Контрольні питання для перевірки знань. 1.У чому сутність та особливості науково-технічних відносин?

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 33Следующая ⇒

1.У чому сутність та особливості науково-технічних відносин?

2. Дайте визначення поняттю технологія й охарактеризуйте її складові.

3. Розкрийте й охарактеризуйте інституціональні елементи світового ринку технологій.

4. Які фактори обумовлюють особливості технології як об'єкта економічних операцій?

5. Назвіть й охарактеризуйте рівні міжнародного руху технологій.

6. Що таке міжнародні технологічні гранти?

7. У чому особливості та які основні форми міжнародної технічної допомоги?

8. Розкрийте основні напрямки удосконалювання міжнародного технологічного обміну.

9. Назвіть фактори які сприяють активізації процесів міжнародного обміну технологіями.

10. Розкрийте та охарактеризуйте інституційні елементи світового ринку технологій.

Тема 7

Міжнародна торгова політика

Плани семінарських занять:

1. Дві тенденції в міжнародній торгівельній політиці: політика вільної торгівлі та протекціонізму.

2. Форми протекціонізму.

3. Основні аргументи застосування обмежень зовнішньої торгівлі.

4. Тарифне і нетарифне регулювання торговельно-економічних відносин.

5. Рівні регулювання міжнародної торгівлі.

6. Види державного регулювання міжнародної торгівлі.

7. Багатостороннє регулювання торговельно-економічних відносин країн світу на основі заходів Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ).

8. Базові принципи торговельних відносин між державами, закріплені статтями ГАТТ.

9. Роль Світової організації торгівлі (СОТ) в регулюванні міжнародної торгівлі.

Навчальні завдання:

- розглянути дві тенденції в міжнародній торгівельній політиці;

- вивчити класичну модель вільного міжнародного обміну;

- визначити форми протекціонізму;

- з’ясувати економічні, соціальні та політичні причини і групи тиску на користь протекціоністських заходів;

- надати основні аргументами обмеження зовнішньої торгівлі;

- вивчити тарифне і нетарифне регулювання торговельно-економічних відносин;

- визначити протиріччя сучасної міжнародної торгівлі;

- розглянути рівні та види регулювання міжнародної торгівлі;

- проаналізувати роль багатостороннього регулювання торговельно-економічних відносин країн світу на основі заходів ГАТТ;

- навести базові принципи торговельних відносин між державами, закріплені статтями ГАТТ;

- дослідити роль Світової організації торгівлі (СОТ) в регулюванні міжнародної торгівлі;

- з’ясувати принципову різниця між СОТ і ГАТТ.

Форми контролю:

1) тестування;

2) усне чи письмове опитування;

3) розбір конкретних ситуацій та вправ;

4) схематичне зображення матеріалу.

Питання і завдання

Питання для обговорення

1. Яку загрозу спричиняє лібералізація зовнішньоторговельних відносин для країн, що розвиваються?

2. Чому митні тарифи є класичним i основним інструментом зовнішньоторговельної політики? Поясніть.

3. До яких позитивних політичних наслідків призводить політика «вільної торгівлі»?

4. За яких причин вводять ембарго? Поясніть.

Методичні рекомендації до виконання завдань

Методика визначення впливу різних ставок мита на зовнішньоторговельну діяльність країн наступна.

1. При здійсненні імпортних операцій:

Внутрішня ціна імпортного товару (P_d) після обкладання специфічним тарифом дорівнює, гр. од.:

P_d= P_im + T_s, (7.1)

де P_im – ціна, по який товар імпортується (митна вартість товару), гр. од.;

T_s – ставка специфічного тарифу (мита), гр. од.

Внутрішня ціна імпортного товару (P_d) після обкладання адвалорним митним тарифом (митом) буде дорівнює, гр. од.:

P_d= P_im (1+ T_av) (7.2)

де T_av – ставка адвалорного тарифу (мита).

Для визначення впливу величини митного тарифу на імпорт на добробут різних груп населення (споживачів, виробників), на дохідну частину держбюджету й на добробут країни в цілому (чистий ефект) необхідно економічні наслідки введення тарифу для розглянутої країни – імпортера представити графічно (схематично або залежно від заданих умов).

