Контрольні питання для перевірки знань. 1. У чому полягає відмінність міжнародного кредиту від міжнародних інвестицій?
1. У чому полягає відмінність міжнародного кредиту від міжнародних інвестицій?
2. Назвіть особливості міжнародного кредиту як форми міжчасової торгівлі.
3. Перелічіть чинники, які впливають на вибір міжчасових пріоритетів у міжнародному кредитуванні.
4. Назвіть та охарактеризуйте основні функції міжнародного кредиту.
5. Які форми кредитування застосовуються у міжнародних кредитних відносинах?
6. Назвіть та розкрийте передумови виникнення та особливості сучасних форм міжнародного кредитування.
7. Які країни належать до основних кредиторів?
8. Назвіть країни, що належать до основних одержувачів кредитів на світовому ринку кредитного капіталу.
9. Які показники впливають на умови отримання міжнародного кредиту?
10. У чому полягає принципова особливість міжнародного кредиту та як вона позначається на відносинах між кредитором та позичальником?
Модуль ІІ
Форми міжнародного економічного співробітництва
Змістовий модуль 3
Міжнародні трудові та валютно-фінансові відносини
Тема 12
Світовий ринок праці
Плани семінарських занять:
1. Характерні особливості світового (міжнародного) ринку праці
2. Особливості міжнародного ринок робочої сили
3. Передумови формування сучасного міжнародного ринку праці
4. Сегментація міжнародного ринку праці
5. Специфіка сучасного етапу розвитку міжнародної міграції робочої сили
|
|
|
6. Тенденції сучасного етапу розвитку людської цивілізації
7. Особливості постійних ринків робочої сили
8. Характеристика Північно- і Південноамериканський ринків робочої сили
9. Характеристика Західноєвропейський ринку робочої сили
10. Характеристика Азіатського ринку робочої сили
11. Характеристика Африканського ринку робочої сили
12. Специфічні особливості сучасного ринку праці
13. Суть європейської (континентальної), англосаксонської та китайської моделей трудових відносин
Навчальні завдання:
- надати загальну характеристику світовому ринку праці;
- визначити структуру міжнародного ринку праці;
- дослідити особливості формування міжнародного ринку праці;
- з’ясувати специфіку сучасного етапу розвитку міжнародної міграції робочої сили;
- охарактеризувати існуючі моделі трудових відносин.
Форми контролю:
1) розбір конкретних ситуацій;
2) тестування;
3) усне чи письмове опитування;
4) схематичне зображення матеріалу.
Питання і завдання
Питання для обговорення
1. Яким чином розвиток ТНК та НТП впливає на формування сучасного міжнародного ринку праці?
2. Чим зумовлена сегментація сучасного етапу розвитку світового ринку праці?
|
|
|
3. Які перспективи має така особливість сучасного ринку праці, як розширенні практики поєднання професій?
4. Чим виправдана політика держави, спрямована на стримуванні росту заробітної плати?
5. Якщо людина схвалює вільне переміщення робочої сили в межах США, чи буде логічно з її боку схвалювати обмеження для міжнародного переміщення робочої сили?
6. Дайте оцінку твердженню: «Якби ми депортували 1 млн. нелегальних емігрантів із Америки то загальна кількість безробітних у нашій країні зменшилася б на 1 млн.»
Ситуаційне завдання 1
«Ринок праці в Україні»
Уважно прочитайте текст кейсута надайте відповіді на запитання.
Формування, розвиток і використання трудового потенціалу суспільства значною мірою залежить від інтеграції України до світового ринку праці. Цивілізоване входження України до світового ринку праці є обмеженим і недостатнім. Цей процес віддзеркалюється передусім в угодах, укладених Україною з іншими державами.
