Аналіз існуючої системи організації праці робочого місця економіста за розділами типового проекту
Призначення та характеристика робочого місця.
Економіст – це фахівець в галузі фінансового планування, дослідження і управління фінансово-господарською діяльністю. Економіст бере участь в системі планування бюджету організації і здійснює контроль за його витратою, проводить аудит, а нерідко і сам займається бухгалтерським обліком.
Основне завдання економіста - грамотний розподіл грошових потоків підприємства з метою забезпечення рентабельності виробничої діяльності, організація планово-економічної діяльності, планування виробничої та фінансової діяльності підприємства та його підрозділів, організація виробничих процесів, проведення економічного аналізу та оцінки результатів діяльності підприємства та підрозділів, організація внутрішньогосподарських виробничих відносин, планування та контроль оплати праці.
Оснащення робочого місця.
Оснащення робочого місця складається із сукупності засобів праці, необхідних для виконання конкретних трудових функцій. Сюди відносяться: основне технологічне і допоміжне обладнання; організаційне оснащення (оргтехніка, засоби зв'язку і сигналізації, робочі меблі, тара тощо); технологічна оснастка (робочі та вимірювальні інструменти, запасні частини тощо); робоча документація; засоби комунікації для подачі на робоче місце енергії, інформації, матеріалів, сировини та ін.
Комплексне оснащення робочого місця є необхідною передумовою ефективної організації процесу праці.
|
|
|
Просторова організація робочого місця та порядок на ньому технологічного і організаційного оснащення, засобів праці і готової продукції.
Організація робочих місць — це підпорядкована цілям виробництва система заходів по їх оснащенню засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їх у певному порядку, обслуговуванню і атестації. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.
Робоче місце повинне мати таке обладнання: письмовий стіл, стілець, письмове приладдя, електронно-обчислювальну машину.
Бажано, щоб письмовий стіл мав площу, достатню для розміщення обладнання, книг, регістрів, відомостей та інших документів, з якими працює економіст.
Машини потрібно розміщувати так, щоб на них було зручно працювати. Для одного робочого місця з комп'ютером потрібно не менше 6 м площі і не менше 20 м об'єму приміщення.
Форми, методи та прийоми праці.
Економіст безпосередньо:
- Розроблює, виходячи з основних техніко-економічних показників виробничої програми підприємства, проект фінансового забезпечення.
- Визначає розміри доходів і витрат, надходжень і відрахувань коштів, кредитні взаємовідносини, складає баланси доходів і витрат, касові плани і кредитні заявки.
|
|
|
- Бере участь у підготовці програм виробництва і реалізації продукції, робіт (послуг), виконуючи необхідні розрахунки, в розробленні нормативів обігових коштів за видами сировини, матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей і витрат у вартісному вираженні, доводить затверджені показники до підрозділів підприємства.
- Готує банківські документи на всі види платежів за зобов'язаннями підприємства (в державний бюджет, банки та іншим кредиторам).
- Веде листування з приводу рекламаційних рахунків постачальників (замовників) і рахунків, не сплачених у встановлені строки.
- Здійснює контроль за виконанням фінансових показників підрозділами підприємства, додержанням касової дисципліни, розрахунками з постачальниками (замовниками), своєчасним надходженням усіх належних підприємству коштів, забезпечує додержання режиму економії.
- Аналізує виконання кошторисів, оперативну і бухгалтерську звітність з фінансової діяльності.
- Бере участь у розробленні і впровадженні заходів щодо економічного стимулювання підвищення якості продукції, покращання господарської діяльності підприємства і використання власних обігових коштів, коштів державного бюджету, запобігання утворенню і ліквідації надлишкових запасів матеріальних цінностей.
|
|
|
- Веде облік виконання договорів на реалізацію продукції (робіт, послуг), програм формування прибутку, надходження доходів, наявності коштів на рахунках, погашення кредиторської заборгованості постачальникам і банкам.
- Складає звіти про фінансовий стан підприємства за встановленими формами і в зазначені строки.
- Виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.
Організація обслуговування робочого місця.
Обслуговування робочого місця передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (наладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чистка обладнання, тощо).
