Тема 6: Теорія та практика вирішення конфліктів. Умови та фактори конструктивного вирішення конфліктів



Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1.Стиль поведінки учасників як умова і засіб вирішення конфлікту.

2.Технології конструктивного спілкування та раціональної поведінки у конфліктах.

3.Форми і стратегії завершення та вирішення (розвязання) конфліктів.

4.Особливості візуалізації як психотехнології вирішення конфліктів.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття курсанти повинні засвоїти, що серед керуючих впливів стосовно конфлікту центральне місце займає його вирішення. Далеко не всі конфлікти можна попередити. Тому дуже важливо вміти конструктивно виходити з конфлікту.

Куранти повинні засвоїти, що вирішення конфлікту представляє собою багатоступінчастий процес, що містить у собі аналіз і оцінку ситуацій, вибір способу вирішення конфлікту, формування плану дій, його реалізацію, оцінку ефективності своїх дій. Ефективна діагностика і аналітика в ході розв’язання конфлікту можливі за таких умов: наявність організаційно-правового механізму розв’язання; достатньо високий рівень демократичної культури у суспільстві; висока соціальна активність головних верств населення; наявність досвіду конструктивного вирішення гострих (антагоністичних) суперечностей; розвинута система комунікативних зв’язків; необхідні ресурси для здійснення політики компенсацій.

При опрацюванні теми курсанти повинні вивчити стратегії виходу із конфлікту. Технології, засоби і методи врегулювання конфліктів.

Курсанти повинні звернути увагу, на умови конструктивного вирішення конфлікту виділяють: припинення конфліктної взаємодії, пошук загального з метою й інтересами, зниження негативних емоцій, зміна свого відношення до опонента, зниження негативних емоцій опонента, об’єктивне обговорення проблеми, облік статусів (посадового положення) один одного, вибір оптимальної стратегії вирішення конфлікту. На результативність вирішення конфлікту впливають фактори: часу, третьої сторони, своєчасності, рівноваги сил, культури, єдності цінностей, досвіду (приклада) і відносин.

Також вивчаючи тему курсанти повинні звернути увагу на те, що безпосереднє вирішення конфлікту являє собою процес, що включає аналіз і оцінку ситуації, вибір способу вирішення конфлікту, формування операціонального складу дій, реалізацію плану і (або) його корекцію, оцінку ефективності дій. Основними стратегіями вирішення конфлікту є суперництво, співробітництво, компроміс, пристосування і відхід від рішення проблеми. У залежності від обраних стратегій можливий вирішення конфлікту способом силового придушення (поступка опонента) або шляхом переговорів (компроміс або співробітництво). Компроміс може бути досягнуть за допомогою техніки відкритої розмови, а співробітництво — за допомогою методу принципових переговорів.

Теми рефератів:

1. «Соціальна незахищеність народу й проблеми конфліктів».

2. «Технології вирішення конфліктів».

3. «Юридичні способи регулювання конфліктів».

4. «Причини виникнення та способи розв’язання конфліктів у підрозділах МВС».

Література:

1.Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов.- М.: ЮНИТИ, 2002. С. 467 – 499.

2.Василюк Ф.Е. Психология переживання: анализ преодоления конфликтных ситуаций. — М.: МГУ, 1984.

3.Ващенко І.В. Конфлікти: сучасний стан, проблеми та напрямки їх вирішення в органах внутрішніх справ. Монографія.- Харьків: «ОВС», 2002. С. 132 – 193.

4.Гоббс Т. Избранные сочинения — М., 1991. — Т. 2. —С. 93.

5.Гришина Н.В. Психология конфликта.- СПб: Питер, 2002. С.419 – 452.

6.Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління: Навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005. С. 138 – 154.

7.Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. -СПб.: Питер, 2001.

8.Ершов А.А. Личность и коллектив: Межличностные конфликты в коллективе и их разрешение. — Л., 1976.

9.Конфликтология: Учебник для вузов/ В.П. Ратников, В.Ф. Голубь, Г.С. Лукашова и др.; под ред. Проф. В.П. Ратникова.- М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. С. 354.- 374.

