МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ. ТА ОФОРМЛЕННЯ САМОСТІЙНИХ РОБІТ
ТА ОФОРМЛЕННЯ САМОСТІЙНИХ РОБІТ
Систематичне розв’язування задач, та самостійне опрацьовування деяких тем – необхідна передумова успішного вивчення курсу фізики. Розв'язування задач допомагає зрозуміти фізичну суть явищ, закріпляє в пам'яті формули, прищеплює навики практичного застосування теоретичних знань.
Перед виконанням роботи слід вивчити матеріал предмета згідно з програмою за рекомендованою літературою. Засвоївши основні закони та фізичні формули, необхідно ознайомитися з наведеними в даному посібнику прикладами розв’язування задач, після чого можна приступати до виконання роботи.
Варіант завдання визначається за списком у журналі групи.
Самостійну роботу виконують на окремих аркушах зі штампом синім або чорним чорнилом акуратним почерком. Розв’язок завдань супроводжується поясненнями та формулами, які застосовуються.
Самостійні роботи, виконані з порушенням цих вимог, вибору варіанту, виконані не в повному обсязі не перевіряються та оцінюються “не зараховано ”.
При виконанні самостійних робіт необхідно дотримуватися таких вимог: робота виконується в окремій папці. На обкладинці пишуться: назва учбового закладу, прізвище, ім'я, по батькові, номер варіанту , найменування предмета, номер самостійної роботи, ПІБ викладача який перевіряє роботу. Для позначок і зауважень викладача необхідно дотримуватись достатнього інтервалу між рядками і лишати поля на сторінках.
|
|
|
Теми для самостійного опрацьовування з типом роботи «реферат» оформлюються на листах формату А4, та здаються викладачу в усній формі.
Порядок розв’язання задачі
1. Повністю переписати умову задачі.
2. Записати умову в скороченому вигляді, ввести фізичні величини, що задані в умові, та величини, які потрібно визначити.
3. Виразити всі фізичні величини в одиницях міжнародної системи СІ.
4. Якщо це необхідно, зробити малюнки і креслення, що пояснюють зміст задачі.
5. Навести основні закони і формули, на яких буде побудовано розв'язок задачі. Дати словесне формулювання цих законів, пояснюючи зміст літерних позначень фізичних величин. Якщо при розв'язку задачі використовується формула, виведена для даного конкретного випадку, її виведення потрібно навести повністю.
6. Розв'язати задачу в загальному вигляді, тобто виразити величину, яку потрібно визначити, в літерних позначеннях величин, що були задані в умові та взяті з таблиць.
7. Перевірити правильність розв'язку задачі шляхом підстановки одиниць вимірювання всіх фізичних величин в загальну формулу. За розмірністю отриманий результат повинен відповідати одиниці вимірювання шуканої фізичної величини.
|
|
|
8. Після виконання пунктів 1-7 підставити в остаточну формулу чисельні значення всіх фізичних величин, що входять до неї. Закінчивши обчислення, виписати відповіді з одиницями вимірювання.
Питання до самостійної роботи за темою :
«Математика – мова фізики. Скалярні і векторні величини. Дії з векторами. Наближені обчислення. Стандартний вид числа. Механіка як основа сучасних технологій.»
1. Які величини називаються скалярними? Перелічити фізичні скалярні величини?
2. Які величини називають векторними? Перелічити фізичні векторні величини?
3. Які ви знаєте дії з векторами?
4. Назвати правила наближених обчислень.
5. Стандартний вид числа.
Механіка.
Основні формули.
| Назва | Величина, її визначення | Одиниця вимірювання | ||
| Основи кінематики | ||||
| Нерівномірний рух | ||||
|
| vмит - миттєва швидкість; | м/с | ||
| vсер - середня шляхова швидкість; | м/с | |||
| t - час; | c | |||
 - середня швидкість переміщення;
| м/с | |||
 - переміщення.
| м | |||
| Рівномірний прямолінійний рух | ||||
|
| - переміщення;
| м | ||
 - швидкість;
| м/c | |||
| t - час | с | |||
| x - координата; | м | |||
| vx - проекція вектора швидкості на вісь Oх; | м/с | |||
| Sx - проекція вектора переміщення | м | |||
| Рівнозмінний прямолінійнийрух
| ||||
|
| - переміщення;
| м | ||
| 0 - швидкість;
| м/с | |||
| t - час; | с | |||
 - прискорення;
| м/с2 | |||
| Sx - проекція вектора переміщення; | м | |||
| ax - проекція прискорення на вісь Oх; | м/с2 | |||
 0x - проекція вектора швидкості на вісь Oх;
| м/с | |||
| x - координата; | м | |||
| Рівномірний рух по колу | ||||
|
| R - радіус кола, | м | ||
| T - період обертання, | c | |||
| n - частота обертання, | 1/c | |||
| N - кількість обертів | ||||
| t - час | c | |||
| w - кутова швидкість, | рад/с | |||
| j - кут повороту, | радіан | |||
| aд - доцентрове прискорення | м/с2 | |||
| Основи динаміки | ||||
| Другий закон Ньютона | ||||
|
|  - сила, що діє на тіло;
| Н | ||
| m - маса тіла; | кг | |||
| - прискорення надане тілу.
| м/с2 | |||
|
| t - час дії сили; | с | ||
 - швидкість тіла, набута після дії сили F;
| м/с | |||
 - початкова швидкість тіла.
| м/с | |||
| Третій закон Ньютона | ||||
|  ;  - сили, що діють на тіла під час взаємодії.
