Методичні рекомендації до виконання завдань. Яка-небудь країна має абсолютну перевагу у виробництві того товару, якого на одиницю витрат вона може зробити більше
Яка-небудь країна має абсолютну перевагу у виробництві того товару, якого на одиницю витрат вона може зробити більше, ніж інші країни. Абсолютна перевага – це можливість країни провадити який-небудь товар більш ефективно (тобто з меншими витратами на одиницю продукції) у порівнянні з іншими країнами, що провадять той же товар.
Відносна (порівняльна) перевага – це здатність провадити товар або послугу з відносно меншими витратами заміщення.
В умовах, коли зовнішня торгівля відсутня, кожна країна може споживати тільки ті товари й тільки ту кількість, що вона виробляє, а відносні (альтернативні) ціни цих товарів на внутрішньому ринку визначаються відносними витратами їхнього виробництва.
Таким чином відносна (альтернативна) ціна товару 1, виражена через вартість товару 2 складе:
(4.1)
де А1 й А2 - відповідно витрати на виробництво товару 1 і витрати на виробництво товару 2 у розглянутій країні.
Якщо альтернативні витрати (поняття тотожно альтернативній ціні) на виробництво тих самих товарів у країні 1 нижче, ніж у країні 2, то формула відносної переваги має вигляд:
або Р1 < P2 (4.2)
де 
- відносна ціна (альтернативні витрати на виробництво) товару і у країні 1;
|
|
|
- відносна ціна (альтернативні витрати на виробництво) товару і у країні 2.
Формула (4.2) показує, що країна 1 має відносну (порівняльну) перевагу у виробництві товару 2.
В умовах вільної торгівлі між країнами напрямок зовнішньоторговельних потоків буде визначатися різницею в співвідношеннях витрат виробництва: країни експортують ті товари, які виробляють із меншими витратами (альтернативна ціна даних товарів нижче, ніж у країнах-партнерах) і імпортують ті товари, які виробляються іншими країнами з меншими витратами (альтернативна ціна даних товарів нижче в країнах-партнерах, чим у розглянутих країнах).
Щоб торгівля була взаємовигідної, ціна якого-небудь товару на зовнішньому ринку повинна бути вище, ніж внутрішня ціна рівноваги на той же товар у країні-експортері, і нижче, ніж у країні-імпортері.
Згідно даного твердження, межі, у яких повинне встановлюватися співвідношення світової ціни на товар і між країною 1 і країною 2 (в умовах вільної торгівлі) визначаються нерівністю:
Роі (експ) < Pwi < Роі (імп), (4.3)
де Рwi - світова ціна товару і,
Poi (експ) - відносна (альтернативна) ціна товару і у країні-експортері даного товару;
|
|
|
Роі (імп) - відносна (альтернативна) ціна товару і у країні-імпортері даного товару.
У випадку, якщо задані обсяги виробництва товарів на одиницю витрат, відносна (альтернативна) ціна одиниці товару 1, виражена через вартість товару 2 складе:
(4.4)
де V1 й V2 - відповідно можливий максимальний обсяг виробництва товару 1 на одиницю витрат і можливий максимальний обсяг виробництва товару 2 на аналогічну одиницю витрат у розглянутій країні.
Міра залежності країни від міжнародної торгівлі визначаєтьсяза наступною формулою:
Дзал. = ½(Е+І) / ВВП×100%, (4.5)
де Е – обсяг експорту країни в звітному році;
І – обсяг імпорту країни в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.
За цим показником усі країни можна розподілити на три групи: високо залежні (45-93%), середньо залежні (14-44%) та низько залежні (2,7-13%).
Специфічними показниками розвитку торгівлі є наступні:
1) зовнішньоторговельний оборот – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу:
ЗТО = Е + І (4.6)
|
|
|
2) фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);
3) генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;
4) спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї:
СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт (4.7)
Показники структури торгівлі:
1) товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;
2) географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;
3) інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;
4) видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.