Відповідно до офіційної статистичної звітності, яку подають до Державної служби зайнятості суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють діяльність, пов’язану з працевлаштуванням громадян за кордоном, протягом 2007 р. за кордоном працювало 36329 громадян України. Із загальної кількості працевлаштованих за кордоном 31069 – трудящі мігранти, лише 419 – сезонні працівники. Але, як свідчить практика, ці дані містять інформацію лише про незначну частину тих громадян України, які працюють за кордоном. А це означає, що ті, які залишилися поза угодами, не мають захищеності своїх прав. Як випливає з дослідження, яке базується на даних Держкомстату України стосовно перетину кордону, щорічно громадяни України здійснюють за кордон приблизно 1,4 млн. трудових поїздок та близько 3 млн. комерційних. Оскільки йдеться про перетин кордону нерідко одними й тими самими особами, то реальна кількість працюючих на виїзді має бути меншою. Проте існують і інші оцінки, що значно перевищують дані Держкомстату України. Наприклад, Мінпраці України оцінює трудову міграцію за кордон у 3-4 млн. Деякі економісти називають цифру 5 і навіть 7 млн. Проте неважко дійти висновку, що в будь-якому разі, коли виходити з названих цифр, відсутність на батьківщині від 15 до 30% економічно активного населення, кваліфікованого й освіченого, створює потенційну загрозу нормальному економічному розвитку України.
|
|
|
Стосовно розподілу по країнах, то дані такі: у Польщі на заробітках – 300 тис. громадян України, в Італії та Чехії по 200 тис., у Португалії – 15 тис., Іспанії – 100 тис., Туреччині – 35 тис., США - 20 тис. Кількість заробітчан на виїзді в Росії, за оцінками посольства України, сягає 1 млн., однак у сезонний пік ця цифра може потроюватися. Незважаючи на різноманітність указаних оцінок, всі вони свідчать про те, що трудова й комерційна міграція за кордон є вельми поширеною. Проте порівнюючи офіційні дані з даними досліджень та експертними оцінками, слід зробити і такий висновок, що значна частина міграції не є організованою, а ситуація з прикордонною міграцією взагалі неврегульована, а тому такі мігранти – громадяни України – покинуті напризволяще і не можуть позитивно впливати на інтеграцію України у світовий ринок праці. Слід сказати також про соціальну незахищеність зовнішніх трудових мігрантів. Переважна більшість зовнішніх трудових мігрантів (81,8 %) та членів їхніх сімей за період роботи за кордоном за медичною допомогою не зверталися; 1,3 % за медичною допомогою звертались, однак не отримали. Ніхто з них не отримував якихось соціальних виплат по хворобі, сімейної допомоги тощо. Трудові мігранти з України в інших країнах майже не звертаються по захист своїх прав, а також не намагаються створити для такого захисту громадських організацій.
|
|
|
Щодо умов праці та побуту в період роботи за кордоном, то слід відмітити, що переважна кількість (69,5 %) трудових мігрантів з України за кордоном працювали за усною домовленістю. Тобто фактично вони не мали жодних юридичних гарантій щодо оплати праці, її умов, режиму праці й відпочинку тощо; не мали основи для захисту своїх громадянських прав. Тим часом, за даними соціологічних досліджень Інституту соціології НАН України, середня тривалість робочого часу за кордоном у зовнішніх трудових мігрантів становила 11,5 години, а 3,4 % з них працювали 17 та більше годин на день.
Отже національний ринок праці для збереження та розвитку трудового потенціалу потребує специфічних заходів щодо його захисту. Урядом України здійснюються заходи щодо поліпшення ситуації. Так, порушено питання про розробку програми співробітництва між Радою Європи, Європейською Комісією та Україною, до якої планується включити заходи щодо співробітництва з імплементації Європейської соціальної хартії (переглянутої).
Запитання до кейсу:
1) На вашу думку, на що мають бути спрямовані угоди що підтверджують входження України до світового ринку праці та укладені Україною з іншими державами?
2) У чому полягає потенційна загрозу нормальному економічному розвитку України пов’язана з відсутність на батьківщині певного відсотку економічно активного населення?
3) Чому більшість мігрантів з України в інших країнах майже не звертаються по захист своїх прав?
4) Яких специфічних заходів щодо свого захисту потребує національний ринок праці та з якою метою?
Завдання 2
Оцініть наступні дані з економічної точки зору. На земній кулі у 2011р. проживало понад 6,98 млрд. осіб. Щорічне збільшення населення на планеті складає приблизно 86 млн. осіб. Населення у світі розподілене нерівномірно: найбільше населення проживає в зарубіжній Азії – понад 60% населення світу, в Африці – 12%, в Західній Європі – 10%, в Латинській Америці – 8%, в країнах СНД та Балтії – 6%, в Північній Америці – 5%, Австралії і Океанії – 0,5%. Згідно із середнім варіантом прогнозів, чисельність населення світу становитиме 7 млрд. у 2012 р., 8 – у 2025 р. і 9 млрд. – у 2045 р.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 472; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!