082; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 4 5 6 7 8 9 10 111213 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!