Життеве та професійне самовизначення в ранній юності. Система профорієнтаційної роботи
Юність - це досить тривалий період життя людини від 14-15 до 25 років, який поділяють на ранню та пізню юність. Рання юність охоплює період від 14-15 до 18 років. Психологічні теорії наголошують на тому, що юність є своєрідним етапом розвитку внутрішнього світу, насамперед - самосвідомості дитини.
Соціальна ситуація розвиткузумовлюється підготовкою старшокласника до вступу в самостійне життя, який полягає у виборі професії, у визначенні подальшого життєвого шляху Психічний розвиток у ранній юності - це та необхідна основа, яка дозволяє людині свідомо й обґрунтовано здійснити вибір подальшого життєвого шляху відповідно до своїх можливостей та індивідуальних особливостей.Провідною діяльністюдля старшокласників виступає навчально-професійна діяльність. Центральним новоутвореннямособистості у ранній юності є готовність старшокласника до життєвого самовизначення осередком якого є професійний вибір. Життєве самовизначення відбувається з опорою на головне новоутворення психіки старшокласника - його світогляд, що становить систему узагальнених поглядів на дійсність, де наукові знання переплітаються із переконаннями й ставленнями.
Процеси памяті та їх характеристика
Процесами пам'яті є запам'ятовування, збереження, відтворення і забування. Ці процеси є пов'язаними між собою, їх зв'язокхарактеризує взаємопроникнення і неможливість існування в окремому вигляді. Запам'ятовування- це процес закріплення в пам'яті нового матеріалу. Він може бути мимовільним І довільним, механічним і логічним.
|
|
Збереження- це процес утримання в пам'яті матеріалу, одержаного в результаті запам'ятовування. Але матеріал не зберігається втому самому вигляді, в якому був отриманий, змінюється його змісті форма.
Відтворення- це процес відновлення матеріалу, який зберігається в пам'яті. Запамятовування: мимовІльним(немає мети запам'ятати) .довІльним(людина хоче щосьзапам'ятати), механічним(зазубрювання І багаторазове повторення) і логічним(логічні зв'язки у матеріалі).Відтворення: впізнавання, власне відтворення, пригадування І згадування.
Психологічна структура особистості. II врахування у формуванні школяра
Тривалий час у психології розрізняли біологічну, соціальну та духовну підструктури людини, стверджуючи, що вона має тіло, душу і дух. Біологічна підструктура ототожнюється з тілесною та нервово-психічною організацією людини. Вона виражає внутрішню основу і взаємозв'язок психічних елементів і функцій. На цьому ґрунтуються твердження, що особливості нервової системи та будови мозку зумовлюють особливості психічних процесів. Біологічне розглядається як природна основа особистості. За змістом у структурі особистості розрізняють спонукальну сферу (суттєві для особистості цінності, цілі і сенси, що визначають спрямованість її діяльності) та інструментальну (засоби реалізації спрямованості - фізичні, емоційні, вольові якості і можливості, знання, уміння, навички, стиль і стратегії поведінки).
|
|
Ядром, що характеризує головну сутність особистості, є реалізована у різноманітних діяльностях сукупність їх стосунків зі світом та її духовність. Отже, людина - це індивід (наявність тіла), особистість (соціальна, духовна сутність), індивідуальність (неповторна цілісність), суб'єкт (активність, здатність до саморегуляції).Під час формування школяра потрібно враховувати його індивідуальні особливості, цілі та сенси,вольові якості.Якщо враховувати всі компоненти структури особистості то у формуванні школяра не буде жодних проблем!.
Завдання педагогічної психології
Конкретними завданнями педагогічної психології є: |
- Розкриття механізмів і закономірностей навчає і виховує впливу на інтелектуальний та особистісний розвиток учня;
- Визначення механізмів і закономірностей освоєння навчаються соціокультурного досвіду, його структурування, збереження (упрочіванія) в індивідуальній свідомості учня та використання в різних ситуаціях;
- Визначення зв'язку між рівнем інтелектуального і особистісного розвитку учня та формами, методами навчає і виховує впливу (співробітництво, активні форми навчання та ін);
- Визначення особливостей організації та управління навчальною діяльністю учнів і вплив цих процесів на їх інтелектуальний, особистісний розвиток та навчально-пізнавальну активність;
- Вивчення психологічних основ діяльності педагога, його індивідуально-психологічних і професійних якостей;
- Визначення механізмів, закономірностей розвивального навчання, зокрема розвитку наукового, теоретичного мислення;
- Визначення закономірностей, умов, критеріїв засвоєння знань, формування операціонального складу діяльності на їх основі в процесі вирішення різноманітних завдань;
- Визначення психологічних основ діагностики рівня та якості засвоєння та їх співвіднесення з освітніми стандартами;
- Розробка психологічних основ подальшого вдосконалення освітнього процесу на всіх рівнях освітньої системи.
|
|
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 240; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!