У випадку, якщо країна – імпортер є малою країною по побудові імпортованого товару та вводить тариф на імпорт цього товару, економічні наслідки від введення тарифу для даної країни представлені на рис. 7.1.

P, грош. од.

Р_в.р.

P_d

P_w a b c d T

0 Qs Q’s Q’d Qd Q, натур. од.

Умовні позначки на рис. 7.1:

Р – ціна розглянутого товару, гр. од.;

Q – обсяг розглянутого товару, гр. од. ;

D – крива внутрішнього попиту на товар;

S – крива внутрішньої пропозиції товару;

Р_в.р. – внутрішня рівноважна ціна на товар при відсутності зовнішньої торгівлі (визначається виходячи з умови D = S – Р _в.р.;), гр. од.;

P_w – світова ціна на товар, тобто ціна, по якій товар в умовах вільної торгівлі імпортується розглянутою країною; гр. од.;

Т – митний тариф (мито) на товар, гр. од. ;

P_d – внутрішня ціна товару після введення тарифу;

Q_s – обсяг внутрішнього виробництва товару до введення тарифу;

Q_s – обсяг внутрішнього виробництва товару після введення тарифу; нат. од.;

Q_d – обсяг внутрішнього споживання товару до введення тарифу; нат. од.;

Q_d' – обсяг внутрішнього споживання товару після введення тарифу; нат. од.

Рисунок 7.1 – Наслідки введення тарифу на імпорт для малої країни

Внутрішня ціна товару після введення тарифу P_d визначається за формулою (гр. од.):

P_d = P_w + T (7.3)

Обсяг внутрішнього виробництва товару до введення тарифу Q_s визначається виходячи з умови (нат. од.):

Q_s = S (P_w) (7.4)

Обсяг внутрішнього виробництва товару після введення тарифу Q_s' визначається наступним чином (нат. од.):

Q_s' = S (P_d) (7.5)

Обсяг внутрішнього споживання товару до введення тарифу Q_d визначається за формулою (нат. од.):

Q_d = D (P_w) (7.6)

Обсяг внутрішнього споживання товару після введення тарифу Q_d' визначається таким чином (нат. од.):

Q_d' = D (P_d) (7.7)

Економічні наслідки введення тарифу на імпорт:

1) втрати споживачів у результаті росту ціни на товар і зниження обсягу споживання представлена областю (а + в + с + d), гр. од.:

(a + в + c + d) = [ (Q_d + Q_d') T] (7.8)

2) виграш виробників у результаті росту ціни на товар і розширення обсягів виробництва, гр. од.:

(a) = [ (Q_s + Q_s') T] (7.9)

3) розмір надходжень у держбюджет (чистий доход держави) митних зборів, гр. од.:

г) чисті втрати добробуту країни в цілому, гр. од.:

(b + d) = (O_s' – Q_s) T + (Q_d - Q_d') T (7.11)

або (a + c) - (a + b + с + d) = - (b + d);

Скорочення обсягу імпорту визначається по формулі (нат. од.):

М = М - М' (7.12)

де М – обсяг імпорту після введення тарифу, нат. од.:

M = Q_d- Q_s (7.13)

М' - обсяг імпорту після введення тарифу, нат. од.

M = Q_d' - Q_s' (7.14)

У випадку, якщо країна – імпортер є великою країною по споживанню імпортованого товару (тобто є монопольним покупцем на світовому ринку) і вводить тариф на імпорт, економічні наслідки для даної країни й зміни, що відбуваються на її внутрішньому ринку представлені на рис. 7.2.

Обсяг внутрішнього виробництва до введення тарифу Q_s визначається за формулою (нат. од.):

Q_s = S (P_f) (7.15)

Обсяг внутрішнього споживання до введення тарифу Q_d визначається виходячи з умови:

Q_d = D (P_f) (7.16)

P, грош. од.

D S

Р_в.р.