| Н | ||
| Закон Гука | ||||
| (Fпр)x = – kx | (Fпр)x - проекція сили пружності; | Н | ||
| k - коефіцієнт жорсткості пружного тіла; | Н/м | |||
| x - величина деформації (абсолютне видовження). | м | |||
| Закон всесвітнього тяжіння | ||||
|
| F - сила притягання тіл; | Н | ||
 - стала всесвітнього тяжіння;
| ||||
| m1, m2 - маси тіл; | кг | |||
| r - відстань між тілами. | м | |||
| Сила тяжіння, вага тіла | ||||
|
|  - сила тяжіння;
| Н | ||
 - вага тіла;
| Н | |||
| m - маса тіла; | кг | |||
 = 9,8 м/с2 - прискорення вільного падіння.
| ||||
| Сила тертя | ||||
| Fтер = m0N | Fтер - сила тертя; | Н | ||
| m0 - коефіцієнт тертя спокою; | ||||
| N - сила нормальної реакції. | Н | |||
| Елементи статики. Момент сили | ||||
| M = Fd | F - модуль сили; | Н | ||
| d - плече сили; | м | |||
| M - момент сили. | Н·м | |||
| Умови рівноваги тіла | ||||
|
| F1, F2, …, Fn - сили, що діють на тіло; | Н | ||
| M1, M2, …, Mn - моменти цих сил. | Н·м | |||
| Закони збереження в механіці | ||||
| Імпульс тіла | ||||
|
|  - імпульс тіла (кількість руху);
| 
| ||
| m - маса тіла; | кг | |||
| - швидкість тіла.
| м/с | |||
| Закон збереження імпульсу | ||||
|
|  - імпульси тіл замкненої системи;
|
| ||
 і  - імпульси тіл до взаємодії;
|
| |||
 і  - імпульси тіл після взаємодії.
|
| |||
| Механічна робота | ||||
| A = F·S·cosa; | F - модуль сили, що діє на тіло; | Н | ||
| S - модуль переміщення; | м | |||
| a - кут між напрямом сили і переміщенням; | рад | |||
| A - робота сталої сили; | Дж | |||
| DE - зміна енергії. | Дж | |||
| Потужність | ||||
|
| N - потужність; | Вт | ||
| F - модуль сили тяги; | Н | |||
| - модуль швидкості руху тіла;
| м/с | |||
| < > - середня швидкість.
| м/с | |||
| Кінетична і потенціальна енергія | ||||
|
| Eк - кінетична енергія; | Дж | ||
| m - маса тіла; | кг | |||
| - швидкість тіла;
| м/с | |||
| Eп - потенціальна енергія; | Дж | |||
| g - прискорення вільного падіння; | м/с2 | |||
| h - різниця висот. | м | |||
| Теорема про кінетичну енергію | ||||
|
| А - робота тіла; | Дж | ||
| 1, 2 - початкова і кінцева швидкості тіла.
| м/с | |||
| Потенціальна енергія пружно деформованого тіла | ||||
|
| Eп - потенціальна енергія пружно-деформованого тіла; | Дж | ||
| k - коефіцієнт жорсткості тіла; | Н/м | |||
| x - абсолютне видовження. | м | |||
| Закон збереження енергії в механіці | ||||
| Eп1 + Eк1 = Eк2 + Eп2 | Eк - кінетична енергія; | Дж | ||
| Eп - потенціальна енергія. | Дж | |||
| Коефіцієнт корисної дії | ||||
|
|  - ККД;
| |||
| Aк - корисна робота; | Дж | |||
| Aз - затрачена робота (повна робота). | Дж | |||
| Механіка рідин та газів | ||||
| Гідростатичний тиск | ||||
| p = rрgh | rр - густина рідини; | кг/м3 | ||
| g - прискорення вільного падіння; | м/с2 | |||
| h - висота стовпа рідини; | м | |||
| р - тиск рідини на глибині h. | Па | |||
| Закон сполучених посудин | ||||
|
| h1, h2 - висоти стовпів рідини в стані спокою; | м | ||
| r1, r2 - густини рідин. | кг/м3 | |||
| Гідравлічний прес | ||||
|
| F1, F2 - сили, що діють на поршні; | Н | ||
| S1, S2 - площі цих поршнів. | м2 | |||
| Закон Архімеда | ||||
| FA = rpgVт | rp - густина рідини; | кг/м3 | ||
| g - прискорення вільного падіння; | м/с2 | |||
| Vт - об'єм зануреної частини тіла. | м3 | |||
Під час розв'язування задач слід передусім вибрати систему відліку, яка складається із тіла відліку, пов'язаної з ним системи координат і початку відліку часу. Виконуючи рисунок до задачі, потрібно зобразити систему відліку, траєкторію руху, всі векторні величини, що визначаються умовою і положенням тіла в початковий момент часу. Далі складають кінематичні рівняння (закони) руху для кожного тіла у векторній формі і в проекціях на вибрані осі координат. У разі потреби встановлюють додаткові рівняння, які можуть виражати конкретні математичні зв'язки, що випливають з умови задачі. Отриману систему рівнянь розв'язують відносно шуканих величин.
Для графічного розв'язування задачі використовують графіки залежності від часу координат або швидкості (переміщення або шляху). Це дасть змогу визначати невідомі величини на основі графіків. Слід пам'ятати, що графічні залежності кінематичних величин можуть виявитися корисними як під час аналізу умови задачі, так і для перевірки результатів її розв'язування.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 1372; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!