Процес горіння і пожежна небезпека наявних в торгівлі горючих речовин
ТЕМА 4. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТОРГІВЛІ
Організаційні основи забезпечення пожежної безпеки на підприємствах торгівлі
4.1.1. Пожежна охорона і пожежний нагляд в Україні
Верховна Рада України прийняла 17 грудня 1993 р. ухвалу про введення в дію закону "Про пожежну безпеку" з дня його публікації. Цей закон, опублікований 29 січня 1994 р., визначає загальні правові, економічні і соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб в цій області незалежно від виду їх діяльності і форм власності.
Для захисту життя і здоров'я громадян, приватної, колективної і державної власності від пожеж, підтримки належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах в Україні створено пожежну охорону, яка ділиться на державну, відомчу, сільську і добровільну. Основними підрозділами, які безпосередньо ведуть боротьбу з пожежами, є пожежні команди, які комплектуються спеціально навченими бійцями і командирами і закріплюються за певною територією, що охороняється, чи об'єктом.
Гасіння пожеж пожежною охороною здійснюється безкоштовно.
Матеріальні збитки, пов'язані з пошкодженням майна в ході гасіння пожеж, пожежна охорона не відшкодовує. Місцеві органи державної виконавчої влади, підприємства, установи і організації на вимогу керівника гасіння пожежі зобов'язані доставляти безкоштовно в його розпорядження речовини для гасіння пожеж, техніку, паливно-мастильні матеріали, людські ресурси, устаткування, засоби зв'язку тощо, а під час пожежі, що продовжується більше трьох годин, – харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації особового складу і осіб, залучених до гасіння пожежі.
|
|
|
Закон "Про пожежну безпеку" передбачає державний пожежний нагляд за дотриманням пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах, незалежно від форм власності. В Україні створені і функціонують центральний орган (Управління Державної пожежної охорони МВС України), територіальні та місцеві органи державного пожежного нагляду.
За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень посадовців органів державного пожежного нагляду підприємства, установи і організації можуть притягуватися до сплати штрафу, максимальний розмір якого не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати. Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення суперечки спричиняє за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожен день прострочення.
|
|
|
Нагляд за дотриманням законності в діяльності пожежної охорони здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.
Пожежну безпеку підприємств, установ, організацій і особистих об'єктів регламентують закон "Про пожежну безпеку", «Правила пожежної безпеки в Україні", міждержавні стандарти (ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.041-83, ГОСТ 12.1.044-89, (ГОСТ 12·3046-91, ГОСТ 12.4.009-83), будівельні норми і правила СНіП 2.01.02-85 "Протипожежні норми", СНіП 2.04.02-84. «Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди", СНіП 2.04.05-86. «0палення, вентиляція і кондиціонування", СНіП 2.11.01-85. "Складські будівлі", СНіП 2.11.02-87. "Холодильники"), ОНТП 24-86. "Визначення категорій приміщень і будівель щодо вибухонебезпечної та пожежної небезпеки" та інші нормативно-технічні документи.
Управління станом пожежної безпеки на підприємствах торгівлі
Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки підприємств торгівлі і громадського харчування, баз і складів, інших об'єктів несуть їх керівники і уповноважені ними особи.
На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим.
|
|
|
Відповідальність за пожежну безпеку відділів, секцій, цехів, майстерень, комор та інших приміщень покладається на завідувачів або інших посадовців, призначених наказом керівника підприємства, бази або складу. Контроль за дотриманням протипожежного режиму зобов'язані здійснювати відповідальні особи, члени пожежно-технічних комісій (ПТК) і добровільних пожежних дружин (ДПД).
Добровільна пожежна дружина створюється за чисельності працюючих, як правило, не менше 50 чоловік, вона може бути загально-об'єктова і (або) цехова залежно від структури і особливостей підприємства. На складах, в цехах та інших структурних підрозділах підприємства можуть створюватися відділення ДПД (бойові розрахунки) відповідно до кількості робочих змін.
