Робота над термінами та поняттями
Базисна характеристика мовленнєвого розвитку та спілкування — це якісні новоутворення психічного розвитку особистості та відповідні знання, мовленнєві вміння і мовленнєві навички, необхідні для різних видів діяльності та спілкування у певний віковий період.
Підготовчий період (за Г.Л. Розенгарт-Пупко) — перший період розвитку мовлення дітей від 1 місця до 1,5—2 років, який складається із трьох етапів: емоційного спілкування дитини з дорослим (від 1 до 5—6 місяців); розуміння мовлення дорослих (від 6 до 11—12 місяців); розвиток самостійного мовлення (10—12 місяців — другий рік життя).
Період оформлення самостійного мовлення (за Г.Л. Розенгарт-Пупко) — другий період становлення і розвитку мовлення дітей від 1,5—2 років до 3 років, який проходить два етапи: перший — від 1 року 5—6 місців, другий — від 1 року 5—6 місців до З років.
Зорове і слухове зосередження виникає на другому місяці життя, коли дитина починає фіксувати зорові і слухові подразники, довго посміхається, коли з нею розмовляє дорослий, стежить поглядом за іграшками.
Голосові реакції — це гукання, гудіння, белькотання дитини першого року життя. На четвертому місяці життя дитини появляється велика кількість звуків, вигуків «агу», «гу-гу» (гукання), «є», «і» та звук «р», у другій половині розвивається гуління, спочатку вимова складних комплексів «тіль», «фрр...», а надалі співуче гуління, «трелі» (І.Кононова): «а-е-е», «о-о-о-е», «а-а-а». На п'ятому—сьомому місяці здійснюється перехід від гуління до белькотання. На основі голосових реакцій, мовних звуків виникає спілкування між дитиною і дорослим.
|
|
|
Белькотання (за В.Бельтюковим) — це природжений автономний процес, вивив певної програми, що передається дитині у спадок, яка генетично закладена внаслідок історичних накопичень мовленнєво-рухових реакцій.
Перші усвідомлені слова — це слова, які з'являються наприкінці першого року життя дитини. У словнику однорічної дитини — в середньому 10—15 слів.
Емоційне спілкування дитини з дорослим — перший етап підготовчого періоду становлення і розвитку мовлення дітей від одного до п'яти—шести місяців.
Спілкування дорослого з дитиною на основі розуміння мовлення дорослого — це новий тип спілкування, який виникає на другому етапі підготовчого періоду становлення і розвитку мовлення дітей від шести до одинадцяти—дванадцяти місяців.
«Мале мовлення» — (О.Йєсперсен, «мале мовлення» — С.Рубінштейн, «автономне мовлення» — Л.Виготський) — автори співвідносять його появу з розумінням мовлення дорослих і розглядають це явище як «своєрідний перехідний етап». У «малому мовленні» слова ще не виконують означальної функції у певному розумінні цього слова. «Мале мовлення» засвідчує несформованість предметної свідомості дитини 2-го року життя.
|
|
|
Флективність мовлення — це засвоєння дитиною граматичної системи рідної мови, правильне вживання відмінкових форм. Перші вияви флективності можна помітити на початку 2-го року життя.
Предикативність мовлення — це синтаксична категорія, що формує речення. Основою речення (Д.Ніколенко) є предикативність, що передається словом та інтонацією. Основною ознакою предикативності у мовленні дітей є віднесення змісту висловлюваного до дійсності. В однослівних реченнях дітей першого року життя предикативність є першою стадією у становленні граматичної будови мови.
Сенситивний період мовлення — таким вчені визначають молодший дошкільний вік, який вважається найбільш сприятливим щодо мовленнєвого розвитку.
Словотворення (К.Чуковський) — властиве дітям п'яти років як активне суфіксальне словотворення, що відбувається в ігровій формі. Діти 5 років — «великі розумові трудівники», це період вершини словотворення.
«Чомучки» — так традиційно називають вік дітей від трьох до п'яти. Дітям цього віку властива надмірна допитливість та інтерес до процесу формулювання запитань як вияву власної мовленнєвої активності.
|
|
|
Зв'язність мовлення (СЛ.Рубінштейн) — це адекватність мовленнєвого оформлення думки мовця з погляду її зрозумілості слухачам.
Зв'язне мовлення — це смислове розгорнуте висловлювання, що забезпечує спілкування і взаєморозуміння людей.
Діалогічне мовлення — це бесіда, розмова між двома співрозмовниками, яка складається із запитань, відповідей, штампів, окремих реплік, супроводжується мімікою, жестами, діями, емоційністю у процесі безпосереднього сприймання висловлювань.
Монологічне мовлення — це форма зв'язного мовлення однієї особи, повідомлення про певні факти дійсності, що перебувають у різних причинових та часових зв'язках.
Ситуативне мовлення (С.Рубінштейн, Г.Леушина) — це мовлення, яке пов'язане із конкретною ситуацією, але не відтворює у словесних формах зв'язного смислового цілого. Домінантна форма мовлення дітей 3 року життя у наочній ситуації.
