Методичні рекомендації до виконання завдань. Яка-небудь країна має абсолютну перевагу у виробництві того товару, якого на одиницю витрат вона може зробити більше



Яка-небудь країна має абсолютну перевагу у виробництві того товару, якого на одиницю витрат вона може зробити більше, ніж інші країни. Абсолютна перевага – це можливість країни провадити який-небудь товар більш ефективно (тобто з меншими витратами на одиницю продукції) у порівнянні з іншими країнами, що провадять той же товар.

Відносна (порівняльна) перевага – це здатність провадити товар або послугу з відносно меншими витратами заміщення.

В умовах, коли зовнішня торгівля відсутня, кожна країна може споживати тільки ті товари й тільки ту кількість, що вона виробляє, а відносні (альтернативні) ціни цих товарів на внутрішньому ринку визначаються відносними витратами їхнього виробництва.

Таким чином відносна (альтернативна) ціна товару 1, виражена через вартість товару 2 складе:

                                                                                           (4.1)

де А1 й А2  - відповідно витрати на виробництво товару 1 і витрати на виробництво товару 2 у розглянутій країні.

Якщо альтернативні витрати (поняття тотожно альтернативній ціні) на виробництво тих самих товарів у країні 1 нижче, ніж у країні 2, то формула відносної переваги має вигляд:

                                                                      або Р1 < P2                                  (4.2)

де - відносна ціна (альтернативні витрати на виробництво) товару і у країні 1;

 - відносна ціна (альтернативні витрати на виробництво) товару і у країні 2.

Формула (4.2) показує, що країна 1 має відносну (порівняльну) перевагу у виробництві товару 2.

В умовах вільної торгівлі між країнами напрямок зовнішньоторговельних потоків буде визначатися різницею в співвідношеннях витрат виробництва: країни експортують ті товари, які виробляють із меншими витратами (альтернативна ціна даних товарів нижче, ніж у країнах-партнерах) і імпортують ті товари, які виробляються іншими країнами з меншими витратами (альтернативна ціна даних товарів нижче в країнах-партнерах, чим у розглянутих країнах).

Щоб торгівля була взаємовигідної, ціна якого-небудь товару на зовнішньому ринку повинна бути вище, ніж внутрішня ціна рівноваги на той же товар у країні-експортері, і нижче, ніж у країні-імпортері.

Згідно даного твердження, межі, у яких повинне встановлюватися співвідношення світової ціни на товар і між країною 1 і країною 2 (в умовах вільної торгівлі) визначаються нерівністю:

                                 Роі (експ) < Pwi < Роі (імп),                              (4.3)

де Рwi - світова ціна товару і,

Poi (експ) - відносна (альтернативна) ціна товару і у країні-експортері даного товару;

Роі (імп) - відносна (альтернативна) ціна товару і у країні-імпортері даного товару.

У випадку, якщо задані обсяги виробництва товарів на одиницю витрат, відносна (альтернативна) ціна одиниці товару 1, виражена через вартість товару 2 складе:

                                                                                          (4.4)

де V1 й V2 - відповідно можливий максимальний обсяг виробництва товару 1 на одиницю витрат і можливий максимальний обсяг виробництва товару 2 на аналогічну одиницю витрат у розглянутій країні.

Міра залежності країни від міжнародної торгівлі визначаєтьсяза наступною формулою:

                     Дзал. = ½(Е+І) / ВВП×100%,                                (4.5)

де Е – обсяг експорту країни в звітному році;

І – обсяг імпорту країни в звітному році;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

За цим показником усі країни можна розподілити на три групи: високо залежні (45-93%), середньо залежні (14-44%) та низько залежні (2,7-13%).

