Принципи професійної освіти, принцип зв’язку навчального заняття.



Принцип науковості. Полягає в доборі матеріалу, який відповідав би структурі певної галузі знань і навчального предмета, специфіці його розділів і тем. Учителя зобо­в'язує викладати предмет на підставі перевірених науко­вих даних, розкривати причинно-наслідкові зв'язки явищ, процесів, подій, новітні досягнення науки, зв'язок з ін­шими науками.Принцип систематичності та послідовності.Певною мі­рою він є похідним від принципу науковості, оскільки кожна наука має свою систему і послідовність викладан­ня в навчальному процесі. Принцип доступності, дохідливості викладання. Ви­являється в компенсуванні складнощів змісту навчально­го матеріалу майстерним його викладанням учителем або вдалою подачею автором підручника. Чим складнішим є матеріал, тим простіше, дохідливіше слід його подавати. Принцип зв'язку навчання з життям.Полягає у вико­ристанні на уроках життєвого досвіду учнів, розкритті практичної значимості знань, застосуванні їх у практич­ній діяльності; в участі школярів у громадському житті. Відповідно до нього, наукові положення в навчально-виховному процесі повинні підтверджуватися конкретною педагогічною практикою. Принцип свідомості й активності учнів. Принцип наочності.Передбачає навчання на основі жи­вого сприймання конкретних предметів і явищ дійсності або їх зображень. Принцип міцності знань, умінь і навичок. Принцип індивідуального підходу до учнів. Принцип емоційності навчання. Принцип демократизації. Принцип виховання здорової дитини. Принцип диференціації навчального процесу. Перед­бачає дозування навчального матеріалу для учнів з ураху­ванням їх загального розвитку. Принцип оптимізації навчально-виховного процесу. Принцип нетрадиційності системи навчання.Полягає у використанні в класно-урочній системі нових форм на­вчання, які сприяють засвоєнню учнями знань на основі колоквіумів, заліків, рефератів, наукових повідомлень, участі в олімпіадах, конкурсах тощо.

Вимоги до вступного інструктажу.

ознайомлення учнів зі змістом майбутньої роботи і тих засобів, за допомогою яких її можна виконати (устаткування, інструменти, пристосування і т.д.);

ознайомлення з технічною документацією і вимогою до кінцевого результату (продукту) праці; пояснення правил у послідовності виконання роботи в цілому й окремих її частинах (прийомів, операцій і т.д.)

попередження учнів про можливі утруднення, помилки; при необхідності показ способів самоконтролю за виконанням операцій. Основу вступного інструктажу при вивченні операцій складають: пояснення і показ прийомів і способів виконання досліджуваної операції; широке застосування документів письмового інструктування, насамперед інструкційних карт; забезпечення міцного первісного засвоєння досліджуваних прийомів і способів всіма учнями навчальної групи; сполучення інструктування з виконанням вправ - при вивченні на уроці значної кількості різнорідних прийомів і способів виконання операції.

Структура уроку узагальнення та систематизації знань.

Урок узагальнення і систематизації знань: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів; відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних наукових ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Білет №29

Методика повідомлення ДЗ

Повідомлення домашнього завдання. Вчитель повинен продумувати його зміст, щоб воно було конкретним, по­сильним для учнів. Домашнє завдання не можна давати наспіх, коли пролунав дзвоник уроку. На повідомлення і пояснення домашніх завдань відводять спеціальний час. Домашнє завдання не завжди може бути повідомлене в заключній частині уроку, а тоді, коли цього вимагає логіка навчального процесу. Виконання домашнього завдання передбачає удосконалення засвоєних знань, їх застосування, узагальнення і систематизацію. Важливим завданням учителя є: пояснити зміст роботи, прийоми і послідовність її виконання та оформлення результатів. Зміст багатьох домашніх завдань є логічним продовженням класної роботи. Домашні завдання не повинні перевантажувати учнів. У тому випадку, коли завдання складне, вчителю необхідно переконатися, наскільки учні зрозуміли його суть, оволоділи прийомами виконання. З метою розвитку здібностей і творчості учнів необхідно індивідуалізовувати домашні завдання. Для цього виділяють або спеціально розробляють три варіанти завдань: перший (високий рівень складності) – вимагає творчого підходу і пізнавальної самостійності; другий (середній рівень складності) – передбачає розв’язання складних завдань, які містять вказівки чи підказки; третій (низький рівень складності) – передбачає виконання завдань переважно репродуктивного характеру. Ефективною формою індивідуалізації домашньої роботи є підготовка завдань на картках.

 


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 504; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!