Контекстове мовлення (3.Істоміна, Г.Леушина) — це мовлення, зміст якого зрозумілий із самого контексту висловлювання. Це форма мовлення, яка проявлється за відсутності наочної ситуації у другій половині 3-го року життя дитини.
|
|
|
Розповідання — самостійний зв'язний смисловий розгорнутий виклад певного змісту про події, предмети, об'єкти, явища навколишньої дійсності.
Переказування — свідоме відтворення дитиною літературного тексту в усному мовленні.
Запитання для самоконтролю
1. Які періоди проходить становлення і розвиток мовлення дітей першого року життя?
2. Назвіть орієнтовні показники розвитку мовлення дітей першого року життя.
3. Які етапи включає підготовчий період становлення і розвитку мовлення першого року життя?
4. Які етапи проходить становлення мовленнєвого спілкування у дітей раннього віку?
5. Назвіть завдання з розвитку мовлення у І ясельній групі.
6. Які види занять з розвитку мовлення проводяться у І ясельній групі?
7. Назвіть основні показники розвитку мовлення дітей другого року життя.
8. У чому полягає особливість проходження періоду становлення самостійного мовлення?
9. Назвіть основні завдання з розвитку мовлення дітей другого року життя.
10. Які форми роботи з розвитку мовлення проводять з дітьми другого року життя?
11. Які етапи проходить розвиток розуміння мовлення дорослих у дітей раннього віку.
12. Назвіть якісні характеристики розвитку словника у дітей другого року життя.
13. Назвіть психолого-педагогічні дослідження вчених про мовленнєвий розвиток дітей раннього віку.
14. У чому особливість оволодіння звуками рідної мови дитиною другого року життя?
15. Які етапи проходить становлення і розвиток граматичних форм рідної мови у дітей другого року життя?
16. Назвіть орієнтовні показники розвитку мовлення дітей другого року життя.
17. Які завдання з розвитку мовлення у II ясельній групі?
18. Назвіть види занять з розвитку мовлення у II ясельній групі.
19. Назвіть психолого-педагогічні дослідження вчених про мовлення дітей трьох років.
20. Які орієнтовні показники розвитку мовлення дітей третього року життя?
21. Назвіть завдання мовленнєвого розвитку дітей І молодшої групи.
22. Які форми роботи з розвитку мовлення проводяться з дітьми третього року життя?
23. Назвіть досягнення мовленнєвого розвитку дітей четвертого року життя.
24. Назвіть орієнтовні показники розвитку мовлення дітей п'ятого року життя.
25. Які методи та прийоми з розвитку мовлення використовує вихователь дошкільного навчального закладу у II молодшій групі?
26. Назвіть нові форми роботи з розвитку мовлення з дітьми середньої групи.
27. Які функції та форми мовлення розвиваються у дітей старшого дошкільного віку?
28. Які досягнення мовленнєвого розвитку дитини 7-го року життя?
29. Які форми спілкування домінують у старшому дошкільному віці?
30. Назвіть показники базисної характеристики мовленнєвого розвитку випускника дошкільного навчального закладу.
31. Вимоги сучасної школи до розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку.
Робота з таблицями
Таблиця 1
«Методичні прийоми розвитку мовлення дітей 1-го року життя»
| № | Методичні прийоми | Орієнтовна тематика занять |
| 1. | Зразок мовлення вихователя | |
| 2. | Читання і розповідання | |
| 3. | Повторення слів і речень | |
| 4. | Поєднання слова і дії | |
| 5. | Показ і називання іграшок | |
| 6. | Показ і називання предметів | |
| 7. | Показ і називання картинки | |
| 8. | Показ предметів у дії | |
| 9. | Поєднання повної і спрощеної назви | |
| Прийом ховання | ||
| Відшукування й впізнавання предметів | ||
| Імітація рухів тварин | ||
| Імітація рухів птахів | ||
| Звуконаслідування | ||
| Запитання | ||
| Оцінка дитячого мовлення | ||
| Ігрова ситуація | ||
| Емоційно-ігрові прийоми | ||
| Виконання ігрових дій | ||
| Загадкова інтонація | ||
| Використання жартів | ||
| Пояснення | ||
| Вказівка |
• У правій колонці таблиці запропонуйте орієнтовну тематику занять для дітей 1-го року життя та змоделюйте до них комплекс методичних прийомів. Покажіть цей взаємозв'язок графічно на таблиці. Свій вибір аргументуйте.
• У чому полягає особливість використання прийомів під час організації індивідуальних і групових ігор-занять у роботі з дітьми 1-го року життя?
• Доведіть необхідність цілеспрямованого керівництва розвитком мовлення дітей раннього віку з боку дорослих.
• Проаналізуйте шляхи розвитку мовлення дітей першого року життя.
