Попередній розрахунок повітроводіві решіток
Встановивши в приміщенні місця розміщення припливних і витяжних решіток необхідно попередньо визначити їх кількість і розміри, а також кількість і переріз каналів і повітроводів, підведених до цих решіток.
Загальна площа для даного приміщення, м2:
витяжних або припливних каналів
живого перерізу витяжних або припливних решіток
де L- об’єм вентиляційного повітря, м3/год, приймають за табл. 5.3; νк, νж.п.р.- швидкості, що рекомендуються в каналах і живому перерізі решіток, м/с, приймають за [5, табл. 6.9; 9, табл. 22.13].
Розрахунок необхідно виконувати послідовно по приміщенням з одночасним розміщенням каналів на планах окремо за припливом і витяжкою. Розрахунок витяжних каналів і решіток оформлюють у вигляді табл. 6.1. Аналогічно оформлюють таблиці по припливним каналам і решіткам.
Перерізи магістральних повітроводів і збірних каналів також попередньо розраховують, керуючись рекомендованими швидкостями.
Отримані орієнтовні розміри решіток, каналів і повітроводів уточнюють при проведенні аеродинамічного розрахунку вентиляційних систем (див. розд. 7).
Розміщення вентиляційних установок (камер)
Вентиляційні камери - це приміщення для розміщення вентиляційного обладнання: вентиляторів, калориферів, фільтрів і т.д.
При проектуванні слід розміщувати припливні і витяжні камери в центрі даної системи. При цьому зменшується довжина магістральних повітроводів, скорочується витрата матеріалів на їх виготовлення, зменшуються втрати тиску в системі, а також втрати і підсмоктування повітря в вентиляційній мережі.
|
|
|
Для громадських будівель обладнання припливних систем повинно бути розміщено окремо від витяжних систем в різних вентиляційних камерах, за виключенням обладнання припливно-рециркуляційних систем.Обладнання припливних систем розташовують, як правило, в підпіллі або на першому поверсі будівлі з врахуванням зручного розміщення повітрозабірних пристроїв.
Щоб уникнути передачі шуму крізь перекриття і стіни не допускається розташовувати припливні камери під залами для глядачів, залами нарад і іншими приміщеннями, які характеризуються пониженим рівнем допустимого звукового тиску.
Витяжні установки розташовуються в виділених вогнетривкими перегородками приміщеннях на горищі будівлі або на технічному поверсі. Можливе розміщення витяжних установок на даху будівлі.
Висоту приміщення для вентиляційних установок слід приймати не менш ніж на 0,8м більше висоти обладнання, але не менше 1,8м від підлоги до низу перекриття. Ширину проходу між виступаючими частинами обладнання, а також між обладнанням і стінами або колонами слід передбачати не менше 0,7м.
|
|
|
В приміщеннях для обладнання витяжних систем слід передбачати витяжну вентиляцію з не менш ніж однократною витратою повітря. В приміщеннях припливних установок забезпечується організований припливповітря з витратою не менше двократного обміну.
АЕРОДИНАМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК
ВЕНТИЛЯЦІЙНИХСИСТЕМ
Загальні вказівки
Метою аеродинамічного розрахунку системи вентиляції є визначення розмірів перерізів усіх дільниць системи при заданих витратах повітря крізь них, а також втрат тиску на окремих дільницях і в системі в цілому.
Аеродинамічний розрахунок систем вентиляції виконують після розрахунку повітрообмінів, а також попереднього визначення розмірівперерізу повітроводів і решіток. Після цього креслять аксонометричну схему системи вентиляції, яку розбивають на окремі розрахункові дільниці. Розрахункова дільниця характеризується постійною за довжиною витратою повітря. Спочатку послідовно - від кінця мережі до вентилятора нумерують дільниці основного магістрального напрямку, а потім - всі інші. В системах з механічним спонуканням магістральним є найбільш протяжний напрямок, який має більше навантаження на дільницях.
|
|
|
Розрахунок виконують за методом питомих втрат тиску. Питомі втрати на тертя R, Па/м в круглих стальних повітроводах визначають користуючись таблицею [9,табл. 22.15], або номограмою [5, рис. 6.4]. При визначенні втрат тиску в прямокутних повітроводах використовують таблицю і номограму, складені для круглих повітроводів, але при цьому розраховують еквівалентний діаметр. На практиці проектування, як правило, використовується еквівалентний за швидкістю діаметр, м
де a, b- розміри сторін прямокутного повітроводу, м.
При розрахунку слід приймати нормовані розміри круглих і прямокутних повітроводів, значення яких наведено в [9,табл. 22.1, 22.2]. Слід мати на увазі, що в прямокутному повітроводі і відповідному йому круглому повітроводі з умовним діаметром 
при рівності швидкостей руху повітря витрати повітря не співпадуть.