Специфічними показниками розвитку торгівлі є наступні:

1) зовнішньоторговельний оборот – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу:

                        ЗТО = Е + І                                            (4.6)

2) фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);

3) генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;

4) спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї:

               СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт             (4.7)

Показники структури торгівлі:

1) товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;

2) географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;

3) інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;

4) видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

Показники динаміки торгівлі:

1) темпи росту:

- темпи росту експорту:

                                    ,                              (4.8)

де Тр.е. – темпи росту експорту;

Ез.р. – обсяг експорту в звітному році;

Еб.р. – обсяг експорту в базисному році.

- темпи росту імпорту:

                        ,                              (4.9)

де Тр.і. – темпи росту імпорту;

Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;

Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році.

- темпи росту зовнішньоторговельного обороту:

               ,                           (4.10)

де Тр.зт.об. – темпи росту зовнішньоторговельного обороту;

ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обороту за звітний рік;

ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обороту за базисний рік.

2) темпи приросту:

- темпи приросту експорту:

                 ,                              (4.11)

де Тпр.е. – темпи приросту експорту;

Тр.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік;

Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.

- темпи приросту імпорту:

              ,                                     (4.12)

де Тпр.і. – темпи приросту імпорту;

Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік;

Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.

- темпи приросту зовнішньоторговельного обороту:

             ,                           (4.13)

де Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;

Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;

Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

Показники результатів:

1) сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;

2) сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;

3) сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, тощо;

4) сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;

5) індекс «умови торгівлі» – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.

6) експорт на душу населення:

             ,                                         (4.14)

де Е д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році;

Ез.р. – обсяг експорту в звітному році.

7) імпорт на душу населення:

                 ,                                       (4.15)

де І д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;

Із.р. – обсяг імпорту в звітному році.

Привабливість показника величини зовнішньоторговельного обороту на душу населення полягає в можливості його розрахунку за окремими регіонами країни, галузями економіки і навіть за конкретними підприємствами та видами продукції, що дає можливість врахувати і зіставити ступінь участі районів, областей, регіонів, фірм, галузей у зовнішньоекономічних зв'язках – виявити резерви і перспективи.

Приклади виконання завдань

Завдання 1

Затрати праці (у годинах) на виробництво печива та цукерок в Україні та Польщі такі:

  Печиво Цукерки
Україна 12 4
Польща 2 8

А. У виробництві якого товару Україна має відносну перевагу і чому?

Б. Розрахуйте альтернативну ціну цукерок, виражену через ціну печива, для України та для Польщі.

В. В якому інтервалі буде знаходитись ціна рівноваги на цу­керки у випадку розвитку торгівлі між двома країнами?

Г. Якщо відносна ціна рівноваги на цукерки внаслідок торгівлі буде дорівнювати 4, на якому з товарів буде спеціалізуватися кожна з країн і чому?

Д. Підрахуйте виграш Польщі від торгівлі, якщо вона буде спеціалізуватися на виробництві печива.

Розв’язок завдання 1:

A. Україна має відносну перевагу у виробництві цукерок, тому що (4/12) < (8/2).

Б. Для України альтернативна ціна становить (4/12) = (1/3), для Польщі ціна заміщення становить 8/2 = 4.

B. Ціна рівноваги на цукерки в торгівлі між двома країнами (Р) буде знаходитись у інтервалі між цінами заміщення, які діють в умовах відсутності торгівлі, тобто (1/3) < Р < 4.

Г. При відносній ціні рівноваги, що дорівнює 4, товар спеці­алізації кожної з країн буде визначатися співвідношенням за­робітних плат у промисловості, що продукує печиво, і у промис­ловості, що продукує цукерки. Український робітник, продукую­чи цукерки і торгуючи ними з Польщею, зможе заробити 4/4 = 1 (відносна ціна рівноваги, поділена на затрати праці), тоді як про­дукуючи печиво і торгуючи ними із Польщею при тій самій ціні рівноваги, він заробить лише 4/12 = 1/3. Оскільки робітники захочуть отримувати більш високу заробітну плату, то вони пе­рейдуть у промисловість з виробництва цукерок, що приведе до спеціалізації України на цьому товарі.

