Робота над термінами та поняттями



Базисна характеристика мовленнєвого розвитку та спілкування — це якісні ново­утворення психічного розвитку особистості та відповідні знання, мовленнєві вміння і мовленнєві навички, необхідні для різних видів діяльності та спілкування у певний віковий період.

Підготовчий період (за Г.Л. Розенгарт-Пупко) — перший період розвитку мовлення дітей від 1 місця до 1,5—2 років, який складається із трьох етапів: емоційного спілку­вання дитини з дорослим (від 1 до 5—6 місяців); розуміння мовлення дорослих (від 6 до 11—12 місяців); розвиток самостійного мовлення (10—12 місяців — другий рік життя).

Період оформлення самостійного мовлення (за Г.Л. Розенгарт-Пупко) — другий пе­ріод становлення і розвитку мовлення дітей від 1,5—2 років до 3 років, який прохо­дить два етапи: перший — від 1 року 5—6 місців, другий — від 1 року 5—6 місців до З років.

Зорове і слухове зосередження виникає на другому місяці життя, коли дитина почи­нає фіксувати зорові і слухові подразники, довго посміхається, коли з нею розмовляє дорослий, стежить поглядом за іграшками.

Голосові реакції — це гукання, гудіння, белькотання дитини першого року життя. На четвертому місяці життя дитини появляється велика кількість звуків, вигуків «агу», «гу-гу» (гукання), «є», «і» та звук «р», у другій половині розвивається гуління, спочат­ку вимова складних комплексів «тіль», «фрр...», а надалі співуче гуління, «трелі» (І.Кононова): «а-е-е», «о-о-о-е», «а-а-а». На п'ятому—сьомому місяці здійснюється перехід від гуління до белькотання. На основі голосових реакцій, мовних звуків вини­кає спілкування між дитиною і дорослим.

Белькотання (за В.Бельтюковим) — це природжений автономний процес, вивив певної програми, що передається дитині у спадок, яка генетично закладена внаслідок історичних накопичень мовленнєво-рухових реакцій.

Перші усвідомлені слова — це слова, які з'являються наприкінці першого року жит­тя дитини. У словнику однорічної дитини — в середньому 10—15 слів.

Емоційне спілкування дитини з дорослим — перший етап підготовчого періоду станов­лення і розвитку мовлення дітей від одного до п'яти—шести місяців.

Спілкування дорослого з дитиною на основі розуміння мовлення дорослого — це новий тип спілкування, який виникає на другому етапі підготовчого періоду станов­лення і розвитку мовлення дітей від шести до одинадцяти—дванадцяти місяців.

«Мале мовлення» — (О.Йєсперсен, «мале мовлення» — С.Рубінштейн, «автономне мовлення» — Л.Виготський) — автори співвідносять його появу з розумінням мов­лення дорослих і розглядають це явище як «своєрідний перехідний етап». У «малому мовленні» слова ще не виконують означальної функції у певному розумінні цього слова. «Мале мовлення» засвідчує несформованість предметної свідомості дитини 2-го року життя.

Флективність мовлення — це засвоєння дитиною граматичної системи рідної мо­ви, правильне вживання відмінкових форм. Перші вияви флективності можна поміти­ти на початку 2-го року життя.

Предикативність мовлення — це синтаксична категорія, що формує речення. Ос­новою речення (Д.Ніколенко) є предикативність, що передається словом та інтонаці­єю. Основною ознакою предикативності у мовленні дітей є віднесення змісту вислов­люваного до дійсності. В однослівних реченнях дітей першого року життя предикатив­ність є першою стадією у становленні граматичної будови мови.

Сенситивний період мовлення — таким вчені визначають молодший дошкільний вік, який вважається найбільш сприятливим щодо мовленнєвого розвитку.

Словотворення (К.Чуковський) — властиве дітям п'яти років як активне суфіксаль­не словотворення, що відбувається в ігровій формі. Діти 5 років — «великі розумові трудівники», це період вершини словотворення.

«Чомучки» — так традиційно називають вік дітей від трьох до п'яти. Дітям цього віку властива надмірна допитливість та інтерес до процесу формулювання запитань як вияву власної мовленнєвої активності.

Зв'язність мовлення (СЛ.Рубінштейн) — це адекватність мовленнєвого оформлен­ня думки мовця з погляду її зрозумілості слухачам.

Зв'язне мовлення — це смислове розгорнуте висловлювання, що забезпечує спілку­вання і взаєморозуміння людей.

Діалогічне мовлення — це бесіда, розмова між двома співрозмовниками, яка скла­дається із запитань, відповідей, штампів, окремих реплік, супроводжується мімікою, жестами, діями, емоційністю у процесі безпосереднього сприймання висловлювань.

Монологічне мовлення — це форма зв'язного мовлення однієї особи, повідомлення про певні факти дійсності, що перебувають у різних причинових та часових зв'язках.