P_d

P_f a b c d

P_wf T

0 Qs Q’s Q’d Qd Q, натур. од.

Умовні позначки на рис. 7.2:

Р – ціна товару, гр. од.;

Q – обсяг товару, нат. од.;

S – крива внутрішньої пропозиції товару;

D – крива внутрішнього попиту на товар;

Р_в.р.– внутрішня рівноважна ціна на товар при відсутності зовнішньої торгівлі (D = S – Р_в.р.), гр. од.;

P_f– світова ціна на товар в умовах вільної торгівлі, гр. од. (за даних умов внутрішня ціна дорівнює світовий);

P_w – світова ціна товару після введення тарифу, гр. од.;

Т – митний тариф (мито) на товар, гр. од.

P_d – внутрішня ціна товару в результаті введення тарифу, гр. од.;

Q_s– обсяг внутрішнього виробництва до введення тарифу, нат. од.;

Q_s' – обсяг внутрішнього виробництва після введення тарифу, нат. од.;

Q_d – обсяг внутрішнього споживання до введення тарифу;

Q_d' – обсяг внутрішнього споживання після введення тарифу.

Рисунок 7.2 – Наслідки введення тарифу на імпорт для країни – імпортера, що є монопольним покупцем на світовому ринку

Економічні наслідки введення тарифу на імпорт для країни – імпортера, що займає монопольне положення на світовому ринку:

1) у бюджет надходить доход від введення тарифу, гр. од.:

2) держава одержує доход від поліпшення умов торгівлі (зниження світової ціни на товар) гр. од.

(f) = (Q_d' - Q_s') (P_f - P_w) (7.18)

3) споживачі зазнають втрат у результаті росту цін і скорочення обсягів споживання, гр. од.:

(а + в + с + d) = (Q_d + Q_d') (Р_d - Р_f) (7.19)

4) доходи місцевих виробників збільшуються в результаті росту цін і розширення виробництва й продажів, гр. од.:

(а) = (Q_s + Q_s') (P_d - P_f) (7.20)

5) у цілому втрати від меншої ефективності внутрішнього виробництва й від скорочення внутрішнього споживання становлять:

(а + c) - (a + b + с + d)= - (b + d) (7.21)

6) вплив введення тарифу на економічне становище країни в цілому може бути як позитивним (якщо f > (b + d)), так і негативним (якщо f < (b + d)) і визначається як різниця;

(a + c + f) - (a + b + c + d) = f - (b + d) (7.22)

Скорочення обсягу імпорту визначається також, як і для малої країни імпорту згідно формул.

2. При здійсненні експортних операцій:

Внутрішня ціна експортного товару (P_d) після обкладання специфічним митним тарифом:

P_d = P_x + T_s (7.23)

де Р_х – ціна, по якій товар експортується (митна вартість товару);

T_s – ставка специфічного тарифу;

Внутрішня ціна експортного товару (P_d) після обкладання адвалорним митним тарифом:

P_d = P_x (l - T_av) (7.24)

де T_av – ставка адвалорного тарифу (мита).

Для визначення впливу митного тарифу на експорт на добробут різних груп населення в країні – експорту, на дохідну частину держбюджету й на добробут країни в цілому необхідно економічні наслідки такої зовнішньоторговельної політики для країни – експортера представити графічно (схематично або точно – залежно від заданих умов).

На рис. 7.3 схематично представлені наслідки введення тарифу на експорт у малій країні, що не має монопольну владу як продавець даного товару на світовому ринку.

Внутрішня ціна товару після введення тарифу на експорт P_d визначається за формулою (гр. од.):

P_d = P_w - Т, (7.25)

Скорочення обсягу експорту в результаті введення тарифу визначається відповідно до формули:

Х = Х – X' (7.26)

де Х – обсяг експорту до введення тарифу, нат. од.:

X = Q_s - Q_d (7.27)

X' = Q_s' - Q_d' (7.28)

P, грош. од.

P_w

P_d a b c d e T

Р_в.Р.