Д. У розрахунку на 1 год. Польща може виробити 1/2 печива або 1/8 цукерки. При повній спеціалізації Польщі на вироб­ництві печива (1/2 печива за 1 год) в Україні вона зможе купити за 1/2 печива 1/4 цукерки, що у 2 рази більше, ніж якби вона продукувала цукерки самостійно.

 

Завдання 2

Затрати робочого часу в Україні та Німеччині на виробництво то­варів А, Б, В, Г такі:

Товар Німеччина Україна
А 3 36
Б 6 54
В 12 72
Г 45 90

A. За якими товарами Німеччина має найбільшу та найменшу абсо­лютну перевагу перед Україною?

Б. Якщо німецька заробітна плата в 7 разів вище української, які товари будуть продукуватися у Німеччині, а які — в Україні?

B. Покажіть вигідність торгівлі для кожної з країн.

Г. Як зміниться торгівля, якщо різниця у заробітних платах скоротиться до 6 разів.

Розв’язок завдання 2:

А. Німеччина має абсолютну перевагу щодо всіх товарів: най­більшу в товарах А (36/3 = 12) і найменшу в товарах Г (90/45 = 2).

Б. При співвідношенні заробітних плат України і ФРН 1 : 7 товари А та Б будуть продукуватися у ФРН, оскільки відносини затрати праці на них вище співвідношення заробітних плат (36/3 > 7 і 54/6 > 7), а товари В та Г в Україні, оскільки відносні затрати праці на них нижчі співвідношення заробітних плат (72/12 < 7 і 90/45 < 7) і там продукувати їх відносно дешевше.

В. Виграш від торгівлі досягається внаслідок відносно дешевого імпорту товару з-за кордону порівняно з місцевим вироб­ництвом. Так, виробництво товару В потребує в Україні 72 гол праці порівняно з 12 год. праці у ФРН. Але, враховуючи різницю у зарплаті у 7 разів, відносна вартість товару В у ФРН станови­тиме 12х7 = 84, тоді як в Україні тільки 72х1 = 72. Тому вироб­ництво товару в Україні буде на 84 — 72 = 12 відносних вартісних одиниць дешевше. Аналогічно щодо усієї решти товарів.

Г. При співвідношенні заробітних плат в Україні й ФРН 1 : 6 ФРН буде виробляти товари А, Б та В, Україна — товар Г. При цьому через те, що відносні затрати праці на товар В точно (72/12 = 6) збігаються із співвідношенням заробітних плат, то­вар В буде вироблятися в обох країнах. Приклад показує, що в разі наближення української заробітної плати до німецької без відповідного збільшення продуктивності (зниження трудовитрат на одиницю продукції) Україна може втратити відносну перевагу.

Завдання 3

Українська ферма продукує пшеницю та молоко, для чого мак­симально може використати 800 год. праці та 1200 га землі. Вироб­ництво 1 т пшениці потребує 20 год. праці та використання 10 га землі. Виробництво 1 т молока потребує 8 год. праці та 16 га землі.

А. Які фактори виробництва відносно більш інтенсивно вико­ристовуються для виробництва пшениці? Які — для молока?

Б. Чи може ферма виробити 50 т молока та 90 т пшениці одночасно?

Розв’язок завдання 3:

А. Виробництво пшениці трудомістке, оскільки 20/10 = 2, що більше ніж 8/16 = 0,5 для виробництва молока, яке потребує інтенсивного використання землі.

Б. Відповідно до наявної інформації 8 х 50 + 20 х 90 < 800 (400 + 1800 = 2200>800) та 16х50 + 10х90< 1200(800 + 900 = 1700 > 1200), що не дотримується. Тому українська ферма не зможе за наявних ресурсів виробити таку кількість пшениці та молока (не вистачає обох факторів виробництва).

