Види, функції та роль кредиту
Програмні питання:
9.1 Види та форми кредиту
9.2 Базові функції кредиту
9.3 Роль кредиту в умовах розвитку національної економіки та його межі (с.в.)
9.1
Питання про форми та види кредиту в економічній науці є дискусійним. Це випливає з різних підходів щодо розуміння критеріїв, принципів та ознак визначення видів кредиту. Аналіз публікацій провідних вчених з відповідних проблем дає підстави для виокремлення таких видів кредиту:
а) комерційний кредит;
б) банківський кредит;
в) державний кредит;
г) споживчий кредит;
д) іпотечний кредит;
е) лізинговий кредит;
ж) міжнародний кредит.
Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, це відносини між продавцями (постачальниками) і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу.
Такі відносини перерозподілу матеріальних ресурсів між двома суб'єктами господарської діяльності може оформлюватись борговим зобов'язанням – векселем. З метою прискорення реалізації товарів, які є у достатній кількості в торговельній мережі, відбувається продаж товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу). Такий кредит називається споживчим.
Комерційний кредит має певні переваги та недоліки.
| Переваги | Недоліки |
| підтримання фінансової стійкості підприємств; | ускладнення щодо регулювання грошової маси з боку Національного банку; |
| зменшення обсягу грошових коштів, необхідних для обслуговування товарного обігу, | досить високий ризик для продавця (постачальника); |
| перерозподіл вільних товарних ресурсів, | обмеженість умов, строків, обсягів, на відміну від банківського кредиту. |
| оперативність; | |
| простота оформлення; | |
| зменшення проблеми неплатежів у господарському обороті; | |
| фінансове забезпечення торгових угод |
Отже, суб'єктами комерційного кредиту є:
|
|
|
- підприємство-постачальник (кредитор), яке надає відстрочку платежу за товар;
- підприємство-покупець (позичальник), яке надає кредитору вексель як боргове свідоцтво і зобов'язання платежу.
Комерційний кредит може також оформлятися договором між кредитором і позичальником.
Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, послуги, виконанні роботи, щодо яких постачальник (кредитор)надає відстрочку платежу.
Мета комерційного кредиту – прискорення реалізації товарів, послуг, виконання робіт, коли у покупця тимчасово відсутні кошти.
Комерційний кредит має економічні межі, які обумовлюються фінансовим станом його суб'єктів.
Здійснення сплати (погашення) за комерційним кредитом здійснюється:
а) шляхом сплати позичальником за векселем;
|
|
|
б) передачею векселя іншій юридичній особі (згідно з чинним законодавством);
в) переоформленням комерційного (споживчого) на банківський. У процесі проведення операцій у комерційному кредитуванні виникає дебіторська і кредиторська заборгованість.
Дебіторська заборгованість –сума заборгованостей підприємству (організації) юридичних або фізичних осіб (дебіторів) на певну дату.
Кредиторська заборгованість – тимчасово залучені підприємством (організацією) кошти, які підлягають сплаті відповідними юридичним або фізичним особам (кредиторам).
З комерційним кредитом пов'язані специфічні відносини, які можуть виникати (згідно з чинним законодавством) між податковими організаціями і підприємствами-платниками податків. Такий кредит називається податковим кредитом.
Він розглядається як одна із податкових пільг (термінова відстрочка сплати податку) і дає можливість суб'єктам господарювання спрямувати тимчасово вільні кошти на розвиток виробництва.
Банківський кредит–це кредит, коли однією із сторін кредитної угоди є банк.
Кредитні відносини, які виникають у випадку банківського кредиту поділяються на дві групи:
- Кредити, які отримує сам банк для формування своїх ресурсів (формує за рахунок залучених вкладів і депозитів, позики, випуску облігацій і векселів, міжбанківських кредитів; вкладає у кредити, цінні папери, нерухоме майно, іноземну валюту).
|
|
|
- Кредити, які банк надає своїм клієнтам.
Кредитний портфель – сукупність кредитів, наданих банком на певну дату.
Ознайомлення з багатьма науковими працями надає можливість виділити три групи принципів банківського кредитування.
Загальноекономічні принципи кредитування:
а) відповідність ринковим відносинам – наявність конкуренції, суперництва комерційних банків за клієнта, забезпечення максимально можливої вигоди (прибутку);
б) раціональність та ефективність – економічність використання позики як з позиції інтересів банку, так і з позицій позичальників;
в) комплексність – врахування всіх можливих чинників, що впливають на кредитні операції;
г) розвитку – використання нових, раціональних методів кредитування, оперативна зміна методів кредитування.
Особливі принципи кредитування:
а) поверненості – кредит має бути повернений позичальником банкові;
б) забезпеченості – недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника;
|
|
|
в) строковість – повернення позички у визначений в кредитному договорі строк;
г) платності – повернення позички з відповідною оплатою за його користування;
д) цільової спрямованості – передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, обумовлені кредитною угодою.
Часткові, одиничні принципи кредитування або правила кредитування у конкретних умовах роботи комерційного банку: структурування, систематизація, програмування, амортизація, стандартизація способів і прийомів проведення банківських операцій.
Аналіз наукових праць дав підстави виділити ознаки класифікації видів банківського кредиту (табл. 9.1.1).
Таблиця 9.1.1
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 310; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!