Основи конституційного права Швейцарії. зі складу федерації). Компетенція Конфедерації розмежована між Конфедерацією і кантонами, її можна класифікувати на три групи повноважень: повноваження
391
зі складу федерації). Компетенція Конфедерації розмежована між Конфедерацією і кантонами, її можна класифікувати на три групи повноважень: повноваження, що складають виняткову компетенцію Конфедерації: оборона, митна справа, ведення міжнародних справ, грошова емісія, залізниці, цивільне право, режим іноземців тощо; повноваження, що складають виняткову компетенцію кантонів: регулювання відносин між церквою і державою, комунальне господарство, кримінальне і цивільне судочинство тощо. Питання розмежування повноважень закріплені в третьому відділі Конституції, гл. 1 – «Відносини між Конфедерацією і кантонами».
Місцеве самоврядування
Кантони діляться на общини (комуни). Термін «община» вживається в німецькомовній частині країни, термін «комуна» – в інших її частинах. Конституція (ст. 50) гарантує автономію комун «у межах, установлених кантональним правом». До компетенції общин (комун) входить управління своїми фінансами, регулювання питань санітарії та гігієни, шкільна справа, охорона порядку. У великих містах вони відають також дорогами, водо- і енергопостачанням. У більшості комун (общин) вищим органом місцевого самоврядування є загальні збори виборців. У великих одиницях поряд зі зборами або замість них існує виборний орган, зазвичай іменований радою. Виконавча влада у всіх комунах (общинах) здійснюється колегіальним органом, що обирається населенням комуни.
|
|
|
Виконавчі органи проводять у життя рішення збору або ради. Автономія комун не означає їх повної самостійності у вирішенні своїх справ. За ними здійснюється спостереження з боку держави і з боку кантонів. Кантональне законодавство передбачає втручання в справи комун (общин), наприклад, за скаргою якоїсь особи. У цьому випадку проводиться юридичний контроль, що може здійснюватися або кантональним урядом, або адміністративним судом кантону. Іншою формою втручання є контроль, здійснюваний посадовою особою – префектом. Він або обирається населенням комуни (общини), або призначається урядом кантону. З деяких питань префекти здійснюють за місцевим самоврядуванням адміністративний контроль (наприклад, щодо облаштованості території). Органи, що перевіряють, і посадові особи виходять з інтересів кантону або всієї держави.
Розділ 25 Основи конституційного права Канади
Канада – держава у Північній Америці, її територія – 9976 тис. кв. км. Населення – 30,1 млн мешканців. 40% – англо-канадці, 27% – франко-канадці. Столиця – Оттава. Офіційні мови – англійська та французька. Канада – демократична держава, за формою правління – конституційна монархія з двома офіційними мовами та двома правничими системами – Громадянським правом та Загальним правом. Канада являє собою федерацію, у складі якої виділяються десять провінцій з системою майже повного самоврядування та дві особливі території, підвладні безпосередньо центральному уряду.
|
|
|
Конституція Канади
Конституція Канади складається з кількох законодавчих актів. Найважливішими з них є Квебекський закон 1774 р., Конституційний закон 1791 р., Закон про об’єднання Канади 1840 р., Закон про Британську Північну Америку 1867 р. та Конституційний закон 1982 р., який став останнім із числа конституційних актів Канади, прийнятих Британським парламентом.
Канадська писана Конституція – на відміну від американської – не становить цілісного документу і не є кодифікованою. На додаток до інших документів, вона містить у собі 25 основних актів, закріплених у Конституційному акті 1982 р.: чотирнадцять актів Британського парламенту, сім – парламенту Канади і чотири закони від імені англійського монарха і Таємної ради. Стрижневим у цьому зведенні законів залишається Закон про Британську Північну Америку від 29 березня 1867 р. Саме він започаткував сучасну канадську державність. Сьогодні цей закон, визначений як конституційний закон 1867 р., зберігає силу і є одним із складових елементів Конституції Канади. Законом 1867 р. було передбачено об’єднання колоніальних володінь, що існували на півночі Північно-американського субконтиненту, в єдине територіальне утворення – Канаду, яке з часом отримало статус до-мініона. Такий статус означав тоді певний рівень самоврядуван-
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 230; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!