Завдання 4

Затрати праці (у год.) на виробництво шинки і пива в Україні та Чехії такі:

Товар Україна Чехія
Шинка (кг/год) 10 2
Пиво (л/год) 2 6

A. У виробництві якого товару Україна має абсолютну перева­гу? У виробництві якого товару Чехія має абсолютну перевагу? Чому?

Б. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії, якщо вони обміняють 10 кг шинки на 6 л пива.

B. Підрахуйте виграш від торгівлі відповідно України та Чехії, якщо вони обміняють 10 кг шинки на 12 л пива.

Розв’язок завдання 4:

A. Україна має абсолютну перевагу у виробництві шинки, оскільки за 1 год. вона продукує 10 кг шинки, тоді як Чехія — тільки 2 кг. Чехія має абсолютну перевагу у виробництві пива, оскільки вона за 1 год. продукує 6 л пива, тоді як Україна — тільки 2 л пива.

Б. В умовах відсутності торгівлі Україна може обміняти 10 кг шинки тільки на 2 л вітчизняного пива. Якщо ж вона торгує з Чехією, то ті ж 10 кг шинки вона зможе обміняти вже на 6 л пива. Тим самим виграш України становить 6 — 2 = 4 л пива, або 6/2 = 3 год. праці.

Чехія, зі свого боку, отримає від України 10 кг шинки, на ви­робництво якої їй довелося б витратити 5 год. Замість цього вона витрачає ці 5 год. на виробництво 5-6 = 30 л пива. Тим самим виграш Чехії від торгівлі з Україною становить 30 - 6 = = 24 л, або 24 / 6 = 4 год. праці.

B. Україна виграє 12 - 2 = 10 л пива. Оскільки в Чехії 10 кг шинки дорівнюють за трудозатратами 30 л пива, а щоб отримати 10 кг шинки з України, Чехії необхідно віддати усього 12 л пива, виграш Чехії становить 30-12 = 18 л пива.

 

Завдання 5

Магнітофони є відносно трудомістким товаром, вони вима­гають для виробництва 30 год. праці та 6 га землі та продаються за 90 дол. США кожний. Авокадо — товар, що потребує відносно більших витрат землі. На виробництво 1 т авокадо необхідно 1,5 год. праці та б га землі, при цьому 1 т авокадо можна продати за б дол. США.

А. Якщо в США 180 млн. працівників та 300 млн. га землі, а в Мексиці — 60 млн. працівників та 75 млн. га землі, то в якому співвідношенні буде здійснюватись торгівля двома товарами між США та Мексикою?

Б. Чому спеціалізація в реальній торгівлі може бути цілком іншою, ніж випливає з теорії співвідношення факторів вироб­ництва?

Розв’язок завдання 5:

А. Відповідно до теорії Хекшера-Оліна США виявляються краще наділеними землею, ніж Мексика (оскільки 300/180 > 75 / 60) і мають продукувати та експортувати авокадо — товар, що потребує відносного надлишку землі (6/1,5 > 6/30), тоді як Мексика краще, ніж США, забезпечена трудовими ресурсами (60/75 > 180/300) і має експортувати магнітофони — трудо­місткий товар (30/6 > 1,5/6).

Умови торгівлі між США та Мексикою:

1 магнітофон — 90 дол. США;

1 т авокадо — 6 дол. США;              

90/6 = 15;                                          

1 магнітофон = 15 т авокадо.

Б. У реальному житті — усе навпаки відповідно до парадокса В. Леонтьева. Однією з причин цього може бути помилкове об'єд­нання в одну категорією кваліфікованої та некваліфікованої праці. Виробництво авокадо потребує більше некваліфікованої праці, тоді як виробництво магнітофонів — більше кваліфікова­ної праці, яка має розглядатись як категорія капіталу.

Завдання для самостійного вирішення

Завдання 1

Припустимо, що Аргентина й Бразилія виробляють тільки два товари – зерно й цукор, рівень витрат на їхнє виробництво характеризується даними, наведеними в табл. 1, а граничні витрати заміщення залишаються незмінними при будь-яких обсягах виробництва.

