Питання 2. Польська експансія на українській землі наприкінці XIV- на початку XVII ст

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 17Следующая ⇒

Боярська змова, через яку загинув у квітні 1340 р. Юрій II Болеслав, стала своєрідним поштовхом до нового вторгнення Польщі на українські землі.

З 1344 р. (смерть боярина Дмитра Дедька) активізується боротьба Польщі, Угорщини, Литви за спадщину Галицько-Волинського князівства. Польський король Казимир III розпочав у 1349 р. другу широкомасштабну експансію на українські землі. Ідеологічним підґрунтям вторгнення було поширення католицизму на Схід.

У 1366 р.польська держава підпорядкувала собі Галичину і частину Волині.

Польське проникнення в українські землі відрізнялося від литовського:польський уряд з самого початку утвердження в цьому краї намагався зробити його своєю провінцією, нав'язати польське право та адміністративну систему, витіснити православ'я шляхом утвердження католицизму.

У 1370 р. після смерті Казимира Галичина перейшла під владу Угорщини. Але у 1384 р. Галичина остаточно булаприєднана до Польщі. Розпочинаються процеси полонізації та окатоличення. На галицьких землях утворюється Руське воєводство, яке згодом перетворилося на провінцію Польського королівства.

Участь у битві під Грюнвальдом суттєво зміцнила політичні позиції Великого князівства Литовського. У 1413 р. між польським королем Ягайлом і великим князем литовським Віто-втом укладено Городельську унію. Відповідно до неї, Польща визнала право на існування політично самостійного Великого князівства Литовського.

У 1431 р. Ягайло рушив на Волинь з метою подальшого проникнення в українські землі. Литовсько-польське протистояння закінчилося перемир'ям, відповідно до якого, західне Поділля відходило до Польщі, а східне - залишалося під контролем Литви. Завоювання супроводжувалося активною полонізацією: запроваджувалося польське право, нав'язувався польський адміністративний апарат, створювалося шляхетське самоуправління.

З кінця XV - початку XVI ст. посилюється вплив Польщі, пришвидшується занепад Литви.

Запитання для самоперевірки

3. Використовуючи подані рекомендації та вказану літературу, дайте загальну характеристику культурним процесам в Україні кінця XIV - першої половини XVII ст.

4. Дайте письмову відповідь на запитання:

а) у чому виявився суперечливий характер культурних процесів в Україні кінця XIV - першої половини XVII ст.?

б) які факти свідчать про зрушення в політичній культурі українців?

в) які зміни відбулися в правовій і побутовій культурі українського народу в кінці XIV - першій половині XVII ст.?

г) у чому полягають якісні зміни в духовній культурі цього періоду?

д) який вплив мало падіння Візантійської імперій на культурне життя України?

Додаткові індивідуальні завдання (реферати, повідомлення)

1. Магдебурзьке право на українських землях.

2. Специфіка польської експансії на українських землях.

3. Роль Острозької академії в розвитку української культури та освіти.

Література: 1, с 102 - 105; З, с 86 - 90; 4, с. 85-91; 6, с. 56-68; 7, с. 71-73.

Тема 4. Історичні аспекти появи чисельних етносів в Україні, найбільш характерні риси їх спілкування між собою в рамках держави

Питання для самостійної роботи

1. Розвиток української православної церкви.

2. Роль українських братств у відродженні національної культури. Петро Могила.

Питання 1. Розвиток української православної церкви

Друга половина XVI ст. - період пробудження національної свідомості українського народу, його духовного відродження. Утверджується відчуття рідної землі, історії, вітчизни. Збереження і розвиток духовної культури, культурно-національне відродження стають історичною необхідністю.

Культурно-національне відродження в Україні було пов'язане з внутрішніми соціально-економічними процесами, а також з політичною, ідеологічною, релігійною боротьбою, з наростанням народно-визвольного руху і тими політичними та культурними процесами в Європі, що дістали назву Відродження (XIV - XVI ст.).

Культурна відбудова України відбулася у складі інших держав, а соціальне пригноблення українського народу посилю-ватося національно-духовним - принижувалися і викорінювалися культура, мова, звичаї, православ'я.

Віра тоді була не тільки основою світосприйняття, а й ознакою належності людини до певної культури, складовою культури, ознакою певного народу. Не зумівши покатоличити українців, правлячі кола Речі Посполитої почали втілювати в життя ідеї єзуїтів - "церковної єдності", або унії, православної та католицької церков під верховенством Папи Римського. При цьому зберігалися православні обряди, служба правилася церковнослов'янською мовою, незмінним залишався і календар. У XVI ст. православна церква була в занепаді.

Отже, після проголошення Берестейської унії православна церква стала по суті незаконною.І тільки важке зовнішньополітичне становище Польщі на початку XVII ст. змусило уряд у 1603 - 1607 pp. піти на деякі поступки православним (зокрема, сейм оголосив про припинення їх переслідування). Унаслідок виступів козацтва на початку 80-х років XVII ст. польський уряд видав "Статті для заспокоєння руського народу",якими узаконив існування православної церкви.

Після прийняття унії до неї приєдналося багато феодалів, шляхтичів і міщан. Проте більшість селян, козаків, міщан, дрібної шляхти і духовенства залишилися православними й почали об'єднуватися для захисту своїх національних прав та інтересів.

Експансія католицизму, що її здійснювала римська курія, намагання правлячих кіл Речі Посполитої колонізувати український народ викликали широкий суспільно-політичний рух, опір православного населення. У містах виникають братства, які мали на меті об'єднати широкі маси міщанства проти засилля католицизму, були проявом реформістського руху в Україні.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 325; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!