Дійсну швидкість в прямокутному повітроводі визначають за формулою, м/с
де L- розрахункова витрата повітря на дільниці, м3/год.
Питому втрату тиску для прямокутного повітроводу визначають, за значеннямdеνіV, не приймаючи до уваги фактичну витрату повітря.
Втрату тиску на тертя на ділянці мережі повітроводів довжиною l визначають за формулою, Па
|
|
|
Якщо повітроводи виготовляють не стальні, а з іншого матеріалу з абсолютною шорсткістю Ке, мм, яка відрізняється від шорсткості листової сталі (Ке=0,1 мм), то на величину Rвводять поправку n. Значення Ке і n наведені в
[9,табл. 22.11, 22.12].
Втрати тиску на місцеві опори визначаються за формулою, Па
де ∑ζ- сума коефіцієнтів місцевих опорів на ділянці; ρ - густина повітря, кг/м3.
Коефіцієнти місцевих опорів визначаються за [9, табл. 22.16...22.43]. Коефі-цієнти місцевих опорів для уніфікованих деталей повітроводів наведені в [7, табл. 4.49...4.54]. При виборі величини коефіцієнтів місцевих опорів необхідно звертати увагу на те, до якої швидкості відноситься табличне значення коефіцієнта, і при необхідності, робити перерахунок.
Якщо температура транспортованого повітря не дорівнює 20°С, то на втрати тиску в мережі повітроводів слід вводити поправочні коефіцієнти К1 і К2, наведені в [9, табл. 22.44].
Послідовність розрахунку
Розрахунок втрат тиску на тертя і місцеві опори виконують послідовно спочатку за ділянками магістрального напрямку, потім за відгалуженнями, записуючі відповідні величини в табл. 7.1.
Розрахунок ведуть в наступній послідовності:
7.2.1. За розрахунковою схемою заповнюють гр. 1...3 таблиці. В графі 18 вказують матеріал повітроводу на ділянці, відповідні значення абсолютної еквівалентної шорсткості -в гр.10.
7.2.2. Керуючись даними попереднього розрахунку, нормованими розмірами повітроводів, заповнюють гр. 4 (для круглих повітроводів) або гр. 5 (для прямокутних повітроводів). Для прямокутних повітроводів розраховують еквівалентний діаметр (гр. 6).
7.2.3. При прямокутних повітроводах заповнюють гр.7, виконавши розрахунок за даними гр. 5, після чого завитратою повітря (гр. 2) і площею поперечного перерізу повітроводу (гр.7) розраховують дійсну швидкість повітря і записують значення в гр.8.
7.2.4. Керуючись [9, табл. 22.12], по Ке і Vзнаходять величину коефіцієнта п і записують її в гр. 11.
7.2.5.За швидкістю V(гр. 8) і діаметром d абоdеv (гр. 4 або гр. 6), знаходять за таблицями або номограмами величини R і Р∂ заносять їх в гр. 9 і гр. 13.
7.2.6.За даними гр. 3, 9 і 11, виконують розрахунок, заповнюють гр. 12.
7.2.7.Окремо докладно проводять розрахунок коефіцієнтів місцевих опорів, підсумовують їх за кожною дільницею і суму заносять в гр. 14.
7.2.8.За даними гр. 13 і гр. 14 знаходять величину Z і записують її в гр. 15.
7.2.9.Підсумовують втрати тиску на тертя (гр.12) і в місцевих опорах (гр.15) на розрахунковій дільниці, знайдену суму записують в гр.16.
7.2.10.В гр.17 записують суму втрат тиску в послідовно з’єднаних ділянках за магістральним напрямком.
7.2.11.Після цього записують вихідні дані за відгалуженнями і виконують ув’язування тисків. Порядок розрахунку відгалуженьаналогічний розрахунку магістрального напрямку. При ув’язуванні відгалужень втрата тиску в ньому приймається рівною втратам тиску в магістралі від спільної точки до входу або виходу повітря в атмосферу.Розміри перерізів відгалужень вважаються підібраними, якщо відносна нев’язка на перевищує 10%. Усунення нев’язки досягають зміною перерізів відгалужень, а при більших значеннях тисків шляхом встановлення діафрагм або заслінок (8, розд. 12.2, Г).
7.2.12. Загальні втрати тиску в системі дорівнюють сумі втрат тиску вповітроводах за магістральним напрямком і в вентиляційномуобладнанні, Па
, (7.5)
де і - номер ділянки магістрального напрямку; 
- втрати тиску в вентиляційному обладнанні: калориферах, фільтрах, глушителях і ін.,Па.
Перед виконанням аеродинамічного розрахунку рекомендується ознайомитись з прикладами розрахунку. Розрахунок припливної схеми вентиляції загального призначення наведені в [9,табл. 22.51, рис. 22.6], витяжної системи з природнім спонуканням - в [1, приклад 4.2].
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 927; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!