Таблиця 1

Країни Витрати на випуск 1 т. зерна Витрати на випуск 1 т. цукру
Аргентина 200 150
Бразилія 170 170

Визначити на основі теорій абсолютних і відносних переваг:

1)у виробництві якого товару Аргентина має абсолютну перевагу;

2)у виробництві якого товару Бразилія має абсолютну перевагу;

3)у виробництві якого товару Аргентина має відносну перевагу;

4)у виробництві якого товару Бразилія має відносну перевагу;

5)які товари будуть експортувати й імпортувати країни в умовах вільної торгівлі;

6)у яких межах повинне встановитися співвідношення світових цін на зерно й цукор.

Завдання 2

Припустимо, що Польща й Чехія продукують тільки два товари – телевізори й комп’ютери. Витрати праці на виробництво даних товарів наведені в табл. 2. Граничні витрати заміщення при будь-яких обсягах виробництва залишаються незмінними. Обидві країни використовують загальну валюту.

Таблиця 2

Товари

Витрати праці (трудомісткість), людино-години на одиницю випуску

Польща Чехія
Телевізори 10 30
Комп’ютери 50 90

Використовуючи теорії абсолютних і відносних переваг визначити:

1)яка країна має абсолютну перевагу у виробництві телевізорів, а яка – у виробництві комп’ютерів і чому;

2)відносні ціни даних товарів в умовах, коли зовнішня торгівля відсутня;

3)відносні переваги, тобто яка країна має відносну перевагу у виробництві телевізорів, а яка – у виробництві комп’ютерів і чому;

4)напрямки експортно-імпортних потоків, якщо країни почнуть торгувати в умовах вільної торгівлі;

5)межі, у яких повинне встановитися співвідношення світових цін на телевізори й комп’ютери.

Завдання 3

Припустимо, що Німеччина й Росія продукують два товари – тенісні м’ячі й ракетки. Обсяги випуску даних товарів на одиницю витрат наведені в табл. 3. Граничні витрати заміщення залишаються незмінними при будь-яких обсягах виробництва.

Виходячи з теорій абсолютних і відносних переваг визначити:

1)абсолютні переваги;

2)альтернативні витрати виробництва даних товарів в умовах відсутності зовнішньої торгівлі;

3)відносні переваги для кожної із країн;

4)напрямки експорту й імпорту, якщо країни почнуть торгувати в умовах вільної торгівлі;

5)межі, у яких повинне встановитися співвідношення світових цін на м’ячі й ракетки в умовах вільної торгівлі.

Таблиця 3

Товари

Обсяги виробництва товарів, шт. на одиницю витрат

Росія Німеччина
М’ячі 50 67
Ракетки 25 100

Завдання 4

Розглянемо виробничі можливості Канади й Іспанії до встановлення зовнішньоторговельних відносин, які показані в табл. 4. Канада й Іспанія продукують два товари – телевізори й сир.

Таблиця 4

Продукт 

Виробництво (одиниць на день)

Канада Іспанія
Телевізори (шт.) 8 6
Сир (кг.) 40 20

Визначити, використовуючи теорії абсолютних і порівняльних переваг:

1)абсолютні переваги по кожному з товарів;

2)відносні ціни даних товарів на внутрішньому ринку в умовах, коли зовнішня торгівля відсутня;

3)порівняльні переваги по кожному з товарів;

4)на виробництві якого товару вигідно спеціалізуватися Канаді;

5)напрямки експортно-імпортних потоків, якщо країни почнуть торгувати в умовах вільної торгівлі;

6)межі, у яких повинне встановитися співвідношення світових цін на товари в умовах вільної торгівлі між Канадою й Іспанією.