Обслуговування робочих місць здійснюється за такими функціями: підготовча, інформаційна, виробнича, інструментальна, налагоджувальна, енергетична, контрольна тощо. Прогрес у системах обслуговування робочих місць полягає в переході від чергового обслуговування, тобто обслуговування за викликом з місця зупинки виробництва, до науково обґрунтованого стандартного планово-упереджувального обслуговування.
|
|
|
Умови праці на робочому місці.
Умови праці — це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: виробничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.
Виробничі фактори обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації і автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці і відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля і нервова напруга, робоче положення працівника, темп і монотонність роботи.
Санітарно-гігієнічні фактори — це температура, вологість, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітленість на робочому місці.
Фактори безпеки передбачають захист працівників від травм, уражень струмом, хімічного і радіаційного забруднення.
Інженерно-психологічні фактори визначають комфортність на робочих місцях, досконалість конструкції техніки, органів управління і засобів контролю за ходом технологічного процесу, зручність обслуговування машин і механізмів.
Естетичні фактори визначають красу виробничого середовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці, заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо.
Соціальні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами працівника. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат в колективі.
Нормування праці.
Нормування праці — це основа її організації на підприємстві. В загальному визначенні нормування праці — це вид діяльності з управління підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання.
Зміст роботи з нормування праці на підприємстві включає: аналіз виробничого процесу; поділ його на частини; вибір оптимального варіанта технології й організації праці; проектування режимів роботи обладнання, прийомів і методів роботи, систем обслуговування робочих місць, режимів праці і відпочинку; розрахунок норм у відповідності з особливостями технологічного і трудового процесів; їх впровадження і подальше коректування в зв'язку зі зміною організаційно-технічних умов трудової діяльності.
Норма праці є тією першоосновою, з якої починається і на якій ґрунтується весь процес планування праці і виробництва: на основі норм праці розраховують трудомісткість виробничої програми, визначають необхідну чисельність персоналу і його структуру на підприємстві, розраховують економічну ефективність науково-технічних та організаційних нововведень тощо.
Норми праці — це складова частина організації оплати праці на підприємстві, це активний засіб забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці та мірою її оплати, що відповідає вимогам соціальної справедливості у розподілі фонду споживання.
Нормування праці є важливою ланкою як технологічної та організаційної підготовки виробництва, так і оперативного управління ним. Будь-які суттєві зміни в технологій та організації праці і виробництва повинні супроводжуватися зміною норм праці.
Оплата праці.
Форми і системи заробітної плати — це механізм встановлення розміру заробітку в залежності від кількості та якості праці і її результатів.
Розрізняють дві основні форми заробітної плати: почасову і відрядну.
При почасовій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час.
При відрядній формі заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт), а розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості, виходячи із встановленої відрядної розцінки.
Системи заробітної плати характеризують взаємозв'язок елементів заробітної плати: тарифної частини, доплат, надбавок, премій. Зрозуміло, що варіантів такого взаємозв'язку може бути безліч, і будь-який з них, реально існуючий на конкретному підприємстві, є системою заробітної плати. В країнах ринкової економіки системи заробітної плати, що використовуються на підприємствах, розглядаються як ноу-хау і не розголошуються.
Основні вимоги до працівника.
Повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з організації фінансової роботи; економіку виробництва; порядок складання фінансових програм, кредитних заявок і кошторисів; нормування обігових коштів; правила довгострокового і короткострокового кредитування підприємства, нарахування і виплати платежів у державний бюджет; порядок утворення грошових фондів, фінансування капітального будівництва, ремонту і витрат для технічного переоснащення підприємства.
Кваліфікаційні вимоги:
- економіст: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією економіста I категорії не менше 2 років.
- Економіст I категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для магістра - без вимог до стажу роботи, спеціаліста - стаж роботи за професією економіста з фінансової роботи II категорії не менше 2 років, для бакалавра - не менше 3 років.
- економіст II категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для спеціаліста - без вимог до стажу роботи, для бакалавра - стаж роботи за професією економіста з фінансової роботи не менше 2 років.
Документація на робочому місці.
Документи, які регламентують діяльність економіста:
- зовнішні документи – законодавчі і нормативні акти стосовно роботи, що виконується;
- внутрішні документи – статут підприємства, накази і розпорядження директора підприємства (начальника планово-економічного відділу); положення про планово-економічний відділ, посадова інструкція економіста, правила внутрішнього трудового розпорядку.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 405; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!