Метод трудового права(Нерсесянс)
метод правового регул. Труд. відносин працівників характеризується:
а) договірним залученням до праці;
б) юридичною рівністю сторін у трудових правовідносинах;
в) підпорядкуванням їх внутрішньому трудовому розпорядку;
г) участю працівників у формуванні трудових відносин;
д) поєднанням централізованого і локального регулювання;
е) наявністю специфічних прийомів і засобів захисту трудових правовідносин.
Метод:метод субординації(імперативний),координації.
5.Система трудового права і трудового законодавства(Кисельов)
Система трудового права України — це об’єктивний розподіл у певній логічно витриманій послідовності нормативного матеріалу за окремими структурними складовими: частинами, правовими інститутами та іншими об'єднаннями норм. Трудове право України розподіляється на 2 частини: Загальну і Особливу. Загальна частина трудового права об'єднує в собі правові норми, які мають фундаментальне та універсальне значення, для регулювання відносин, що складають його предмет. До Загальної частини трудового права включаються:
—норми, які визначають завдання трудового права;коло відносин, що їх регулює трудове право;зміст трудової правосуб'єктності;основні принципи трудового права;форми організації роботодавцем праці працівників та управління спільним процесом праці;участі працівників в організації праці та управлінні виробництвом;
Особливу частину трудового права становлять правові інститути або групи норм, які регулюють певні складові трудових відносин або інші відносини, які належать до предмету трудо вого права.—трудовий договір;—працевлаштування;—робочий час і час відпочинку;
|
|
|
—нормування і оплата праці;—дисципліна праці і дисциплінарна відповідальність працівників;—матеріальна відповідальність сторін трудових відносин;—охорона праці;—праця жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю;—трудові спори;—діяльність профспілок та інших органів виробничої демократії.
Система трудового законодавства характеризується складом, співвідношенням і внутрішньою побудовою джерел трудового права (законів, указів, постанов тощо). На відміну від системи трудового права, яка відображає взаємозв'язок правових норм і поділ їх на правові інститути, система трудового законодавства являє собою взаємозв'язок і поділ джерел права. Таким чином, система трудового законодавства — це об'єктивний розподіл та встановлення ієрархії нормативно правових актів, які регулюють трудові та тісно пов'язані з ними відносини(віднос.перекваліфікації).
6.Відмежування трудового права від суміжних галузей права(харитонов)
|
|
|
Трудове право слід відмежовувати від суміжних галузей права (цивільного, адміністративного, аграрного, права соціального забезпечення) за його предметом і методом.
До сфери дії цивільного права рівною мірою належать як майнові, так і немайнові відносини незалежно від пов'язаності останніх відносин з майновими. Предмет трудового права складають індивідуальні й колективні трудові відносини. Як уже зазначалося, предметом трудових відносин є процес праці, жива праця, а предметом цивільно-правових відносин, зокрема тих, що пов'язані із працею і випливають з договору підряду, доручення, авторського договору, є матеріалізований результат праці. За трудовими відносинами працівник зобов'язується виконувати роботу певного роду (за конкретною спеціальністю, посадою, кваліфікацією), а в цивільно-правових відносинах, пов'язаних із застосуванням праці, виконується індивідуально-конкретне завдання. У ЦП відстутні норми інститутів робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, дисципліни праці й дисциплінарної відповідальності
Схожість трудового й адміністративного права виявляється в наявності спільних рис предмета і методу правового регулювання. До предмета трудового права входять індивідуальні та колективні трудові відносини, яким притаманний організаційно-управлінський елемент, а предмет адміністративного права утворюють відносини в сфері державного управління, однак трудове право регулює управління в процесі праці всередині підприємства. Тут суб'єкти й об'єкти управління (висловлюючись мовою адміністративного права) пов'язані договірними відносинами.
|
|
|
Трудове право має справу з працюючими громадянами, а право соціального забезпечення — в основному з непрацездатними особами. У трудовому праві виплачується заробітна плата працівникові за виконану ним роботу з фонду оплати праці підприємства (установи, організації), а правом соціального забезпечення передбачається виплата пенсій і допомог зі спеціальних централізованих соціальних фондів (Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування). Крім того, є відмінності і в методі правового регулювання.
Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 10; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!