Розрахунок приросту продуктивності праці
Продуктивність праці являє собою комплексний показник. Виділяють три основних елементи праці: екстенсивність, інтенсивність праці та продуктивна сила праці.
Інтенсивність праці – це ступінь напруженості праці, витрачання людської енергії (фізичних та духовних сил працівника) за одиницю робочого часу.
Кожному способу виробництва притаманна своя особлива, обумовлена вказаними факторами, суспільно-необхідна або нормальна інтенсивність праці.
Нормальна інтенсивність праці – це такий ступінь напруженості праці, який забезпечує продуктивне використання всього робочого часу і не викликає негативних наслідків в життєдіяльності людського організму.
Нормальна інтенсивність праці передбачає можливість повного відновлення використаної людської енергії протягом щоденного відпочинку або більш тривалих перерв у роботі (річні відпустки). Вона забезпечується законодавством про працю, її охорону, науковою організацією виробництва, управління, праці.
Продуктивна сила праці – це потенційна можливість плодотворної, ефективної праці при конкретних організаційно-технічних умовах.
Продуктивна сила праці залежить від:
- рівня розвитку науково-технічного прогресу, упровадження у виробництво його досягнень (нової техніки, технологій, нових матеріалів, джерел енергії тощо);
- ступеня ефективності використання засобів виробництва;
- удосконалення форм, методів організації та управління виробництвом;
|
|
- рівня кваліфікації, професіоналізму працівників;
- природних умов.
Таким чином, продуктивність праці формується як під впливом особистих факторів (продуктивності працівника), так і виробничих (механізація праці, його раціоналізація) та удосконалення ресурсів, що використовуються.
Приріст продуктивності праці в результаті зниження трудомісткості роботи визначається за формулою:
де ΔТ – зниження трудомісткості роботи, %.
Ця величина визначається у свою чергу за формулою:
ΔТ = (Т1/Т2 – 1)*100,
де Т1 і Т2 – трудомісткість роботи до і після реалізації заходів, нормо-годин.
Т1 – 5 норм/год
Т2 – 4,9 норм/год
Отже, внаслідок удосконалення технічного стану обладнання на робочому місці продуктивність праці головного економіста збільшилася на 2 %.
Щоб розрахувати приріст продуктивності праці від удосконалення санітарно-гігієнічних умов праці розрахуємо питому вагу тривалості фази стійкої високої працездатності у загальному фонді робочого часу до і після реалізації заходів (Р1 та Р2)
Рис. 1
T1 = 2,5 T2= 2
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Т=8 год=100%
Т1+Т2=4,5 год
Р1=45%
Рис. 2
|
|
Т1= 2,6 Т2 =2,1
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Т=8 год=100%
Т1+Т2=4,7 год
Р2=80%
Кп – корегуючий коефіцієнт, що відображає частку приросту продуктивності праці, зумовлену функціональним станом організму людини у різних умовах праці, його значення приймається рівним 0,2
Звідси випливає, що приріст продуктивності праці становить:
Розрахуємо можливий приріст продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності в результаті покращення умов праці на робочому місці економіста.
До введення покращень температура в приміщенні в теплий і холодний періоди року становила 25°С і 17°С відповідно, а після - 22°C і 20°С.
Рисунок 4.1. Рівень працездатності до реалізації заходів
продуктивність праці
| ||
Тривалість роб. зміни |
2 год 1,5 год 1 год
Рисунок 4.1. Рівень працездатності до реалізації заходів
|
|
продуктивність праці
| ||
Тривалість роб. зміни |
2,2 год 1,4 год 1,4 год
Визначимо як зміняться умови праці при встановленні кондиціонера. За допомогою таблиці 4.1 визначимо оцінку санітарно-гігієнічних умов.
Таблиця 4.1.
Критерії оцінки фактору умов праці
Оцінка фактору умов праці,бали | Температура повітря на робочому місці, | |
теплий період року | Холодний період року | |
1 | 18-20 | 20-22 |
2 | 21-22 | 17-19 |
3 | 23-28 | 15-16 |
4 | 29-32 | 12-14 |
5 | 33-35 | 7-8 |
6 | Вище 35 | Нижче 7 |
Таблиця 4.2.
Санітарно-гігієнічні фактори | До удосконалення | Оцінка | Після удосконалення | Оцінка |
Температура повітря на робочому місці, у теплий період року | 25 | 3 | 22 | 2 |
Температура повітря на робочому місці, у холодний період року | 17 | 2 | 20 | 1 |
Визначимо середній бал всіх всіх значущих факторів умов праці по формулі:
де - бал і-го фактору умов праці
n – число факторів умов праці.
Враховуючи, що я ми маємо один фактор, то ,
Інтегральна бальна оцінка важкості праці за зміну розраховується по формулі:
|
|
ІВ=19,7Х-1,6Х2
Залежність між інтегральним показником резерву працездатності і кількісною оцінкою важкості праці визначається по формулі:
До введення змін:
ІВ=19,7Х-1,6Х2=44,7
Після введення змін:
ІВ=19,7Х-1,6Х2=18,1
Приріст продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності в результаті покращення умов праці на робочому місці економіста розраховується:
Отже, приріст продуктивності праці від удосконалення санітарно - гігієнічних умов праці становить 15,3%.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 227; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!