Контрольні питання для перевірки знань. 1. Розкрийте особливості методології світової економіки як наукової дисципліни
1. Розкрийте особливості методології світової економіки як наукової дисципліни.
2. Яким чином наукові та ненаукові методи аналізу можуть бути використані в процесі дослідження світового господарства?
3. У чому полягають відмінності між національними економіками в системі світового господарства?
4. Яка визначна риса найпомітніше відрізняє розвинуті країни від інших?
5. Яким чином можна визначити місце конкретної держави в системі світового господарства?
6. З’ясуйте роль економічних інтересів у міжнародному співробітництві.
7. Доведіть об’єктивний характер економічних законів сучасної міжнародної економічної діяльності.
Тема 4
Теорія міжнародної торгівлі
Плани семінарських занять:
1.Першопричини, що породжують міжнародну торгівлю
2.Основи теорії міжнародної торгівлі
3.Класична теорія міжнародної торгівлі
4.Розвиток класичної теорії та умови торгівлі
5.Роль міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин
6.Сутність міжнародної торгівлі
7.Характеристика принципів міжнародної торгівлі
8.Система показників, що характеризують участь країн у міжнародній торгівлі
Навчальні завдання:
- з’ясувати першопричини, що породжують міжнародну торгівлю;
- розглянути основи теорії міжнародної торгівлі;
- вивчити класичну теорію міжнародної торгівлі;
- дослідити розвиток класичної теорії міжнародної торгівлі;
|
|
|
- надати характеристику умов торгівлі;
- визначити роль міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин;
- надати поняття та сутність міжнародної торгівлі;
- охарактеризувати принципи міжнародної торгівлі;
- навести систему показників, що характеризують участь країн у міжнародній торгівлі.
Форми контролю:
1) усне чи письмове опитування;
2) розбір конкретних ситуацій;
3) розв’язання вправ;
4) тестування;
5) схематичне зображення матеріалу.
Питання і завдання
Питання для обговорення
1. З’ясуйте першопричини, що породжують міжнародну торгівлю.
2. Як впливають на попит та пропозицію зміни в умовах торгівлі та чому? Аргументуйте свою відповідь.
3. Як здійснюється розвиток конкурентоспроможності експорту в різних країнах світу?
Ситуаційне завдання 1
«Торгівля Шрі-Ланки»
Уважно прочитайте текст кейсу та надайте відповіді на запитання.
Шрі-Ланка, що в перекладі означає «блискуча земля» є острівною державою біля південного краю півострова Індостан, площею 65,5 тис. км2 та з населенням понад 16 млн. осіб. Характеризується гарячим тропічним кліматом з двома періодами мусонів, але в гірських районах досить прохолодно, бувають заморозки. Відома в Європі під назвою Цейлон від початку XVI ст. і до 1972 p. Шрі-Ланка за багатьма аспектами є типовим прикладом більшості країн, що розвиваються: низький дохід на душу населення (близько 420 дол. США на рік), значна залежність від експорту небагатьох сировинних товарів, недостатня валютна виручка для закупівлі необхідного споживчого та промислового імпорту й високий рівень безробіття. Але за деякими показниками якості життя вона займає досить високе місце: рівень грамотності (87%) – один із найвищих в Азії; рівень харчування, медичного обслуговування та розподілу доходів – один із найвищих у «третьому світі»; середня очікувана тривалість життя (71 рік) є однією з найвищих у слаборозвинутих країнах (СРК); темпи зростання населення, які становлять в останнє десятиліття 1,5% на рік – серед найнижчих у світі.
|
|
|
Хоча Шрі-Ланка досягла незалежності лише 1948 р., у неї є тривала документована історія міжнародної торгівлі: цар Соломон посилав свої галери у Шрі-Ланку для купівлі дорогоцінних каменів, слонів та павичів, країна посилала своїх послів імператорові Клавдію в Римську імперію, а пізніше встановила торгові відносини з Китаєм. Одна за одною європейські держави завойовували острів, щоб одержувати продукти, яких у них не було (корицю, гвоздику, кардамон, чай, каучук, кокосові горіхи та ін.). З моменту досягнення незалежності Шрі-Ланка розглядала політику міжнародної торгівлі як засіб, що сприяє розв'язанню проблем дефіциту іноземної валюти, надзвичайної залежності від одного продукту та одного ринку і недостатнього росту обсягів виробництва та зайнятості. До 1975 р. понад 1/2 валютної виручки в країну надходило від продажу чаю. Це робило її уразливою з двох боків. По-перше, світовий попит на чай зростав не так швидко, як на багато інших товарів, особливо промислових. По-друге, ціни на чай зазнають значних коливань залежно від урожайності або у зв'язку зі стихійними лихами у будь-якій країні – експортері чаю. Були випадки, наприклад, коли оптова ціна чаю з року в рік змінювалась на 90%. Оскільки Шрі-Ланка колись була англійською колонією, то і після 1948 р. третина її експорту надходила у Великобританію. Це робило країну потенційно уразливою перед англійськими політичними вимогами та економічними спадами. З 1948 р. до 1960 р. Шрі-Ланка майже не намагалася змінити ступеня своєї залежності від експорту чаю, каучуку, кокосових горіхів для оплати імпорту продуктів харчування та промислових товарів. З 1960 р. і до зміни уряду в 1977 р. акцент робився на обмеженні імпорту для стимулювання місцевого виробництва та економії іноземної валюти. Надалі увагу було звернено на розвиток нових галузей, які могли б експортувати частку своєї продукції, і таким чином заробляти валюту.
