Самостійна та індивідуальні робота



№ з/п Назва теми Кількість годин
1 Організаційні та методологічні основи діяльності слідчого з виявлення та викриття злочинця.   2
2 Загальна характеристика діяльності слідчого з виявлення та викриття злочинця. Уявне моделювання в розслідуванні злочинів.   2
3 Планування як метод організованого проведення слідства. 2
4 Загальні положення планування в діяльності слідчого. 3
5 Планування розслідування за висунутими версіями. 2
6 Планування розслідування за епізодами злочинної діяльності. 2
7 Планування розслідування щодо осіб, які вчинили злочини. 2
8 Календарне та зведене календарне планування. 2
9 Узгоджене планування слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. 2
10 Планово-організаційне забезпечення розслідування злочинів слідчими та слідчо-оперативними групами 2
11 Загальні питання формування та діяльності слідчих груп 3
12 Особливості планування розслідування при груповому методі проведення слідства. 4
13 Особливості формування та діяльності слідчо-оперативних груп. 2
14 Особливості планування розслідування слідчо-оперативною групою. 2
15 Особливості формування та діяльності міжвідомчих слідчих груп. 2
16 Планово-організаційне забезпечення вивчення особи обвинуваченого та потерпілого 2
17 Особа обвинуваченого як предмет комплексного вивчення. Методи вивчення особи обвинуваченого. 2
18 Особливості вивчення особи потерпілого та використання отриманих даних в процесі розслідування. 2

 

Індивідуальні завдання

 

Види індивідуальних науково (навчально)- дослідницьких завдань:

- підготовка статті до друку;

- виступ на наукових конференціях (друковані тези);

- участь у інтернет-конференціях;

- участь у студентських олімпіадах;

- конспект з теми (модуля) за заданим або власно розробленим курсантом, студентом планом (як виняток для курсантів, студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для слухачів, студентів заочної та дистанційної форми навчання);

- реферат з теми (модуля) або вузької проблематики;

- розв’язування та складання практичних, ситуативних задач різного рівня з теми, модуля або курсу;

- анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо;

- розроблення навчальних та діагностичних тестових завдань (з теми, модуля, курсу).

- виготовлення схем, розроблення структурно-функціональних схем різних процесів, комплексів, складання карт, макетів кримінальних справ.

- написання ессе, творчих завдань

- підготовка практикумів тощо.

Методи навчання

Лекція (мультимедійна, проблемна, лекція-конференція тощо); семінарські заняття (семінари-диспути, семінари-тренінги, дебати, та ін.); практичні заняття (брейн-ринги, ділові та рольові ігри, «мозковий штурм», моделювання ситуацій тощо); консультації (групові, індивідуальні, дистанційні).

Методи контролю

Поточний контроль (рейтинг) – оцінювання за результатами семінарських, практичних занять.

Модуль контроль.

Контроль самостійної роботи (захист індивідуальних навчально (науково)- дослідницьких завдань.

Підсумковий контроль –  залік.

Розподіл балів, які отримують студенти (курсанти)

Поточний контроль (загальна кількість балів не може перевищувати 30) Контроль за виконанняміндивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи (загальна кількість балів не може перевищувати 30) Рубіжний (модульний) контроль(загальна кількість балів не може перевищувати 40)
30 балів поділити на кількість групових (семінарських, практичних, лабораторних) занять та помножити на кількість набраних за рейтингом балів.   1) виконання індивідуальної навчально-дослідної роботи – до 30 балів; 2) виконання індивідуальної творчої роботи – до 20 балів (написання есе, реферування наукових статей, підготовка доповідей і т.ін.); 3) виконання індивідуальних навчальних завдань – до 5 балів кожне (підготовка план-конспекта теми, підготовка структурно-логічної схеми із заданої тощо); 4) виконання індивідуальних контрольних завдань – до 3 балів кожне; 5) виконання інших видів робіт (участь у предметних студентських (курсантських) олімпіадах, написання наукової статті, тез для конференцій тощо) з визначенням кількості балів кафедрою. 37-40 балів – свідчить про високий рівень знань, навичок, умінь, які отримав студент (курсант, слухач) з певної дисципліни, його вміння самостійно розв’язувати складні теоретичні та практичні завдання; 33-36 балів - результат, вищий за середній, але з декількома несуттєвими недоліками; 29-32 балів – свідчить, що рівень теоретичної та практичної підготовки студента (курсанта, слухача) відповідає основним вимогам навчальної програми дисципліни, проте мають місце окремі суттєві недоліки у роботі; 25-28 балів – посередній результат, зі значними недоліками; 20-24 балів – результат задовольняє мінімальним вимогам щодо знань, умінь та навичок з певної дисципліни; нижче 20 балів – результат не задовольняє мінімальним вимогам щодо знань, умінь і навичок з певної дисципліни.

Поточна оцінка знань студентів денної форми навчання під час семінарських і практичних занять здійснюється за чотирьохбальною системою (від «3» до «-1» балів):

- найвищий бал – «3» може отримати студент (курсант), який бездоганно виконав завдання або практичні вправи, який демонструє спроможність самостійно мислити, поєднуючи високий рівень володіння теоретичним матеріалом з умінням розв’язувати практичні завдання, переконливо аргументувати свою позицію, адекватно використовуючи понятійно-категоріальний апарат певної дисципліни; аналізувати й оцінювати різноманітні явища і факти, встановлюючи логічний зв’язок між ними та виявляючи об’єктивні закономірності; знаходити джерела необхідної інформації й використовувати отримані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності, використовувати набуті знання та вміння в нетипових ситуаціях;

- бал «2» виставляється за вміння самостійно відтворювати знання з елементами їх перетворення; застосування їх у видозміненій, але близькій до типової ситуації, потребуючи при цьому допомоги викладача; давати свою власну інтерпретацію матеріалу (пояснювати, коротко викладати); уміти встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; здійснювати перенесення дій; за виконання практичних завдань або вправ з незначною кількістю помилок;

- бал «1» виставляється за вміння самостійно відтворювати інформацію та застосовувати її в типових ситуаціях, виявляючи при цьому невпевненість у своїх діях; встановлювати зв’язки нових знань з раніше засвоєними; проводити порівняння, робити висновки (за допомогою викладача); виконувати в цілому правильно, хоча й зі значною кількістю помилок, практичні завдання та вправи;

- бал «-1» виставляється за незадовільний рівень знань та умінь, а також за непідготовленість до заняття.

З метою точнішого визначення ступеня готовності студента до навчальної роботи або його безпосередньої участі в цій роботі можуть використовуватися диференційовані бали («+0,5»; «+1,5»; «+2,5»).

 

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 242;