Показники динаміки торгівлі:
1) темпи росту:
- темпи росту експорту:
, (4.8)
де Тр.е. – темпи росту експорту;
Ез.р. – обсяг експорту в звітному році;
Еб.р. – обсяг експорту в базисному році.
- темпи росту імпорту:
, (4.9)
|
|
|
де Тр.і. – темпи росту імпорту;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;
Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році.
- темпи росту зовнішньоторговельного обороту:
, (4.10)
де Тр.зт.об. – темпи росту зовнішньоторговельного обороту;
ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обороту за звітний рік;
ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обороту за базисний рік.
2) темпи приросту:
- темпи приросту експорту:
, (4.11)
де Тпр.е. – темпи приросту експорту;
Тр.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік;
Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.
- темпи приросту імпорту:
, (4.12)
де Тпр.і. – темпи приросту імпорту;
Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік;
Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.
- темпи приросту зовнішньоторговельного обороту:
, (4.13)
де Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;
Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;
Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.
Показники результатів:
1) сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;
2) сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;
3) сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, тощо;
4) сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;
5) індекс «умови торгівлі» – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.
6) експорт на душу населення:
, (4.14)
де Е д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році;
Ез.р. – обсяг експорту в звітному році.
7) імпорт на душу населення:
, (4.15)
де І д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році.
Привабливість показника величини зовнішньоторговельного обороту на душу населення полягає в можливості його розрахунку за окремими регіонами країни, галузями економіки і навіть за конкретними підприємствами та видами продукції, що дає можливість врахувати і зіставити ступінь участі районів, областей, регіонів, фірм, галузей у зовнішньоекономічних зв'язках – виявити резерви і перспективи.
Приклади виконання завдань
Завдання 1
Затрати праці (у годинах) на виробництво печива та цукерок в Україні та Польщі такі:
| Печиво | Цукерки | |
| Україна | 12 | 4 |
| Польща | 2 | 8 |
А. У виробництві якого товару Україна має відносну перевагу і чому?
Б. Розрахуйте альтернативну ціну цукерок, виражену через ціну печива, для України та для Польщі.
В. В якому інтервалі буде знаходитись ціна рівноваги на цукерки у випадку розвитку торгівлі між двома країнами?
Г. Якщо відносна ціна рівноваги на цукерки внаслідок торгівлі буде дорівнювати 4, на якому з товарів буде спеціалізуватися кожна з країн і чому?
Д. Підрахуйте виграш Польщі від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві печива.
Розв’язок завдання 1:
A. Україна має відносну перевагу у виробництві цукерок, тому що (4/12) < (8/2).
Б. Для України альтернативна ціна становить (4/12) = (1/3), для Польщі ціна заміщення становить 8/2 = 4.
B. Ціна рівноваги на цукерки в торгівлі між двома країнами (Р) буде знаходитись у інтервалі між цінами заміщення, які діють в умовах відсутності торгівлі, тобто (1/3) < Р < 4.
Г. При відносній ціні рівноваги, що дорівнює 4, товар спеціалізації кожної з країн буде визначатися співвідношенням заробітних плат у промисловості, що продукує печиво, і у промисловості, що продукує цукерки. Український робітник, продукуючи цукерки і торгуючи ними з Польщею, зможе заробити 4/4 = 1 (відносна ціна рівноваги, поділена на затрати праці), тоді як продукуючи печиво і торгуючи ними із Польщею при тій самій ціні рівноваги, він заробить лише 4/12 = 1/3. Оскільки робітники захочуть отримувати більш високу заробітну плату, то вони перейдуть у промисловість з виробництва цукерок, що приведе до спеціалізації України на цьому товарі.
Д. У розрахунку на 1 год. Польща може виробити 1/2 печива або 1/8 цукерки. При повній спеціалізації Польщі на виробництві печива (1/2 печива за 1 год) в Україні вона зможе купити за 1/2 печива 1/4 цукерки, що у 2 рази більше, ніж якби вона продукувала цукерки самостійно.
