Основи правового статусу особи. Як ми вже зазначали, Конституційним актом 1982 р



Як ми вже зазначали, Конституційним актом 1982 р. стверд­жується Хартія прав і свобод, яка гарантує такі права і обов’язки: 1 – демократичні права (наприклад, право кожного громадянина брати участь у виборах Палати громад і провінційних законодав­чих зборів і право на вибори, принаймні, кожні п’ять років, але напередодні або під час війни, при вторгненні або повстанні термін

Основи конституційного права Канади

399

діяльності федеральної та провінційної палат може бути продов­жений за ухвалою двох третин голосів Палати громад чи Законо­давчих зборів); 2 – основні свободи (совісті, думки, слова, мир­них зборів, асоціацій); 3 – право на пересування (право на в’їзд до Канади, перебування, виїзд з країни, право на переїзд до Канади і заробітки у будь-якій провінції з урахуванням обмежень, що мо­тивуються реалізацією «програми позитивних дій», спрямованих на підтримку соціально і матеріально незабезпечених); 4 – юри­дичні права (довгий реєстр, що включає передусім право на спра­ведливий, завчасний, прилюдний розгляд справи неупередженим судом); 5 – рівноправність; 6 – право на офіційні мови; 7 – право навчатися мовами меншостей. Всі ці права підлягають доцільним обмеженням, які виправдані у вільному та демократичному суспільстві. Суди мають вирішувати, якими можуть бути такі об­меження.

Підкреслимо деякі особливості стосовно ряду прав та свобод. У рамках права на пересування Канада приділяє особливу увагу гарантуванню права на в’їзд. З огляду на високий рівень еконо­мічного розвитку, потребу у фахівцях різних напрямів діяльності (переважно інженерні та технічні спеціальності), Канада, як і ба­гато держав, розробила спеціальну програму, що заохочує іммігра­цію зазначеної категорії осіб, засновану, у першу чергу, на цілій системі конституційно-правових норм. Щодо основних та юри­дичних прав, права на рівність, викладених у Хартії, парламент чи провінційні законодавчі установи можуть приймати закони, що порушують будь-яке з цих прав, крім права на рівність, що забороняє дискримінацію за статтю (чоловік і жінка рівні перед законом). Ці закони матимуть силу, незважаючи на той факт, що суперечать тому чи іншому положенню Хартії. Такий закон може діяти тільки п’ять років, але його дія може бути поновлена на по­дальші періоди у п’ять років. Офіційними мовами Канади вважа­ються англійська і французька для будь-яких установ уряду та парламенту Канади і для уряду і Законодавчих зборів Нью-Бран-свіка. Кожен має право користуватися будь-якою мовою у парла­менті та Законодавчих зборах Нью-Брансвіка. Акти парламенту та Законодавчих зборів Нью-Брансвіка, а також документи і про­токоли засідань обох установ мають складатися і вестися обома мовами. Заяви та інші справи можуть оформлятися у федераль­них судах і у судах Нью-Брансвіка англійською або французькою

400

Розділ 25

мовами. Будь-який громадянин має право спілкуватися з урядом та парламентом Канади, а також з урядом і Законодавчими збо­рами Нью-Брансвіка обома мовами, залежно від доцільності ви­користання тієї чи іншої мови. Хартія підтверджує існуючі кон­ституційні гарантії щодо використання англійської та французь­кої мов у Законодавчих зборах та судах Квебека і Манітоби.

Особливий інтерес становлять права меншин на освіту рідни­ми мовами, які є двобічними. По-перше, у будь-якій провінції гро­мадяни Канади, які мають дитину, що здобула чи здобуває почат­кову або середню освіту англійською або французькою мовою, ма­ють право на те, щоб усі їхні діти здобували освіту тією ж мовою у навчальних закладах для мовних меншин, фінансованих з гро­мадських фондів, де кількість дітей це дозволяє. Громадяни, які здобули початкову освіту в Канаді англійською чи французькою мовою, але мешкають у провінції, де ця мова є мовою англійської чи французької лінгвістичної меншини, мають право на те, щоб їхні діти здобували початкову та середню освіту відповідною мо­вою, якщо вистачає дітей для створення класів. По-друге, у кожній провінції, крім Квебека, громадяни, рідною мовою яких є мова англійської чи французької лінгвістичної меншини, мають право на те, щоб їхні діти здобули початкову і середню освіту відповід­ною мовою (якщо їх кількість це дозволяє). Це право буде поши­рене на Квебек тільки за умови згоди Законодавчих зборів або уряду Квебека. У Хартії передбачено, що гарантії, які вона надає щодо деяких прав і свобод, «не повинні тлумачитися як відмова від будь-яких інших прав і свобод, якими користуються громадя­ни Канади», вона буде тлумачитись «у такий спосіб, що відпові­дає збереженню та збагаченню багатогранної культурної спадщи­ни Канади». Тут також стверджується, що будь-яка стаття Хартії «не відміняє і не принижує інші права та привілеї, гарантовані Конституцією Канади стосовно релігійних, відособлених чи не­традиційних навчальних закладів» (пункти 26, 27, 29). Конститу­ційне положення затверджує, що гарантії використання англійсь­кої та французької мов не заперечують або не принижують юри­дичні права, звичаї та привілеї щодо використання інших мов. Ці права є і залишаються непохитними.

Конституція також передбачає судові гарантії (пункти 7–14). Наприклад, кожен має право на захист від необґрунтованих об­шуків і накладення арешту на майно.


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 210; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!