Завдання 5

Туреччина й Польща продукують по два товари кожна – велосипеди й окуляри. У Туреччині загальна кількість витрат праці на їхнє виробництво становить 1000 годин, а в Польщі загальна кількість витрат праці, що витрачає на їхнє виробництво більше, і становить 1200 годин. У Туреччині необхідно затратити 5 годин на виробництво кожного велосипеда й 2 години на кожні окуляри. У Польщі – і на велосипед і на окуляри потрібно по 3 години.

1)Підрахуйте відносну ціну велосипедів, виражену через ціну окулярів і відносну ціну окулярів, виражену через ціну велосипеда, у Польщі й у Туреччині.

2)Зробіть висновки про порівняльні переваги й напрямки експорту й імпорту (якщо країни почнуть торгувати).

3)Визначте, в якому інтервалі буде знаходитися рівноважна ціна на велосипеди, а також рівноважна ціна на окуляри, якщо країни почнуть торгувати.

Завдання 6

Російські й українські фермери продукують пшеницю й молоко. Росія на одиницю витрат може виробити 60 т. пшениці або 40 т. молока, або будь-яку комбінацію обсягів цих продуктів у зазначених межах, а Україна при аналогічних витратах – 30 т. пшениці або 70 т. молока, або будь-яку їхню комбінацію в зазначених межах. Граничні витрати заміщення залишаються постійними при будь-яких обсягах виробництва. Визначити:

1)у виробництві якого товару Росія має абсолютну перевагу, у виробництві якого – відносну перевагу;

2)у виробництві якого товару Україна має абсолютну перевагу, у виробництві якого – відносну перевагу;

3)які напрямки товаропотоків у випадку розвитку торгівлі між країнами, і в якому інтервалі буде знаходитися рівноважна ціна на пшеницю, а в якому – на молоко;

Завдання 7

Припустимо, що країни Китай та Росія виробляють тільки два товари – цукор і сталь, рівень витрат на їх виробництво характеризується даними, наведеними у табл. 5, а максимальні витрати заміщення залишаються незмінними при будь-яких обсягах виробництва.

Таблиця 5

Країни Витрати на випуск 1 тони сталі Витрати на випуск 1 тони цукру
Китай 150 100
Росія 120 120

1)Чи має Китай абсолютну перевагу у виробництві сталі?

2)Чи має Росія порівняльну перевагу у виробництві цукру?

3)Які товари будуть експортувати та імпортувати Китай і Росія в умовах вільної торгівлі?

4)В яких межах повинно встановитися співвідношення світових цін на сталь та цукор в умовах вільної торгівлі між Китаєм і Росією?

Завдання 8

Експорт-імпорт послуг країн світу у 2010-2011 рр. подано у табл. 6 (млн. дол. США).

Таблиця 6

Країни

Експорт

Імпорт

2010 р. 2011 р. 2010 р. 2011 р.
Росія 3410,6 3851,6 696,7 894,2
Велика Британія 546,8 695,1 610,5 863,4
Швейцарія 510,2 618,0 174,2 258,0
США 442,6 555,2 437,2 426,3
Кіпр 406,9 637,3 389,8 661,4
Німеччина 380,9 547,1 339,4 511,5
Китай 38,3 70,2 15,3 21,1
Японія 11,8 19,6 9,6, 28,3
. . . . . . . . . . . . . . .
Світ 9038,9 11741,3 4980,6 6468,0

Визначте показники динаміки торгівлі послугами: темпи приросту експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обігу.

Завдання 9

Зовнішня торгівля України у 2012 р. характеризувалась такими даними, табл. 7 (млн. дол. США):

Таблиця 7

Показник Країни СНД та Балтії Інші країни Разом
Експорт товарів 8841 6706 15547
Імпорт товарів 12913 6930 19843

Розрахуйте щодо кожної групи країн:

1) торговельний баланс;

2) торговельний оборот;

3) відносну частку країн СНД та Балтії в українському експорті й імпорті;

4) відносну частку інших країн в українському експорту та імпорті.


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 2977; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!