Ситуативне мовлення (С.Рубінштейн, Г.Леушина) — це мовлення, яке пов'язане із конкретною ситуацією, але не відтворює у словесних формах зв'язного смислового цілого. Домінантна форма мовлення дітей 3 року життя у наочній ситуації.

Контекстове мовлення (3.Істоміна, Г.Леушина) — це мовлення, зміст якого зрозу­мілий із самого контексту висловлювання. Це форма мовлення, яка проявлється за від­сутності наочної ситуації у другій половині 3-го року життя дитини.

Розповідання — самостійний зв'язний смисловий розгорнутий виклад певного змі­сту про події, предмети, об'єкти, явища навколишньої дійсності.

Переказування — свідоме відтворення дитиною літературного тексту в усному мов­ленні.


 

Запитання для самоконтролю

1. Які періоди проходить становлення і розвиток мовлення дітей першого року життя?

2. Назвіть орієнтовні показники розвитку мовлення дітей першого року життя.

3. Які етапи включає підготовчий період становлення і розвитку мовлення першо­го року життя?

4. Які етапи проходить становлення мовленнєвого спілкування у дітей раннього віку?

5. Назвіть завдання з розвитку мовлення у І ясельній групі.

6. Які види занять з розвитку мовлення проводяться у І ясельній групі?

7. Назвіть основні показники розвитку мовлення дітей другого року життя.

8. У чому полягає особливість проходження періоду становлення самостійного мовлення?

9. Назвіть основні завдання з розвитку мовлення дітей другого року життя.

10. Які форми роботи з розвитку мовлення проводять з дітьми другого року життя?

11. Які етапи проходить розвиток розуміння мовлення дорослих у дітей раннього віку.

12. Назвіть якісні характеристики розвитку словника у дітей другого року життя.

13. Назвіть психолого-педагогічні дослідження вчених про мовленнєвий розвиток дітей раннього віку.

14. У чому особливість оволодіння звуками рідної мови дитиною другого року життя?

15. Які етапи проходить становлення і розвиток граматичних форм рідної мови у дітей другого року життя?

16. Назвіть орієнтовні показники розвитку мовлення дітей другого року життя.

17. Які завдання з розвитку мовлення у II ясельній групі?

18. Назвіть види занять з розвитку мовлення у II ясельній групі.

19. Назвіть психолого-педагогічні дослідження вчених про мовлення дітей трьох років.

20. Які орієнтовні показники розвитку мовлення дітей третього року життя?

21. Назвіть завдання мовленнєвого розвитку дітей І молодшої групи.

22. Які форми роботи з розвитку мовлення проводяться з дітьми третього року життя?

23. Назвіть досягнення мовленнєвого розвитку дітей четвертого року життя.

24. Назвіть орієнтовні показники розвитку мовлення дітей п'ятого року життя.

25. Які методи та прийоми з розвитку мовлення використовує вихователь дошкіль­ного навчального закладу у II молодшій групі?

26. Назвіть нові форми роботи з розвитку мовлення з дітьми середньої групи.

27. Які функції та форми мовлення розвиваються у дітей старшого дошкільного віку?

28. Які досягнення мовленнєвого розвитку дитини 7-го року життя?

29. Які форми спілкування домінують у старшому дошкільному віці?

30. Назвіть показники базисної характеристики мовленнєвого розвитку випускни­ка дошкільного навчального закладу.

31. Вимоги сучасної школи до розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку.


 

Робота з таблицями

Таблиця 1

«Методичні прийоми розвитку мовлення дітей 1-го року життя»

Методичні прийоми Орієнтовна тематика занять
1. Зразок мовлення вихователя  
2. Читання і розповідання  
3. Повторення слів і речень  
4. Поєднання слова і дії  
5. Показ і називання іграшок  
6. Показ і називання предметів  
7. Показ і називання картинки  
8. Показ предметів у дії  
9. Поєднання повної і спрощеної назви  
  Прийом ховання  
  Відшукування й впізнавання предметів  
  Імітація рухів тварин  
  Імітація рухів птахів  
  Звуконаслідування  
  Запитання  
  Оцінка дитячого мовлення  
  Ігрова ситуація  
  Емоційно-ігрові прийоми  
  Виконання ігрових дій  
  Загадкова інтонація  
  Використання жартів  
  Пояснення  
  Вказівка  

• У правій колонці таблиці запропонуйте орієнтовну тематику занять для дітей 1-го року життя та змоделюйте до них комплекс методичних прийо­мів. Покажіть цей взаємозв'язок графічно на таблиці. Свій вибір аргумен­туйте.

• У чому полягає особливість використання прийомів під час організації індивідуальних і групових ігор-занять у роботі з дітьми 1-го року життя?

• Доведіть необхідність цілеспрямованого керівництва розвитком мов­лення дітей раннього віку з боку дорослих.

• Проаналізуйте шляхи розвитку мовлення дітей першого року життя.