0 Qd Q’d Qs Q’s Q, натур. од.

Умовні позначки на рис. 7.3:

Р – ціна товару, гр. од.;

Q – обсяг товару, нат. од.;

S – крива внутрішньої пропозиції товару;

D – крива внутрішнього попиту на товар ;

Р_в.Р. – внутрішня рівноважна ціна на товар при відсутності зовнішньої торгівлі (D = S Р_в.Р.), гр. од.;

P_w – світова ціна товару, тобто ціна, по якій товар реалізується на світовому ринку (причому, в умовах вільної торгівлі внутрішня ціна товару дорівнює світовий), гр. од.;

Т – митний тариф (мито) на товар, гр. од.;

P_d – внутрішня ціна товару після введення тарифу на експорт, гр. од.;

Q_s– обсяг внутрішнього виробництва до введення тарифу;

Q_s' – обсяг внутрішнього виробництва після введення тарифу нат. од.

Q_d– обсяг внутрішнього споживання до введення тарифу, нат. од.:

Q_d'– обсяг внутрішнього споживання після введення тарифу, нат. од.:

Рисунок 7.3 – Наслідки введення тарифу на експорт для малої країни експортера

Економічні наслідки введення тарифу на експорт для малої країни експортера:

1) виграш споживачів від зниження ціни на товар і розширення обсягів споживання, гр. од.:

(a + b) = (Q_d' +Q_d) T (7.29)

2) втрати виробників від зниження ціни на товар і скорочення обсягів продажів, гр. од.:

(a + b + c + d + e) = (Q_s+ Q'_s) T (7.30)

3) збільшення дохідної частини держбюджету, тобто розмір надходжень у держбюджет від тарифних зборів, гр. од.:

(d) = (Q_s' - Q'_d) T, (7.31)

4) чистий ефект від введення тарифу для національного добробуту країни-експортера в цілому, гр. од.:

(a + b + d) - (a + b + c + d + e) = - (c + e), (7.32)

т.ч. чисті втрати країни в цілому становлять:

(с + е) = (Q_d' - Q_d) T + (Q_s+ Q'_s) T (7.33)

Митний захист являє собою величину (в %), на яку збільшується в результаті функціонування всієї тарифної системи створена в даній галузі додана вартість одиниці продукції й визначається відповідно до формули (%):

Т_і = 100% - 100%, (7.34)

де ДС – величина доданої вартості, створеної при виробництві одиниці продукції в даній галузі до введення тарифу, гр. од.,

ДС = Ц – М, (7.35)

де Ц – ціна на товар на внутрішньому ринку до введення тарифу, гр. од.;

М – вартість матеріальних витрат на внутрішньому ринку на виробництво одиниці товару до введення тарифу, гр. од.;

ДС– величина доданої вартості, створеної при виробництві одиниці продукції в даній галузі після введення тарифу, гр. од.:

ДС = Ц' - М', (7.36)

де Ц – ціна на товар на внутрішньому ринку після введення тарифу, гр. од.;

М' – вартість матеріальних витрат на внутрішньому ринку на виробництво одиниці товару після введення тарифу, гр. од.

Ефективність митного захисту галузі можна розрахувати за формулою:

Т_і = 100%, (7.37)

де Т_п – номінальний рівень мита на імпорт кінцевого продукту (у частках одиниці);

T_im – номінальний рівень мита на компоненти матеріальних витрат (у частках одиниці);

а – частка вартості імпортних компонентів матеріальних витрат у ціні кінцевого продукту при відсутності митного тарифу.

З даної формули видно, що:

- якщо у виробництві кінцевої продукції не використають імпортні компоненти (а = 0), ефективний рівень митного захисту дорівнює номінальному (Т_е = Т_п);

- якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію й на імпортні компоненти однакова (T_n = T_im), те ефективний рівень митного захисту знов-таки дорівнює номінальному (Т_і = Т_п);

- якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію більше, ніж ставка тарифу на імпортні компоненти (T_n > T_im), тоді ефективна ставка на кінцевий товар більше номінальної (Т_і > Т_п); вірно й зворотне;

- ставка ефективного рівня митного тарифу (Т_е)зростає в міру збільшення частки імпортних компонентів у кінцевій продукції (збільшення коефіцієнта а);

- ставка ефективного рівня митного тарифу (Т_е) падає в міру росту тарифу на імпортні компоненти (T_im); вірно й зворотне;

- номінальна ставка тарифу може бути тільки позитивної, ефективна ставка може бути як позитивної, так і негативної у випадку, якщо тариф на імпортні компоненти значно перевершує тариф на кінцеву продукцію.

