Еволюція теорії ціноутворення
1.Теорія вартості класичної школи політекономії. Єдиним джерелом вартості є витрати праці на в-во товару. 2 товари обмінюються якщо на їх в-во витрачено однакову к-ість праці. Користінсть розгляд як об’єктивна властивість товару задовол окремі потреби, яка не може визначати його вартість. А.Сміт: рівень ціни повинен бути не вище і не нижче того, який необх для оплати земел ренти, покриття витрат на в-во, обробку і доставку товару на ринок, а також на з/п і прибуток на капітал. На його думку використання таких цін можливе тільки за умов пристосув попиту до пропоз. Д.Рікардо : намагався пояснити економ природу впливу корисності на мінову вартість. При визначенні ролі попиту а процесі формув ціни товару він пішов далі сміта, але не зміг повністю відійти від існуючого на той час погляду на проблему. Вважав, що мінова вартість товарів визнач кількістю праці,. вціленої в них
2. Марксистська школа. Доповнена теорія класиків. Товар = робоча сила, яка купується і продається за нормальною ціною. Рівень цін визначається величиною сусп.-но необх роб часу. вартість такої роб сили менша за вартість прод, одерж в резул її застосув-ня. Неоплачена праці – додатковий капітал ( купують та оплачують мінову вартість роб сили, а отрим її споживчу вартість). Ціна – зовн, ринкове явище, може відхил від величини вартості під впливом ринк розб попиту та пропон. Класична ціна :
Ц=С+ П. ц – ціна; с – витрати на в-во та реаліз 1 прод; п – величина приб в ціні.
|
|
|
3. Маржиналізм. Вартість - суб’єктивне судження людей про цінність того чи ін. блага, а сама цінність визначається як гранична корисність цього блага для конкр споживачів. Пропонували шукати джерело вартості не у в-ві а у спож-ні. А.Маршалл. Ступінь інтенсивності конкр потреби на ринку формує макс високий р-нь ціни, який споживачі готові заплатити за певний товар. Витрати в-ва на 1 цього товару визнач мин цін, за яку кожний виробник готовий продати свій товар. Споживач і виробник прагнуть вигоди для себе. попит стає ефективним тоді, коли ціна яку споживач згоден заплатити за товар досягає р-ня, за якого продавці готові його продати. Якщо попит більше ніж пропоз, то створ дефіцит товару → конкуренція покупців за товар → підвищення цін.
4. Сучасна теорія. 2 напрями: 1. Загальна теорія – вартість характериз р-нем сусп.-но потрібних витрат, що формуються з урахув-ням співвідношення попиту і пропонування. Ціна являє собою грошове вираження вартості товару. 2 Спеціальна теорія – ціна відповідає сумі грошей, еквівалентній обміну між продавцем та споживачем у процесі купівлі - продажу.
Ціна як інструмент маркетингу.
|
|
|
У процесі маркетингової д-ості п-ва ціна суттєво впливає на рез-ти реаліз прод та дієздатність відпов структурних підрозділів. Вона забезпечує формування прибутку, зумовлює рівень конкурентоспроможності продукції, сприяє встановленню підвладних відносин між ними та споживачами та з ін. суб’єктами ринку. Роль ціни полягає в забезпеченні взаємно узгодженого обміну між виробником і споживачем в процесі купівлі – продажу. Створ умови, за яких п-во може за рах ціни вплив на ринкову ситуацію ( визначальним показником ринковою кон’юнктури слугують ціни, за якими продавці реалізують, а покупці купують товари та послуги) Ціна в маркетингу - це споживча вартість, яка відповідає кількості грошей, що споживач віддає виробникові за право придбання у власність конкретного виду продукції чи одержання послуги. Бажаний для п-ва р-нь ціни визнач як питомий показник сукупності усіх витрат та прибутку, який воно жадає торимати від реаліз. Готовність споживача до придбання прод п-ва хар рівнем її цінності для нього. Виробник виходить на ринок із ціною пропонування, споживач бажає купити за ціною попиту → під впливом співвідношення формується ціна реалізації.
Ціна та маркетингове середовище.
|
|
|
Маркетингове середовище – це сукупність активних суб’єктів і сил, які діють за межами підприємства і впливають на можливості служби маркетингу встановлювати та підтримувати з цільовими споживачами стосунки ділового співробітництва.
Маркетингове середовище формується з мікро середовища та макросередовища.
Мікросередовище утворюють сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей щодо обслуговування споживачів й підприємство може на них впливати. Основними факторами мікро середовища є: Постачальники, Маркетингові посередники, Клієнтурні ринки, Конкуренти, Контактні аудиторії.
Макросередовище охоплює матеріально-технічні й економічні умови, суспільні відносини та інші чинники, що впливають на діяльність підприємства опосередковано і не підлягають контролю з боку підприємства.
Фактори макросередовища: Демографічні, Економічні, Природні, Науково-технічні, Екологічні, Політичні, Міжнародні, Культурні, Кліматичні, Еволюційні.
На підприємстві повинна бути налагоджена система збору інформації щодо змін, які відбуваються у маркетинговому середовищі. Оскільки на зміни в макросередовищі підприємство не може впливати, то воно повинно до них адаптуватися у своїй діяльності на ринку. Що ж стосується мікросередовища, то на його фактори підприємство може впливати, налагоджуючи конструктивні співпрацю з ними.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 400; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!