 

Таблиця 2

«Орієнтовна тематика занять для дітей другого року життя»

Тематика занять Програмові завдання Матеріал
1. Гра-інсценівка «Хто в будиночку живе»    
2. Гра-доручення «Принеси іграшку»    
3. Спостереження за працею помічника вихователя    
4. Читання вірша І.Неходи «Півник»    
5. Бесіда-розповідь про Новий рік    
  Дидактична гра «У котика в гостях»    
7. Показ і називання іграшок та предметів    
8. Розгляд картини «Корова з телям»    
9. Гра на звуконаслідування «Хто як кричить»    
10. Розповідання української народної казки «Курочка ряба»    
11. Читання потішки Н.Забіли «Ладки-ладоньки, ладусі»    

• До кожного з напрямів розвитку мовлення дітей другого року життя підберіть приклади видів занять з розвитку мовлення та визначте до них завдання словникової роботи.

• Дайте характеристику навчально-методичним посібникам з розвитку мовлення дітей раннього віку. Підберіть наочний демонстраційний та ро­здавальний матеріал до мовленнєвого заняття для дітей 2-го року життя (на вибір).

• Змоделюйте використання методичних прийомів для організації та проведення занять з розвитку мовлення дітей раннього віку.

• За результатами переглянутого заняття спрогнозуйте проведення індивідуальної роботи з розвитку мовлення дитини 2-го року життя (на вибір).

 


 

Таблиця З

«Заняття з дітьми третього року життя»

Вид заняття Тематика Методи і прийоми
Спостереження    
Дидактична гра    
Інсценівка з іграшками    
Цільова прогулянка    
Заняття з картинками    
Бесіда-розповідь    
Читання та розповідання казки    
Читання оповідань    
Заучування віршів    
Розігрування забавлянок, утішок, пісень    
Ігри-драматизації    
Показ діафільмів    
Показ видів театру    

• На основі аналізу методичної літератури та програмових завдань з роз­витку мовлення дітей 3-го року життя наведіть орієнтовну тематику до за­пропонованих видів занять. Підготуйтесь до моделювання одного із видів занять (на вибір).

• Проаналізуйте зазначені види занять на таблиці та визначте за якими вони розділами програми проводяться у дошкільному навчальному закла­ді.

• Назвіть методи і прийоми роботи з дітьми 3-го року життя на заняттях із розділу «Мовленнєве спілкування». У чому полягає особливість визна­чення тематики заняття з розділів «Ознайомлення з довкіллям», «Худож­ньо-мовленнєва діяльність» у порівнянні з розділом «Мовленнєве спілку­вання»?


 

Таблиця 4

«Орієнтовні показники розвитку мовлення дітей раннього та дошкільного віку»

• Співвіднесіть орієнтовні показники розвитку мовлення дітей раннього та дошкільного віку

Підготовчий період, період становлення самостійного мовлення Дошкільний вік
Гуління, лепет, белькотання, перші усвідомлені слова, розуміння мовлення
Розвиток словника, розвиток мовленнєвих узагальнень, оволодіння сполучниками
Розвиток фонематичного слуху, вдосконалення звуковимови
Поява граматичних форм рідної мови, предикативність, однослівні речення, двослі­вні речення, питальні речення, багатослівні речення, підрядні речення
«Мале мовлення», флективність мовлення, діалогічне мовлення, описове мовлення, активне мовлення, ситуативне мовлення, контекстове мовлення
Активне розмовне мовлення, загальна пом'якшенність мовлення Ранній вік
Сенситивний період щодо мовленнєвого розвитку, період «чомучок»
Багатий словник на багатозначні слова і образні слова, активне суфіксальне словот­ворення
Усвідомлення звукового складу рідної мови, засвоєння граматичних форм
Зв'язне діалогічне мовлення, монологічне мовлення, мовлення-повідомлення, мовлення-опис, описові і сюжетні розповіді, розповідь з власного досвіду, творчі розповіді, переказ художніх творів.
Завершення процесу фонематичного сприймання, оволодіння прийомами звукового аналізу слів. Оволодіння граматичними категоріями рідної мови.
Поява нових форм діалогічного мовлення: мовлення-пояснення, мовлення-міркування, ситуативні мимовільні висловлювання, контекстове монологічне мов­лення, немовні форми спілкування. Формуються основні функції та форми мовлен­ня. Появляються планувальна та регулювальна функції мовлення. Оволодіння нави­чками зв'язного мовлення (монологи, розповіді-міркування, розповіді-пояснення). Діти складають розповіді з власного досвіду, про іграшки, творчі розповіді на тему, за картиною, розповіді-етюди, мініатюри, переказують зміст мультфільмів, фільмів, вистав, почутих казок і оповідань. Оцінюють прослухані розповіді, які були записані на магнітофон.
Усвідомлення словникового складу рідної мови, засвоєння вживання у мовленні рі­зних типів речень (питальні, окличні, розповідні, безособові, зі вставними словами, з однорідними членами, зі сполучниками та сполучними словами тощо). Розвиток форм та ініціативи у спілкуванні.

 


 

Завдання для самоперевірки


Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!