Оплата праці членів добровільних пожежних дружин (команд) за час участі їх в ліквідації пожежі або наслідків аварії, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також учбової підготовки і чергувань проводиться з розрахунку середньомісячного заробітку за місцем роботи. Членам добровільних пожежних дружин (команд) може надаватися додаткова відпустка до 10 робочих днів на рік із збереженням заробітної плати, а також видаватися премії і цінні подарунки.
|
|
|
Члени добровільних пожежних дружин (команд), як і працівники відомчої і сільської пожежної охорони, підлягають обов’язковому особистому страхуванню у розмірі десятирічної заробітної плати за посадою, яку вони посідають (посідали). Страхування членів добровільних пожежних дружин (команд), як і страхування працівників відомчої пожежної охорони, здійснюється за рахунок підприємств, установ і організацій, де вони створені.
Згідно закону України "Про пожежну безпеку", у вищих учбових закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, навчально-виховних установах організовується вивчення правил пожежної безпеки на виробництві і в побуті, а також дій на випадок пожежі. Всі працівники при прийомі на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки відповідно до Типового положення, затвердженого МВС України.
Протипожежні інструктажі за призначенням і терміном проведення підрозділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт (завідувачами відділів, секцій, складів, комор, а також начальниками цехів, ділянок), що пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки. Первинний, повторний і позапланові інструктажі мають завершуватися перевіркою знань. Перевірку знань проводить особа, що проводила інструктаж.
Допускається проводити протипожежні інструктажі разом з відповідними інструктажами з охорони праці.
Результати всіх видів протипожежних інструктажів, окрім цільового, реєструються в спеціальному журналі, окремо від інструктажів з питань охорони праці. Тут мають бути підписи осіб, з якими проводився інструктаж, і керівника робіт. Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі (наряді-допуску), що дозволяє виконання пожежонебезпечних робіт.
На об'єктах з підвищеною пожежною небезпекою (наприклад, на складах товарів побутової хімії, легкозаймистих рідин, тканин, паперу, меблів) працівники повинні проходити пожежно-технічний мінімум.
У організаційній роботі щодо забезпечення пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях використовують такі документи: закон України "Про пожежну безпеку", ухвалений Кабінетом міністрів України від 26.07.1994 р. "Про заходи по виконанню закону України "Про пожежну безпеку", "Положення про добровільні пожежні дружини (команди)", "Типове положення про пожежно-технічні комісії", "Положення про порядок і умови обов'язкового особистого страхування працівників відомчої і сільської пожежної охорони і добровільних пожежних дружин (команд)", "Положення про порядок видачі органом Державного пожежного нагляду підприємствам, установам і організаціям, орендарям і підприємцям дозволу про початок роботи", "Порядок проведення експертизи проектних та інших документів з пожежної безпеки", "Типове положення про спеціальне навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях України", "Правила пожежної безпеки в Україні".
На підприємстві, в установі, організації повинен бути пакет таких документів щодо забезпечення пожежної безпеки:
· наказ про заходи щодо виконання закону України "Про пожежну безпеку" і виданих на його основі підзаконних актів;
· типові обов'язки працівників, призначених наказом керівника відповідальними за забезпечення пожежної безпеки об'єкта;
· порядок організації навчання керівників, головних фахівців, інженерно-технічного персоналу і робочих, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною небезпекою;
· типова інструкція про порядок повідомлень і донесень щодо пожеж та інших надзвичайних ситуацій, службового розслідування і обліку пожеж.
Громадський контроль за дотриманням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки здійснюють добровільні пожежні дружини (команди) і протипожежні об’єднання громадян в межах їх компетенції.
4.1.3. Класифікація, розслідування, аналіз і облік пожеж
Залежно відрозмірів матеріального збитку пожежі підрозділяються на:
Ø особливо великі – зі збитками на суму 10000 ібільше розмірів мінімальної заробітної плати,
Ø великі – зі збитками на суму від 1000 до 10000 розмірів мінімальної заробітної плати та інші.
Збитки від пожеж визначаються сумою прямих і непрямих втрат за цінами, що діють на час пожежі. Прямі збитки, пов'язані зі знищенням або пошкодженням вогнем, водою, димом і дією високої температури основних фондів та іншого майна підприємств, установ і організацій, а також громадян. Непрямі збитки обумовлені простоєм виробництва, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів та іншою втраченою внаслідок пожежі вигодою.