Таблиця 2
«Орієнтовна тематика занять для дітей другого року життя»
| № | Тематика занять | Програмові завдання | Матеріал |
| 1. | Гра-інсценівка «Хто в будиночку живе» | ||
| 2. | Гра-доручення «Принеси іграшку» | ||
| 3. | Спостереження за працею помічника вихователя | ||
| 4. | Читання вірша І.Неходи «Півник» | ||
| 5. | Бесіда-розповідь про Новий рік | ||
| Дидактична гра «У котика в гостях» | |||
| 7. | Показ і називання іграшок та предметів | ||
| 8. | Розгляд картини «Корова з телям» | ||
| 9. | Гра на звуконаслідування «Хто як кричить» | ||
| 10. | Розповідання української народної казки «Курочка ряба» | ||
| 11. | Читання потішки Н.Забіли «Ладки-ладоньки, ладусі» |
• До кожного з напрямів розвитку мовлення дітей другого року життя підберіть приклади видів занять з розвитку мовлення та визначте до них завдання словникової роботи.
• Дайте характеристику навчально-методичним посібникам з розвитку мовлення дітей раннього віку. Підберіть наочний демонстраційний та роздавальний матеріал до мовленнєвого заняття для дітей 2-го року життя (на вибір).
• Змоделюйте використання методичних прийомів для організації та проведення занять з розвитку мовлення дітей раннього віку.
• За результатами переглянутого заняття спрогнозуйте проведення індивідуальної роботи з розвитку мовлення дитини 2-го року життя (на вибір).
Таблиця З
«Заняття з дітьми третього року життя»
| Вид заняття | Тематика | Методи і прийоми |
| Спостереження | ||
| Дидактична гра | ||
| Інсценівка з іграшками | ||
| Цільова прогулянка | ||
| Заняття з картинками | ||
| Бесіда-розповідь | ||
| Читання та розповідання казки | ||
| Читання оповідань | ||
| Заучування віршів | ||
| Розігрування забавлянок, утішок, пісень | ||
| Ігри-драматизації | ||
| Показ діафільмів | ||
| Показ видів театру |
• На основі аналізу методичної літератури та програмових завдань з розвитку мовлення дітей 3-го року життя наведіть орієнтовну тематику до запропонованих видів занять. Підготуйтесь до моделювання одного із видів занять (на вибір).
• Проаналізуйте зазначені види занять на таблиці та визначте за якими вони розділами програми проводяться у дошкільному навчальному закладі.
• Назвіть методи і прийоми роботи з дітьми 3-го року життя на заняттях із розділу «Мовленнєве спілкування». У чому полягає особливість визначення тематики заняття з розділів «Ознайомлення з довкіллям», «Художньо-мовленнєва діяльність» у порівнянні з розділом «Мовленнєве спілкування»?
Таблиця 4
«Орієнтовні показники розвитку мовлення дітей раннього та дошкільного віку»
• Співвіднесіть орієнтовні показники розвитку мовлення дітей раннього та дошкільного віку
| Підготовчий період, період становлення самостійного мовлення | Дошкільний вік |
| Гуління, лепет, белькотання, перші усвідомлені слова, розуміння мовлення | |
| Розвиток словника, розвиток мовленнєвих узагальнень, оволодіння сполучниками | |
| Розвиток фонематичного слуху, вдосконалення звуковимови | |
| Поява граматичних форм рідної мови, предикативність, однослівні речення, двослівні речення, питальні речення, багатослівні речення, підрядні речення | |
| «Мале мовлення», флективність мовлення, діалогічне мовлення, описове мовлення, активне мовлення, ситуативне мовлення, контекстове мовлення | |
| Активне розмовне мовлення, загальна пом'якшенність мовлення | Ранній вік |
| Сенситивний період щодо мовленнєвого розвитку, період «чомучок» | |
| Багатий словник на багатозначні слова і образні слова, активне суфіксальне словотворення | |
| Усвідомлення звукового складу рідної мови, засвоєння граматичних форм | |
| Зв'язне діалогічне мовлення, монологічне мовлення, мовлення-повідомлення, мовлення-опис, описові і сюжетні розповіді, розповідь з власного досвіду, творчі розповіді, переказ художніх творів. | |
| Завершення процесу фонематичного сприймання, оволодіння прийомами звукового аналізу слів. Оволодіння граматичними категоріями рідної мови. | |
| Поява нових форм діалогічного мовлення: мовлення-пояснення, мовлення-міркування, ситуативні мимовільні висловлювання, контекстове монологічне мовлення, немовні форми спілкування. Формуються основні функції та форми мовлення. Появляються планувальна та регулювальна функції мовлення. Оволодіння навичками зв'язного мовлення (монологи, розповіді-міркування, розповіді-пояснення). Діти складають розповіді з власного досвіду, про іграшки, творчі розповіді на тему, за картиною, розповіді-етюди, мініатюри, переказують зміст мультфільмів, фільмів, вистав, почутих казок і оповідань. Оцінюють прослухані розповіді, які були записані на магнітофон. | |
| Усвідомлення словникового складу рідної мови, засвоєння вживання у мовленні різних типів речень (питальні, окличні, розповідні, безособові, зі вставними словами, з однорідними членами, зі сполучниками та сполучними словами тощо). Розвиток форм та ініціативи у спілкуванні. |
Завдання для самоперевірки
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!