Життеве та професійне самовизначення в ранній юності. Система профорієнтаційної роботи

Процеси памяті та їх характеристика

Процесами пам'яті є запам'ятовування, збереження, відтворення і забування. Ці процеси є пов'язаними між собою, їх зв'язокхарактеризує взаємопроникнення і неможливість існування в окремому вигляді. Запам'ятовування- це процес закріплення в пам'яті нового матеріалу. Він може бути мимовільним І довільним, механічним і логічним.

Збереження- це процес утримання в пам'яті матеріалу, одержаного в результаті запам'ятовування. Але матеріал не зберігається втому самому вигляді, в якому був отриманий, змінюється його змісті форма.

Відтворення- це процес відновлення матеріалу, який зберігається в пам'яті. Запамятовування: мимовІльним(немає мети запам'ятати) .довІльним(людина хоче щосьзапам'ятати), механічним(зазубрювання І багаторазове повторення) і логічним(логічні зв'язки у матеріалі).Відтворення: впізнавання, власне відтворення, пригадування І згадування.

Психологічна структура особистості. II врахування у формуванні школяра

Тривалий час у психології розрізняли біологічну, соціальну та духовну підструктури людини, стверджуючи, що вона має тіло, душу і дух. Біологічна підструктура ототожнюється з тілесною та нервово-психічною організацією людини. Вона виражає внутрішню основу і взаємозв'язок психічних елементів і функцій. На цьому ґрунтуються твердження, що особливості нервової системи та будови мозку зумовлюють особливості психічних процесів. Біологічне розглядається як природна основа особистості. За змістом у структурі особистості розрізняють спо­нукальну сферу (суттєві для особистості цінності, цілі і сенси, що визначають спрямованість її діяльності) та інструментальну (засоби реалізації спрямованості - фізичні, емоційні, вольові якості і можливості, знання, уміння, навички, стиль і стратегії поведінки).

Ядром, що характеризує головну сутність особисто­сті, є реалізована у різноманітних діяльностях сукуп­ність їх стосунків зі світом та її духовність. Отже, люди­на - це індивід (наявність тіла), особистість (соціальна, духовна сутність), індивідуальність (неповторна цілі­сність), суб'єкт (активність, здатність до саморегуляції).Під час формування школяра потрібно враховувати його індивідуальні особливості, цілі та сенси,вольові якості.Якщо враховувати всі компоненти структури особистості то у формуванні школяра не буде жодних проблем!.

Завдання педагогічної психології

- Розкриття механізмів і закономірностей навчає і виховує впливу на інтелектуальний та особистісний розвиток учня;
- Визначення механізмів і закономірностей освоєння навчаються соціокультурного досвіду, його структурування, збереження (упрочіванія) в індивідуальній свідомості учня та використання в різних ситуаціях;
- Визначення зв'язку між рівнем інтелектуального і особистісного розвитку учня та формами, методами навчає і виховує впливу (співробітництво, активні форми навчання та ін);
- Визначення особливостей організації та управління навчальною діяльністю учнів і вплив цих процесів на їх інтелектуальний, особистісний розвиток та навчально-пізнавальну активність;
- Вивчення психологічних основ діяльності педагога, його індивідуально-психологічних і професійних якостей;
- Визначення механізмів, закономірностей розвивального навчання, зокрема розвитку наукового, теоретичного мислення;
- Визначення закономірностей, умов, критеріїв засвоєння знань, формування операціонального складу діяльності на їх основі в процесі вирішення різноманітних завдань;
- Визначення психологічних основ діагностики рівня та якості засвоєння та їх співвіднесення з освітніми стандартами;
- Розробка психологічних основ подальшого вдосконалення освітнього процесу на всіх рівнях освітньої системи.

Мы поможем в написании ваших работ!