Завдання 2
Затрати робочого часу в Україні та Німеччині на виробництво товарів А, Б, В, Г такі:
| Товар | Німеччина | Україна |
| А | 3 | 36 |
| Б | 6 | 54 |
| В | 12 | 72 |
| Г | 45 | 90 |
A. За якими товарами Німеччина має найбільшу та найменшу абсолютну перевагу перед Україною?
Б. Якщо німецька заробітна плата в 7 разів вище української, які товари будуть продукуватися у Німеччині, а які — в Україні?
B. Покажіть вигідність торгівлі для кожної з країн.
Г. Як зміниться торгівля, якщо різниця у заробітних платах скоротиться до 6 разів.
Розв’язок завдання 2:
А. Німеччина має абсолютну перевагу щодо всіх товарів: найбільшу в товарах А (36/3 = 12) і найменшу в товарах Г (90/45 = 2).
Б. При співвідношенні заробітних плат України і ФРН 1 : 7 товари А та Б будуть продукуватися у ФРН, оскільки відносини затрати праці на них вище співвідношення заробітних плат (36/3 > 7 і 54/6 > 7), а товари В та Г в Україні, оскільки відносні затрати праці на них нижчі співвідношення заробітних плат (72/12 < 7 і 90/45 < 7) і там продукувати їх відносно дешевше.
В. Виграш від торгівлі досягається внаслідок відносно дешевого імпорту товару з-за кордону порівняно з місцевим виробництвом. Так, виробництво товару В потребує в Україні 72 гол праці порівняно з 12 год. праці у ФРН. Але, враховуючи різницю у зарплаті у 7 разів, відносна вартість товару В у ФРН становитиме 12х7 = 84, тоді як в Україні тільки 72х1 = 72. Тому виробництво товару в Україні буде на 84 — 72 = 12 відносних вартісних одиниць дешевше. Аналогічно щодо усієї решти товарів.
Г. При співвідношенні заробітних плат в Україні й ФРН 1 : 6 ФРН буде виробляти товари А, Б та В, Україна — товар Г. При цьому через те, що відносні затрати праці на товар В точно (72/12 = 6) збігаються із співвідношенням заробітних плат, товар В буде вироблятися в обох країнах. Приклад показує, що в разі наближення української заробітної плати до німецької без відповідного збільшення продуктивності (зниження трудовитрат на одиницю продукції) Україна може втратити відносну перевагу.
Завдання 3
Українська ферма продукує пшеницю та молоко, для чого максимально може використати 800 год. праці та 1200 га землі. Виробництво 1 т пшениці потребує 20 год. праці та використання 10 га землі. Виробництво 1 т молока потребує 8 год. праці та 16 га землі.
А. Які фактори виробництва відносно більш інтенсивно використовуються для виробництва пшениці? Які — для молока?
Б. Чи може ферма виробити 50 т молока та 90 т пшениці одночасно?
Розв’язок завдання 3:
А. Виробництво пшениці трудомістке, оскільки 20/10 = 2, що більше ніж 8/16 = 0,5 для виробництва молока, яке потребує інтенсивного використання землі.
Б. Відповідно до наявної інформації 8 х 50 + 20 х 90 < 800 (400 + 1800 = 2200>800) та 16х50 + 10х90< 1200(800 + 900 = 1700 > 1200), що не дотримується. Тому українська ферма не зможе за наявних ресурсів виробити таку кількість пшениці та молока (не вистачає обох факторів виробництва).
Завдання 4
Затрати праці (у год.) на виробництво шинки і пива в Україні та Чехії такі:
| Товар | Україна | Чехія |
| Шинка (кг/год) | 10 | 2 |
| Пиво (л/год) | 2 | 6 |
A. У виробництві якого товару Україна має абсолютну перевагу? У виробництві якого товару Чехія має абсолютну перевагу? Чому?
Б. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії, якщо вони обміняють 10 кг шинки на 6 л пива.
B. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії, якщо вони обміняють 10 кг шинки на 12 л пива.
Розв’язок завдання 4:
A. Україна має абсолютну перевагу у виробництві шинки, оскільки за 1 год. вона продукує 10 кг шинки, тоді як Чехія — тільки 2 кг. Чехія має абсолютну перевагу у виробництві пива, оскільки вона за 1 год. продукує 6 л пива, тоді як Україна — тільки 2 л пива.
Б. В умовах відсутності торгівлі Україна може обміняти 10 кг шинки тільки на 2 л вітчизняного пива. Якщо ж вона торгує з Чехією, то ті ж 10 кг шинки вона зможе обміняти вже на 6 л пива. Тим самим виграш України становить 6 — 2 = 4 л пива, або 6/2 = 3 год. праці.
Чехія, зі свого боку, отримає від України 10 кг шинки, на виробництво якої їй довелося б витратити 5 год. Замість цього вона витрачає ці 5 год. на виробництво 5-6 = 30 л пива. Тим самим виграш Чехії від торгівлі з Україною становить 30 - 6 = = 24 л, або 24 / 6 = 4 год. праці.
B. Україна виграє 12 - 2 = 10 л пива. Оскільки в Чехії 10 кг шинки дорівнюють за трудозатратами 30 л пива, а щоб отримати 10 кг шинки з України, Чехії необхідно віддати усього 12 л пива, виграш Чехії становить 30-12 = 18 л пива.
Завдання 5
Магнітофони є відносно трудомістким товаром, вони вимагають для виробництва 30 год. праці та 6 га землі та продаються за 90 дол. США кожний. Авокадо — товар, що потребує відносно більших витрат землі. На виробництво 1 т авокадо необхідно 1,5 год. праці та б га землі, при цьому 1 т авокадо можна продати за б дол. США.
А. Якщо в США 180 млн. працівників та 300 млн. га землі, а в Мексиці — 60 млн. працівників та 75 млн. га землі, то в якому співвідношенні буде здійснюватись торгівля двома товарами між США та Мексикою?
Б. Чому спеціалізація в реальній торгівлі може бути цілком іншою, ніж випливає з теорії співвідношення факторів виробництва?
Розв’язок завдання 5:
А. Відповідно до теорії Хекшера-Оліна США виявляються краще наділеними землею, ніж Мексика (оскільки 300/180 > 75 / 60) і мають продукувати та експортувати авокадо — товар, що потребує відносного надлишку землі (6/1,5 > 6/30), тоді як Мексика краще, ніж США, забезпечена трудовими ресурсами (60/75 > 180/300) і має експортувати магнітофони — трудомісткий товар (30/6 > 1,5/6).
Умови торгівлі між США та Мексикою:
1 магнітофон — 90 дол. США;
1 т авокадо — 6 дол. США;
90/6 = 15;
1 магнітофон = 15 т авокадо.
Б. У реальному житті — усе навпаки відповідно до парадокса В. Леонтьева. Однією з причин цього може бути помилкове об'єднання в одну категорією кваліфікованої та некваліфікованої праці. Виробництво авокадо потребує більше некваліфікованої праці, тоді як виробництво магнітофонів — більше кваліфікованої праці, яка має розглядатись як категорія капіталу.
Завдання для самостійного вирішення
Завдання 1
Припустимо, що Аргентина й Бразилія виробляють тільки два товари – зерно й цукор, рівень витрат на їхнє виробництво характеризується даними, наведеними в табл. 1, а граничні витрати заміщення залишаються незмінними при будь-яких обсягах виробництва.
Таблиця 1
| Країни | Витрати на випуск 1 т. зерна | Витрати на випуск 1 т. цукру |
| Аргентина | 200 | 150 |
| Бразилія | 170 | 170 |
Визначити на основі теорій абсолютних і відносних переваг:
1)у виробництві якого товару Аргентина має абсолютну перевагу;
2)у виробництві якого товару Бразилія має абсолютну перевагу;
3)у виробництві якого товару Аргентина має відносну перевагу;
4)у виробництві якого товару Бразилія має відносну перевагу;
5)які товари будуть експортувати й імпортувати країни в умовах вільної торгівлі;
6)у яких межах повинне встановитися співвідношення світових цін на зерно й цукор.