|
|
|
|
|
|
Рішення про розвиток експорту нетрадиційних товарів ставить питання про те, які це мають бути товари і як змусити фірми продукувати їх для закордонних ринків. У 1977 р. новообраний уряд Шрі-Ланки вжив численних заходів до пом'якшення обмежень на імпорт, щоб визначити, де є конкурентні переваги. Влада вважала, що галузі, які витримали конкуренцію з імпортом, виявляться найбільш конкурентоспроможними на експортних ринках. Відділ розвитку експорту міністерства промисловості досяг значних результатів у створенні методики визначення продукції, яка придатна для розробки та просування на експорт.
Одним із шляхів вибору товарних груп було виявлення нетрадиційних товарів, які вже експортувалися в незначному обсягу. Відділ розвитку експорту (ВРЕ) намагався також віднайти інші товари, які мали потенційні дані для конкуренції за кордоном. Спочатку було визначено товари, для виробництва яких необхідна велика кількість низько кваліфікованої та кваліфікованої робочої сили, тому що: 1) собівартість робочої сили у Шрі-Ланці була низькою; 2) робоча сила мала досить пристойний освітній рівень; 3) рівень безробіття та неповної зайнятості був високим. ВРЕ звузив цю групу товарів так, щоб до неї входили тільки вироби, для виробництва та упакування яких країна мала місцеві сировинні матеріали. Це розглядалось як важливий показник конкурентоспроможності, оскільки було надто дорого імпортувати матеріали для переробки та експорту.
Нарешті ВРЕ дослідив кон'юнктуру на ринках, де Шрі-Ланка мала найбільші можливості збуту. Дослідження базувалось на аналізі попиту на ринках двох типів: 1) на тих, де країна має особливі ринкові пільги і, таким чином, мінімальні торгові бар'єри; 2) на близько розташованих до Шрі-Ланки ринках, що обслуговуються з мінімальними транспортними витратами. Було виявлено 17 пріоритетних товарів залежно від їх експортного потенціалу та вигод, які передбачалися для країни. До пріоритетних видів товарів було віднесено такі: перероблений чай (у пакетах та розчинний); готовий одяг (сорочки, піжами та сукні); хімічні похідні кокосової олії; харчові жири; велосипедні шини та камери; інші гумові вироби, наприклад автомобільні шини та камери, а також парусинове взуття, консервовані ананаси, керамічні вироби, морепродукти (омари та креветки), вироби місцевих виробників та дорогоцінні камені.
Визначення найбільш конкурентоспроможних галузей спонукало деяких бізнесменів розглянути можливість капітальних вкладень у нові галузі. Крім того, уряд започаткував зони промислового розвитку. Компанії, що займалися виробництвом у цих зонах та експортували з них свою продукцію, могли розраховувати на звільнення від податків протягом 10 років та одержання податкових пільг на 15 років залежно від розміру інвестицій та кількості робітників. Вони могли також ввозити товари та комплектуючі вироби без оплати податків на імпорт у момент ввезення. Першими промисловцями, які скористалися цими стимулами, були виробники текстильних виробів та взуття, які мали доступ на американський та європейські ринки. Державну підтримку дістали також такі види бізнесу, як виробництво полівінілхлоридної плівки, ковдр, пристроїв введення інформації. Шрі-Ланка також обмежила ввезення великих споживчих товарів, але дозволила безперешкодне ввезення невеликих виробів, наприклад наручних годинників, вважаючи, що їх так чи інакше ввезуть контрабандою.
В результаті у Шрі-Ланці внаслідок появи нових галузей частка обробної промисловості у загальному експорті зросла, а частка виробництва чаю впала, відбулося також розосередження експортних ринків; усе більшого значення стали набувати ринки США, Східно-азіатського регіону (CAP), Німеччини та Індії. Якщо колись третина експорту надходила до Англії, то тепер жодна з країн не одержує більше 15 % продукції Шрі-Ланки.
Запитання до кейсу:
1) На які теорії торгівлі спиралися ланкійські посадові особи, розробляючи торгову стратегію своєї країни?
2) Чому Шрі-Ланці або будь-якій іншій країні недостатньо товарів та послуг, що виробляються на її території? Чому їм взагалі необхідно торгувати?
3) З якими ризиками може стикнутися в майбутньому Шрі-Ланка, якщо вона буде намагатися стати більш незалежною від зовнішнього середовища?
4) Які, на вашу думку, фактори економічного розвитку слід контролювати уряду Шрі-Ланки, щоб запобігти зниженню ролі торгівлі товарами в міжнародному бізнесі?
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 1317; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!