Основи конституційного права Швейцарії. Федеральної ради. Обидві посадові особи можуть переобиратися на ці пости на другий термін (ст



389

Федеральної ради. Обидві посадові особи можуть переобиратися на ці пости на другий термін (ст. 176). Конституція закріпила прин­цип колегіальної влади, усі рішення Федеральної ради приймають­ся колегіально шляхом голосування. Для підготування і виконан­ня рішень справи Федеральної ради розподіляються між її члена­ми по департаментах. Число департаментів відповідає числу членів Федеральної ради. Кожним департаментом управляє член Феде­ральної ради. Таким чином, департаменти є частиною федеральної адміністрації. Крім департаментів в адміністрацію включається Федеральне канцлерство, що виконує функції штабу Федеральної ради. Воно управляється Канцлером Конфедерації, що обирається Федеральними зборами (статті 168, 179).

Основні повноваження Федеральної ради закріплені в стат­тях 180–187 Конституції. Найважливіші з них: встановлення цілей і засобів проведення своєї урядової політики. Він планує і координує діяльність держави; здійснює право законодавчої ініціативи; стежить за застосуванням законів і постанов Федераль­ного збору і судових рішень, винесених федеральними органами судової влади; розробляє фінансовий план, а також проект бюд­жету і складає державний звіт; стежить за належним фінансовим управлінням; веде іноземні справи при дотриманні права брати участь у цих справах Федерального збору; представляє Швейца­рію за кордоном; підписує і ратифікує міжнародні договори і пе­редає їх на схвалення Федерального збору; вживає заходів для забезпечення зовнішньої безпеки, незалежності й нейтралітету Швейцарії; вживає заходів для забезпечення внутрішньої безпе­ки; схвалює законодавчі акти кантонів, коли того вимагає вико­нання федерального права. Крім того, на Федеральну раду покла­дені інші задачі й повноваження: стежити за федеральною адмі­ністрацією й іншими органами або особами, яким доручено виконання задач Конфедерації; робити призначення і вибори, не віднесені до відання якогось органу влади; регулярно робити звіт про своє управління і про стан країни перед Федеральними збо­рами тощо. Актами Федеральної ради є ордонанси.

Судова влада.Здійснення правосуддя в сфері федеральної компетенції Конституція поклала на Федеральний суд (стат­ті 188–191). Організація і процедура у Федеральному суді регу­люються спеціальним законом. У конституційному порядку виз­начаються лише основні положення статусу суду. Склад федераль-

390

Розділ 24

ного суду – 30 судів, що обираються Федеральними зборами тер­міном на шість років. При обранні Федерального суду Федеральні збори стежать за тим, щоб у ньому були представлені всі офіційні мови Швейцарії. Організацію своєї адміністрації суд установлює сам. Конституція визначає конституційну юрисдикцію. Федераль­ний суд розглядає: скарги на порушення конституційних прав і свобод особи; скарги на порушення автономії комун й інших га­рантій, наданих кантонами корпораціями публічного права; скар­ги на порушення міжнародних договорів або міжкантональних угод; суперечки у сфері публічного права між конфедерацією і кан­тонами або між кантонами. Конституція (ст. 190) закріпила по­ложення про те, що в сферах цивільної, кримінальної, адміністра­тивної юрисдикції, а також в інших галузях права повноваження Федерального суду встановлюються законом.

У Федеральному суді діють п’ять палат, у кожній з яких від п’яти до семи судів. Дві палати, по суті, суди публічного права, два – цивільного права й одна – кримінального права. Суд діє пе­реважно як касаційна, але іноді і як перша інстанція. Для розгля­ду кримінальних справ передбачено утворення судів присяжних.

Судова організація в кантонах неоднакова, але загальна схема така: мировий суддя, окружний суд кантону (апеляційний суд). У багатьох кантонах діють спеціальні суди або судді – у справах неповнолітніх, у торгових справах, у соціальних справах тощо.

Політико-територіальний устрій

Швейцарія за формою политико-територіального устрою є фе­дерацією, хоча Конституція зберегла як данину традиції колишню назву країни – «Федеральна Конституція Швейцарської Конфе­дерації». Швейцарія складається з 23 кантонів, три з яких діляться на напівкантони. Перелік кантонів і напівкантонів, закріплений в ст. 1 Конституції. Федерація створена за територіально-історич­ним принципом, хоча в країні діють чотири офіційних мови (німець­ка, французька, італійська і ретороманська – ст. 4). Зберігання в діючій Конституції норми про суверенітет кантонів (ст. 3) варто розглядати як данину традиції. Кантони зазвичай мають ознаки дер­жавності (право мати свою Конституцію, громадянство, законодав­ство, компетенцію тощо), але ст. 49 закріплює «примат і дотриман­ня федерального права». Кантони не мають право сецесії (виходу


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 208; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!