Розрахунок фактичного рівня митної зашиті дозволяє побачити, кого саме захищає митний тариф, і отже дозволяє приймати правильні рішення в області зовнішньоторговельної політики, захищаючи одні галузі й стимулюючи конкуренцію в інших областях.

Міжнародний картель являє собою монополістичне об'єднання експортерів якого-небудь товару з різних країн, спрямоване на забезпечення контролю за обсягами виробництва й установлення вигідних цін. Можливість картелю одержувати додатковий доход шляхом установлення монопольно високих цін на світовому ринку залежить від еластичності попиту, тим більше надбавка до ціни, що може встановити картель. Оптимальна картельна надбавка до ціни (t*), як частка цієї ціни, визначається за формулою:

(7.52)

де с – частка продажів картелю на світовому ринку;

d – еластичність світового попиту на даний продукт;

S₀ – еластичність поставок продукту з альтернативних картелю джерел;

Таким чином, відповідно до формули (7.52) еластичність попиту на продукцію картелю залежить від трьох основних параметрів: с, d, S₀. Розглянуті параметри не постійні, тому монополістична влада картелю не може бути довговічною й згодом величина t*, а відповідно і ступінь монополістичного панування картелю, буде падати.

Приклад вирішення завдання

Завдання 1

Автомобільне колесо коштує в Україні 100 дол. США, у Польщі – 80 дол. США, у Росії – 60 дол. США. Україна – маленька країна, і її зовнішня торгівля не впливає на рівень світових цін.

1) В Україні вводиться 100-відсотковий адвалерний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса?

2) Якщо після цього Україна утворить митний союз з Росією, чи буде вона сама виробляти або імпортуватиме їх?

3) Який ефект – створення торгівлі чи відхилення торгівлі – виникає при заснуванні митного союзу між Україною і Росією?

4) Припустимо тепер, що в Україні вводиться 50-відсотковий, а не 100-відсотковий адвалерний тариф на імпорт коліс із Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати імпортувати колеса?

5) Якщо тепер Україна утворить митний союз з Польщею, чи буде вона сама продукувати колеса або імпортуватиме їх?

6) Який ефект – створення торгівлі чи відхилення торгівлі – виникає при заснуванні митного союзу між Україною та Польщею?

Розв’язок завдання 1:

1) Ні, оскільки з урахуванням тарифу ціна колеса, імпортованого з Росії, дорівнює 120 дол. США, а з Польщі – 160 дол., що значно більше вартості коліс, які виготовлені в Україні.

2) Україна буде імпортувати колеса з Росії за ціною 60 дол. США і відмовиться від власного виробництва або імпорту колес з Польщі, які у зв’язку з тарифом коштуватимуть 160 дол.

3) Виникає ефект створення торгівлі, оскільки менш ефективне виробництво України заміщується більш ефективним імпортом із Росії, якого до того не було.

4) Так, оскільки з урахуванням тарифу ціна колеса, імпортованого з Росії – 90 дол. США, що менше собівартості коліс, які виготовлені в Україні або імпортовані з Польщі.

5) Україна припинить власне виробництво і буде імпортувати колеса з Польщі за ціною 80 дол. США, відмовиться від імпорту з Росії, оскільки їх ціна буде 90 дол.

6) Виникають обидва ефекти. Ефективність інтеграції залежить від співвідношення частки кожного з них.

Завдання для самостійного вирішення

Завдання 1

Бразилія вводить тариф на експорт цукру у розмірі 20 дол. за тону. На основі даних, наведених у табл. 1, розрахуйте наступні величини:

Таблиця 1

Показники	Без тарифу	З тарифом
Світова ціна на цукор	300 дол. за 1 т.	300 дол. за 1 т.
Обсяг внутрішнього споживання	6 млн. т.	8 млн. т.
Обсяг внутрішнього виробництва	22 млн. т.	20 млн. т.

