Розрахунок приросту продуктивності праці



Продуктивність праці являє собою комплексний показник. Виділяють три основних елементи праці: екстенсивність, інтенсивність праці та продуктивна сила праці.

Інтенсивність праці – це ступінь напруженості праці, витрачання людської енергії (фізичних та духовних сил працівника) за одиницю робочого часу.

Кожному способу виробництва притаманна своя особлива, обумовлена вказаними факторами, суспільно-необхідна або нормальна інтенсивність праці.

Нормальна інтенсивність праці – це такий ступінь напруженості праці, який забезпечує продуктивне використання всього робочого часу і не викликає негативних наслідків в життєдіяльності людського організму.

Нормальна інтенсивність праці передбачає можливість повного відновлення використаної людської енергії протягом щоденного відпочинку або більш тривалих перерв у роботі (річні відпустки). Вона забезпечується законодавством про працю, її охорону, науковою організацією виробництва, управління, праці.

Продуктивна сила праці – це потенційна можливість плодотворної, ефективної праці при конкретних організаційно-технічних умовах.

Продуктивна сила праці залежить від:

- рівня розвитку науково-технічного прогресу, упровадження у виробництво його досягнень (нової техніки, технологій, нових матеріалів, джерел енергії тощо);

- ступеня ефективності використання засобів виробництва;

- удосконалення форм, методів організації та управління виробництвом;

- рівня кваліфікації, професіоналізму працівників;

- природних умов.

Таким чином, продуктивність праці формується як під впливом особистих факторів (продуктивності працівника), так і виробничих (механізація праці, його раціоналізація) та удосконалення ресурсів, що використовуються.

Приріст продуктивності праці в результаті зниження трудомісткості роботи визначається за формулою:

де ΔТ – зниження трудомісткості роботи, %.

Ця величина визначається у свою чергу за формулою:

ΔТ = (Т12 – 1)*100,

де Т1 і Т2 – трудомісткість роботи до і після реалізації заходів, нормо-годин.

Т1 – 5 норм/год

Т2 – 4,9 норм/год

Отже, внаслідок удосконалення технічного стану обладнання на робочому місці продуктивність праці головного економіста збільшилася на 2 %.

Щоб розрахувати приріст продуктивності праці від удосконалення санітарно-гігієнічних умов праці розрахуємо питому вагу тривалості фази стійкої високої працездатності у загальному фонді робочого часу до і після реалізації заходів (Р1 та Р2)


 

Рис. 1

 

 

 

     T1 =  2,5                         T2= 2

 

 

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Т=8 год=100%

Т12=4,5 год

Р1=45%

 

Рис. 2

 

         Т1= 2,6                           Т2 =2,1

 

 

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Т=8 год=100%

Т12=4,7 год

Р2=80%                                         

Кп – корегуючий коефіцієнт, що відображає частку приросту продуктивності праці, зумовлену функціональним станом організму людини у різних умовах праці, його значення приймається рівним 0,2

Звідси випливає, що приріст продуктивності праці становить:

Розрахуємо можливий приріст продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності в результаті покращення умов праці на робочому місці економіста.

До введення покращень температура в приміщенні в теплий і холодний періоди року становила 25°С і 17°С відповідно, а після - 22°C і 20°С.

Рисунок 4.1. Рівень працездатності до реалізації заходів

продуктивність праці

   

 


                                                                                     

   
   
   
   
 

                                                                                                                          Тривалість роб. зміни

2 год            1,5 год                1 год

 

Рисунок 4.1. Рівень працездатності до реалізації заходів

продуктивність праці

   

 


                                                                                     

   
   
   
   
 

Тривалість роб. зміни

2,2 год            1,4 год              1,4 год

 

Визначимо як зміняться умови праці при встановленні кондиціонера. За допомогою таблиці 4.1 визначимо оцінку санітарно-гігієнічних умов.

Таблиця 4.1.

Критерії оцінки фактору умов праці

Оцінка фактору умов праці,бали

Температура повітря на робочому місці,

 теплий період року Холодний період року
1 18-20 20-22
2 21-22 17-19
3 23-28 15-16
4 29-32 12-14
5 33-35 7-8
6 Вище 35 Нижче 7

 

Таблиця 4.2.

Санітарно-гігієнічні фактори До удосконалення Оцінка Після удосконалення Оцінка
Температура повітря на робочому місці, у теплий період року 25 3 22 2
Температура повітря на робочому місці, у холодний період року 17 2 20 1

 

Визначимо середній бал всіх всіх значущих факторів умов праці по формулі:

де  - бал і-го фактору умов праці

n – число факторів умов праці.

Враховуючи, що я ми маємо один фактор, то ,

Інтегральна бальна оцінка важкості праці за зміну розраховується по формулі:

ІВ=19,7Х-1,6Х2

Залежність між інтегральним показником резерву працездатності і кількісною оцінкою важкості праці визначається по формулі:

До введення змін:

ІВ=19,7Х-1,6Х2=44,7

Після введення змін:

ІВ=19,7Х-1,6Х2=18,1

Приріст продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності в результаті покращення умов праці на робочому місці економіста розраховується:

Отже, приріст продуктивності праці від удосконалення санітарно - гігієнічних умов праці становить 15,3%.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 227; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!