Завдання 2
Припустимо, що Польща й Чехія продукують тільки два товари – телевізори й комп’ютери. Витрати праці на виробництво даних товарів наведені в табл. 2. Граничні витрати заміщення при будь-яких обсягах виробництва залишаються незмінними. Обидві країни використовують загальну валюту.
Таблиця 2
| Товари | Витрати праці (трудомісткість), людино-години на одиницю випуску | |
| Польща | Чехія | |
| Телевізори | 10 | 30 |
| Комп’ютери | 50 | 90 |
Використовуючи теорії абсолютних і відносних переваг визначити:
1)яка країна має абсолютну перевагу у виробництві телевізорів, а яка – у виробництві комп’ютерів і чому;
2)відносні ціни даних товарів в умовах, коли зовнішня торгівля відсутня;
3)відносні переваги, тобто яка країна має відносну перевагу у виробництві телевізорів, а яка – у виробництві комп’ютерів і чому;
4)напрямки експортно-імпортних потоків, якщо країни почнуть торгувати в умовах вільної торгівлі;
5)межі, у яких повинне встановитися співвідношення світових цін на телевізори й комп’ютери.
Завдання 3
Припустимо, що Німеччина й Росія продукують два товари – тенісні м’ячі й ракетки. Обсяги випуску даних товарів на одиницю витрат наведені в табл. 3. Граничні витрати заміщення залишаються незмінними при будь-яких обсягах виробництва.
Виходячи з теорій абсолютних і відносних переваг визначити:
1)абсолютні переваги;
2)альтернативні витрати виробництва даних товарів в умовах відсутності зовнішньої торгівлі;
3)відносні переваги для кожної із країн;
4)напрямки експорту й імпорту, якщо країни почнуть торгувати в умовах вільної торгівлі;
5)межі, у яких повинне встановитися співвідношення світових цін на м’ячі й ракетки в умовах вільної торгівлі.
Таблиця 3
| Товари | Обсяги виробництва товарів, шт. на одиницю витрат | |
| Росія | Німеччина | |
| М’ячі | 50 | 67 |
| Ракетки | 25 | 100 |
Завдання 4
Розглянемо виробничі можливості Канади й Іспанії до встановлення зовнішньоторговельних відносин, які показані в табл. 4. Канада й Іспанія продукують два товари – телевізори й сир.
Таблиця 4
| Продукт | Виробництво (одиниць на день) | |
| Канада | Іспанія | |
| Телевізори (шт.) | 8 | 6 |
| Сир (кг.) | 40 | 20 |
Визначити, використовуючи теорії абсолютних і порівняльних переваг:
1)абсолютні переваги по кожному з товарів;
2)відносні ціни даних товарів на внутрішньому ринку в умовах, коли зовнішня торгівля відсутня;
3)порівняльні переваги по кожному з товарів;
4)на виробництві якого товару вигідно спеціалізуватися Канаді;
5)напрямки експортно-імпортних потоків, якщо країни почнуть торгувати в умовах вільної торгівлі;
6)межі, у яких повинне встановитися співвідношення світових цін на товари в умовах вільної торгівлі між Канадою й Іспанією.
Завдання 5
Туреччина й Польща продукують по два товари кожна – велосипеди й окуляри. У Туреччині загальна кількість витрат праці на їхнє виробництво становить 1000 годин, а в Польщі загальна кількість витрат праці, що витрачає на їхнє виробництво більше, і становить 1200 годин. У Туреччині необхідно затратити 5 годин на виробництво кожного велосипеда й 2 години на кожні окуляри. У Польщі – і на велосипед і на окуляри потрібно по 3 години.