Єдиний порядок повідомлень і донесень про пожежі, їх службового розслідування і обліку регламентують статті 13 і 24 законів України "Про пожежну безпеку", "Правила обліку пожеж", затверджені ухвалою Кабінету міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508, наказ МВС України від 9 грудня 1994 р. № 665 "Про затвердження форм звітності про пожежі та наслідки від них і акту про пожежу".
Протягом доби після ліквідації пожежі призначається комісія з її розслідування, яку очолює керівник гасіння пожежі або старший оперативний начальник Державної пожежної охорони. До складу цієї комісії включаються представники адміністрації об'єкта, міліції, страхових компаній та інших зацікавлених організацій. За наслідками розслідування складається акт про пожежу.
Службове розслідування пожежі має бути закінчено в п'ятиденний термін з моменту її виникнення. В окремих випадках термін розслідування може бути продовжений, але не більше ніж до 15 днів. Акт службового розслідування пожежі складається у трьох екземплярах, підписується членами комісії, направляється у виші інстанції відповідних відомств, органи Держпожежнагляду та інші зацікавлені організації на їх прохання (вимогу). У разі необхідності кількість екземплярів акту може бути збільшено шляхом зняття копії. До службового розслідування додаються документи і матеріали, які підтверджують правильність висновків комісії.
Процес горіння і пожежна небезпека наявних в торгівлі горючих речовин
4.2.1. Загальні відомості про процес горіння і пожежної небезпеки речовин
Терміни і визначення в області пожежної безпеки викладені в нормативних документах: ДСТУ 2272-93, ДСТУ 2273-93, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.044-89, ГОСТ 19433-88, СТ СЕВ 383-87, ОНТП 24-86.
Горіння – це швидко протікаюча хімічна реакція окислення речовин, що супроводжується виділенням теплоти і часто випромінюванням світла.
Для виникнення і протікання процесу горіння необхідні:
· горюча речовина,
· окислювач, в достатній для підтримки горіння кількості, та
· джерело запалювання.
Дія джерела запалювання, що призводить до горіння, називається запалюванням.
Джерелами запалювання можуть бути:
· горючі або розжарені тіла;
· електричні розряди;
· теплові прояви хімічних реакцій, мікробіологічних процесів і механічних дій;
· іскри від удару і тертя;
· ударні хвилі;
· сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання.
Розрізняють наступні види горіння : спалах, займання, самозагоряння і самозаймання.
Спалах – швидке згорання горючої суміші, що не супроводжується утворенням стиснутих газів. Температура спалаху – найнижча (в умовах спеціальних випробувань) температура горючої речовини (нітроемалі, лаку та ін.), за якої над її поверхнею утворюються пари і гази, здатні спалахувати від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще недостатня для подальшого горіння. Чим нижча температура спалаху, тим небезпечніша горюча рідина.
Залежно від температури спалаху пари рідини поділяються на:
· легкозаймисті(ЛЗР) з температурою спалаху не вище 61°С (у закритому тиглі) або 66° C (у відкритому тиглі) і
· горючі рідини(ГР) з температурою спалаху вище вказаних величин.
Бензин, розчинники – дуже небезпечні ЛЗР з температурою спалаху пари від -17 до +44° С, до них належать також нітроемалі та більшість лаків.
У виробничих приміщеннях тара з ЛЗР і ГР може зберігатися тільки в металевих шафах, що щільно закриваються, або ящиках. Забороняється зберігати легкозаймисті або горючі рідини в посуді, що легко б'ється, а також у відкритому або непридатному посуді. Не допускається їх спільне зберігання з будь-якими іншими товарами і матеріалами.
Займання – спалах, що супроводжується появою полум'я. Температура займання – температура горючої речовини, за якої вона виділяє горючі пари або гази з такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалювання виникає стійке горіння.
Самозагоряння – явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення горіння речовини за відсутності джерела запалювання. Залежно від імпульсу процеси самозагоряння підрозділяються на хімічні (внаслідок хімічних реакцій окислення речовин) і мікробіологічні (в результаті діяльності мікроорганізмів в масі якої-небудь речовини).
Самозаймання горючих речовин можливе під дією тепловипромінювання від відкритих джерел вогню і розжарених тіл, в разі заломлення сонячних променів лінзами або скляними посудинами з рідинами. Внаслідок цього можуть загорітися, наприклад, тканини, просочені горючими рідинами. Температуру самозаймання деяких матеріалів наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 898; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!