1) виграш бразильських споживачів від введення тарифу;

2) втрати бразильських виробників від введення тарифу;

3) розмір надходжень до державного бюджету від тарифних зборів;

4) чистий ефект від введення експортного мита на цукор для національного добробуту Бразилії.

Завдання 2

У Швеції вводять тариф на імпорт телевізорів у розмірі 100 дол. за один телевізор. Світова ціна телевізорів становить 450 дол. за 1 телевізор. Про зміни, що відбулися на внутрішньому ринку Швеції свідчать дані табл. 2.

Таблиця 2

Показники	До введення тарифу	Після введення тарифу
Обсяг внутрішнього попиту, млн. шт.	18	14
Обсяг внутрішньої пропозиції, млн. шт.	8	10

На підставі даних, наведених у табл. 2, розрахуйте наступні величини:

1) ціну одиниці продукції на внутрішньому ринку після введення специфічного тарифу;

2) як зміниться обсяг імпорту внаслідок введення митного тарифу;

3) як вплинуло введення тарифу на добробут споживачів і виробників у Швеції;

4) який розмір надходжень у держбюджет від тарифних зборів;

5) як змінився добробут країни в цілому.

Завдання 3

Угорщина вводить тариф на експорт рису в розмірі 20 дол. за тону. Світова ціна 1 т. рису становить 300 дол. за тону. Зміна попиту та пропозиції даного товару на внутрішньому ринку наведені в табл. 3.

Таблиця 3

Показники	До введення тарифу	Після введення тарифу
Обсяг внутр. споживання рису, млн. тон	6	8
Обсяг внутр. виробництва рису, млн. тон	22	20

На підставі даних, наведених у табл. 3, визначите:

1) ціну рису на внутрішньому ринку після введення тарифу;

2) зміна обсягу експорту в результаті введення митного тарифу;

3) вплив тарифу на добробут споживачів, виробників, дохідну частину держбюджету;

4) чистий ефект від впровадження експортного тарифу на рис для національного добробуту Угорщини.

Завдання 4

Світова ціна на цукор із країн Карибського басейну, що перебуває в порту Нью-Йорка, становить 250 дол. США за 1 т. Мито на імпорт цукру в Казахстан – 20%. Якби імпорт цукру не обкладався тарифом, його річне виробництво в Казахстані становило б 2 млн. т., споживання – 3 млн. т., імпорт – 1 млн. т. Після обкладання імпорту митом внутрішнє виробництво цукру збільшилося до 2,4 млн. т., споживання скоротилося до 2,8 млн. т., імпорт скоротився до 0,4 млн. т. Казахстан по споживанню цукру – мала країна. Розрахуйте:

1) виграш казахських споживачів у цілому, якби тариф був установлений;

2) втрати казахських виробників цукру від усунення тарифу;

3) втрати бюджету від усунення тарифу;

4) чистий приріст споживання в результаті усунення тарифу.

Завдання 5

Світова ціна на американську пшеницю становить 120 дол. США за 1 т. Уряд Росії, що в імпорті пшениці є провідною країною, розглядає питання про введення специфічного імпортного тарифу 20 дол. США за 1 т. для поповнення державного бюджету. Внутрішнє річне виробництво пшениці становить 100 млн. т., споживання – 140 млн. т., імпорт – 40 млн. т. По оцінках, у результаті введення тарифу скорочення російського попиту на пшеницю приведе до падіння світової ціни на неї на 5 дол. США за 1 т., її внутрішнє виробництво складе 110 млн. т., споживання скоротиться до 120 млн. т., а імпорт – до 10 млн. т. Розрахуйте:

1) розмір доходів бюджету від введення імпортного тарифу;

2) доходи, одержувані Росією в результаті поліпшення умов торгівлі;

3) втрати російських споживачів;

4) зростання доходів місцевих виробників;

5) втрати від меншої ефективності внутрішнього виробництва й від скорочення внутрішнього споживання пшениці;

6) вплив введення тарифу на економічне становище країни в цілому.

