Контрольні питання для перевірки знань. 1. Назвіть основні форми руху чинників виробництва



1. Назвіть основні форми руху чинників виробництва.

2. Дайте визначення поняття «міжнародні інвестиції».

3. Охарактеризуйте економічні чинники міжнародного руху капіталу.

4. Дайте визначення прямим закордонним інвестиціям. Які чинники впливають на обсяги ПЗІ?

5. Назвіть чинники, що впливають на інвестиційну активність.

6. Охарактеризуйте форми ПЗІ можливі їх наслідки ПІІ для РК.

7. Як особливості господарського комплексу впливають на ПІІ в Україні?

8. Надайте поняття та види спільного підприємництва.

9. Визначте особливості розвитку спільного підприємництва.

10. Дайте визначення міжнародних спільних підприємств (МСП).

11. Визначте критерії належності компанії до транснаціональної корпорації (ТНК).

12. Яка роль багатонаціональних корпорацій (БНК) та міжнародних корпоративних спілок у системі МЕВ?

13. Які особливості сучасного етапу розвитку міжнародних корпорацій?

Тема 10

Міжнародне портфельне інвестування

Плани семінарських занять:

1. Портфельні інвестиції, як форма вивозу капіталу за кордон

2. Міжнародні операції з цінними паперами

3. Класифікація учасників ринку цінних паперів

4. Види та характеристика основних цінних паперів

5. Види і характеристика вторинних цінних паперів

6. Похідні фінансові інструменти (деривативи)

7. Основні тенденції світових фондових ринків

8. Інвестиційний портфель: поняття, мета і критерії формування

9. Типова послідовність дій з формування інвестиційного портфеля, стратегії та методи інвестування.

Навчальні завдання:

- надати поняття портфельних інвестицій, як форми вивозу капіталу за кордон;

- охарактеризувати міжнародні операції з цінними паперами;

- навести класифікацію учасників ринку цінних паперів;

- вивчити фінансові інструменти світового ринку портфельних інвестицій;

- розглянути види та характеристику основних цінних паперів;

- розглянути види і характеристику вторинних цінних паперів;

- визначити та охарактеризувати похідні фінансові інструменти;

- з’ясувати основні тенденції світових фондових ринків;

- надати поняття, мету і критерії формування інвестиційного портфеля;

- дослідити типову послідовність дій з формування інвестиційного портфеля;

- вивчити стратегії та методи інвестування.

Форми контролю:

1) тестування;

2) усне чи письмове опитування;

3) розбір конкретних ситуацій;

4) схематичне зображення матеріалу.

Питання і завдання

Питання для обговорення

1. Зробити порівняльну характеристику видів основних цінних паперів.

2. Чому у сучасних умовах фондові біржі змушені виходити за національні межі функціонування ринку цінних паперів та пропонувати свої послуги на зовнішньому ринку?

3. Зробити порівняльну характеристику вторинних цінних паперів.

 

Ситуаційне завдання 1

«Діяльність фондових бірж»

Уважно прочитайте текст кейсу «Діяльність фондових бірж», та надайте відповіді на запитання.

Міжнародний ринок цінних паперів є механізмом, який сприяє встановленню контактів між покупцями та продавцями цінних паперів на світовому рівні. Ринок цінних паперів поділяється на первинний та вторинний. Первинний ринок – це ринок перших та повторних емісій цінних паперів, на котрому відбувається їх початкове розміщення серед інвесторів. Вторинний ринок – це ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів, випущених в обіг раніше.

Вторинний ринок складається з неорганізованого («вуличного ринку») та організованого, біржового ринку, про який і піде мова далі.

Фондова біржа є організованим і регулярно функціонуючим ринком цінних паперів, а також центральним ринком акцій найбільших монополій. Всього у світі налічується приблизно 200 бірж у більше ніж 60 країнах світу. Найбільші з них: Нью-йоркська, Токійська, Лондонська, Середньозахідна (США) та ряд інших.

