Самостійна та індивідуальні робота
№ з/п | Назва теми | Кількість годин |
1 | Організаційні та методологічні основи діяльності слідчого з виявлення та викриття злочинця. | 2 |
2 | Загальна характеристика діяльності слідчого з виявлення та викриття злочинця. Уявне моделювання в розслідуванні злочинів. | 2 |
3 | Планування як метод організованого проведення слідства. | 2 |
4 | Загальні положення планування в діяльності слідчого. | 3 |
5 | Планування розслідування за висунутими версіями. | 2 |
6 | Планування розслідування за епізодами злочинної діяльності. | 2 |
7 | Планування розслідування щодо осіб, які вчинили злочини. | 2 |
8 | Календарне та зведене календарне планування. | 2 |
9 | Узгоджене планування слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. | 2 |
10 | Планово-організаційне забезпечення розслідування злочинів слідчими та слідчо-оперативними групами | 2 |
11 | Загальні питання формування та діяльності слідчих груп | 3 |
12 | Особливості планування розслідування при груповому методі проведення слідства. | 4 |
13 | Особливості формування та діяльності слідчо-оперативних груп. | 2 |
14 | Особливості планування розслідування слідчо-оперативною групою. | 2 |
15 | Особливості формування та діяльності міжвідомчих слідчих груп. | 2 |
16 | Планово-організаційне забезпечення вивчення особи обвинуваченого та потерпілого | 2 |
17 | Особа обвинуваченого як предмет комплексного вивчення. Методи вивчення особи обвинуваченого. | 2 |
18 | Особливості вивчення особи потерпілого та використання отриманих даних в процесі розслідування. | 2 |
|
|
Індивідуальні завдання
Види індивідуальних науково (навчально)- дослідницьких завдань:
- підготовка статті до друку;
- виступ на наукових конференціях (друковані тези);
- участь у інтернет-конференціях;
- участь у студентських олімпіадах;
- конспект з теми (модуля) за заданим або власно розробленим курсантом, студентом планом (як виняток для курсантів, студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для слухачів, студентів заочної та дистанційної форми навчання);
- реферат з теми (модуля) або вузької проблематики;
- розв’язування та складання практичних, ситуативних задач різного рівня з теми, модуля або курсу;
- анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо;
- розроблення навчальних та діагностичних тестових завдань (з теми, модуля, курсу).
- виготовлення схем, розроблення структурно-функціональних схем різних процесів, комплексів, складання карт, макетів кримінальних справ.
- написання ессе, творчих завдань
|
|
- підготовка практикумів тощо.
Методи навчання
Лекція (мультимедійна, проблемна, лекція-конференція тощо); семінарські заняття (семінари-диспути, семінари-тренінги, дебати, та ін.); практичні заняття (брейн-ринги, ділові та рольові ігри, «мозковий штурм», моделювання ситуацій тощо); консультації (групові, індивідуальні, дистанційні).
Методи контролю
Поточний контроль (рейтинг) – оцінювання за результатами семінарських, практичних занять.
Модуль контроль.
Контроль самостійної роботи (захист індивідуальних навчально (науково)- дослідницьких завдань.
Підсумковий контроль – залік.
Розподіл балів, які отримують студенти (курсанти)
Поточний контроль (загальна кількість балів не може перевищувати 30) | Контроль за виконанняміндивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи (загальна кількість балів не може перевищувати 30) | Рубіжний (модульний) контроль(загальна кількість балів не може перевищувати 40) |
30 балів поділити на кількість групових (семінарських, практичних, лабораторних) занять та помножити на кількість набраних за рейтингом балів. | 1) виконання індивідуальної навчально-дослідної роботи – до 30 балів; 2) виконання індивідуальної творчої роботи – до 20 балів (написання есе, реферування наукових статей, підготовка доповідей і т.ін.); 3) виконання індивідуальних навчальних завдань – до 5 балів кожне (підготовка план-конспекта теми, підготовка структурно-логічної схеми із заданої тощо); 4) виконання індивідуальних контрольних завдань – до 3 балів кожне; 5) виконання інших видів робіт (участь у предметних студентських (курсантських) олімпіадах, написання наукової статті, тез для конференцій тощо) з визначенням кількості балів кафедрою. | 37-40 балів – свідчить про високий рівень знань, навичок, умінь, які отримав студент (курсант, слухач) з певної дисципліни, його вміння самостійно розв’язувати складні теоретичні та практичні завдання; 33-36 балів - результат, вищий за середній, але з декількома несуттєвими недоліками; 29-32 балів – свідчить, що рівень теоретичної та практичної підготовки студента (курсанта, слухача) відповідає основним вимогам навчальної програми дисципліни, проте мають місце окремі суттєві недоліки у роботі; 25-28 балів – посередній результат, зі значними недоліками; 20-24 балів – результат задовольняє мінімальним вимогам щодо знань, умінь та навичок з певної дисципліни; нижче 20 балів – результат не задовольняє мінімальним вимогам щодо знань, умінь і навичок з певної дисципліни. |
Поточна оцінка знань студентів денної форми навчання під час семінарських і практичних занять здійснюється за чотирьохбальною системою (від «3» до «-1» балів):
|
|
|
|
- найвищий бал – «3» може отримати студент (курсант), який бездоганно виконав завдання або практичні вправи, який демонструє спроможність самостійно мислити, поєднуючи високий рівень володіння теоретичним матеріалом з умінням розв’язувати практичні завдання, переконливо аргументувати свою позицію, адекватно використовуючи понятійно-категоріальний апарат певної дисципліни; аналізувати й оцінювати різноманітні явища і факти, встановлюючи логічний зв’язок між ними та виявляючи об’єктивні закономірності; знаходити джерела необхідної інформації й використовувати отримані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності, використовувати набуті знання та вміння в нетипових ситуаціях;
- бал «2» виставляється за вміння самостійно відтворювати знання з елементами їх перетворення; застосування їх у видозміненій, але близькій до типової ситуації, потребуючи при цьому допомоги викладача; давати свою власну інтерпретацію матеріалу (пояснювати, коротко викладати); уміти встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; здійснювати перенесення дій; за виконання практичних завдань або вправ з незначною кількістю помилок;
- бал «1» виставляється за вміння самостійно відтворювати інформацію та застосовувати її в типових ситуаціях, виявляючи при цьому невпевненість у своїх діях; встановлювати зв’язки нових знань з раніше засвоєними; проводити порівняння, робити висновки (за допомогою викладача); виконувати в цілому правильно, хоча й зі значною кількістю помилок, практичні завдання та вправи;
- бал «-1» виставляється за незадовільний рівень знань та умінь, а також за непідготовленість до заняття.
З метою точнішого визначення ступеня готовності студента до навчальної роботи або його безпосередньої участі в цій роботі можуть використовуватися диференційовані бали («+0,5»; «+1,5»; «+2,5»).
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 476; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!