Завдання 6

В умовах вільної торгівлі ціна на автомобільні шини на внутрішньому ринку Таїланду становить 320 дол. США за 1 шт., з яких 230 дол. США припадає на матеріальні витрати (вартість сировини, устаткування й т.д.), а 90 дол. США – на додану вартість, створену власно при виробництві шин. З метою захисту національних виробників Таїланд уводить митний тариф, відповідно до якого ставки мита на різні товари різні: імпорт автомобільних шин обкладається 25%-м адвалерним митом, а ставка мита на імпорт необхідних для виробництва шин елементів матеріальних витрат становить 20%. Який буде в цьому випадку фактичний рівень митного захисту таїландських виробників автомобільних шин?

Завдання 7

США виробляють літаки. Ціна одного літака на внутрішньому ринку – 60 млн. дол. США. 50% матеріалів і комплектуючих деталей, необхідних для виробництва літаків, закуповується за кордоном. Частка вартості імпортних комплектуючих у ціні кінцевої продукції становить 25%. З метою захисту національних виробників і підтримки зайнятості США вводять митний тариф, відповідно до якого ставка мита на імпортний літак становить 15%, а на імпортні матеріали й комплектуючі, використовувані в літакобудуванні – 10%. Який у цьому випадку фактичний рівень митного захисту літакобудування в країні?

Завдання 8

Німеччина продукує токарські верстати. Ціна одного верстата на внутрішньому ринку – 1200 дол. США. Частка вартості матеріалів і комплектуючих деталей (вітчизняних й імпортних у сумі), необхідних для виробництва верстатів, у ціні кінцевої продукції становить 45%. Причому 32% матеріалів і комплектуючих деталей закуповується за кордоном, а інші – у вітчизняних постачальників (в умовах вільної торгівлі світова й внутрішня ціни на товар однакові), з метою захисту національних виробників і підтримки зайнятості Німеччина вводить митний тариф, відповідно до якого ставка мита на імпортний токарський верстат становить 21%, а на імпортні матеріали й комплектуючі, використовувані в машинобудуванні – 9%. Визначте фактичний рівень митного захисту машинобудування в Німеччині.

Завдання 9

Ставка російського імпортного тарифу на іноземний одяг становить 20%, на тканини – 1%. Вартість тканин становить 20% вартості одягу. Розрахуйте ефективний рівень тарифу:

1) при умовах, зазначених вище;

2) якщо імпортне мито на готову продукцію зростає до 40%;

3) якщо мито на тканини збільшується до 10%;

4) якщо мито на одяг скоротиться до 10%;

5) якщо мито на тканини скоротиться до 0,4%. На базі розрахунків зробіть висновки.

Завдання 10

Ставка російського імпортного тарифу на телевізор становить 30%, на мікросхеми для телевізорів – 60%. Розрахуйте ефективний рівень митного захисту й визначите, про що говорить отриманий результат, якщо:

1) вартість мікросхем становить 40% вартості телевізора;

2) половину вартості телевізора;

3) 60% вартості телевізора.

Завдання 11

Кілька країн-експортерів кава створили картель із метою підвищення світової ціни на каву. Країни члени картелю контролюють 25% світового ринку кави. Еластичність світового попиту на каву становить – 0,7, а еластичність поставок кави із країн, що не входять у картель, дорівнює 0,4. Розрахуйте оптимальне для картелю підвищення світової ціни.

Завдання 12

Припустимо, що країна А імпортує продукцію з країн В і С. З-за політичного конфлікту країна В вводить ембарго (заборону) на торгівлю з країною А, країна С до ембарго не приєднується. З економічної точки зору можна стверджувати, що:

1) країна А програє, а країни В і С виграють;

2) країни А і В програють, а країна С виграє;

3) країни А і С програють, а країна В виграє;

4) усі три країни програють;

5) сукупний добробут країн А, В і С не зміниться.

Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 730; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 10 11 12 13 141516 17 18 19 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!