10.Конфліктологія: підручник для студентів вищ. навч. закл. юрид. спец./ Л.М. Герасіна, М.І. Панов, Н.П. Осипова та ін..; За ред. професорів Л.М.Герасіної та М.І. Панова.- Харьків: Право, 2002. С. 192 – 243.

11. Ложкін В.Г., Пов’якель Н.І. Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика: Навчальний посібник.- К.: ВД «Професіонал», 2006. С. 267 – 294.

12. Ю.Мерлин В. С. Психологические конфликты // Проблемы экспериментальной психологии личности: Учен. зап. / Перм. пед. ин-т. - Пермь, 1970. —Т. 77.

13. Подоляк Л. В. Личность и коллектив: Психология военного управлення. — М.: Воениздат, 1989.

14. Пірен М.І. Конфліктологія: Підручник.- К.: МАУП, 2003. С. 128 – 135.

15. Русинка І.І. Конфліктологія. Психотехнології запобігання і управління конфліктами. Навчальний посібник / І.І. Русинка.- Київ, 2007. С. 196 – 225.

Питання для самоперевірки:

1. Як формулюється предмет вивчення конфліктології?

2. Що Вам відомо про головні етапи і представників напрямків у вивченні конфлікту: в античний період, епоху Відродження, новий час (XVIII ст.)?

3. Поясніть чому у давньому світі конфлікти розглядалися переважно у сві­тлі війни і миру?

4.Як вплинув у середні віки релігійний світогляд на розвиток і вирішення конфліктів?

5. В чому, на Ваш погляд, полягає внесок соціологів в розробку проблеми конфліктів?

6. В чому полягає сутність розуміння конфліктів представниками психоло­гії?

7. Який зв'язок існує між конфліктологією й іншими науками?

8. Що з себе являють основні і неосновні учасники конфлікту?

9. Що означає поняття "ранг опонента"?

10. Що таке середовище конфлікту? Які бувають різновиди середовища конфлікту?

11. Які Ви знаєте основні психологічні домінанти поводження особистості?

12. Що з себе являють ціннісні орієнтації, цілі, мотиви, інтереси, потреби осо­бистості? У чому полягає їхній внутрішній зв'язок?

13. Що означає поняття "акцентуйована особистість"? Дайте психологічну ха­рактеристику акцентуйованій особистості.

14. Як впливає розбіжність етичних цінностей на виникнення конфлікту?

15. Що з себе являють основні і неосновні учасники конфлікту?

16.Що означає поняття "ранг опонента"?

17.Що таке середовище конфлікту? Які бувають різновиди середовища конфлікту?

18.Які Ви знаєте основні психологічні домінанти поводження особистості?

19.Що з себе являють ціннісні орієнтації, цілі, мотиви, інтереси, потреби осо­бистості? У чому полягає їхній внутрішній зв'язок?

20.Що означає поняття "акцентуйована особистість"? Дайте психологічну ха­рактеристику акцентуйованій особистості.

21.Як впливає розбіжність етичних цінностей на виникнення конфлікту?

22. Що ви знаєте про політичні конфлікти?

23. Як ви розумієте проблему «кризовий стан сучасного українського суспільства?»

24. Які причини найчастіше викликають сімейні конфлікти?

25. Що ви вкладаєте в поняття сім’я?

26. Назвіть основні причини міжетнічних конфліктів?

27.Міжконфесійні конфлікти, їхня суть, а також причини, що їх зумовлюють нині в Україні

28.Визначте компоненти психологічної структури особистості.

29. Визначте зміст понять «екстраверсія», «інтроверсія».

30. У чому полягає взаємозв’язок понять «потреби», «мотиви», «інтереси»?

31.Як може вплинути на поведінку особистості і на виникнення конфлікту її нереалізована потреба у самоповазі?

32. Чому люди намагаються реалізувати свої інтереси?

33. Що є рушійною силою, яка визначає поведінку індивіда?

