Питання 2. Роль Українських братств у відродженні національної культури. Петро Могила

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 17Следующая ⇒

Культурне піднесення в Україні значно посилюється з появою братств - громадських православних організацій міського населення, які рішуче виступили за розвиток вітчизняної культури.Одним із перших у 1439 р. було створене Львівське братство, яке мато школу, шпиталь, бібліотеку, друкарню. На початку XVII ст. виникають Рогатинське, Острозьке, Галицьке, Кам'янець-Подільське, Самбірське, Київське, Вінницьке та інші братства. Вони створювали друкарні, шпиталі, школи, забезпечували їх підручниками, утримували вчителів і бідних учнів, надавали найкращим учням допомогу для продовження навчання за кордоном. Навколо братств об'єднувалися вчені, письменники, книговидавці, педагоги, політичні діячі.

Важливим напрямом діяльності братств стало книгодрукування.Одну з перших друкарень було створено в 1561 р. у Заблудові в маєтку українського та білоруського магната Г. Ходкевича. Заснували її Іван Федоров і Петро Мстис-лавець.У 1569 вони видали "Учительське Євангеліє", а пізніше

- "Псалтир" і "Часослов". А першою на українських землях
стала друкарня, яку заснував у Львові в 1573 р. І. Федоров. У цій
друкарні в 1574 р. було видано "Апостол". У 1576 р. І. Федорова
запросив до себе князь К. Острозький. У його друкарні було
створено 28 видань, серед них відома "Острозька Біблія" (1581)

- перше повне видання Біблії слов'янською мовою.

Братські друкарні існували у Новгороді-Сіверському, Києві. Чернігові, Луцьку. Були також приватні друкарні.

У 80-ті роки XVI ст. почала виходити друком полемічна література,що мало особливе значення в боротьбі з унією, проти соціальних та ідейних засад католицизму. Представника ми цієї літератури були Герасим Смотрицький, Василь Суразь-кий, Христофор Філалет та ін. У полеміці з церковними магнатами визрівали гуманістично-демократична ідея суспільної рівності, ідея свободи віросповідання. Полемісти розкрили причини, що сприяли переходу магнатів до уніатсько-католицького табору. В їхніх працях тема патріотизму посідала чільне місце.

Книгодрукування сприяло розвиткові освіти, збільшенню кількості шкіл. І. Федоров видав у Львові та Острозі "Букварі" -посібники для вивчення слов'янських та грецької мови. Були видані також "Граматика" Лаврентія Зизанія і "Граматика" Мелетія Смотрицького.

Наприкінці XVI ст. школи діяли вже у Львові, Стрию, Кременці, Києві, Володимир-Волинському та інших містах. Серед них були дяківські школи, міські, церковні, монастирські, домові, протестантські, уніатські, католицькі. У 1578 р. в Острозі було засновано школу, яка дала початок новому етапу в розвитку шкільної освіти в Україні.

На початку XVII ст. в Україні відкрилося ЗО братських шкіл,які були народними і відрізнялися передусім демократичністю. До програм цих шкіл входили ті самі науки, що вивчалися в західноєвропейських школах.

На початку XVII ст. Київ стає одним з найбільших міст Наддніпрянщини (з чисельністю населення 15 тис). Починають відроджуватися духовні традиції Києва як всеукраїнського центру. Істотно вплинуло на політичний статус Києва запорізьке козацтво. У 1620 р. гетьман Сагайдачний за підтримки козацтва та православних вірян і за участю єрусалимського патріарха Феофана відновив Київську митрополію і всю православну ієрархію, яку 25 років тому після Берестейської унії було ліквідовано і замінено на уніатську.Це була найви-датніша заслуга П. Сагайдачного. Основними культурними центрами Києва були Київське братство і Києво-Печерська лавра на чолі з архімандритом Єлисеєм Плетенецьким. У 1615 році при монастирі було відкрито друкарню. Першою книгою, що вийшла тут у 1616 p., був "Часослов". У 1615 р. Київське братство заснувало школу, яка стала родоначальницею першої вищої школи у країні - Києво-Могилянської академії. У 1631 р. у Києві було створено ще одну школу - Лаврську, яку заснував архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. Вона була створена на зразок шкіл вищого типу, у ній навчалося близько 100 учнів. Та проіснував цей навчальний заклад недовго. У 1632 р. він об'єднався з братською школою і дістав назву колегії (так на Заході називалися установи вищого типу).

Отже, в Україні було зроблено перший крок на шляху становлення вищої школи. Велику роль у цьому відіграв Петро Могила- видатний просвітитель, який усі свої знання, організаторські здібності, а також матеріальні кошти віддав колегії. На його честь її було названо Києво-Могилянською і під цією назвою вона ввійшла в історію вітчизняної науки і культури як перший вищий навчальний заклад України. За змістом й організацією навчання колегія була ідентичною Краківській і Віденській вищим школам. У ній вивчали граматику, мови, риторику, поетику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію, музику та інші науки. Як і вищі європейські школи, колегія мала у підпорядкуванні школи, відкриті у Кременці, Вінниці та Гощі.

Таким чином, в умовах боротьби проти насильницької політики покатоличення і полонізації в Україні відбулося культурно-національне відродження. Великого розвитку набули ідеї поширення освіти і знань серед народних мас, відродження національної мови і традицій, захисту православ'я як віри батьків, вияву незалежного і вільного існування народу.

Запитання для самоперевірки

1. Використовуючи рекомендовану літературу, з'ясуйте особливості розвитку національної культури України у другій половині XVI - XVIII ст.

2. Письмово дайте відповіді на запитання:

а) які причини зумовили культурно-національне піднесення в Україні у другій половині XVI ст.?

б) яке значення відігравала релігія у суспільному житті народу?

в) у чому полягають передумови прийняття Берестейської унії?

г) якими були головні напрями діяльності братств?

д) які заклади освіти функціонували в Україні у першій половині XVII ст.?

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 333; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!