1)Підрахуйте відносну ціну велосипедів, виражену через ціну окулярів і відносну ціну окулярів, виражену через ціну велосипеда, у Польщі й у Туреччині.
2)Зробіть висновки про порівняльні переваги й напрямки експорту й імпорту (якщо країни почнуть торгувати).
3)Визначте, в якому інтервалі буде знаходитися рівноважна ціна на велосипеди, а також рівноважна ціна на окуляри, якщо країни почнуть торгувати.
Завдання 6
Російські й українські фермери продукують пшеницю й молоко. Росія на одиницю витрат може виробити 60 т. пшениці або 40 т. молока, або будь-яку комбінацію обсягів цих продуктів у зазначених межах, а Україна при аналогічних витратах – 30 т. пшениці або 70 т. молока, або будь-яку їхню комбінацію в зазначених межах. Граничні витрати заміщення залишаються постійними при будь-яких обсягах виробництва. Визначити:
1)у виробництві якого товару Росія має абсолютну перевагу, у виробництві якого – відносну перевагу;
2)у виробництві якого товару Україна має абсолютну перевагу, у виробництві якого – відносну перевагу;
3)які напрямки товаропотоків у випадку розвитку торгівлі між країнами, і в якому інтервалі буде знаходитися рівноважна ціна на пшеницю, а в якому – на молоко;
Завдання 7
Припустимо, що країни Китай та Росія виробляють тільки два товари – цукор і сталь, рівень витрат на їх виробництво характеризується даними, наведеними у табл. 5, а максимальні витрати заміщення залишаються незмінними при будь-яких обсягах виробництва.
Таблиця 5
| Країни | Витрати на випуск 1 тони сталі | Витрати на випуск 1 тони цукру |
| Китай | 150 | 100 |
| Росія | 120 | 120 |
1)Чи має Китай абсолютну перевагу у виробництві сталі?
2)Чи має Росія порівняльну перевагу у виробництві цукру?
3)Які товари будуть експортувати та імпортувати Китай і Росія в умовах вільної торгівлі?
4)В яких межах повинно встановитися співвідношення світових цін на сталь та цукор в умовах вільної торгівлі між Китаєм і Росією?
Завдання 8
Експорт-імпорт послуг країн світу у 2010-2011 рр. подано у табл. 6 (млн. дол. США).
Таблиця 6
| Країни | Експорт | Імпорт | ||
| 2010 р. | 2011 р. | 2010 р. | 2011 р. | |
| Росія | 3410,6 | 3851,6 | 696,7 | 894,2 |
| Велика Британія | 546,8 | 695,1 | 610,5 | 863,4 |
| Швейцарія | 510,2 | 618,0 | 174,2 | 258,0 |
| США | 442,6 | 555,2 | 437,2 | 426,3 |
| Кіпр | 406,9 | 637,3 | 389,8 | 661,4 |
| Німеччина | 380,9 | 547,1 | 339,4 | 511,5 |
| Китай | 38,3 | 70,2 | 15,3 | 21,1 |
| Японія | 11,8 | 19,6 | 9,6, | 28,3 |
| . . . | . . . | . . . | . . . | . . . |
| Світ | 9038,9 | 11741,3 | 4980,6 | 6468,0 |
Визначте показники динаміки торгівлі послугами: темпи приросту експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обігу.
Завдання 9
Зовнішня торгівля України у 2012 р. характеризувалась такими даними, табл. 7 (млн. дол. США):
Таблиця 7
| Показник | Країни СНД та Балтії | Інші країни | Разом |
| Експорт товарів | 8841 | 6706 | 15547 |
| Імпорт товарів | 12913 | 6930 | 19843 |
Розрахуйте щодо кожної групи країн:
1) торговельний баланс;
2) торговельний оборот;
3) відносну частку країн СНД та Балтії в українському експорті й імпорті;
4) відносну частку інших країн в українському експорту та імпорті.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 2977; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!