34. У чому полягає практичний зміст поняття «Я – концепція»?

35. Охарактеризуйте соціальні ролі особистості.

36. Назвіть фактори, які впливають на виникнення конфліктів у групах та колективах?

37. За яких умов формальна та неформальна структури колективу можуть збігатися?

38. В чому полягають умови ефективного існування неформальних груп у колективах?

39. Чим відрізняється вплив неформального лідера від впливу формального керівника?

40. Охарактеризуйте міжособистісні конфлікти.

41. Перерахуйте першопричини міжособистісних конфліктів.

42. Назвіть основні підходи у профілактиці конфліктів.

43.Сформулюйте основні напрями профілактики конфліктів в організації.

44.Визначте зміст профілактики конфліктів за стратегією управління персоналом.

45. Викладіть зміст та складові компоненти компетенції.

46. Визначте напрями управління компетенцією на рівні організації та на рівні особистості.

47. Суть поняття «управління конфліктами».

48. Що відноситься до організаційних методів управління конфліктами?

49. Що слід розуміти під поняттям «керування конфліктом»?

50. Сформулюйте основні тактики поведінки в конфліктної ситуації.

51. Визначте основні правила безконфліктного спілкування.

52. Сформулюйте основні технології вирішення конфліктів, визначте їх основні особливості.

53.Які методи для конструктивного вирішення Ви б вважали за краще?

54. Визначте основні етапи проведення переговорів.

55. Наведіть варіанти посередництва у переговорному процесі.

56. Перерахуйте і визначте зміст моделей поведінки особистості у переговорному процесі.

57. Визначте основні підходи до організації переговорів.

58. Наведіть 2 – 3 прийоми посередництва.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «КОНФЛІКТОЛОГІЯ”

 

1.Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов.- М.: ЮНИТИ, 2002.

2. Василюк Ф.Е. Психология переживання: анализ преодоления конфликтных ситуаций. — М.: МГУ, 1984.

3. Ващенко І.В. Конфлікти: сучасний стан, проблеми та напрямки їх вирішення в органах внутрішніх справ. Монографія.- Харьків: «ОВС», 2002.

4. Гоббс Т. Избранные сочинения — М., 1991. — Т. 2. —С. 93.

5. Гришина Н.В. Психология конфликта.- СПб: Питер, 2002.

6. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління: Навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2005.

7. Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. -СПб.: Питер, 2001.

8. Ершов А.А. Личность и коллектив: Межличностные конфликты в коллективе и их разрешение. — Л., 1976.

9.Кудрявцев В.Н, Основи конфликтологии. — М., 1997.

1. Конфликтология: Учебник для вузов/ В.П. Ратников, В.Ф. Голубь, Г.С. Лукашова и др.; под ред. Проф. В.П. Ратникова.- М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001.

2. Конфліктологія: підручник для студентів вищ. навч. закл. юрид. спец./ Л.М. Герасіна М.І. Панов, Н.П. Осипова та ін..; За ред. професорів Л.М.Герасіної та М.І. Панова. Харьків: Право, 2002.

3. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. — М., 1964.

4. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учеб. Пособие. - К.: МАУП, 2000.

14. Ложкін В.Г., Пов’якель Н.І. Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика: Навчальний посібник.- К.: ВД «Професіонал», 2006.

15. Ю.Мерлин В. С. Психологические конфликты // Проблемы экспериментальной психологии личности: Учен. зап. / Перм. пед. ин-т. - Пермь, 1970. —Т. 77.

16. Мясищев В.Н. Личности и неврозы.—Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1960.

17. Подоляк Л. В. Личность и коллектив: Психология военного управлення. — М.: Воениздат, 1989.

18. Пірен М.І. Конфліктологія: Підручник.- К.: МАУП, 2003.

19. Русинка І.І. Конфліктологія. Психотехнології запобігання і управління конфліктами. Навчальний посібник / І.І. Русинка.- Київ, 2007.

20.Хорни К. Наши внутренние конфликты. Конструктивная теория невроза. -СПб.: Лань, 1997.


Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!