За останні 15 років, у роботі фондових бірж відбулися значні зміни, котрі повністю змінили облік бірж. Так, на більшості бірж торговельний зал по собі відсутній, а угоди здійснюються через віддаленні термінали персональних ЕОМ, що мають доступ до центрального комп’ютера фірми. Лише на нью-йоркській фондовій біржі як основний метод використовується вигук; на токійські біржі від нього відмовились у 1999 р.; на франкфуртській біржі хоча торговельний зал діє, але кількість угод невелика. Основна частина угод укладається за допомогою електронної системи, завдяки якій можна торгувати на тій чи іншій біржі з будь-якої точки земної кулі, а в міру розвитку Інтернету це стає ще простіше.

На американських біржах третина всього обороту припадає на угоди через Інтернет. На електронну систему торгівлі переходять деривативні біржі. Першою з таких стала німецька біржа строкових контрактів під назвою DTB у Франкфурті (1990 р.). Слід відмітити, що вона з самого початку була електронною. Окремі біржі сьогодні починають переходити на технологію провідних організаторів торгів, що створило передумови для їх злиття. Інституціональним проявом цього процесу є інтеграція лондонської та франкфуртської бірж, об’єднання паризької, амстердамської і брюссельської бірж, котрі діють як одна міжнаціональна – Euronext (нині в об’єднання увійшла біржа Португалії), формування «Глобального фондового ринку», який об’єднує десять величезних бірж світу з сукупною капіталізацією в 20 трлн дол. (Нью-Йорк, Токіо, Париж, Брюссель, Амстердам, Мельбурн, Торонто, Сан-Паулу, Мехіко та ін.).

Інтеграція фондових бірж сприяє формуванню інвестиційного простору, який функціонує за уніфікованими правилам. На об’єднаних біржах торгують не лише акціями і облігаціями, а й ф’ючерсами та опціонами. Прикладом може бути Німецька Deutsche Borse, що об’єднує фондову (FWB) і строкову (DTB-EUREX) біржі; об’єднання сінгапурської фондової біржі за строковою (SIMEX).

Суттєвою зміною у роботі міжнародних фондових бірж є процес їх перетворення у відкриті акціонерні товариства. Відкритими акціонерними товариствами стали фондові біржі Стокгольма (1993 р.), Гельсінкі (1996 р.), Копенгагена (1997 р.), Амстердама (1997 р.), Мілан (1997 р.), австралійська фондова біржа 91998 р.), лондонська фондова біржа (2000 р.). Акціонувалась американська торговельна система NASDAQ. В оборот на позабіржовому ринку NASDAQ можуть надійти 45% її акцій, а виручка піде на розширення бізнесу в інших країнах і модернізацію технологій.

З кожним роком фондові біржі все ширше відкривають доступ на свої майданчики іноземним учасникам торгів, проводять лістинг і ведуть торгівлю іноземними цінними паперами. Так, на лондонській фондовій біржі в торгівлі беруть участь понад 170 міжнародних інвестиційних організації і понад 200 іноземних банків. Акції міжнародних компаній понад 60 країн пройшли лістинг на лондонській фондовій біржі. Іще однією особливістю у системі обліку бірж є злиття депозитарних організацій. У 1999 р., наприклад, виникла нова організація Clear-stream, яка створилась шляхом злиття депозитарно-клірингової системи Deutsche Borse і міжнародної системи Cedel. У 200 р. відбулася злиття французького депозитарію (SICOVAM) з провідною розрахунково-депозитарною організацією на міжнародному ринку Euroclear. Слід відмітити, що розвиток депозитарно-клірингової системи в Україні сьогодні є одним з основних факторів розвитку національного ринку цінних паперів та його інтеграції в міжнародний фінансовий ринок.

Запитання до кейсу:

1) Чому більшість фондових бірж сьогодні відмовилися від використання основного в минулому методу ведення торгів – вигуку?

2) Яку суттєву перевагу в роботі має німецька біржа строкових контрактів під назвою DTB у Франкфурті?

3) У чому полягає суть активізації процесів глобалізації на фондових ринках?

4) Що свідчить про об’єднання класичних фондових і деривативних бірж. З якою метою це відбувається?

5) У чому переваги процесу перетворення фондових бірж у відкриті акціонерні товариства?


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 375; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!